:: LEX :: ОБ‘ЄКТИ, ЗГЕНЕРОВАНІ КОМП‘ЮТЕРНИМИ ПРОГРАМАМИ ТА АВТОРСЬКЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 61)

Термін подання матеріалів

16 травня 2024

До початку конференції залишилось днів 9


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ОБ‘ЄКТИ, ЗГЕНЕРОВАНІ КОМП‘ЮТЕРНИМИ ПРОГРАМАМИ ТА АВТОРСЬКЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН
 
13.06.2023 20:38
Автор: Уланська Марія Олександрівна, студентка 2 курсу факультету юстиції Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого
[Секція 3. Цивільне та сімейне право. Цивільне процесуальне право. Комерційне право. Житлове право. Зобов’язальне право. Міжнародне приватне право. Трудове право та право соціального забезпечення]

Окремої уваги у контексті розвитку технологій та наслідкової з цього процесу необхідності врегулювання місця окремих понять у правовому середовищі варте питання закріплення авторським правом сутності об‘єктів, згенерованих комп‘ютерними програмами (computer-generated works). Українське законодавство на сучасному етапі, який стартує від 1.12.2022 – дати прийняття нового ЗУ «Про авторське право і суміжні права», закріплює право особливого роду (sui generis) на неоригінальні об‘єкти, згенеровані комп‘ютерною програмою. У свою чергу досвід зарубіжних країн також містить цікаві моменти, які будуть наведені далі. 

Слід почати з поняття «computer-generated work” та його основних ознак. Це такі об‘єкти, що, по-перше, згенеровані комп‘ютерною програмою (про що можна здогадатись ще з самої назви); по-друге, у процесі створення характеризуються відсутністю вкладу фізичної особи; по-третє, автором таких творів, згідно із чинним законодавством низки зарубіжних країн, постає фізична особа, яка вживала заходи, необхідні для створення об‘єкта; по-четверте, вище згадані три ознаки наявні поруч із зазначенням про належність до літературної, драматичної, музичної або художньої сфери. Однак важливим є те, що для літературних, драматичних, музичних чи художніх творів авторське право все ще може виникнути лише за умови, якщо твір є власним інтелектуальним творінням автора і відповідає ознаці оригінальності та іншим вимогам доктрини авторського права. Охорона таких об’єктів, згенерованих комп’ютерною програмою, діє протягом 50 років з моменту виготовлення твору, зокрема згідно із поглядом законодавства Великої Британії [1]. 

Тотожні за сенсом положення містяться у розділі 9(3) Закону Великої Британії про авторське право, зразки та патенти 1988 року [1], статті 21 Закону Ірландії про авторське право та суміжні права 2000 року [2], розділі 5(2)(a) Закону Нової Зеландії  про авторське право 1994 року [3], розділі 2(d)(vi) Закону Індії  про авторське право 1957 року і поправці до цього закону від 1994 року [4], розділі 2(h) Закон Південно-Африканської республіки про авторське право 1978 року [5] та розділі 11(3) Закону Гонконгу про авторське право [6].

Дещо колізійним є тлумачення поняття «особа, яка здійснює заходи, необхідні для створення твору». Перший підхід заснований на тому, що автором є творець/автор конкретної комп’ютерної програми, котра генерує твори, але така особа/особи можуть мати невеликий зв'язок із безпосереднім творчим вкладенням у кінцевий твір.  Другий підхід заснований на тому, що «особа, яка здійснює заходи, необхідні для створення твору» є особою, яка найбільше пов’язана з інструкціями щодо створення конкретного продукту, який розглядається; користувачем програми, який вніс відповідні запити, що спричинило генерацію конкретного об‘єкта. Однак це не було підтверджено жодним судом і може стати ще менш очевидним, оскільки системи штучного інтелекту генерують більш незалежно та з меншим впливом людини. Більш конкретизованим є висновок про те, що автором є власник майнових прав або ліцензійних повноважень на певну комп‘ютерну програму, тобто безпосередньо автори комп’ютерної програми, особи, яким автори чи їх спадкоємці передали/відчужили майнові права на комп’ютерну програму або правомірні користувачі комп’ютерної програми. 

Наступною особливістю є те, що ці норми стосовно комп‘ютерних програм на сучасному етапі врегулювання авторського права також застосовуються зарубіжними країнами  до визначення статусу об‘єктів, згенерованих штучним інтелектом. З цього приводу висловлював свою позицію уряд Великої Британії у своєму консультаційному документі щодо штучного інтелекту та авторського права [7] у червні 2022 року, зазначивши, що використання штучного інтелекту на практиці все ще знаходиться на початкових стадіях, тому немає необхідності у внесенні змін до положень про авторське право, щоб законодавчо закріплювати об‘єкти, створені штучним інтелектом, адже належна оцінка варіантів законодавчих змін неможлива, тобто будь-які такі зміни можуть мати непередбачувані наслідки. Але наразі у 2023 році можна спостерігати за вибухом активності прогресу, який пов‘язаний із впровадженням генеративного штучного інтелекту, нейромереж, машинного навчання та інших технологій. Спочатку вони не були передбачені законодавцями, а тому заслуговують на більш повний аналіз. 

Література:

1. Copyright, Designs and Patents Act 1988. URL: https://www.legislation.gov.uk/ukpga/1988/48/contents 

2. Copyright and Related Rights Act 2000. URL: https://www.irishstatutebook.ie/eli/2000/act/28/enacted/en/html

3. Copyright Act 1994. URL: https://www.legislation.govt.nz/act/public/1994/0143/latest/DLM345634.html 

4. The Copyright (Amendment) Act 1994. URL: https://www.indiacode.nic.in/repealed-act/repealed_act_documents/A1994-38.pdf 

5. Copyright Act 1978. URL: https://www.wipo.int/wipolex/en/text/474815 

6. Copyright Ordinance. URL: https://www.elegislation.gov.hk/hk/cap528?xpid=ID_1438403328304_001 

7. Artificial Intelligence and Intellectual Property: copyright and patents: Government response to consultation. URL: https://www.gov.uk/government/consultations/artificial-intelligence-and-ip-copyright-and-patents/outcome/artificial-intelligence-and-intellectual-property-copyright-and-patents-government-response-to-consultation 

___________________

Науковий керівник: Спасибо-Фатєєва Інна Валентинівна, доктор юридичних наук, професор, професор кафедри цивільного права №1 Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПРИНЦИП АВТОНОМІЇ ВОЛІ В УКРАЇНСЬКОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ
12.06.2023 20:15
РОЛЬ КОЛІЗІЙ У МІЖНАРОДНОМУ ПРИВАТНОМУ ПРАВІ
08.06.2023 22:57




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше