:: LEX :: КАДРОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКСПЕРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ ЗЛОЧИНІВ У СФЕРІ СТВОРЕННЯ, РОЗПОВСЮДЖЕННЯ І ЗБУТУ ШКІДЛИВИХ ПРОГРАМНИХ ЗАСОБІВ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 27)

Термін подання матеріалів

17 листопада 2020

До початку конференції залишилось днів 18


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

КАДРОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКСПЕРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ ЗЛОЧИНІВ У СФЕРІ СТВОРЕННЯ, РОЗПОВСЮДЖЕННЯ І ЗБУТУ ШКІДЛИВИХ ПРОГРАМНИХ ЗАСОБІВ
 
28.11.2006 11:26
Автор: Волков Олександр Олександрович, заступник начальника відділу начальник слідчого відділення Куликівського РВ УМВС України в Чернігівській області
[Кримінальне право. Кримінальний процес. Криміналістика. Кримінологія]
Злочинність в сфері комп’ютерних технологій на даний час набула широкого поширення. З впровадженням новітніх комп’ютерних технологій у всі сфери життя суспільства загострилась і проблема злочинності що пов’язана з цим явищем. Така злочинність, як свідчить світова тенденція, виходить на одне з перших місць серед діянь що посягають на конституційні основи, громадську безпеку, власність, права і законі інтереси особистості та завдає багатомільйонних збитків.
Складність технологій шкідливих програмних засобів, компактність зберігання значного об’єму інформації, висока мобільність і швидкість роботи систем, відсутність географічних кордонів, а іноді і видимого матеріального збитку приводить до того, що потерпілі взнають про скоєний злочин тільки в результаті прояву суспільно-негативних наслідків. В цій ситуації негативну роль відіграє відсутність відповідної підготовки до протистояння таким правопорушенням у співробітників правоохоронних органів, в першу чергу співробітників експертних підрозділів, які на підставі залишеної слідової картини, іншої інформації на технічних засобах та їх носіях шкідливими програмними засобами могли б відтворити картину такого злочину, та стати джерелом доказів в подальшому розслідуванні кримінальної справи, встановлення вини особи і притягнення її до кримінальної відповідальності.
В структурі ДДБЕЗ МВС України створено спеціальний підрозділ по боротьбі з правопорушеннями в сфері інформаційних технологій. Також в Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі створено відділ криміналістичних комп’ютерних досліджень по проведенню таких експертиз.
В зв’язку з цим постає проблема не тільки браку самих знань пов'язаних з дослідженням шкідливих програмних засобів, технологіями їх створення, використання, шляхами розповсюдження та збуту, а й кадрове забезпечення таких підрозділів. У відповідності з Законом України «Про основи національної безпеки України» наша держава проводить комплексну програму по усуненню загроз національної безпеки в різних сферах в тому числі і в інформаційній сфері. Пріоритетним напрямком цієї діяльності являється комп’ютерна злочинність та комп’ютерний тероризм.[1]
Підготовку фахівців в цій сфері необхідно починати з реформування діяльності відомчих закладів освіти з підготовки та перепідготовки фахівців експертів, перегляду навчальних планів, уведення нових предметів, таких як правова інформатика та інформаційне право, а також нових спеціалізацій з інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності ОВС, захисту відомчої інформації і боротьби з комп’ютерною злочинністю.
Крім підготовки кадрів, на належному рівні повинно проводитись криміналістичне забезпечення методики проведення таких комп’ютерних експертиз. Орієнтиром для розробки певних проблем пов’язаних з проведенням комп’ютерних судових експертиз а саме те що стосується шкідливих програмних засобів є не тільки потреби правоохоронної практики, а й потреби науки, яка забезпечує розробку складних для практики розслідування питань, виявлення нових напрямків профілактики цих злочинів.
В сучасних умовах співробітники правоохоронних органів не можуть в достатній мірі відслідковувати всі технічні досягнення та відкриття, що стрімко розвиваються в інформатиці. Фаховий рівень, досвід та технічні напрацювання осіб, що займаються незаконним виготовленням та поширенням шкідливих програмних засобів, дають змогу самим проводити такі дослідження і тому, як свідчить практика, найсучасніші розробки шкідливих програмних засобів йдуть на крок попереду від найсучасніших програмних засобів безпеки в сфері високих технологій. Тому одне з основних завдань експертних підрозділів на нашу думку є відслідковування таких новітніх технологій, теоретичне обґрунтування, розробка нових методик проведення експертиз з використанням таких технологій і кінцевий результат – впровадження таких методик в практику, тобто практичне проведення комп’ютеро-технічних експертиз.
Більш детально розглядаючи це проблемне питання необхідно зупинитись на тому, що за своїми завданнями та специфікою об’єктів дослідження, а саме шкідливих програмних засобів, вони поділяються на: технічну експертизу комп’ютерів та їх комплектувальних, яка проводиться для вивчення конструктивних особливостей і стану комп’ютера як до так і після впливу таких програмних засобів, його периферійних пристроїв, магнітних носіїв, комп’ютерних мереж, а також причин виникнення збоїв у роботі; експертизу даних і програмного забезпечення, яка здійснюється для вивчення інформації, що зберігається в комп’ютері та на магнітних носіях.
Такий вид злочинної діяльності із застосуванням шкідливих програмних засобів має свою специфіку: по перше, умови прояву такого злочину забезпечують відносно швидкий прояв суспільно-негативних наслідків. По-друге, вони дуже специфічні та потребують висококваліфікованих фахівців. По-третье, здійснюється така діяльність при безумовному дотриманні правил конспірації.[2] Тому для розробки необхідних методик, об’єктивному висвітлені проведених досліджень від експертних підрозділів в цьому напрямку в першу чергу вимагається:
- реалізація прогностичних функцій, що передбачає визначення невідомих явищ, процесів, законів, дій та перебігу подій, які будуть конкретними завданнями реалізації цієї функції;
- визначенні знань, які можуть бути покладені в основу прогностичного висновку;
- конкретизація факторів, які впливають, чи детермінують появу, зміну обставин, явищ, подій;
- встановлення можливостей впливу науки, практики на передбачувані явища, процеси, обставини;
- перевірки достовірності знань, які використовуються для прогнозування;
- формування вірогідного передбачення, прогнозування;
- встановлення обставин, які можуть негативно вплинути на спрогнозовані процеси, явища, події.[3]
Вищезазначені вимоги не є лише суто специфічними для розробки методик експертних досліджень в сфері високих технологій а являються загальними вимогами для будь-яких інших новітніх методик та видів експертних досліджень.
Ідеальними, варіантом вирішення проблеми було б створення міжвідомчого науково-дослідного інституту криміналістики. Такої думки слушно прислухатись, так як в Україні немає багато профільної науково-дослідної установи, на базі якої б забезпечувалась наукова розробка криміналістичних проблем саме в області проведення експертиз пов’язаних з розслідуванням злочинів у сфері створення, розповсюдження і збуту шкідливих програмних засобів. Мережа науково-дослідних установ Міністерства юстиції спрямована на проблематику судової експертології та основну увагу приділяє проведенню експертних досліджень, МВС маючи відповідний цільовий підрозділ лише частково вирішує завдання криміналістичного забезпечення практики напрацюваннями вчених-криміналістів відповідних кафедр вищих навчальних закладів МВС України.
Розробка конкретного науково-практичного засобу, криміналістичного прийому, методу, технології передбачає певну стадійну роботу. Серед її елементів стосовно експертиз пов’язаних з розслідування злочинів у сфері створення, розповсюдження і збуту шкідливих програмних засобів необхідно назвати:
а) конкретизацію того, що саме треба розробити;
б) визначення того, які саме якості повинні мати засоби, що розробляються (створенні моделі розробки);
в) вивчення доробки науковців різних галузей знань з метою визначення відповідності характеристик розроблених у цих галузях засобів вимогам запланованих для розробки для цілей криміналістики засобів;
г) визначення кола фахівців, наукових центрів, шкіл, які можуть забезпечити розробку необхідних засобів;
е) визначення матеріальних витрат, необхідних для забезпечення розробки тощо.
Криміналістичне забезпечення практики розслідування злочинів є іманентно суттєвою ознакою криміналістики та полягає у виявлені потреб слідчої практики й всебічному озброєні працівників правоохоронних органів дієвими криміналістичними рекомендаціями, які забезпечують оптимізацію розслідування злочинів.[4] В цьому ракурсі нагально постає проблема кадрового забезпечення експертних підрозділів. Їх належна професійна підготовка, розробка методик проведення експертиз. Постійний пошук спеціалістами експертної служби МВС України нових форм і методів експертної діяльності саме в сфері розслідування злочинів що пов'язані з створенням, розповсюдженням і збутом шкідливих програмних засобів, застосування в практиці нових науково-технічних засобів, методик та передових технологій сприяє підвищенню рівня техніко-криміналістичного забезпечення попередження, розслідування та розкриття злочинів та більш ефективно і повно задовольняти потреби слідчих апаратів у проведенні таких експертиз.

Список використаних джерел:

1.Закон України «Про основи національної безпеки України» від 19 червня 2003 року
2.Іщенко А.В. Методологічні проблеми криміналістичних наукових досліджень: Монографія / НАВСУ. Держ.науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України; Заг.ред..І.П.Красюка.-Київ. 2003.-359 с.
3.Іщенко А.В., Красюк І.П., Матвієнко В.В. Проблеми криміналістичного забезпечення розслідування злочинів. Монографія. Під загальною редакцією генерал-майора міліції заслуженого юриста України професора В.Д.Сущенка. – К., 2002
4.Експертно-криміналістичне забезпечення розкриття та розслідування злочинів: практика, досвід, проблеми. Випуск 1. Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр. Під загальною редакцією І.П.Красюка. - К., 2002.-36 с. (Сер. Експертна служба МВС України)
допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПЕРСПЕКТИВИ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ В УКРАЇНІ
30.11.2006 14:08




© 2006-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше