:: LEX :: ПОНЯТТЯ СВОБОДИ ЗАПОВІТУ У СПАДКОВОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ
UA  RU  EN
 
  Главная
  Как принять участие в научной конференции?
  Календарь конференций
  Редакционная коллегия. ОБ «Наукова спильнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архив

Актуальные исследования правовой и исторической науки (выпуск 67)

Срок представления материалов

12 декабря 2024

До начала конференции осталось дней 3


  Научные конференции
 

  Полезные правовые интернет ресурсы
 

 Полезные ссылки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Счетчики


 Ссылки


 Кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПОНЯТТЯ СВОБОДИ ЗАПОВІТУ У СПАДКОВОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ
 
10.06.2020 13:47
Автор: Коробченко Анастасія Володимирівна, студентка III курсу спеціальності «Право», Ірпінський державний коледж економіки та права;
[Секция 3. Гражданское и семейное право. Гражданское процессуальное право. Коммерческое право. Жилищное право. Обязательственном праве. Международное частное право. Трудовое право и право социального обеспечения]

Відповідно до ст. 1233 Цивільного кодексу України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Спадкодавець має право укласти заповіт, однак це не є його обов’язком. Це є проявом особистої волі спадкодавця.

Свобода заповіту за своїм концептуальним значенням наближена до свободи договору [1, ст. ст. 3, 627]. Однак у Цивільному кодексі України свобода заповіту не закріплена. В основі даного принципу покладена правова свобода особи. Тому право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Також важливою є та обставина, що воля заповідача не може бути змінена після відкриття спадщини (набуття заповітом юридичної сили). 

Свобода заповіту включає право заповідача:

- скласти заповіт або не складати його;

- змінити або скасувати заповіт;

- скласти новий заповіт;

- розпорядитися усім своїм майном або окремою його часткою;

- призначити спадкоємцем будь-яку особу, як ту, що входить до кола спадкоємців за законом, так і будь-яку фізичну чи юридичну особу;

- позбавити спадщини спадкоємців за законом.

Для більш точного розуміння свободи заповіту варто виокремити зовнішнє і внутрішнє вираження цього принципу. Зовнішнє вираження даного принципу полягає в можливості фізичної особи з повною цивільною дієздатністю особисто складати заповіт, обирати його вид, скасовувати його [2, с. 162]. Внутрішнє вираження полягає у праві заповідача призначити спадкоємців (ч. 1 ст. 1235 ЦКУ); зробити у заповіті заповідальний відказ (ст. 1237 ЦКУ); скласти заповіт з умовою (ст. 1242 ЦКУ); установити сервітут щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб (ст. 1246 ЦКУ); зобов’язати спадкоємців до вчинення певних дій немайнового характеру (ст. 1240 ЦКУ). 

Свобода заповіту полягає не тільки в складанні заповіту, внесенні змін до нього, скасуванні його, визначенні його змісту, оскільки тут свобода заповіту не реалізована, а тільки висловлена. Для реалізації необхідне саме виконання заповіту. Тому варто виділити 2 стадії реалізації волі спадкодавця.

Перша стадія включає в себе складання заповіту. Виникнення спадкових правовідносин починається з дня смерті спадкодавця, а припинення – оформлення спадкоємцями своїх спадкових прав.

Друга стадія включає в себе виконання розпоряджень, що складають зміст заповіту, після відкриття спадщини. Виконанням заповіту завершується наступництво в правах та обов’язках спадкодавця шляхом їх переходу до осіб, визначених в заповіті [2].

Сьогодні між науковцями – юристами точиться дискусія з приводу того, що свобода заповіту охоплюється можливістю заповідача зробити розпорядження майнового/немайнового характеру. Раніше в цивільному праві була позиція, що заповіт є майновим розпорядженням [3, с. 165]. Так, В.І. Серебковський та М.С. Абраменков вважали, що заповіт є майновим розпорядженням [2, с. 163]. Однак спадкодавець може встановити у заповіті й розпорядження немайнового характеру. Прикладом цього є ч. 1 ст. 1240 ЦКУ: «Заповідач може зобов'язати спадкоємця до вчинення певних дій немайнового характеру, зокрема щодо розпорядження особистими паперами, визначення місця і форми здійснення ритуалу поховання». Тому свобода заповіту охоплює як майнові, так і немайнові розпорядження. 

Отож, можемо зробити висновок, що свобода заповіту є досить складною правовою категорією, яка окреслюється як реалізацією, та і виконанням заповіту; включає в себе як майнові, так і не майнові розпорядження в самому заповіті. Закріплення свободи заповіту у Цивільному кодексі України немає, тому сподіваємося, що в найближчому майбутньому воно залишить свій відбиток в даному нормативно-правовому акті.

Література:

1. Цивільний кодекс України : Закон України від 16.01.2003 № 435- IV// Відомості Верховної Ради України , 2003, № 40-44. – Ст.356.

2. Проблеми цивільного права та процесу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. світлій пам’яті О. А. Пушкіна, Харків, 25 трав. 2018 р. / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ; Харків. обласний осередок Всеукр. громад. орг. «Асоціація цивілістів України». – Харків : ХНУВС, 2017. – 376 с.

3. Спадкове право // Цивільний кодекс України: науково-практичний коментар: Т. 12 / за ред. проф. І. В. Спасибо-Фатєєвої. Харків : ФО-П Колісник А. А., 2009. 544 с.

________________

Науковий керівник: Слюсаренко Марія Василівна, викладач юридичних дисциплін, Ірпінський державний коледж економіки та права



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
СУДОВА РЕФОРМА ТА ПРОБЛЕМИ З РЕАЛІЗАЦІЄЮ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПРАВ ОСОБИ У ПРОЦЕСІ
12.06.2020 10:18




© 2006-2024 Все права защищены При использовании материалов сайта, ссылка на www.lex-line.com.ua обязательна!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше