Жіноча історія, як самостійний напрямок, виокремилася досить нещодавно, а саме на початку 1970-х рр. Це пов’язано насамперед із другою хвилею фемінізму в Європі та США у другій половині 1960-х рр. Як зазначає Оксана Кісь, причиною жіночого руху стало розуміння того факту, що не зважаючи на рівні із чоловіками політичні та громадянські права, все ще продовжувала існувати гендерна нерівність та дискримінація, яка хоч і була прихованою, але не менш небезпечною [1].
Також важливим поштовхом для проведення досліджень у галузі історії жінок став початок процесу відходу від історії подій до соціальної історії, початок якого припадає в західних країнах на рубежі 1960-1970-х років [2, c.9]
В Польщі питання жіночої історії безперервно пов’язана із професоркою Анною Жарновською (Anna Żarnowska), яка на початку 80-х років почала досліджувати гендерні питання і нерівність, економічний, соціальний вплив на жіночу стать та їх та соціальний статус. В результаті цього було створено в 1989 році дослідницьку групу соціальної історії Польщі ХІХ і ХХ ст. при Історичному інституті Варшавського університету, яка працювала над новою тематикою в польській історичній науці.
Один з її найважливіших проектів Жарновської була серія томів «Жінка і…, яку вона створювала разом із своїм студентом Анджей Ставарц (Andrzej Stawarz). Ці історичні гендерні дослідження, унікальні для тогочасної Польщі, і саме завдяки їм вивчення жіночої проблематики стало важливою складовою польської історіографії [2, c. 10]
Доречним є цитата англійської письменниці, яка видавалася під псевдонімом Джордж Еліот, «Найбільше нам потрібно вивчати те, що найбільше залишається непоміченим».
Ця цитата підкреслює потребу у дослідження ролі та внеску жінок в розвиток суспільства, які довгий час залишалися без уваги. Вивчення ролі та життя жінок у цей період є важливим завданням, оскільки воно дає нам можливість краще зрозуміти складний контекст того часу та їхній внесок у суспільний розвиток. І для того, аби побачити повну картину минулого, нам потрібно і далі продовжувати відновлювати жіночу історію.
Дослідження історії жінок в Польщі міжвоєнного періоду мають велику важливість та актуальність для сучасності з кількох ключових причин. Перша причина - це повторне висвітлення історії, метою якого є відновлення історичних фактів та подій, які були втрачені або «замовчувалася». Це допомагає подивитися на історичні події під іншим кутом, та розкрити внесок жінок, який може бути недооцінений. Не йде мова про переписування історії як такої, мова йде лиш про висвітлення історії, яка містила б знання про роль та вплив жінок в ній.
Дослідження історії, яка базувалася на знаннях про минуле та участі в ній жінок, проводилися та висвітлювалися ще в Другій Речі Посполитій, зокрема тижневиках, таких як «Bluszcz», «Kobieta Współczesna», а також у «Gazetka dla Kobiet»… Як стверджує Ева Май (Ewa Maj), «Ідея полягала в тому, щоб перебудувати світ за участю жінок і для жінок, щоб наступні покоління мали підготовлений грунт для подальшого пізнання ролі жіночого чинника у великих подіях»[3, c. 124, c. 137]
Не можна не погодитися із твердженням Ельжбєт Сала (Elżbieta Sala), відсутність уваги до жіночого досвіду в історії призводить до утрати можливості передачі цього досвіду між поколіннями. Це означає, що кожне нове покоління жінок змушене починати спочатку і знову та знову намагатися розкрити та зрозуміти своє історичне становище [4].
Іншою причиною є вивчення гендерних аспектів. Дослідження історії жінок із цієї перспективи допомагає зрозуміти, як стать впливала на життя та можливості жінок міжвоєнної Польщі, і допоможе зробити висновки, як це може впливати на сучасне суспільство. Простеження за трансформацією та формами дискримінації жіноцтва в культурно-історичному контексті допоможе усунути численні гендерні нерівності. Вивчення ролі жінок в історії міжвоєнної Польщі допомагає нам краще розуміти те, як змінювалися стосунки між чоловіками і жінками та як це вплинуло на саме суспільство того часу. Багато жінок брали активну участь у різних сферах життя, таких як політика, культура, економіка і освіта, і це мало значущий вплив на формування сучасного польського суспільства.
На нашу думку, важливо враховувати різні сфери впливу жінок та застосовувати різні підходи до дослідження їхньої історії. Для більшого зрозуміння ролі жінок, ми повинні виділяти та вивчати їхні досягнення в різних галузях, таких як економіка, політика, соціальні взаємини та культура.
Окрім цього, дослідження жіночого питання можуть виявляти і попереджувати стереотипи та дискримінацію, які можуть існувати або виникати в сучасному суспільстві. Один із типових стереотипів, який існує і до цих пір, що головною функцією жінки є бути домогосподаркою, матір’ю та берегинею домашнього вогнища. Прикладом дискримінації в міжвоєнний період був ряд законів, а саме: У 1924 році було введено правила, які скорочували працевлаштування заміжніх жінок у державних установах. У 1926 р. автономний Сілезький сейм ухвалив акт про припинення вчительських відносин внаслідок одруження вчительки, унеможливлюючи роботу заміжніх жінок. Були масові звільнення вчителів, починаючи з найменшого стажу роботи. Таке рішення підтримувалося церквою, а також деякими жінками, які стверджували, що жінок викидають з роботи заради блага сім'ї [5]. Прикладом цього може бути опублікований в 1929 році текст Валерії Матвіцкої з Каліша в газеті «Bluszcz»: Чи повинна заміжня жінка працювати?
На сьогоднішній день жінки в Польщі надалі потерпають від дискримінації, причиною якої є існування гендерних стереотипів, які зберігаються в суспільстві. Наразі жінки частіше відчували дискримінацію за ознакою статі, ніж чоловіки (29% жінок порівняно з 3% чоловіків) [6], і більшість стереотипів пов’язані саме із роллю жінки в родині. Тому усунення стереотипів щодо соціальних ролей жінок і чоловіків та заснованих на них упереджень є одним із головних завдань дослідження історії жіноцтва.
Не менш важливою причиною таких досліджень є підвищення свідомості, насамперед усвідомлення жіночого внеску в розвиток та становлення суспільства, посилення обізнаності про важливі жіночі постаті, події та досягнення. Окрім того, вивчення історії через призму жінок може допомогти активізувати активність жінок в суспільному житті, та надихати їх до дій, що в свою чергу може позитивно вплинути на самосвідомість.
Отже, на протязі тривалого періоду польські жінки вели боротьбу за свої права на освіту, політичну активність та особисту свободу. Навіть у сучасний час польські жінки продовжують протистояти гендерній дискримінації, яка активно проявляється через висловлювання політиків чи прийняті закони, зокрема, такі як закон про заборону абортів.
Література:
1. Кісь О.Р. Жіноча історія як напрямок історичних досліджень: становлення феміністської методології. Український історичний журнал. 2012. № 2. С. 159-172.
2. Dajnowicz M., Miodowski A. (red.). Refleksje o współczesnych badaniach historii kobiet. Materiały do badań, dokonania, kierunki, upowszechnianie i popularyzacja. Historia kobiet, zródła, metody, kierunki badawcze . Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku. 2022. S. 9-2.
3. Maj E. Historia czy herstoria w prasie dla kobiet w Polsce międzywojennej. Ogólnopolska Konferencja Naukowa «Badania historii kobiet polskich na tle porównawczym. Kierunki, problematyka, perspektywy», Białystok, 11-13 czerwca 2021. S. 119-138.
4. Sala Sala E. Przemilczana historia polskiego feminizmu. W: Pałęcka, Alicja, Szczodry, Helena, i Warat, Marta (red.). Kobiety w społeczeństwie polskim. Kraków: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego, s. 233-250.
5. Czyż M. Celibat śląski. Sejm zakazał mężatkom wykonywania pracy nauczycielki. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://wyborcza.pl/alehistoria/7,121681,19929986,celibat-slaski-historia-z-ii-rzeczypospolitej.html
6. Kuczyński M. Czy kobiety w Polsce są dyskryminowane? Czy rządzą nami stereotypy? [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://bip.brpo.gov.pl/pl/content/RPO-dzien-koniet-czy-kobiety-w-polsce-sa-dyskryminowane-stereotypy
|