:: LEX :: НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ АНАЛІЗ ЗАКОНОДАВЧИХ ІНІЦІАТИВ ЩОДО ПРИПИНЕННЯ ІПОТЕКИ ВНАСЛІДОК СПЛИВУ СТРОКУ ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 63)

Термін подання матеріалів

11 липня 2024

До початку конференції залишилось днів 17


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ АНАЛІЗ ЗАКОНОДАВЧИХ ІНІЦІАТИВ ЩОДО ПРИПИНЕННЯ ІПОТЕКИ ВНАСЛІДОК СПЛИВУ СТРОКУ ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ
 
05.04.2022 19:15
Автор: Короєд Сергій Олександрович, доктор юридичних наук, професор
[Секція 3. Цивільне та сімейне право. Цивільне процесуальне право. Комерційне право. Житлове право. Зобов’язальне право. Міжнародне приватне право. Трудове право та право соціального забезпечення]

Питання щодо можливості припинення порушеного суб’єктивного цивільного права (і як наслідок – припинення зобов’язання) у зв’язку зі спливом строку позовної давності в науці цивільного права залишається дискусійним (адже починаючи ще з радянського періоду, одні автори вважали, що зі спливом строку позовної давності припиняється саме суб’єктивне цивільне право, яке нерозривно пов’язане з можливістю примусового його здійснення; водночас на думку ряду інших науковців, зі спливом позовної давності припиняється не саме суб’єктивне право, а лише можливість його примусового здійснення в конкретному випадку; з точки зору інших науковців, суб’єктивне право втрачається лише з моменту ухвалення судом рішення про відмову в позові у зв’язку з пропуском позивачем позовної давності; більшість же сучасних авторів вважають, що зі спливом позовної давності суб’єктивне право не погашається, а продовжує існувати, хоча й не може бути реалізоване в примусовому порядку [1; 2]. 

Судова практика, в свою чергу, не визнає такої підстави для припинення зобов’язання (зокрема іпотеки), як сплив строку позовної давності [3; 4]. Хоча в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна знайти окремі судові рішення, в яких суд визнавав припиненим договір іпотеки у зв’язку із спливом строку позовної давності [5]. Водночас виходячи із висновку, сформульованого Верховним Судом в одній зі справ, правові наслідки спливу позовної давності застосовуються у випадку пред’явлення вимоги про стягнення заборгованості або звернення стягнення на предмет іпотеки саме в судовому порядку (якщо кредитор здійснив захист своїх прав на підставі іпотечного застереження, то позовна давність у такому випадку не застосовується) [6]. 

Разом з тим, як в юридичній літературі, так й судовій практиці, не звертається увага на положення п.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 ПК України, яке відносить до оподатковуваних доходів суму заборгованості платника податків за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності. І після сплати податку з доходів особа фактично вважається набувачем коштів або майна, які вона не повертає у зв’язку зі спливом позовної давності. Проте цивільне законодавство такий випадок не визнає підставою для припинення зобов’язання і не розглядає в якості підстави набуття прав на залишені (утримані) в себе грошові кошти і майно, які вже їх власнику не повертаються.

Отже, єдиним можливим механізмом припинення зобов’язання у зв’язку із спливом строку позовної давності може бути лише закріплення відповідної підстави в законодавстві, адже в силу ч. 2 ст. 12 ЦК України нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом, а ч. 2 ст. 598 ЦК прямо передбачає, що припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. 

Такі законодавчі ініціативи вже з’являються у вигляді відповідних законопроектів. Так, у Верховній Раді України у 2016 році був зареєстрований проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо припинення зобов’язання зі спливом строків позовної давності" (який у 2019 році було відкликано суб’єктом законодавчої ініціативи), яким пропонувалось ч. 1 ст. 266 ЦК України викласти в такій редакції: "1. Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, стягнення на заставлене чи іпотечне майно, застосування застереження, тощо), внаслідок чого зобов’язання за основною і додатковою вимогами є припиненими.". У ст. 267 ЦК України пропонувалось передбачити, що "рішення суду, яким застосовано наслідки спливу строків позовної давності також є підставою для припинення зобов’язання". А також передбачалось доповнити новою ст. 598-1 "Припинення зобов’язання зі спливом строків позовної давності". В пояснювальній записці наголошувалось на необхідності запровадження механізму захисту права громадян-боржників на припинення зобов’язання у зв’язку зі спливом строків позовної давності. Але цей законопроект було відкликано [7].

Новою спробою врегулювати питання припинення зобов’язання (безпосередньо іпотеки) внаслідок спливу строку позовної давності став новий, зареєстрований у Верховній Раді України у 2021 році, проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо припинення іпотеки після спливу строку позовної давності". Цим законопроектом передбачається ст. 267 ЦК України доповнити новою частиною шостою такого змісту: "6. Кредитор (заставодержатель), не має права вчиняти односторонні дії, спрямовані на реалізацію свого права звернення стягнення на заставлене майно у позасудовому порядку, зарахування зустрічних вимог, притримання, тощо, після спливу строку позовної давності, встановленого для судового захисту такого права.". А також пропонується доповнити ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку" новою підставою припинення іпотеки у разі "спливу строку позовної давності за вимогою про стягнення заборгованості та вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки" [8].

Такі законодавчі ініціативи, на наш погляд, є необхідними, відповідають вимозі "якості закону", зокрема передбачуваності його приписів, адже у випадку закінчення строку позовної давності (і відсутності підстав для його поновлення) предмет іпотеки залишиться у боржника (іпотекодавця), а кредитор позбавляється можливості звернути на нього стягнення в судовому чи позасудовому порядку (за відсутності волі боржника), тобто кредитор (іпотекодержатель) фактично позбавляється своїх прав щодо предмета іпотеки. А відтак, боржник (іпотекодавець) залишається власником і фактичним володільцем предмета іпотеки, і тому йому мають бути повернуті всі повноваження власника (зокрема право на розпорядження предметом іпотеки). Адже якщо врахувати висновки Європейського суду з прав людини щодо ролі позовної давності, то можна зробити висновок, що фактично Європейський суд веде мову про "право" відповідача на неповернення майна (коштів), яке захищає суд ухвалюючи рішення про відмову в позові кредитору у зв’язку зі спливом строку позовної давності. А оскільки іпотекодержатель втратить свої права щодо предмета іпотеки внаслідок спливу позовної давності, то з метою забезпечення принципу юридичної визначеності предмет іпотеки має бути звільнений від обтяжень у вигляді припинення іпотеки. 

Література:

1. Скрябин С. В. Исковая и приобретательная давность. URL: https://online.zakon.kz/Document/?doc_id=30007313#pos=6;-116.

2. Орлова Л. М. Правовые последствия истечения срока исковой давности. Управление в социальных и экономических системах: материалы ХIX международной научно-практической конференции, г. Минск, 18 мая 2010 г. / Минский ин-т управления; редкол.: Н. В. Суша [и др.]. Минск, 2010. С. 154–156. URL: http://elibrary.miu.by/conferences!/item.uses/issue.xix/article.91.html.

3. Постанова Верховного Суду України від 15.05.2017 у справі № 643/4395/16-ц. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/66720091.

4. Постанова Верховного Суду від 04.04.2018 у справі № 921/247/17-г/16. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/73334975.

5. Постанова Вищого господарського суду України від 09.12.2014 у справі № 910/14754/14. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/41943194.

6. Постанова Верховного Суду від 21.10.2020 у справі № 501/2072/16-ц. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/92482928.

7. Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо припинення зобов’язання зі спливом строків позовної давності: проект Закону України № 5411 від 16.11.2016. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=60518.

8. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо припинення іпотеки після спливу строку позовної давності: проект Закону України № 5883 від 02.09.2021. URL: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/27590. 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше