:: LEX :: АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ІНОЗЕМЦЯМИ ТА ОСОБАМИ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА ПРАВИЛ ПЕРЕБУВАННЯ В УКРАЇНІ (КРІЗЬ ПРИЗМУ ПРАВА НА ПОВАГУ ДО ПРИВАТНОГО І СІМЕЙНОГО ЖИТТЯ)
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 28)

Термін подання матеріалів

11 грудня 2020

До початку конференції залишилось днів 15


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ІНОЗЕМЦЯМИ ТА ОСОБАМИ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА ПРАВИЛ ПЕРЕБУВАННЯ В УКРАЇНІ (КРІЗЬ ПРИЗМУ ПРАВА НА ПОВАГУ ДО ПРИВАТНОГО І СІМЕЙНОГО ЖИТТЯ)
 
18.06.2020 20:53
Автор: Яремко Оксана Михайлівна, доцент, кандидат юридичних наук, доцент кафедри міжнародного права та міграційної політики Тернопільського національного економічного університету
[Секція 2. Конституційне право. Конституційне процесуальне право. Адміністративне право. Адміністративне процесуальне право. Митне та податкове право. Міжнародне право. Муніципальне право]

Іноземні громадяни, а також особи без громадянства, які вчинили правопорушення на території України, притягується до юридичної відповідальності відповідно до українського законодавства. У тому числі, коли мова йде про порушення ними міграційного законодавства.

Переважно підставою прийняття рішення про примусове повернення іноземних громадян (осіб без громадянства) з України та зобов'язання їх покинути територію України у строк, що визначений судом, є порушення ними (громадянами іноземних держав чи особами без громадянства) міграційного законодавства і ухилення ними від виїзду з України після закінчення дозволеного строку перебування та їх притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП «Порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні і транзитного проїзду через територію України») [2].

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України визначається Законом України від 22 вересня 2011 р. № 3773-VI «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» [3]. 

Частиною 1 ст. 26 Закону № 3773-VI встановлено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України [3].

Вважаємо позитивною практику судів, які останнім часом у вирішенні питання про примусове повернення (видворення) іноземних громадян (осіб без громадянства) з України враховують рішення Європейського суду з прав людини, що стосуються ст. 8 Конвенції Ради Європи про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада1950 р. - «Право на повагу до приватного і сімейного життя» [1]. Наприклад, рішенням Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 р. № 876/7849/17 р. було залишено постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 червня 2017 р. у справі №607/588/17 без змін [4]. Так, колегія суддів підтримала висновок суду першої інстанції про те, що при винесенні рішення №130 від 13 жовтня 2016 р. Управління державної міграційної служби України в Тернопільській області не доклало належних зусиль для з'ясування дійсного місця проживання позивача (громадянки Республіки Нігерія) на території України, факту перебування у цивільному шлюбі з іноземцем, що на законних підставах перебуває на території України, майнового стану її чоловіка, не врахувало наявність у позивача малолітньої доньки, яка народжена в Україні та є громадяни України, не взяло до уваги відсутність даних про будь-які дії позивача, що суперечили б інтересам безпеки України чи охорони громадського порядку, здоров'я і захисту прав та інтересів громадян України, та прийняло рішення непропорційно, зокрема, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). Чим було порушено ст. 8 Конвенції Ради Європи про захист прав людини і основоположних свобод [4].

«Вигнання» особи з держави, в якій проживають її члени сім’ї, може підняти питання у світлі ст. 8 Конвенції Ради Європи про захист прав людини і основоположних свобод - «Право на повагу до приватного і сімейного життя [1].

Так, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, визнаючи право кожного на повагу до його приватного і сімейного життя (ч. 1), не допускає втручання органів державної влади у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки та громадського порядку, економічного добробуту країни, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я або моралі, для захисту прав і свобод інших осіб (ч. 2) [1].

Слід зазначити, що з однієї сторони Європейський Суд з прав людини дійшов висновку про те, що ст. 8 Конвенції Ради Європи про захист прав людини і основоположних свобод не гарантує іноземцям право в'їжджати в певну країну або проживати на її території і не бути висланими, а також і те,  що відповідальність, яка лежить на державі за забезпечення громадського порядку, зобов'язує її контролювати в'їзд в країну. З іншої ж сторони, зауважує, що разом з тим, рішення (судів, органів міграційної служби) у цій сфері мають бути виправданими нагальною соціальною необхідністю і відповідати законній меті, так як можуть порушити право на повагу до приватного і сімейного життя, що охороняється в демократичному суспільстві ст. 8 вище згаданої нами Конвенції [5, c. 53]. Тому дуже важливо під час розгляду даної категорії справ у суді чи при винесенні рішення органами міграційної служби враховувати позицію Європейського Суду з прав людини. 

Правова позиція Європейського Суду з прав людини, висловлена в рішеннях по справах «Мустакім проти Бельгії» [7], «Беррехаб проти Нідерландів» [8], «Габлішвілі проти Росії» [6] полягає в наявності «пропорційності між заходами, що застосовувалися владою, та правовими цілями, що переслідувалися». 

Правовий аналіз згаданих нами рішень Європейського суду з прав людини дає підстави говорити про те, що для оцінки того чи адміністративний захід у вигляді видворення або ж примусового повернення з України є «необхідним у демократичному суспільстві», потрібно виходити з наступних критеріїв:

- характер і тяжкість правопорушення, вчиненого особою;

- тривалість перебування особи в країні, з якої вона має (повинна) бути депортована;

- період часу, що минув з моменту вчинення правопорушення, і поведінку особи впродовж такого періоду;

- громадянство різних зацікавлених осіб;

- сімейний стан особи, зокрема тривалість шлюбу та інші обставини, що підтверджують дійсність сімейного життя пари;

- чи знало подружжя  про порушення вимог законодавства на той момент, коли він або вона вступав (а) в шлюб із особою щодо якої вирішується питання про депортацію;

- чи є в шлюбі діти і, якщо є, якого вони віку;

- ступінь труднощів, з якими може зіткнутися подружжя особи щодо якої вирішується питання про депортацію в країні, в яку повинна бути виселена особа щодо якої  вирішується питання про депортацію [5, c. 55].

Література:

1. Конвенція Ради Європи про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада1950 р. (редакція від 02 жовтня 2013 р.) URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text (дата звернення : 12 червня 2020 р.).

2. Кодекс України про адміністративні правопорушення : Закон України від 07 грудня 1984 р. № 8073-X (редакція від 11 червня 2020 р.) URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text (дата звернення : 12 червня 2020 р.).

3. Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства : Закон України від 22 вересня 2011 р. № 3773-VI (редакція від 13 лютого 2020 р.) URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text (дата звернення : 12 червня 2020 р.).

4. Рішення Львівського апеляційного адміністративного суду 22 листопада 2017 р. № 876/7849/17 URL : http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/70547077 (дата звернення : 12 червня 2020 р.).

5. Майорова Е. Н. Соблюдение права на уважение семейной жизни при назначении административного выдворения иностранных граждан и лиц без гражданства за пределы российской федерации. Правопорядок : история, теория, практика. С. 51-56. URL : file:///C:/Users/Oksana/Desktop/%D0%A2%D0%BE%D0%BD%D1%8F-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F/%D1%81%D1%82%D0%B0%D1 %82%D1%82%D1%8F_%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE/ soblyudenie-prava-na-uvajenie-semeynoy-jizni-pri-naznachenii-administrativnogo-v-dvoreniya-inostrann-h-grajdan-i-lits-bez-grajdanstva-za-predel-rossiyskoy-federatsii%20(1).pdf  (дата звернення : 12 червня 2020 р.).

6. Постановление Европейского Суда по правам человека от 26 июня 2014 года по делу № 39428/12 «Габлишвили против России». П. 47 URL : http:// europeancourt.ru/2015/07/02/20820/ (дата звернення : 12 червня 2020 р.).

7. Мустаким против Бельгии (Moustaquim v. Belgium) : Постановление Европейского Суда по правам человека от 18 февраля 1991 (жалоба № 12313/86) URL : http://europeancourt.ru/resheniya-evropejskogo-suda-na-russkom-yazyke/mustakim-protiv-belgii-moustaquim-v-belgium-postanovlenie-evropejskogo-suda/ (дата звернення : 12 червня 2020 р.).

8. Беррехаб против Нидерландов (Berrehab v. the Netherlands) : Постановление Европейского Суда по правам человека от 21 июня 1988 года (жалоба № 10730/84) (извлечение) URL : http://europeancourt.ru/resheniya-evropejskogo-suda-na-russkom-yazyke/berrexab-protiv-niderlandov-postanovlenie-evropejskogo-suda/ (дата звернення : 12 червня 2020 р.).



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ НА ШЛЯХУ БОРОТЬБИ З COVID-19
12.06.2020 15:34
ПРОБЛЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ І СВОБОД ГРОМАДЯН У СФЕРІ ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЇ
11.06.2020 16:42
ПОВІТРЯНЕ БОМБАРДУВАННЯ ГЕЛЬСІНКІ 30 ЛИСТОПАДА 1939 РОКУ: МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ НАСЛІДКИ
09.06.2020 15:00




© 2006-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше