:: LEX :: ДО ПИТАННЯ  ПРО СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ НАУКИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА ТА ЇХ ВПЛИВ НА ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В УКРАЇНІ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 27)

Термін подання матеріалів

17 листопада 2020

До початку конференції залишилось днів 17


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ДО ПИТАННЯ ПРО СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ НАУКИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА ТА ЇХ ВПЛИВ НА ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В УКРАЇНІ
 
28.11.2006 21:09
Автор: Чернов Антон Олександрович, студент Інституту підготовки кадрів до органів прокуратури України Національної юридичної академії України ім. Я.Мудрого
[Теорія та історія держави і права. Історія політичних і правових вчень]
Здобуття Україною незалежності, прийняття демократичної Конституції зумовили початок якісно нового етапу розбудови національної державності. Передумовою цього процесу стало визнання України рівноправним суб’єктом міжна-родних відносин, що потягнуло за собою перебудову системи права та законодавства на нових засадах, утілення в практику суспільного життя ідеалів країн традиційної демократії. Метою такого процесу стало поглиблення подальших євроінтеграційних процесів у державі. Не дивлячись на певний прогрес у реалізації наведених завдань державотворення, залишається чимало проблем, серед яких: архаїчність законодавства, несформованість державного апарату, тощо. Якщо аксіомою вважати залежність процесу розбудови національної державності від висновків та ідей юридичних наук, можна стверджувати, що першопричиною існування зазначених проблем є недоліки в системі юридичних наук, не сформованість окремих її елементів. З цього випливає, що теорії держави та права (далі - ТДП) теж характерні певні неузгодженості. Якщо сучасні проблеми ТДП тягнуть за собою недосконалість державної політики, то у них криється один з факторів, що зумовлює складність євроінтеграції України. Виходячи з цього, національний правовий досвід, частково втілений у постулатах ТДП, є однією з можливих причин повільності протікання євроінтеграційних процесів в Україні.
Найбільш імовірними передумовами сучасних проблем розвитку ТДП є:
• тривалий період розвитку науки, коли функції та методи останньої визначалися ідеологією марксизму-ленінізму, а не об’єктивним до-слідженням державно-правової дійсності. На жаль, певні пережитки такої “еволюції” ТДП відчутні й зараз (наприклад, часто необґрунтований консерватизм при дослідженні державно-правових явищ);
• відносна “молодість” науки ТДП (для порівняння: цивільне право існує вже де кілька тисячоліть), яка зараз знаходиться на етапі свого розвитку та становлення.
Сучасні проблеми ТДП є досить різнорідними, тому розглядати останні слід по групах:
• такі, що пов’язані зі становленням ТДП як фундаментальної систе-ми знань (певна консервативність, ортодоксальність науки; фрагментарність та різнобарвність у відображенні державно-правових явищ [1,c.7]);
• проблеми зв’язку ТДП з іншими юридичними науками та практи-кою суспільного життя (колізії між висновками даної науки та по-стулатами галузевих юридичних наук; відсутність реального механізму втілення рекомендацій, що пропонує ТДП, у суспільно-політичну практику);
• проблеми пов’язані з викладанням основ ТДП (поверховість вивчення основ даної науки; надання студентам громіздкого понятійного апарату, який не зберігається у свідомості та не застосовується належним чином).
Характерною особливістю першої групи проблем ТДП є те, що зазначені в ній складові можуть бути водночас розглянуті і як риси, особливості науки, зумовлені сучасним її розвитком.
Консервативність, ортодоксальність даної юридичної науки проявляється у несприйнятті та частій необґрунтованій критиці новаторських ідей, що не-суть якісно нові знання. Свого часу так було з ідеєю фінансування діяльності політичних партій з державного бюджету, яка була висловлена доц. Лук’яновим Д.В. З іншого боку державно-правові концепції, що вже склалися та певною мірою себе позитивно зарекомендували, перегляду та критичному аналізу не підлягають. Наприклад, теорія розподілу влади, що втілена в її класичному варіанті в Україні, останнім часом призводить до несподіваних результатів (кризи влади, ”розподілу посад”), але кардинальному критичному аналізу та перегляду ця ідея не підлягає. Як результат, зміст ТДП, як науки, майже не оновлюється якісно новими знаннями, а це може призвести до “застою” у власній системі знань ТДП.
Наступною особливістю ТДП виступає фрагментарність та різнобарвність у відображенні державно-правових явищ. Ця проблема ТДП проявляється в багатоманітності підходів щодо дослідження державно-правової дійсності [2,с.160]. З одного боку цей факт звичайно є позитивним, бо плюралізм у по-глядах завжди сприяв пошуку нових ідей та концепцій. З іншого боку занадта фрагментарність у відображенні державно-правової дійсності може при-звести до беззмістовних дискусій, що у свою чергу, віддалить ТДП від реальної практики суспільного життя та наблизить науку до стану “затеоретизованості”. Прикладом може бути дискусія з приводу тлумачення змісту поняття “соціальна держава”[4,с.37]. Консенсусу з цього приводу не досягнуто, полеміка в науковій літературі не припиняється, а от реального результату не має, отже, ціль розбудови моделі соціальної держави в Україні ближче не стала.
Друга група проблем ТДП зумовлена особливістю взаємодії даної науки з іншими юридичними науками та опосередкованістю її зв’язку з практикою суспільного життя.
Однією з актуальних проблем даної групи є виникнення колізій між виснов-ками ТДП та інших юридичних наук. Не дивлячись на розробку даною юридичною наукою узагальнених положень на основі матеріалу галузевих юридичних наук, ці висновки не рідко не знаходять свого реального втілення в положеннях галузевих юридичних наук. Натомість мають місце інші теорії, які іноді суперечать висновкам ТДП. Наприклад, ТДП виділяються такі загальні способи подолання юридичних колізій: видання колізійних норм, тлумачення приписів і застосування правоположень [3,с.318], водночас у монографіях з конституційного права йдеться виключно про тлумачення [5,с.371]. Виходить, що рекомендації ТДП не застосовуються галузевими юридичними науками, а це безумовно призводить до прогалин у правовому регулюванні.
Відсутність реального механізму утілення рекомендацій, що пропонує ТДП, у суспільно-політичну практику знаходить свій вияв у тому, що прогресивні ідеї та висновки досить часто залишаються лише на рівні теорії. Зокрема так сталося із законом України “Про нормативно правові акти”, розробленим із залученням фахівців НюаУ ім.Я.Мудрого, який так і не набув чинності через вето Президента України. Таким чином, зв’язок ТДП із практикою суспільного життя може бути частково втрачений.
Останню групу сучасних проблем ТДП утворюють такі, що пов’язані
з викладенням та вивченням даної науки. Поверховість вивчення ТДП про-являється в тому, що за існуючої програми вивчення даної науки у студентів відсутня можливість формування цілісного комплексу знань. Лише лекційних та семінарських занять недостатньо для належного засвоєння відповідного матеріалу. Як результат такої поверховості вивчення ТДП у студентів формується не чітка, логічно узгоджена система знань щодо державноправової дійсності, а громіздкий понятійний апарат, що швидко може бути забутий, та не застосовується щодо оцінки державно-правових явищ належним чином.
Зазначені сучасні проблеми ТДП є досить ваговими, тому потребують належного дослідження та вивчення. Тільки після з’ясування їх природи та передумов, можна говорити про шляхи їх вирішення. Пошук останніх є необхідним задля запобігання перетворенню ТДП з фундаменту усієї системи юридичних наук у “затеоретизовану”, відірвану від практики суспільного життя науку.
Як бачимо, вітчизняний правовій досвід (принаймні у сфері дослідження та вивчення науки ТДП) поки що не в повній мірі відповідає сучасним потребам реалізації поставлених завдань євроінтеграції в Україні. Український правовий досвід має стати предметом критичного аналізу з подальшим виділенням з нього найбільш цінного та прийняттям виважених рішень щодо переборення певних негативів останнього.

Література:
1.Пучков О.А. Теория государства и права: проблемы и перспекти-вы//Известия вузов. Правоведение.- 2001.- №6.- стр.4-13.
2.Поцелуев Е.Л. Современное состояние теории государства и права: кри-зис или поиск собственной идентичности? //Известия вузов. Правоведе-ние.- 2004.- №2.- стр.154-165.
3.Загальна теорія держави і права [ Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів ]. За ред. М.В.Цвіка, В.Д.Ткаченка, О.В. Петришина.- Х.: Право, 2002.
4.Яковюк І.В. Соціальна держава: до визначення змісту поняття //Вісник Академії правових наук України.-2001.-№3-с.37-47.
5.Тодыка Ю.Н. Конституция Украины: проблемы теории и практики.-Х.,2001.
допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПРИЧИНИ ПРАВОВОГО НІГІЛІЗМУ В УКРАЇНІ
29.11.2006 17:22
ОКРЕМІ ІСТОРИКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ ЩОДО НЕПОВНОЛІТНІХ ПРАВОПОРУШНИКІВ
28.11.2006 11:41
СУДОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ: СТАН, ПРОБЛЕМИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО УДОСКОНАЛЕННЯ
06.12.2006 11:54
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПРАВ ДІТЕЙ В ТЕРНОПІЛЬСЬКІЙ ОБЛАСТІ
02.12.2006 23:51




© 2006-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше