Анотація: В статті зроблено спробу аналізу важливості популяризації пам’яток архітектури та культури Національного Заповідника «Замки Тернопілля» Скалатського замкового відділу. Запропоновано методи впливу на туристичну привабливість замку у м .Скалаті на основі міжнародного досвіду.
Ключові слова: Національний заповідник «Замки Тернопілля», Скалатський замок, пам’ятки історії, популяризація, реклама, туризм, світовий туризм.
Популяризація пам’яток історії та культури з використанням сучасних інформаційних технологій сприятиме формуванню і укріпленню національної самосвідомості та ідентичності. Встановлення зв’язку між минулим і сучасним є також потужним показником збагачення патріотичних цінностей. Культурна спадщина як одна із складових суспільного знання і масової інформації, доступної для населення є, своєю чергою, і важливою частиною туристичної інфраструктури.
У багатій історико-архітектурній спадщині України визначне місце належить пам'яткам оборонної архітектури - фортецям, замкам, оборонним монастирям, храмам, міським укріпленням. Наш край найбагатший, бо саме в Тернопільській області розташована третина всіх замків, що існують на території України. Така велика кількість замків обумовлена тим, що Тернопільщина здавна існує на перехресті великих торгових шляхів, та були розташовані на вершинах пагорбів, крутих скелястих місцевостях, оточені озерами, річками та болотами, оперезані високими валами і глибокими ровами, оборонні споруди слугували воєнними пунктами, придатними до кругової оборони і тривалої боротьби з ворогом. Різноманітні за розмірами і плануванням, вони гармоніювали з довкіллям.
Державний історико-архітектурний заповідник у місті Збаражі створений 8 лютого 1994 р. Базою заповідника став архітектурний комплекс Збаразького замку ХVІІ ст., церква Преображення Господнього 1600 р., ансамбль споруд монастиря ордену отців Бернардинців, які є пам’ятками архітектури національного значення, ряд інших пам’яток міста та району.
У 1999 р. до складу Заповідника ввійшов Вишнівецький архітектурно-ландшафтний комплекс – пам’ятка архітектури національного значення ХІV-ХІХст. У 2002 р. приєднано Скалатський замок ХVІІ ст. у містечку Скалат, [1] а уже 15 січня 2005 р. враховуючи велике значення Державного історико-архітектурного заповідника в м. Збаражі Тернопільської області у справі збереження особливо цінних об’єктів історії, культури, архітектури, а також його роль у відродженні національно-культурних традицій, у січні 2005 р. Указом Президента України заповіднику надано статус національного закладу, і перейменовано на Національний заповідник «Замки Тернопілля».
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 р. до складу заповідника ввійшли: замок 1631 р. в м. Теребовля і замок ХVІ-ХVІІ ст. в смт. Микулинці Теребовлянського району, замок ХVІІ ст. в смт. Золотий Потік, замок 1600 р. в с. Підзамочок, замок ХІV-ХVІІІ ст. в с. Язловець Бучацького району, замок ХVІ-ХVІІІ ст. в смт. Скала-Подільська і замок ХVІІ ст. в с. Кривче Борщівського району. У 2010 році до складу заповідника увійшов замок ХVІІ ст. в м. Чортків. Державний заповідник за час свого існування налагодив наукову, дослідницьку, виставкову та екскурсійні роботи. Також, працюють науково-методична та реставраційні ради, фондова і закупівельна комісії, реставраційна майстерня, діє наукова бібліотека, виходить газета «Вісник Історії Краю». Завдяки цьому та невпинним зусиллям, замки Тернопільщини отримали гідне «друге життя».
Для того, щоб пам’ятки історії та культури не були «мертвими», щоб вони «жили» потрібно їх вивчати, популяризувати і розвивати туристичну сферу. Тому потрібно іти “в ногу з часом” використовувати сучасні технології в популяризації пам’яток історії та культури та й загалом висвітлювати культурне життя певного регіону. Потрібно зберігати інтерес до пам’яток, вивчати їх та популяризувати серед громадян України та туристів Національного заповідника.
Враховуючи вагоме значення популяризації пам’яток історії та культури, можна відокремити актуальність у сфері формування й реалізації туристичної політики, зважаючи на інтереси регіональної та локальної економіки, створенням позитивного іміджу та бренду для організації та того чи іншого міста чи села.
Туризм, своєю чергою, слугує потужним рушієм для розвитку замків Тернопільщини.
Найбільш популярним напрямом по Тернопільській області є історико-культурний туризм, який має за основу використання пам’яток історії та культури з пізнавальною та виховною метою. Головним завданням історико-культурного туризму має бути ознайомлення з досягненнями культури, науки і техніки (музеї, галереї, культові споруди, архітектурні ансамблі тощо) та відвідини історичних місць і споруд.
Розвиток сучасної індустрії туризму має щільний зв’язок із збереженням культурної спадщини в кожній з країн. При цьому відслідковується взаємовплив процесів пожвавлення туристичного бізнесу та стану збереження пам’яток історії та культури. Для визначення ролі і місця історико-культурних зон в розвитку туристичного бізнесу можна звернутися до досвіду Національного форуму історичних міст Великої Британії, Канади, США.та інш.
У США та Канаді при розробці туристичних маршрутів визначаються найбільш цікаві об’єкти, які можуть мати туристичний сенс та використані як об’єкти екскурсійного призначення. Наприклад, у штаті Флорида – це археологічні місця та фольклорні музеї, у штаті Вірджинія – архітектурна спадщина періоду колонізації континенту, у штаті Джорджія – історичні місця, поля боїв, пов’язані з подіями й персоналіями Громадянської війни Півночі з Півднем, війни 1812 р. Канадські бізнес-плани, які розробляє Департамент оточуючого середовища, у більшості аналізують умови відпочинку туристів у рекреаційних зонах і загалом досліджують перспективи розвитку природних об’єктів. Але це не зменшує ваги завдань щодо використання пам’яток історикокультурного значення, які в більшості розташовані на територіях парків. Найбільш вагомий акцент у туризмі Канади відіграє етнографія народів, що заснували країну. Їм присвячені великі виставки у музеях, еко музеї, різні народні атракції, майстер класи. Таким чином, використання культурної спадщини сприяє взаємообміну різноманітних культур [2, С.22].
Відповідно до цього можна сказати, що інтеграція історичних пам’яток в структуру туризму проходить по декількох напрямах:
• використання об’єктів екскурсійного значення у розробці туристичних маршрутів;
• пристосування історико-культурних пам’яток в якості музеїв, культурних центрів, зон відпочинку;
• переобладнання історичних будинків у готелі з урахуванням сучасних вимог до благоустрою, або створення кемпінгів поблизу стародавніх маєтків;
• організація на базі історико-культурних об’єктів різноманітних перфоменсів, шоу-програм, фестивалів.
Потребує багато доопрацювань популяризація Скалатського замку ХVІІ ст. у містечку Скалат, що входить у Національний Заповідник «Замки Тернопілля».
Скалатський замок – пам’ятка оборонної архітектури, баштових замків Поділля ХVII ст. та відіграє значну роль у формуванні історично-культурного обличчя міста, а також у духовному, громадсько-політичному житті місцевого населення. Також, замок відіграє важливу роль не лише в розвитку самого міста, а й цілого регіону, Тернопільської області і всієї України. Пам’ятка оборонної архітектури міста любує очі і привертає увагу приїжджих людей, подорожуючих іноземців, які відвідують це прекрасне і мальовниче містечко. Він є найбільшою окрасою краю.
У багатій архітектурній спадщині України важливе місце посідають пам'ятки оборонного будівництва – фортеці та замки. Так і для населення міста Скалата важливе значення відіграє замок. Адже ця споруда – свідок багатої на події історії краю. Чимало бачила фортеця кровопролитних битв і тривалих облог, підступних інтриг і романтичних побачень. Утім, не всі свідчення про це збереглися до нашого часу у вигляді документально підтверджених фактів, щось вціліло лише в легендах, які дбайливо передавалися із вуст у вуста. Ці красиві перекази та кумедні бувальщини додають пам'ятці старовини привабливості. Однак головне, заради чого варто відвідати цю видатну пам'ятку, – майстерність, з якою її зведено, витонченість оздоблення та неповторність декорування. А також дивовижна атмосфера минулих епох, що відчувається у давніх стінах замку. Залишилося не так багато місць, де можна буквально доторкнутися до минулого, оскільки більшість українських замків лежать у руїнах або занепадають.
На сьогодні пріоритетними напрямками досліджень туристичного потенціалу в Україні можна назвати:
• вивчення потенціалу культурної спадщини та шляхи вдосконалення управління культурними ресурсами для їх подальшого використання у туристичній галузі;
• визначення пріоритетів державної політики, конкретизація напрямів роботи неурядових фондів, громадських організацій з питань організації захисту пам’яток та їх пристосування для використання в сучасних умовах;
• вивчення й аналіз історико-культурних об’єктів як можливого фактора створення туристичних кластерів у депресивних регіонах;
• опанування зарубіжного й міжнародного досвіду зі створення умов збереження культурної спадщини різноманітного етнічного походження;
• визначення методів збереження та оптимізація менеджменту в сфері управління ресурсами культурної спадщини з подальшим включенням їх як в регіональні програми розвитку, так і в загальноукраїнські проекти, зокрема при розробці програм з розвитку туристичної галузі;
• проведення аналізу загроз і проблем, які виникають у сегменті збереження культурного надбання на сучасному етапі;
• проведення досліджень з вивчення стратегій та нових підходів, які вироблені зарубіжними фахівцями та міжнародними експертами в справі організації захисту та збереження культурно-історичних ресурсів при плануванні туристичних маршрутів.
На сучасному етапі, завдяки діяльності громадських об’єднань, організацій в сфері туризму, професійних асоціацій гідів та екскурсоводів, відроджується тенденція до зацікавлення внутрішнім туризмом, особливо історикокультурним, тільки вже на принципово новій концептуальній основі, з метою відкрити відвідувачам ще невідомий для багатьох світ історії та культури України [2, С.25-26].
Тому, для популяризації Скалатського замку, насамперед потрібно сформувати туристичну привабливість, створити імідж для твердині та бренд міста, залучати максимально місцеве управління до розвитку, створити якісну рекламу з цільовою аудиторією.
Для того, щоб реклама пам’ятки історії м.Скалата була конструктивною та ефективною, потрібно: вибрати об’єкти, інформація про які буде розміщена на сайті; вибрати місця, де будуть розміщуватись ці дані на сайті (розділ сайта, банери, галерея тощо); розрахувати бюджет інформаційної кампанії; залучити партнерські сайти до рекламної кампанії; розмістити саму рекламу (статті, оголошення, фотографії, відео тощо) [3].
Використання офіційних сайтів дає змогу на кращому рівні задовольнити інформаційні потреби громадян для пошуку необхідної інформації в Інтернеті, як правило, звертаються до туристичних сайтів для того, щоб отримати інформацію про локацію туристичного об’єкта, його опис, ціну вхідного квитка тощо. Відповідно на сьогоднішній час, для Скалатського замку реклама та ведення сторінок у соціальних мережах дає свій результат.
Тому Скалатський замок завжди радий своїм гостям, далеким і близьким. Хто хоч раз побуває тут обов'язково, знову приїде до древнього міста, щоб біля вечірньої ватри у стінах старої фортеці у подумках поринути у сиву давнину цього краю.
Відбудова фортифікацій, розміщення в них експозиції, яка відтворюватиме картини минувщини й оголошення цих фортифікацій скансенами – музеями під відкритим небом – пріоритетний шлях туристичного відродження більшої частини українських замків і фортець. А пожвавленню туристичного інтересу до них сприяє якісне інформаційно-рекламне просування та проведення різнобічних історико-театралізованих фестивалів, змагань і анімаційних шоу.
Отож, шлях відродження замків Тернопільщини є пріоритетнішим, оскільки суттєво підвищить його екскурсійно-пізнавальну вагу й збереже пам'ятку відкритою для масових туристичних потоків.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Історико-культурний туризм: український та світовий досвід. Збірник матеріалів Міжнародної наукової конференції (Київ, 5 квітня 2019 р.) / Редкол.: О. П. Реєнт (голова), В. П. Капелюшний, І. К. Патриляк, О. П. Гончаров, Н. В. Терес. – К.: «Фоліант», 2019. – 331 с.
2. Поливач К.А. Культурна спадщина та її вплив на розвиток регіонів України / Наук. ред. Руденко Л.Г. – К.: Інститут географії НАН України, 2012. – 208 с
3. https://science.lpnu.ua/sites/default/files/journal-paper/2018/jan/7734/16.pdf
4. Прибєга Л. Замки та фортеці: Альбом / Вступ. ст., комент. та упорядкув. / Л. Прибєга. – К.: Мистецтво, 2007. – 352 с.
5. Скалат: історичний нарис. / Видання Національного заповідника «Замки Тернопілля». – 2010.
6. Смоляк Ю. Популяризація культурної спадщини Національного заповідника "Замки Тернопілля" а прикладі замку ХVIIст. міста Скалат Матеріали наукових конференцій проведені Національним заповідником "Замки Тернопілля" Наукові записки 112021Збараж 2021. С. 470-473.
7. https://core.ac.uk/reader/84006300
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
