:: LEX :: ОСОБЛИВОСТІ ВИРІШЕННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ СПОРІВ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 23)

Термін подання матеріалів

11 червня 2020

До початку конференції залишилось днів 11


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ОСОБЛИВОСТІ ВИРІШЕННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ СПОРІВ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ
 
04.02.2020 15:03
Автор: Єсіна Ганна Валентинівна, здобувач вищої освіти Навчально наукового інституту заочного та дистанційного навчання Національної академії внутрішніх справ
[Секція 5. Господарське право. Господарське процесуальне право. Екологічне право. Земельне право. Аграрне право. Фінансове право. Банківське право]

Однією з найпоширеніших форм господарювання у сільському господарстві є фермерські господарства, кількість яких, невпинно зростає. Правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства визначено Законом України № 973-IV від 19 червня 2003 р. «Про фермерське господарство» (далі — Закон).

Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім’ї, відповідно до закону.

Визначальними при створенні та функціонуванні фермерських господарств є земельні правовідносини, адже займатися вирощуванням товарної аграрної продукції без використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення неможливо. Більше того, передумовою державної реєстрації фермерського господарства (зі статусом юридичної особи) є набуття громадянином (кількома громадянами) України, які виявили бажання створити таке господарство, права власності або користування земельною ділянкою.

Надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність (передача в користування) для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України. Оскільки під час створення фермерського господарства земельні ділянки набуваються фізичними особами (його майбутніми засновниками, членами), то нерідко виникають питання визначення юрисдикції тих чи інших справ у спорах щодо земельних ділянок фермерських господарств.

Однією з найпоширеніших категорій юрисдикційних спорів є спори щодо земельних ділянок фермерських господарств, наданих в оренду фізичним особам при створенні таких господарств. Оскільки законодавством України визначено, що землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам — членам такого господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди (ч. 1 ст. 31 Земельного кодексу України, ч. 1 ст. 12 Закону), то важливим є співставлення дати звернення до суду з відповідним позовом та дати державної реєстрації фермерського господарства.

З комплексного аналізу статей 1, 5, 7, 8, 12 Закону можна зробити висновок, що після укладення договору тимчасового користування землею, у тому числі на умовах оренди, фермерське господарство реєструється в установленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов’язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Оскільки фермерські господарства є юридичними особами, їхні земельні спори з іншими юридичними особами, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам.

Отримання земельної ділянки для ведення фермерського господарства передбачає, зокрема, звернення відповідної фізичної особи до органу державної влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про надання земель, розроблення на підставі дозволу цих органів проекту землеустрою щодо відведення відповідної земельної ділянки. На цій стадії формування земельних правовідносин також виникає низка юрисдикційних спорів, які можуть бути вирішені адміністративним судом.

Практика Великої Палати Верховного Суду з розгляду справ у спорах щодо земельних ділянок фермерських господарств дозволяє підсумувати, що юрисдикція суду (цивільного, господарського чи адміністративного) щодо розгляду відповідного земельного спору визначається не лише з урахуванням суб’єктного складу сторін, а передусім з огляду на сутність, характер та особливості спірних земельних правовідносин.

Література:

1. Земельний кодекс України (2001 р.) [Електронний ресурс] - режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/paran992;

2. Закон України «Про фермерське господарство» (2003 р.) [Електронний ресурс] - режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15;

3. Постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 272/1652/14-ц (провадження № 14-282цс18)

________________

Науковий керівник: Полішко Наталія Леонідівна, старший викладач кафедри цивільного права і процесу, Національна академія внутрішніх справ



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ГОСПОДАРСЬКІ ДОГОВОРИ У СФЕРІ ТРАНСФЕРУ ТЕХНОЛОГІЙ
03.02.2020 17:24




© 2006-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше