:: LEX :: ФОРМА, ЗМІСТ ТА МЕТА КРИМІНАЛІСТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ З ВИЯВЛЕННЯ, РОЗКРИТТЯ, РОЗСЛІДУВАННЯ ТА ПОПЕРЕДЖЕННЯ ЗЛОЧИНІВ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 30)

Термін подання матеріалів

11 березня 2021

До початку конференції залишилось днів 7


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ФОРМА, ЗМІСТ ТА МЕТА КРИМІНАЛІСТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ З ВИЯВЛЕННЯ, РОЗКРИТТЯ, РОЗСЛІДУВАННЯ ТА ПОПЕРЕДЖЕННЯ ЗЛОЧИНІВ
 
16.07.2019 19:16
Автор: Дубов Олександр Вікторович, здобувач вищої освіти факультету підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції Університету державної фіскальної служби України
[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Медичне право. Судові та правоохоронні органи. Адвокатура]

Поняття криміналістичного забезпечення діяльності з виявлення, розкриття, розслідування та попередження злочинів є не новим для сучасної криміналістичної науки. Значна увагу концепції «криміналістичного забезпечення» приділена у публікаціях В. П. Бахіна, Р. С. Бєлкіна, В. І. Галагана, А. В. Іщенка, Н. І. Клименко, В. Г. Коломацького, З. І. Кірсанова, В. В. Лисенка, В. О. Волинського, Ж. В. Удовенко та інших науковців. Однак, форми, зміст, суб’єкти та мета такого забезпечення потребують, на нашу думку, конкретизації.

Однією із причин неефективної протидії тяжким злочинами є недостатнє розроблення криміналістичного аспекту пошуково-пізнавальної діяльності, зокрема по встановленню осіб, що вчинили такі злочини в умовах неочевидності. Слідчі одностайно відмічають, що наявні у їх розпорядженні методичні рекомендації мають суттєві недоліки, не вміщують у достатньому обсязі інформацію, яка необхідна для їх практичної діяльності [11, с. 78].

Р. С. Бєлкін справедливо констатував, що наука є сферою людської діяльності, а тому повинна виконувати певне «соціальне замовлення», яке ставиться перед нею практикою. Для науки криміналістики таке замовлення полягає у сприянні протидії злочинності своїми рекомендаціями, використання яких практичними працівниками оптимізує діяльність по встановленню істини у кримінальних провадженнях [2, с. 224]. Сьогодні «положення про те, що «службова функція криміналістики полягає у забезпеченні потреб практики у наукових методах боротьби зі злочинністю, є загальновизнаною» [2, с. 250].

У зв’язку з цим В. П. Бахін справедливо ставив питання: «Але, що значить забезпечувати? Просто розробляти те, що сьогодні безсумнівно відноситься до предмету криміналістики і може бути при необхідності використано у будь-якій сфері правоохоронної діяльності або вести цілеспрямоване замовне розроблення основ і вихідних для них результатів (засобів, прийомів, методів) для вирішення окремих практичних завдань...» [1, с. 9].

Однак, не дивлячись на те, що провідними науковцями вже неодноразово давалися визначення термінологічного словосполучення «криміналістичне забезпечення» та розкривалося його поняття. Не всім воно вбачається зрозумілим і констатується, що «результати системного вивчення криміналістичних джерел не дають однозначної відповіді на питання щодо потреби уведення вищеозначеного терміну у науку і практику, співвідношення його зі змістом термінів «криміналістична техніка», «криміналістика тактика» і «криміналістична методика», а також його місця у науці криміналістиці [13, с. 356].

Тому є потреба розглянути термін «криміналістичне забезпечення» з погляду визначення його форми та змісту.

В. Г. Коломацький вперше запропонувавши термін «криміналістичне забезпечення», по суті розумів під ним систему впровадження у практичну діяльність правоохоронних органів криміналістичних знань, які втілені у вмінні працівників цих органів, використовувати наукові, методичні й тактичні криміналістичні рекомендації, техніко-криміналістичні засоби та технології їх застосування з метою попередження, розкриття й розслідування злочинів [9; 10].

Р. С. Бєлкін пропонував визначати «криміналістичне забезпечення» не як певну діяльність, а як систему криміналістичних знань, навичок і умінь працівників використовувати наукові криміналістичні рекомендації, застосувати криміналістичні засоби, методи та технології їх використання з метою попередження, виявлення, розкриття і розслідування злочинів [3].

На думку З. І. Кірсанова «криміналістичне забезпечення» повинне розглядатися як вирішення прикладних завдань криміналістики, що полягають у розробленні та наданні правоохоронним органам криміналістичних засобів та методик отримання, оцінки та використання інформації, необхідної для виявлення, попередження та розкриття злочинів, і як вирішення дидактичної функції, що полягає у розробленні проблем навчання практичних працівників криміналістичним методикам, у спорядженні їх криміналістичними знаннями [8, с. 10–11].

На думку В. О. Волинського «криміналістичне забезпечення» доцільно визначати за аналогією із поняттям «техніко-криміналістичного забезпечення», під яким розуміється специфічна діяльність, спрямована на створення умов постійної готовності правоохоронних органів до застосування криміналістичної техніки та реалізації таких умов у кожному конкретному випадку розкриття і розслідування злочинів [4].

А. В. Іщенко, І. О. Ієрусалімов та Ж. В. Удовенко розглядають криміналістичне забезпечення як самостійну специфічну діяльність науковців і практиків по розробленню нових, пристосуванню відомих науково-технічних досягнень, а також їх впровадження у практику розслідування злочинів з метою оптимального вирішення її завдань. На думку авторів, для того щоб криміналістичні знання стали ефективним засобом практичної діяльності, вони повинні пройти стадію криміналістичної освіти, у результаті чого криміналістичні знання перетворюються в елемент професійних знань і вмінь співробітників правоохоронних органів [7, с. 68–72].

О. В. Таран сутність криміналістичного забезпечення розслідування злочинів розглядає лише через призму забезпечення слідчих сучасними методичними рекомендаціями та організацію належного їх використання [12, с. 279].

В. І. Галаган виокремлює напрями «криміналістичного забезпечення»: 1) професійні знання, що отримуються у вищих навчальних закладах України при підготовці спеціалістів-правознавців; 2) професійні знання молодих слідчих удосконалюються безпосередньо при виконанні ними обов’язків з розслідування кримінальних справ; 3) добре володіння тактичними прийомами проведення як слідчих, так і процесуальних дій; 4) розроблення криміналістичних рекомендацій – науково обґрунтованих порад заснованих на аналізі норм чинного кримінально-процесуального законодавства України та узагальненні передового досвіду практичної діяльності з розслідування кримінальних справ [5, с. 68–72].

На думку Є. І. Зуєва, «криміналістичне забезпечення» знаходить своє відображення у таких елементах: 1) організованій системі інформації, яка полегшує своєчасне, цілеспрямоване й ефективне залучення даних криміналістики для розкриття злочинів; 2) достатньому забезпеченні працівників правоохоронних органів науково-технічними засобами, наявності у них відповідних знань умінь і навичок використання таких засобів; 3) цілеспрямованій системі упровадження досягнень криміналістики у практичну діяльність [6, с. 9–12].

На думку О. В. Шаповала «криміналістичне забезпечення» щодо розслідування злочинів, це діяльність зі створення умов для практичної реалізації методів, засобів, прийомів криміналістичної техніки, криміналістичної тактики та криміналістичної методики, спрямована на виконання завдань розкриття, розслідування та попередження злочинів.

Сутність криміналістичного забезпечення розслідування злочинів ним зводиться до впровадження криміналістичних знань у практичну діяльність правоохоронних, правозахисних та судових органів через підвищення їх рівня професійної майстерності, а також у постійному розробленні нових та удосконаленні вже існуючих положень і засобів криміналістичних техніки, тактики й методики [13, с. 359].

Отже, у структурі криміналістичного забезпечення діяльності з виявлення, розкриття, розслідування та попередження злочинів можна виокремити такі складові:

1) організаційна складова – створення умов постійної готовності правоохоронних органів до застосування криміналістичних засобів, прийомів та методів;

2) наукова складова – розроблення, пристосування відомих, упровадження у практичну діяльність щойно розроблених криміналістичних засобів, прийомів та методів;

3) освітня складова («криміналістична освіта) – навчання як майбутніх практичних працівників так і практиків, вироблення у них відповідних умінь і навичок застосовувати криміналістичні засоби, прийоми та методи, спорядження їх відповідними криміналістичними знаннями;

4) інформаційна складова – організація системи інформації, яка полегшує своєчасне, цілеспрямоване й ефективне залучення даних криміналістики у практичну діяльність правоохоронних органів та навчальний процес.

Основними формами криміналістичного забезпечення діяльності з виявлення, розкриття, розслідування та попередження злочинів можна виокремити такі:

– створення умов постійної готовності правоохоронних органів до застосування криміналістичних засобів, прийомів та методів;

– розробленню нових криміналістичних засобів, прийомів та методів;

– упровадження нових криміналістичних засобів, прийомів та методів;

– пристосування відомих науково-технічних досягнень для виконання практичних завдань;

– розроблення і упровадження криміналістичних знань;

– вироблення системи криміналістичних знань, навичок і умінь;

– спорядження криміналістичними знаннями;

– створення системи криміналістичної освіти;

– забезпечення слідчих сучасними методичними рекомендаціями та організація належного їх використання;

– розроблення криміналістичних рекомендацій;

– організація системи криміналістичної інформації;

– достатнє забезпечення практичних працівників науково-технічними засобами;

– набуття практичними працівниками відповідних знань, умінь і навичок використовувати криміналістичні засоби, прийоми та методи;

– створення умов для практичної реалізації криміналістичних методів, засобів та прийомів.

Основним змістом криміналістичного забезпечення діяльності з виявлення, розкриття, розслідування та попередження злочинів є:

– криміналістичні засоби, прийоми та методи;

– наукові, методичні й тактичні криміналістичні рекомендації;

– техніко-криміналістичні засоби;

– технології застосування криміналістичних засобів, прийомів та методів;

– криміналістичні засоби та методики отримання, оцінки та використання інформації;

– вміння та навички працівників правоохоронних органів;

– професійні знання;

– криміналістичні знання;

– методичні рекомендації;

– досягнення криміналістики.

Що стосується суб’єкта щодо якого здійснюється «криміналістичне забезпечення», то це або сфера правоохоронної діяльності або конкретніше правоохоронні органи.

Щодо мети здійснення «криміналістичного забезпечення», то заперечення не викликає коли мова йде про «успішну діяльність з виявлення, розкриття, розслідування та попередження злочинів», конкретніше це оптимальне виконання завдань зазначеної практичної діяльності.

Література:

1. Бахин В. П. Криминалистика. Проблемы и мнения (1962-2002): монография. Киев, 2002. 268 с.

2. Белкин Р. С. Курс криминалистики. В 3-х т. Москва: Юристъ, 1997. Т. 1: Общая теория криминалистики. 408 с.

3. Белкин Р. С. Магистральный путь борьбы с преступностью. Криминалистические аспекты совершенствования доказывания при расследовании преступлений: труды Академии. Москва: изд-во Акад. МВД РФ, 1992. С. 5–11.

4. Волынский В. А. Технико-криминалистическое обеспечение раскрытия и расследования пре ступлений: пособие. Москва: ВНИИ МВД РФ, 1994. 8̉0 с.

5. Галаган В. І. Криміналістичне забезпечення проведення процесуальних дій у кримінальному судочинстві України. Наукові записки НаУКМА. 2011. Т. 116. Юридичні науки. С. 1̉06–1̉09.

6. Зуев Е. И. Проблемы внедрения достижений криминалистики в практику расследования преступлений. Актуальные вопросы использования достижений науки и техники в расследовании преступлений органами внутренних дел (вопросы криминалистики): труды Академии МВД СССР. Москва, 1990. С. 9–14.

7. Іщенко А. В., Ієрусалімов І. О. , Удовенко Ж. В. Теорія і практика криміналістичного забезпечення процесу доказування в розслідуванні злочинів: навчальний посібник. Київ: Центр учбової літератури, 2007. 224 с.

8. Кирсанов З. И. Система общей теории криминалистики: науч.-метод. пособие. Москва: изд-во Акад. МВД России,1992. 172 с.

9. Коломацкий В. Г. Система криминалистического обеспечения деятельности органов внутренних дел. Актуальные проблемы криминалистического обеспечения расследования преступлений: труды Академии. Москва: изд-во МВД России, 1996. С. 14–19.

10. Коломацкий В. Г. Характеристика некоторых объективных закономерностей, составляющих предмет криминалистики. Криминалистические аспекты совершенствования доказывания при расследовании пре ступлений: труды Академии. Москва: изд-во Акад. МВД РФ, 1992. С. 13–17.

11. Старушкевич А. В. Криміналістична типологія серійних сексуальних убивць. Інноваційні методи реформування правовідносин у сучасних умовах: матеріали міжнародної науково-практичної Інтернет конференції (м. Тернопіль, 10.04.2012). Тернопіль: Юридична лінія, 2012. С. 78–82. URL: http://www.lex-line.com.ua/?go=full_article&id=1213

12. Таран О. В. Науково-методичний аспект криміналістичного забезпечення розслідування злочинів, пов’язаних з порушенням законодавства про охорону праці. Боротьба з організованою злочинністю та корупцією (теорія і практика). 2010. № 23. С. 276–283

13. Шаповал О. В. Щодо визначення поняття й сутності криміналістичного забезпечення розслідування злочинів. Форум права. 2015. № 1. С. 356-360. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FP_index.htm_2015_1_58

______________________________

Науковий керівник: Старушкевич Анатолій Володимирович, кандидат юридичних наук, доцент, професор кафедри фінансових розслідувань факультету підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції Університету державної фіскальної служби України



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
РОЛЬ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
08.07.2019 13:57
КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОВОКАЦІЇ ПІДКУПУ СЛУЖБОВОЇ ОСОБИ ПІДПРИЄМСТВА ДЕРЖАВНОЇ ФОРМИ ВЛАСНОСТІ
05.07.2019 13:50




© 2006-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше