Сучасний розвиток Української держави характеризується переломним моментом у пріоритетах безпеки особистості і держави в цілому. Стратегія соціально-економічного розвитку України визначає проблему захисту прав і свобод особи як одну з найважливіших функцій держави на сучасному етапі.
На сьогодні в юридичній літературі спеціально не визначались ознаки режиму надзвичайного стану. На нашу думку, до ознак режиму надзвичайного стану відносяться наступні:
- особливий порядок діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій;
- тимчасовість (вводиться на визначений строк – 30 діб на всій території України, не більш як 60 діб в окремих її місцевостях, та у деяких випадках може бути продовжений Президентом України, але не більш як на 30 діб);
- спеціальні умови введення – режим вводиться у разі виникнення надзвичайних ситуацій та інших факторів небезпеки, що передбачені у Законі України «Про правовий режим надзвичайного стану» [1] і урегулювання яких без застосування надзвичайних засобів неможливе;
- спеціальна процедура введення правового режиму – в Україні або в окремих її місцевостях вводиться тільки Указом Президента України, що підлягає обов’язковому затвердженню Верховною Радою України;
- здійснення перерозподілу владних повноважень, розширення компетенції органів державної влади, які відповідальні за реалізацію режиму надзвичайного стану;
- відповідне обмеження правового статусу особи. В умовах дії режиму застосовуються заходи щодо обмеження прав і свобод людини й громадянина.
Розглядаючи ознаки режиму надзвичайного стану, обов’язково слід визначити його принципи, оскільки вони вказують на суттєві аспекти у змісті та значенні режиму надзвичайного стану, а також на сталість суспільних і державно-правових відносин у цій сфері.
Принципи реалізації режиму надзвичайного стану – це основні ідеї, що відображають закономірності в суспільних відносинах, пов’язаних із процесом введення та урегулювання надзвичайного стану. Загальний аналіз законодавства України щодо надзвичайного стану та практики його застосування в інших державах дозволяє вирізнити головні принципи режиму надзвичайного стану:
- верховенство права. Принцип верховенства права є одним з найцінніших здобутків людства. Про це наголошено у документах ООН, Ради Європи, ЄС, відображено у доктринах та актах багатьох держав.
- законність. Характер законності в державному управлінні визначається тим, що він поширюється на виконавчу і розпорядчу діяльність всієї системи органів виконавчої влади. В процесі виконавчо-розпорядчої діяльності органи виконавчої влади у результаті дій в умовах надзвичайного стану приймають рішення, що зачіпають права та законні інтереси громадян, а це накладає особливі вимоги до законності й обґрунтованості цих рішень.
- пріоритет прав людини і громадянина. Сутність якого складається з трьох основних ідей: права і свободи людини та громадянина найвищі цінності для суспільства та є пріоритетними щодо інтересів держави; головним обов’язком публічної влади є повага, утвердження та забезпечення прав і свобод людини та громадянина; норми конституції та законів держави, хоча і є важливим джерелом права, але визначальним джерелом права у суспільстві є природні права людини;
- своєчасність введення режиму надзвичайного стану;
- розумність строків тривалості режиму надзвичайного стану означає, що відповідні дії чи рішення мають прийматися чи виконуватися у розумні строки. На наш погляд, розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання дій та прийняття рішень у такий ситуації. Вони не можуть перевищувати строки, передбачені Законом України «Про правовий режим надзвичайного стану» [1]. Критеріями для визначення розумності строків надзвичайного стану є: складність обстановки у державі, або на окремій території, обсягу та специфіки заходів, необхідних для стабілізації обстановки, а також поведінка суб’єктів.
- раціональне застосування заходів і засобів, що застосовуються для нормалізації обстановки.
Також слід зазначити, що режим надзвичайного стану обов’язково включає в себе сукупність процесуальних дій, пов’язаних із порядком введення режиму надзвичайного стану та його скасування, застосування додаткових заходів, направлених на ліквідацію надзвичайного стану тощо.
Підсумовуючи сказане можна зазначити, що аналіз наявних наукових підходів до визначення правового режиму надзвичайного стану надав можливість окреслити ознаки та принципи такого правового режиму. Прийняті за останні роки закони та інші нормативні акти, що регулюють суспільні відносини в умовах надзвичайного потребують спеціального дослідження та узагальнення практики їх застосування в діяльності державних органів, в тому числі і органів внутрішніх справ.
Література:
1. Про правовий режим надзвичайного стану : Закон України від 16 березня 2000 р. № 1550-ІІІ. Верховна Рада України. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96- %D0%B2%D1%80.
_______________________
Науковий керівник: Братель Сергій Григорович, кандидат юридичних наук, професор, Національна академія внутрішніх справ
|