:: LEX :: ПОВНОВАЖЕННЯ СУДУ ЩОДО ВИЗНАННЯ МИРОВОЇ УГОДИ НА СТАДІЇ ВИКОНАВЧОГО ПРОВАДЖЕННЯ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ РЕСПУБЛІКИ ПОЛЬЩА
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 59)

Термін подання матеріалів

14 березня 2024

До початку конференції залишилось днів 22


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПОВНОВАЖЕННЯ СУДУ ЩОДО ВИЗНАННЯ МИРОВОЇ УГОДИ НА СТАДІЇ ВИКОНАВЧОГО ПРОВАДЖЕННЯ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ РЕСПУБЛІКИ ПОЛЬЩА
 
04.10.2009 19:03
Автор: Верба Ольга Богданівна, старший викладач кафедри цивільно-правових дисциплін юридичного факультету Львівського державного університету внутрішніх справ
[Цивільне та сімейне право. Цивільне процесуальне право. Комерційне право. Житлове право. Зобов’язальне право. Міжнародне приватне право]
Мирова угода в процесі примусового виконання існує як передбачена законом можливість сторін відмовитися від подальшого застосування процедури примусу і врегулювання спору самостійно. Особливістю цього інституту є відсутність спору між сторонами на момент укладення мирової угоди, оскільки він вже вирішений судом.
В Цивільному кодексі України [1] (далі – ЦК України) поняття мирової угоди та його визначення відсутні, на відміну від чинних цивільних кодексів держав романо-германської правової системи (наприклад, Франції, ФРН, Італії, Іспанії, Греції, Молдови, Польщі), які містять глави, присвячені цьому інститутові.
Відповідно до польського права мирова угода (ugoda) – поіменований консенсуальний договір, метою якого є ліквідація спору і примирення сторін (регулюється ст.ст. 917 – 918 Цивільного Кодексу Республіки Польща [2] (далі – ЦК РП)). Дефініцію мирової угоди містить ст. 917 ЦК РП, відповідно до якої мирова угода є договором, у якому сторони домовляються про взаємні поступки у сфері існуючого між ними правовідношення з метою усунення сумнівів щодо зобов’язань, які випливають з цього правовідношення, або забезпечення їх виконання, або усунення спору, який вже виник чи може виникнути в майбутньому.
Особливим видом мирової угоди за законодавством Польщі є судова мирова угода (ugoda sądowa), врегульована приписами ЦПК РП [6]. Судова мирова угода – це процесуальна дія, вчинена у формі, передбаченій процесуальним правом, яке пов’язує з цією дією наслідок – виключення подальшого судового процесу щодо предмета спору [4]. Волевиявлення сторін щодо розпорядження матеріальними та процесуальними правами становлять в договорі, укладеному перед судом, єдиний правовий акт, проте кожен з них підлягає оцінці судом згідно з приписами тих галузей права, до сфери яких належать ці волевиявлення.
За цивільним процесуальним законодавством Польщі суд наділений повноваженнями перевіряти умови мирової угоди. Зокрема, суд перевіряє, чи предметом судової мирової угоди є цивільна справа, у якій можливе звернення до суду за захистом, і окрім того, чи вона стосується тільки тих правовідносин, характер яких дозволяє врегулювати спір шляхом укладення судової мирової угоди (наприклад, предметом мирової угоди не можуть бути невідчужувані права). Суд перевіряє зміст мирової угоди, формулювання якої мають бути зрозумілими, чіткими, які не породжують сумнівів, уможливлюють примусове виконання її положень під час виконавчого провадження. Предмет судової мирової угоди не може виходити за межі диспозитивності сторін, наприклад, у випадку процесуальної співучасті на укладення судової мирової угоди необхідна згода усіх співучасників. Хоч суддя відповідно до ст. 10 ЦПК РП зобов’язаний на кожній стадії процесу спонукати сторін до мирного врегулювання спору, він може визнати недопустимим укладення судової мирової угоди, якщо її укладення не відповідає нормам права або засадам співжиття суспільства, або має намір обійти вимоги норм права (ст. 223 § 2 у зв. з ст. 203 § 4 ЦПК РП); якщо цього вимагає охорона навколишнього середовища, або охорона продукції належної якості (ст. 47913 § 2 ЦПК РП), в окремих трудових справах (ст. 469 ЦПК РП) та господарських (ст. 47913 § 2 ЦПК РП), справах соціального страхування (ст. 47712 § 2 ЦПК РП), в справах про визнання умов типового договору незаконними (ст. 47936 ЦПК РП).
За законодавством Польщі сторони можуть укласти мирову угоду щодо частини позовних вимог. В цій частині суд припиняє провадження, а щодо іншої – продовжує розглядати справу далі. Вважаємо доцільним закріпити у ст. 372 ЦПК України аналогічне положення: “Сторони в процесі примусового виконання можуть укласти і подати для визнання судові мирову угоду щодо частини предмета стягнення і про закінчення виконавчого провадження в цій частині. Щодо іншої частини предмета стягнення, відповідно, виконавче провадження продовжується.”
Відповідно до § 3 ст. 185, § 1 ст. 223 ЦПК РП істотні умови мирової угоди, укладеної перед судом, вносяться до протоколу судового засідання і скріплюються підписами сторін.
Інститут мирової угоди на стадії виконавчого провадження є вільним врегулюванням спору сторонами без застосування державного примусу. Мирова угода, укладена на цій стадії, є ефективним інститутом цивільного процесуального права, але лише за умови добросовісності контрагентів та якісного правового регулювання. В цьому контексті виникає запитання, чи можна вдатися до державного примусу, якщо одна з сторін добровільно мирову угоду не виконує?
Відповідь є позитивною. Проблема примусового виконання мирової угоди за законодавством Польщі вирішена так. З моменту укладення мирової угоди суд припиняє провадження (ст. 335 ЦПК РП [3]), тому що ухвалення судового рішення стає зайвим з огляду на факт полюбовного врегулювання спору сторонами. Сторона може ухилятися від наслідків судової мирової угоди аж до моменту набрання чинності постановою суду про припинення провадження, долучивши до матеріалів справи відповідну заяву (волевиявлення) з наведенням причин, які обґрунтовують відкликання волевиявлення щодо укладення мирової угоди. Коли постанова про припинення провадження у справі набрала чинності, сторона має можливість ініціювати відкриття провадження щодо позбавлення властивості виконуваності судової мирової угоди (як акта, що підлягає виконанню), оспорюючи її дійсність (позов боржника проти примусового виконання рішення (opozycyjne powództwo)).
Після набрання постановою про припинення провадження у справі законної сили судова мирова угода стає актом, що підлягає обов’язковому виконанню (tytuł egzekucyjny), який після надання йому судом забезпечення виконуваності (klauzulа wykonalności) дає можливість відкриття виконавчого провадження. Але суд не надає мировій угоді забезпечення виконуваності (klauzulа wykonalności), якщо її умови викладені так, що судовий виконавець не зможе їх примусово виконати.
Як зазначає А. Осіньський [5], згідно з § 1 ст. 777 ЦПК РП судова мирова угода є виконавчим документом. Це означає, що для вчинення виконавчих дій проти боржника вистачає надання судом такій угоді забезпечення виконуваності (klauzulа wykonalności) без розгляду справи по суті. Таке спрощення процедури в судовій практиці значно пришвидшує реальне поновлення прав стягувача.
Судова мирова угода в польській правовій доктрині не прирівнюється до судового рішення, яке має преюдиційне значення, оскільки справа не розглядалася судом по суті. Це означає, що у справі, яка була завершена судовою мировою угодою, можливе подання тотожного позову. У випадку відкриття нового провадження у справі, яка була завершена судовою мировою угодою, сторона може подати заперечення, що справа вже вирішена; це заперечення вважається запереченням щодо істотних обставин справи (zarzut merytoryczny), яке означає, що у випадку його обґрунтованості суд відмовляє у відкритті провадження (oddali powództwo) [4].
Узагальнюючи вищевикладене, не можемо не наголосити на принциповості гарантування на законодавчому рівні права сторін укласти мирову угоду вже після розгляду справи по суті судом на стадії виконання рішення суду.
Cуд виконує функції органу, який своїм компетентним рішенням вводить в силу документ, який має правову природу договору сторін. Визнаючи мирову угоду ухвалою, суд надає їй властивість обов’язковості, а постановляючи ухвалу про видачу виконавчого листа для примусового виконання мирової угоди, не виконаної добровільно, – додаткові гарантії виконання мирової угоди.
Підсумовуючи, можна сказати, що проблеми, пов’язані з добровільним невиконанням мирових угод, укладених на стадії виконавчого провадження, слід вирішувати через створення якісних законодавчих положень, при розробці яких провідну роль мають відігравати інтереси сторін.

Джерела:
1. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV // Відомості Верховної Ради. – 2003. – № 40-44. – ст. 356.
2. Kodeks cywilny. Ustawa z 23.04.1964 r. // Dz. U. Nr. 16, poz. 93 ze zm.
3. Kodeks postępowania cywilnego. – Wydanie XXI. – Bielsko-Biała: “Wydawnictwo Park Spółka z o. o.”, 2007. – 808 s.
4. Marszałkowska-Krześ E. Ugoda Sądowa // Mała Encyklopedia Prawa / Redaktor prof. dr hab. Urszula Kalina-Prasznic. – Warszawa: Wydawnictwo C.H. Beck, 2005. –С. 624 – 625.
5. Osiński A. Ugoda sądowa // http://www.warszawianka.waw.pl/?23,1,894.
6. http://pl.wikipedia.org/wiki/Ugoda.

e-mail: vvlviv@rambler.ru

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
КРИТЕРІЇ ВІДМЕЖУВАННЯ СІМЕЙНИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ В СУЧАСНИХ УМОВАХ
05.10.2009 20:52
АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СПАДКУВАННЯ ЗА ЗАКОНОМ
05.10.2009 20:03




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше