Анотація. У статті на основі аналізу наукових поглядів науковців та стандартів чинного законодавства окреслено найбільш проблемні питання забезпечення громадського контролю за діяльністю Національної поліції України. Для вдосконалення забезпечення громадського контролю за діяльністю Національної поліції створено фірмовий підхід. Доведено необхідність розробки стратегічно орієнтованого документа, метою якого буде забезпечення системного вдосконалення адміністративних та інших засад громадського контролю за діяльністю Національної поліції.
Ключові слова: громадський контроль, Національна поліція, забезпечення здійснення.
Постановка проблеми. У 2015 році був прийнятий Закон України «Про національну поліцію», який започаткував еволюцію сфери діяльності правоохоронних органів в країні. На зміну застарілій за зразком радянської міліції (визначається як держава, збройний орган виконавчої влади, що охороняє життя, здоров’я, права і свободи громадян, власність, навколишнє середовище, суспільство та інтереси держави від протиправного втручання) [1] Національна поліція України — центральний орган виконавчої влади, який обслуговує населення шляхом забезпечення захисту прав і свобод людини, боротьби зі злочинністю, охорони громадської безпеки та порядку. Завданням останнього є надання поліцейських послуг за такими напрямами: 1) забезпечення громадської безпеки та порядку; 2) захист прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) боротьба зі злочинністю; 4) надання в межах, визначених Законом, допомоги особам, які потребують такої допомоги з особистих, економічних, соціальних або надзвичайних причин [2].
Створення нового поліцейського відомства за європейським зразком та відповідно до всіх міжнародних вимог вплинуло не тільки на його структуру, завдання та інші організаційно-управлінські моменти, але й наявність такої важливої складової, як громадський контроль за діяльністю Національної поліції. Останній має вираження у значній кількості різноманітних форм та методів, визначених чинними законодавчими та підзаконними нормативно-правовими актами. Проте, невпинний розвиток демократичних інституцій нашої держави має вплив на роботу всіх без виключення органів влади, через що громадський контроль за діяльністю поліції також потребує систематичного аналізу на предмет визначення шляхів перебудови та удосконалення його адміністративно-правового забезпечення відповідно до сучасних реалій.
Ця стаття має на меті опрацювати напрями забезпечення громадського контролю за діяльністю Національної поліції.
Аналіз останніх досліджень. Наукову розробку забезпечення громадського контролю за діяльністю Національної поліції здійснив у своїх працях О. Д. Терещук, А. М. Клочко, В. О. Собина, С. В. Медведенко, Р. О. Ткаченко, Р. Миронюк, О. В. Поклад, В. М. Березань, В. В. Касько, С. М. Кушнір, О. В. Павловський, А. М. Сердюк та інші. У той же час робота вчених у цьому контексті, як правило, проводилася з акцентом на якусь особливість механізму забезпечення громадського контролю за роботою поліції.
Виклад основного матеріалу. Наразі напрями вдосконалення забезпечення громадського контролю за діяльністю Національної поліції чітко не визначені, але проявляються у великій кількості доктринальних джерел.
У науковій сфері мають зміст і перелік напрямів забезпечення громадського контролю за діяльністю Національної поліції. Розвиток громадського контролю крізь призму його оптимізації сприймають через такі види діяльності: 1) поширення інформації, опублікованої в Інтернеті; 2) відкритий доступ до внутрішньої статистики правоохоронних органів, що може стати емпіричною основою для вивчення функціонування правоохоронної системи в цілому; 3) розробити механізм юридично значимої участі громадян, зокрема членів громадських рад при правоохоронних органах, у прийнятті рішень; 4) розробити більш детальне положення, яке визначатиме підстави обробки персональних даних у правоохоронних органах та затверджує рекомендації щодо повного або часткового доступу до цих даних у суспільних інтересах; 5) запровадити комплексну систему критеріїв оцінки діяльності правоохоронних органів, яка включатиме, зокрема, положення щодо оцінки ефективності громадського контролю, а також основи оцінки діяльності правоохоронців; ці критерії мають бути зручними для застосування як до внутрішніх працівників правоохоронних органів, так і до громадян, які здійснюють громадський контроль за діяльністю правоохоронних органів; 6) запровадження інтерактивної карти звернень громадян до правоохоронних органів. Існує досить поширена форма громадського контролю за діяльністю поліції – оприлюднення інформації про протиправну діяльність в мережі Інтернет шляхом розміщення відео протиправної діяльності працівників поліції. Таку інформацію не можна вважати цілком достовірною, але як ефективний та дієвий метод підвищення довіри населення до поліції пропонується створити окремий інтернет-ресурс, з якого громадяни зможуть завантажувати відео з порушення. Цей ресурс слід на постійній основі аналізувати службами моніторингу підрозділів поліції та на основі отриманої інформації коригувати методи та способи впливу на працівників підрозділу. Таким чином, громадський контроль за діяльністю поліції відповідно до чинного законодавства може формуватися як комплекс заходів, що здійснюються суспільством (органами місцевого самоврядування, громадськими об’єднаннями, громадянами), спрямованими на збір, аналіз інформації про діяльності працівників поліції, внаслідок чого дає можливість та реальний механізм передачі цієї інформації до органу Національної поліції з метою усунення цих недоліків. У свою чергу, за словами С.В. Медведенка, основна поліцейська статистика має бути загальнодоступною, а запити громадян та організацій щодо доступу до інформації (інформація з обмеженим доступом) оброблятися в розумні строки та в повному обсязі, а у разі відмови у доступі до інформації – з детальним обґрунтуванням відповідь. Громадськість також повинна мати доступ до інформації щодо планування роботи поліції, визначення пріоритетних напрямків та результатів запланованих заходів. Для практичного здійснення громадського контролю, на думку вченого, необхідно створити веб-сайт чи сторінку на сайті Головного управління Національної поліції України, а також головних управлінь Національної поліції за напрямами, де інформація (відео, аудіо, електронні документи), а також анонімні представники громадськості щодо протиправної діяльності працівників поліції. Ця інформація підлягатиме подальшій перевірці, на підставі якої будуть вжиті відповідні дії [3, с. 153].
За словами Р. О. Ткаченка, діяльність, спрямована на забезпечення ефективності громадського контролю за діяльністю Національної поліції в цілому та її забезпечення, включає: подальше створення та вдосконалення нормативно-правової бази громадського контролю за діяльністю цих органів; забезпечення доступу громадськості до громадського контролю; опитування; захист громадян від переслідувань з боку поліції за їх участь у громадському контролі; удосконалення форм здійснення державного аудиту; відповідальність поліцейських за невиконання своїх обов'язків; підтримка самоорганізації громадських об’єднань [4, с. 204].
Р. В. Миронюк, аналізуючи зарубіжний досвід забезпечення громадського контролю за діяльністю поліції, дійшов висновку про необхідність впровадження нових форм такого контролю в роботу Національної поліції. Наприклад, науковець активно сперечається про важливість впровадження соціальної експертизи, незалежної від поліцейського аналізу соціально значущих практик поліції з точки зору їх відповідності суспільним інтересам. Крім того, науковець звертає увагу на необхідність внутрішніх організаційних змін у структурі поліції та виокремлення в ній спеціальних підрозділів, спрямованих на безпосередню взаємодію із суспільством, неурядовими організаціями та органами місцевого самоврядування, у тому числі контроль за Національною поліцією. У зв’язку з цим науковець наголошує: «У багатьох країнах у поліції є структурні підрозділи, штат яких займається лише взаємодією з громадськістю. Поліція та громадяни співпрацюють через різноманітні громадські ради, комітети, асоціації, до складу яких входять представники профспілок, конфесій та інших громадських об’єднань. Поліцейські органи мають підтримувати та заохочувати співпрацю у громадській ініціативі. Це має відображатися в тому, що інспектор зі зв’язків з громадськістю повинен виконувати таку роботу: вести облік громадян, залучених до громадського захисту, з метою та в різних формах взаємодії з поліцією така інформація має бути публічною (відкритою), оприлюдненою в засобах масової інформації на офіційних електронних веб-сайтах поліції, за винятком співпраці у сфері оперативно-розшукової діяльності; звертатися до органів ліцензування щодо надання таким громадянам переважного права на носіння травматичної вогнепальної зброї (у разі встановлення такого права громадянами в Україні); з проханням до керівництва поліції заохочувати цих громадян, у тому числі щодо нагородження державними нагородами та відзнаками» [5, с. 59].
О.В. Поклад представив свою позицію щодо забезпечення та вдосконалення громадського контролю за діяльністю Національної поліції України, який присвятив свою наукову роботу дослідженню особливостей цього виду контролю. Зокрема, науковець запропонував легальне визначення забезпечення громадського контролю за діяльністю поліції як форми реалізації конституційних прав громадян на участь у державному управлінні, що проявляється через державу та гарантоване право на можливість звернення до органів Національної поліції для удосконалення своїх дій щодо захисту прав і свобод громадян шляхом участі в організаційних рішеннях поліції, взаємодії з поліцією у забезпеченні громадського порядку та безпеки шляхом створення добровільних формувань громадських правоохоронних органів [6, с. 4].
Крім того, науковцями обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення діяльності Громадських рад при МВС України, зокрема: забезпечення правового забезпечення діяльності громадських рад при кожному територіальному підрозділі поліції; забезпечити відкриті вибори до громадських рад шляхом реєстрації на відповідному інтернет-ресурсі та голосування за кожного члена відповідної ради; підвищення рівня суспільної обізнаності щодо діяльності громадських рад; встановлення нормативних вимог щодо обов'язковості рішень громадських рад, а у разі відхилення їх пропозицій - оголошення підстав для відхилення тощо [6, с. 11].
Висновки. Отже, проведене дослідження дозволило сформулювати висновок, згідно з яким напрямами забезпечення здійснення забезпечення громадського контролю за діяльністю Національної поліції є:
- по-перше, удосконалення адміністративно-правової бази громадського контролю за діяльністю поліції шляхом:
1) нормативного визначення сутності та змісту громадського контролю;
2) нормативне закріплення переліку суб'єктів громадського контролю;
3) офіційне закріплення повноважень цих суб'єктів;
- по-друге, їм необхідно продовжити впровадження інформаційних технологій у процес громадського контролю. Зокрема, мають бути розроблені мобільні інтерактивні системи, наприклад у вигляді мобільних додатків, за допомогою яких громадяни можуть безпосередньо взаємодіяти з поліцією, та оцінки діяльності поліції в реальному часі, яка буде врахована та використана для визначення ефективності;
- по-третє, доцільно розробити стратегічно орієнтований документ із загальною метою забезпечення системного вдосконалення адміністративних та інших засад громадського контролю за діяльністю поліції.
Література
1. Про міліцію: закон від 20.12.1990 N 565-ХІІ. Відомості Верховної Ради УРСР. 1991. N 4. Ст.20. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/565-12
2. Про Національну поліцію: закон від 02.07.2015 N 580-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2015. № 40-41. Ст. 379. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/580-19#Text
3. Медведенко С. В. Адміністративно-правові основи взаємодії Національної поліції України з громадськістю в правоохоронній діяльності: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07. Одеса: Одеський державний університет внутрішніх справ України. 2020. 283 с. URL: http://oduvs.edu.ua/wp-content/uploads/2016/06/disertatsiya.pdf
4. Ткаченко Р. О. Стан та розвиток громадського контролю за діяльністю органів Національної поліції України. Науковий вісник. 2018. N 4. С.198-205. URL: https://visnik.dduvs.in.ua/wp-content/uploads/2019/11/4-18-ua/19.pdf
5. Миронюк Р. Громадський контроль за діяльністю поліції: монографія. Дніпро: Дніпровський державний університет внутрішніх справ. 2020. 134 с. URL: https://er.dduvs.in.ua/bitstream/123456789/3953/1/Монографія_Громадський_%20контроль_Миронюк%20Р.В.%2b%2b.pdf
6. Поклад О. В. Громадський контроль за діяльністю поліції: автореф. дис. … канд. юр. наук: 12.00.07 / Поклад Олександр Валентинович; Запорізький. нац ун. - Запоріжжя, 2018. - 17 с. URL: http://phd.znu.edu.ua/page/aref/07_2018/Poklad-aref.pdf
___________________
Науковий керівний: Краковська Анжеліка Євгеніївна, кандидат юридичних наук, доцент кафедри господарського та адміністративного права, Донецький національний університет імені Василя Стуса
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
