:: LEX :: ДО ПИТАННЯ ПРО КАРАНІСТЬ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 16)

Термін подання матеріалів

15 жовтня 2019

До початку конференції залишилось днів 23


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ДО ПИТАННЯ ПРО КАРАНІСТЬ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ
 
23.02.2007 09:59
Автор: Мартинишин Галина Романівна, студентка юридичного факультету Львівського національного університету ім. І.Франка
[Кримінальне право. Кримінальний процес. Криміналістика. Кримінологія]
Торгівля людьми - це найбільш актуальна проблема світового співтовариства сьогодні. Але вона не є новою для України. Це явище сягає своїм корінням ще часів Київської Русі. Норми, що передбачають покарання за торгівлю людьми ми можемо знайти в «Руській правді» та «Уставі Святого князя Володимира». Такі діяння тоді каралися стратою. Але сьогодні, враховуючи принцип гуманізму та економії кримінальної репресії, законодавець пішов іншим шляхом і передбачив менш суворе покарання (від 3 до 15 років позбавлення волі залежно від кваліфікуючих ознак). Таким чином, проявивши людяність до злочинця, і довівши, що людину можна виправити, застосувавши досить жорсткі обмеження, але не позбавляючи її життя. Водночас деякі науковці вважають, що таке покарання ще не є проявом гуманізму і пропонують зменшити строки позбавлення волі за цей злочин. Так, науковець Орлеан А.М. вважає, що необхідно зменшити строки позбавлення волі у випадках:
1. Коли винний використовує вразливе становище людини, якій «нема чого втрачати» та продає потерпілу особу за її згодою. Оскільки, на думку вченого, за такого варіанту ступінь суспільної небезпечності особи, яка вчиняє цей злочин значно знижений, а тому його доцільно визнати злочином невеликої тяжкості та встановити покарання у вигляді позбавлення волі строком до двох років або застосувати як альтернативний вид покарання—обмеження волі. Науковець обґрунтовує свою позицію тим, що кожного року держава бере на себе великі витрати на утримання кожного засудженого, який відбуває покарання у вигляді позбавлення волі, та і цілі покарання за продаж людини за її згодою можуть бути досягнуті і без ізоляції винного від суспільства [1, с.68].
2. Коли злочинець вчиняє торгівлю людьми, використовуючи обман чи зловживання довірою. Науковець пропонує закріпити ці способи у ч.2 ст.149 Кримінального кодексу України (далі – КК), визнати злочином середньої тяжкості та встановити покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років [1, с.69].
3. Коли винний, вчиняючи злочин, грубо ігнорує волю потерпілого, використовує його безпорадний стан, викрадає чи позбавляє волі. Вчинення торгівлі людьми за таких обставин науковець пропонує визнати тяжким злочином і встановити в якості основного виду покарання – позбавлення волі на строк від 6 до 10 років.
4. Коли злочинець здійснив вплив на волю людини шляхом погроз, шантажу, використання стану матеріальної чи іншої залежності, поєднаних або не поєднаних із застосуванням фізичного насильства. В залежності від характеру злочинного впливу на волю людини науковець пропонує визнати цей злочин злочином середньої тяжкості або тяжким.
5. У випадках, коли торгівля людьми спричинила обернення людини у стан фактичного рабства, або призвела до тяжких наслідків, або була вчинена організованою групою, науковець пропонує встановити покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років [1, с.70].
Важко однак в повній мірі погодитися з такою пропозицією. Ми погоджуємось з науковцем в тій частині, що так звану «ненасильницьку» торгівлю людьми доцільно визнати злочином невеликої тяжкості. Але у зв’яку з цим будуть виникати чималі проблеми на практиці. Оскільки, свідому згоду потерпілої особи буде досить важко довести і ця «згода» не завжди буде істинною. Адже торгівля людьми – це дуже добре організований бізнес, в якому крутяться великі гроші, а тому цей злочин завжди вчиняється у співучасті. Отже, на потерпілу особу будуть здійснюватися тиск і погрози з метою дачі нею неправдивих свідчень. Однак, якщо така згода все ж була дана, то в даному випадку, на нашу думку, взагалі не варто таку особу називати потерпілою. Адже відповідно до ст.49 Кримінально-процесуального кодексу України потерпілим визнається особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду. А коли особа дає згоду на здійснення стосовно неї будь-якої угоди, в тому числі її продажу, розпоряджаючись у такий спосіб своєю волею, то про відшкодування якої шкоди може йти мова? І тому ми погоджуємось з тим, що за таких обставин ступінь суспільної небезпечності винного значно знижений. Але хіба можна говорити про зниження ступеня суспільної небезпеки злочину в цілому? На наш погляд, ні. Тому, ми вважаємо, що необхідності у зниженні строків позбавлення волі за цей злочин немає. На користь своєї позиції наводимо ряд аргументів:
1. Суспільна небезпека злочину не знизилась, а навпаки, зросла (про що свідчить кількість вчинених злочинів та способи їх вчинення).
2. Відповідно до ст.69 КК України, за наявності декількох обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, вмотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини КК України, або перейти до іншого, більш м’якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті за цей злочин [2, ст.69].
Отже, суд, врахувавши всі обставини справи (в тому числі і згоду потерпілого при вчиненні злочину) призначить особі покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Водночас якщо ж зменшити строки позбавлення волі, то більш суворе покарання, ніж передбачене статтями Особливої частини КК України може бути призначено лише за сукупністю злочинів чи за сукупністю вироків [2, ч.4 ст.65]. Таким чином, буде втрачатися сама мета покарання. Адже суворі санкції встановлюються з метою виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами [2, ч.2 ст.50].
3. Проаналізувавши кримінальні законодавства іноземних держав, можна простежити, що санкції за торгівлю людьми також досить суворі в тих країнах, де відповідальність встановлюється за торгівлю людьми в «чистому» її вигляді і, відповідно, зменшена в тих країнах, де відповідальність встановлена фактично за проституцію, хоча стаття має назву «торгівля людьми».
Враховуючи те, що торгівля людьми – це злочин, який має транснаціональний характер (тобто, він може бути вчинений в одній державі, але його підготовка, керівництво, організація може відбуватися в іншій державі; жертвами стають особи, незалежно від статі, віку та національності), а також з урахуванням ступеня та характеру суспільної небезпеки даного злочину нам видається, що ще надто рано ставити питання про зменшення строків позбавлення волі за цей злочин.

Література:
1. Орлеан А.М. Кримінально-правова характеристика торгівлі людьми: Монографія. -Х: СІМ, 2005.-179 с.
2. Кримінальний кодекс України, прийнятий 05.04.2001 р. Офіційний текст .- К.: ІнЮре, 2004.
допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ОСНОВНІ ПРИЧИНИ ТОРГІВЛІ ДІТЬМИ В УКРАЇНІ
26.02.2007 17:30
ОСНОВНІ НАПРЯМКИ БОРОТЬБИ З ВІДМИВАННЯМ ГРОШЕЙ
25.02.2007 23:22
ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ТА ПСИХОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТИ ДОПИТУ НА СТАДІЇ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА
23.02.2007 16:29
ВПРОВАДЖЕННЯ МЕДІАЦІЇ В УКРАЇНІ
23.02.2007 16:04
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ ІНСАЙДЕРСЬКОЇ ІНФОРМАЦІЇ
23.02.2007 15:38
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ГАРАНТІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ І СВОБОД ПОТЕРПІЛИХ ПРИ ПРОВАДЖЕННІ ОГЛЯДІВ (ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ)
21.02.2007 22:03
КРИМІНАЛІСТИЧНА ПРОФІЛАКТИКА ЗЛОЧИНІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ НЕЗАКОННИМ ОТРИМАННЯМ БАНКІВСЬКИХ КРЕДИТІВ
20.02.2007 22:37
ОБМЕЖЕННЯ ГЛАСНОСТІ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ У ЗВ’ЯЗКУ ІЗ НАЯВНІСЮ ДЕРЖАВНОЇ ТАЄМНИЦІ
20.02.2007 18:18




© 2006-2019 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше