:: LEX :: КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ ПІДСТАВ ДЛЯ ЗУПИНЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 23)

Термін подання матеріалів

11 червня 2020

До початку конференції залишилось днів 13


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ ПІДСТАВ ДЛЯ ЗУПИНЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ
 
14.07.2017 16:30
Автор: Плукар Володимир Володимирович, кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінально-правових дисциплін, Львівського державного університету внутрішніх справ; Маліцька Наталія Володимирівна, магістрант Львівського національного університету ім. І. Франка
[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Медичне право]

В статті розглядаються наукові підходи вчених-процесуалістів щодо поділу підстав на фактичні та юридичні. На підставі аналізу теоретичних положень кримінального та кримінально-процесуального права запропоновано етапи правозастосування підстав зупинення кримінального провадження. 

Ключові слова: фактичні підстави, юридичні підстави, правозастосування підстав зупинення кримінального провадження, підстава.

The article deals with the scientific approaches of scholars-processualists on the division of grounds into factual and legal ones. Based on the analysis of the theoretical provisions of criminal and criminal-procedural law, the stages of enforcement of the grounds for suspending criminal proceedings are proposed.

Key words: actual grounds, legal grounds, enforcement of grounds for stopping criminal proceedings, grounds.

Дослідження здійснено на основі наукових праць Расчотнова Є.В., Пархоменка А., Бобечка Н.Р., Навроцького В.О.,  Сливич І.І., Глинської Н. В., Расчотнова Є.В., Басай О. В. та ін. При цьому слід відзначити, що результати дослідження мають виключно практично-прикладне значення.

Метою статті є здійснити правовий аналіз наукових позицій щодо класифікації підстав зупинення кримінального провадження та сформувати систему етапів їх застосування.

Виклад основного матеріалу дослідження. На практиці під час досудового розслідування та судового розгляду кримінальних справ виникають ситуації, за яких зупинення кримінального провадження неминуче. 

В.В. Навроцький відзначає, що слово «підстава» має багатий семантичний зміст» [1, с. 45]. У мовознавстві слово підстава означає «те головне, на чому базується, основується що-небудь» [2, с. 505], а також вживається у значенні «перешкода» [3, с. 506]. Зокрема, підстави для зупинення кримінального провадження складаються з двох елементів – юридичного (правового) та фактичного. 

Не потребує доведення той факт, що юридичні підстави завжди передбачають законодавчу регламентацію тих обставин, що призводять прийняття процесуального акту про зупинення кримінального провадження. Доцільно відзначити, що «у теорії кримінального процесу процесуальні акти розглядаються в двох аспектах: фактичному - процесуальні дії та процесуальні рішення; формальному - процесуальні документи, в яких зафіксовано хід та результати процесуальних дій або підстави та зміст прийнятих процесуальних рішень» [4]. 

Цілком погоджуємось з Н.В. Глинською, яка пише: «викладення підстав прийняття рішення не лише полегшує розуміння та сприяє визнанню сторонами суті рішення, але, насамперед, є гарантією проти свавілля» [5, с. 219]. Зрештою, «важливе місце в механізмі прийняття рішення займають реальна поведінка і властивості осіб, які виконують певні процесуальні функції» [6, с. 2].

Зокрема, фактичні підстави визначаються, як достатні дані для припущення про те, що з вказаних у законі джерел може бути отримана інформація, що є метою певної процесуальної дії [7, с. 22]. 

М.А. Погорецький підтримавши С. Сівочек пише: «що фактичні дані є об'єктивними за своєю приро¬дою, тобто є «відповідним відбиттям окремих сторін злочину, які іс¬нують незалежно від органів та методів, за допомогою яких здійсню¬ється їх виявлення та збір»» [8, с. 470]. Вбачається, що елементом підстав зупинення кримінального провадження можуть бути певні фактичні обставини, що за своєю суттю мають виключно об’єктивний характер. Зауважу, що слово «фактичний» тлумачиться як  той, що «відповідає фактам, дійсності; насичений фактами» [9, с. 552].

З цього приводу доцільно відзначити, що «необхідною підставою виникнення більшості кримінально-процесуальних правовідносин є існування фактичних складів» [4], тобто «ті фактичні обставини, які відповідають обов’язковим ознакам певного» [1, с. 53] кримінально-процесуального правопорушення.  Проте, І.І. Сливич відзначає, що «юридичні факти, що входять до їх структури, мають різне правове значення, їх слід класифікувати на: а) факти — підстави, що виконують детермінуючу функцію; б) факти — умови, що виконують обумовлюючу функцію, і, в окремих випадках; в) приводи, які детермінують правозастовні дії або логічні операції уповноваженої особи зі встановлення та об'єднання підстав та умов» [4].

Безумовно, діяльність слідчого, прокурора та суду, у зв’язку з прийняттям рішення про зупинення кримінального провадження, пов’язана з оцінкою тих фактичних складів, що відносяться до підстав зупинення кримінального провадження, закріплених КПК України, які по суті є перепоною для продовження кримінального процесу. Видається, що здійснюється кримінально-процесуальна кваліфікація адже оцінюється «рішеня, дії та бездіяльность суб’єктів кримінального провадження з погляду кримінального процесуального закону як кримінального процесуального правопорушення або правомірної діяльності» [10, с. 100]. В.О. Навроцький  пише: «будь-яка оцінка полягає у порівнянні оцінюваного предмета, явища, процесу з певним зразком, еталоном …у праві таким мірилом для оцінки виступає закон, а тому кваліфікація як юридична діяльність – це оцінка діяння з точки зору нормативно-правових актів» [1, с. 6].

У юридичній літературі під  кримінальною процесуальною кваліфікацією дослідники розуміють «встановлення та юридичне закріплення відповідності ознак вчиненої дії, бездіяльності або прийнятого рішення» [10, с. 100], а саме «встановлення відповідності юридично значущих ознак посягання» [1, с. 6] «ознакам складу кримінального процесуального правопорушення, передбаченого нормою права» [10, с. 100]. Звідси слідує, закріплення фактично встановлених підстав для зупинення кримінального провадження у процесуальних документах є результатом кримінально-процесуальної кваліфікації. Ще раз підкреслимо, що «обов’язковим наслідком (результатом) такої кваліфікації має бути відповідний процесуальний документ» [11].

Доречно, що застосування підстав для зупинення кримінального провадження «набуде більшої чіткості, якщо розглянути його динаміку, показати як вона розглядається в часі» [1, с. 12], що своєю чергою, «будучи складовим елементом процесу правозастосування» [10, с. 100], вона має «стадії та етапи» [1, с. 12]. Отож, поділяючи думку Н.Р. Бобечка [10, с. 100] та В.О. Навроцького [1, с. 13] щодо етапування кримінально-процесуальної кваліфікації, пропонуємо такий процес правозастосування підстав для зупинення кримінального провадження: 

1) Встановлення фактичних обставин, що відповідають визначеним КПК України підставам для зупинення кримінального провадження;

2) Встановлення відповідності між юридично значущими фактичними обставинами і підставами та умовами, передбаченими кримінально-процесуальним законом, яке полягає в тому, що повинно бути доведено, що діяння (бездіяльність) має «кваліфікуватись» саме за обраною підставою, а не за інших підстав та виконані всі процесуальні дії, проведення, яких необхідне та можливе, а також всі дії для встановлення місцезнаходження особи;

3) Вирішити питання щодо виділення досудового розслідування, якщо у кримінальному провадження є два або декілька підозрюваних (обвинувачених), а підстави зупинення стосуються не всіх (ч.3 ст.280 та ст.335 КПК України);

4) Юридичне закріплення: прийняття мотивованого рішення про зупинення кримінального провадження.

Окрім цього, слід відзначити, що протягом історичного розвитку в кримінальному судочинстві України перелік підстав зупинення кримінального провадження значно змінювався.  Зокрема, підтримавши С.І. Вікторського та інших однодумців, який проаналізувавши Статут кримінального судочинства 1864 р., Є.В. Расчотнов виділив дві узагальнені групи підстав зупинення кримінального переслідування – юридичні та фактичні [12, с. 177]. З огляду на це, юридичні підстави зупинення попереднього слідства, по суті, слугували підставою щодо визначення подальшого руху кримінальної справи після отримання рішення суду цивільного або духовного [12, с. 178]. 

Здійснюючи аналіз Статуту кримінального судочинства 1864 р., Є.В. Расчотнов до фактичних підстав включив: 1) не встановлення місцезнаходження винної особи, яка вчинила злочин; 2) захворювання обвинуваченого на психічну хворобу; 3) втеча, або  не встановлення місцезнаходження обвинуваченого [12, с. 178].

Що стосується юридичних підстав зупинення кримінального провадження, то залишається відкритим питання «чи мав право судовий слідчий зупиняти попереднє слідство на підставі ст. 277 Статуту, чи він повинен був керуватись статтею 276 Статуту, у якій вказувалось про необхідність продовження» [12]. З цього приводу слід зауважити, що Статтею 277 Статуту визначалось, що якщо судовий слідчий не знайде підстав для продовження слідчих дій, то за пропозицією прокурора можуть ініціювати закриття кримінального провадження до окружного суду, проте передбачалась можливість і зупинити кримінальне розслідування з підстави, якщо підозрюваний ухиляється від слідства та суду, та згодом відновити його якщо стали відомі нові факти чи докази, що стосувались даного провадження [13]. 

А.В. Кочетова відзначає, що підстави, якими керується посадова особа, яка здійснює провадження у справі, при вирішенні питання про зупинення (відновлення) кримінального провадження слід поділити на фактичні і юридичні [14]. Разом з тим «усі підстави передбачають певні факти, які обумовлено фактичними даними» [15, с. 40], а зокрема, «юридичні факти дозволяють вивести правовідношення в площину проблематики фактичних відносин» [16, с. 12], а відтак «всі підстави одночасно мають і  фактичний характер» [15, с. 40].  

А.В. Кочетова під фактичними підставами розуміє відомості про те, що існує реальна необхідність зупинити провадження у справі з причини неможливості його продовження через низку конкретних причин [14]. «Саме встановленні обставини кримінального провадження і є підставою прийняття певного процесуального рішення, у тому числі судового рішення»[17, с. 238] - зауважила Л.М. Гуртієва.

М.С. Цуцкірідзе вважає, «що фактичні підстави - це фактичні дані, що закріплені безпосередньо в матеріалах кримінальної справи, на основі аналізу яких уповноважений на те суб’єкт (слідчий, орган дізнання, прокурор, суддя) приймає рішення про провадження слідчих дій» [18, с. 250].

Д.М. Аніщенко вважає, що «під підставами потрібно розуміти сукупність доказів, що з достовірністю підтверджують наявність однієї із зазначених у ч. 1 ст. 206 КПК України 1960 р. обставин, котрі перешкоджають завершенню кримінального провадження у встановлені законом строки: 1) місцезнаходження обвинуваченого невідоме; 2) психічне або інше тяжке захворювання обвинуваченого, що перешкоджає закінченню кримінального провадження; 3) не встановлення особи, що скоїла злочин; 4) рішення суду призупинити провадження слідчих дій при розгляді скарги на постанову про відкриття кримінального провадження [19, с. 194]. 

Відомо, що дискусійним у теорії кримінального процесу є питання і щодо класифікації підстав прийняття рішень. Так, А.В. Кочетової, юридичні підстави діляться на процесуальні і формально-правові [14], адже юридичні підстави відображають, перш за все, формальний аспект [20, с. 258] - зауважив В.Ю. Стельмах. 

А.В. Кочетова до процесуальних підстав відносить передбачені Кримінальному-процесуальним кодексом обставини, з якими закон пов'язує можливість і необхідність оголошення тимчасової перерви у провадженні процесуальних дій або відновлення таких [14]. О.О. Торбас відзначає «процесуальні підстави відображають неможливість саме процесуального провадження у справі, хоча усі інші підстави існують» [15].

Г.П. Хімічева вважає, що процесуальні підстави  являють собою умови, при яких не може бути розпочато або тривати кримінально-процесуальна діяльність, незважаючи на наявність всіх обставин, які свідчать про скоєний злочин і допускають застосування покарання [21].

Доречно відзначити, В.Т. Батичко пише, що в залежності від підстави, покладеного в основу класифікації, зупинення провадження у справі може бути диференційовано залежно від: 1) етапу прийняття рішення про зупинення в стадії: а) попереднього розслідування; б) призначення судового розгляду; в) судового розгляду; 2) суб'єкта прийняття рішення: а) органом дізнання; б) слідчим; в) судом (суддею); 3) кола осіб, щодо яких приймається рішення: а) у справі в цілому; б) щодо одного або декількох обвинувачених або підозрюваних; 4) зазначених у законі підстав призупинення [22].

Підводячи підсумки слід відзначити, що розроблення методики правозастосування підстав, а також їх класифікація має важливе організаційно-практичне значення у роботі слідчих, прокурорів та суддів, які безпосередньо втілюють в «життя» норми інституту зупинення кримінального провадження. Це має допомогти їм краще зрозуміти волю та наміри законодавця - чинити справедливе правосуддя.




Література:

1. Навроцький В.О.  Основи кримінально-правової кваліфікації: навчальний посібник//В.О. Навроцький – 2-ге видання – К.: Юрінком Інтер, 2009  р. 

2. Академічний тлумачний словник: Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 505.

3. Академічний тлумачний словник: Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 506.

4. Сливич І.І. Юридичні факти в кримінальному процесі : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юр. наук : спец. 12.00.09 / Сливич І.І.. – Одеса, 2007. – 21 с.

5. Глинська Н. В. Концептуальні засади визначення та забезпечення стандартів доброякісності кримінально-процесуальних рішень: дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук : дис. докт. юр. наук / Глинська Н. В. – Харків, 2015. – 469 с. 

6. Пожар В.Г. Суб’єктивні та об’єктивні фактори в механізмі прийняття рішень у кримінальному судочинстві / Пожар В.Г.. // Часопис в академії адвокатури, №14. – 2012. – С. 6.

7. Шейфер С.А. Следственые действия. Основание, процессуальный порядок и доказательное значение. / Шейфер С.А.. – Самара: Самарский университет, 2004. – 115 с. – (Федеральное агенство по образованию).

8. Погорецький М.А. Функціональне призначення оперативно-розшукової діяль¬ ності у кримінальному процесі: Монографія. — X.: Арсіс, ЛТД, 2007. — 576 с

9. Академічний тлумачний словник: Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 552.

10. Бобечко Н.Р. Вихідні положення кримінально-процесуальної кваліфікації / Бобечко Н.Р.. // ЧАСОПИС ЦИВІЛЬНОГО І КРИМІНАЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА № 3(18). – 2014. – С. 97–105. 

11. Пархоменко А. Кримінально-процесуальна кваліфікація [Електронний ресурс] / Пархоменко А. // Юридичний вісник України:№ 24 ( 16 - 22 червня 2007 року).

12. Расчотнов Є.В. Історичні аспекти становлення та розвитку інституту зупинення досудового розслідування / Є. В. Расчотнов // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2013. - № 12. - С. 175-182. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bmju_2013_12_43

13. Устав процесовий карний з 23 мая 1873 / Правотар. Збірник обовязуючих цивільних і карних законів та приписів про права рускої мови враз з взорами судових подань, скарг, внесень, жалоб, грамот, векслїв іпр. і подань в справах адмінїстрацийних з приписами про стемплеві, вписові і переносні належитости.  Зладив д-р Филип Евин. – Жовква: печатня ОО. Василиян, 1909.

14. Кочетова А. В. Актуальные вопросы института приостановления производства по уголовному делу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юр. наук "Уголовный процесс; криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность" / Кочетова А. В.. – Челябинск, 2006. – 34 с.

15. Торбас О.О.  Форми закінчення досудового  розслідування за  Кримінальним процесуальним кодексом України : монографія / О.О. Торбас.—Одеса: Юридична література, 2015. –с. 168

16. Басай О. В. Поняття юридичних фактів: теоретичний аспект / О. В. Басай. // Прикарпатський юридичний вісник:Теорія держави і права; Історія політичних і правових вчень; Філософія.. – 2014. – С. 8–16.

17. Гуртієва Л. М. Наукові концепції підстав прийняття судових рішень у кримінальному судочинстві: Одеська юридична академія/Молодий вчений / Л. М. Гуртієва. // «Young Scientist»: Одеська юридична академія-Молодий вчений. – С. 238–241. 

18. Цуцкірідзе М.С. Фактичні підстави використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності для проведення слідчих дій / Цуцкірідзе М.С.. // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика) №24. – 2011. – С. 243–251. 

19. Аніщенко Д. М. Історичний розвиток інституту зупинення досудового слідства /Д. М. Аніщенко.// Держава та регіони: Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ. – 2013. – С. 194–197.

20. Стельмах В.Ю. Юридические основания следственных действий / Стельмах В.Ю.. // уральский юр. институт- Вестник ВГУ . Серия : Право. – 2016. – С. 258–268. 

21. Химичева Г.П. Прекращение уголовного дела и (или) уголовного переследованья [Електронний ресурс] / Химичева Г.П. // Черные дыры в Российском законодательстве, №1.. – 2003. – Режим доступу до ресурсу: http://www.kpress.ru/bh/2003/1/rhimicheva/rhimicheva.asp.

22. Батычко В. Т. Понятие и значение приостановления предварительного расследования [Електронний ресурс] / Вл. Т. Батычко // Новое издание конспекта от 2016 года:Таганрог: ИУЭС ЮФУ,. – 2010. – Режим доступу до ресурсу: http://netprava.ru/ek/b26/13_1.htm.



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
МЕРЕЖЕВИЙ ПРОСТІР ЯК ЗАПОРУКА ЕФЕКТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ МІЖ СЛІДЧИМ ТА ПРОКУРОРОМ
23.09.2017 12:47
СПІВВІДНОШЕННЯ ПРЕДМЕТІВ КОНТРРОЗВІДУВАЛЬНОЇ, ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ТА КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
23.09.2017 12:39
ПРОПОЗИЦІЯ ЧИ ОБІЦЯНКА НАДАННЯ НЕПРАВОМІРНОЇ ВИГОДИ ЯК ОЗНАКА ОБ’ЄКТИВНОЇ СТОРОНИ КОРУПЦІЙНОГО ЗЛОЧИНУ ЗА СТ.369 КК УКРАЇНИ
21.09.2017 01:01
ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ КОЛА ОСІБ, ЯКІ Є СУБ’ЄКТАМИ КОРУПЦІЙНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ
15.08.2017 11:57
ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ТА УМОВИ ЗУПИНЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У СТАДІЇ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ
14.07.2017 16:26
ОКРЕМІ ПИТАННЯ СКАСУВАННЯ АРЕШТУ МАЙНА ТРЕТЬОЇ ОСОБИ ПІД ЧАС ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ
10.08.2017 11:56
ОКРЕМІ ПИТАННЯ ПРОТИДІЇ ВІДМИВАННЮ ГРОШЕЙ, ЗДОБУТИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ
10.08.2017 11:54
ДЕЯКІ ПИТАННЯ СВІДОЦЬКОГО ІМУНІТЕТУ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
10.08.2017 11:53




© 2006-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше