:: LEX :: ПРОБЛЕМИ ЗМІСТ ВИСНОВКУ ЕКСПЕРТА
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 31)

Термін подання матеріалів

14 квітня 2021

До початку конференції залишилось днів 0


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПРОБЛЕМИ ЗМІСТ ВИСНОВКУ ЕКСПЕРТА
 
16.06.2012 10:40
Автор: Богдан Ольга Юріївна, здобувач кафедри кримінального процесу Національної академії внутрішніх справ
[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право]

Відповідно до ч. 2 ст. 65 діючого КПК України одним із джерел доказів є висновок експерта. Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 75 КПК України, експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність. У разі необхідності в справі може бути призначено декількох експертів, які дають загальний висновок. Коли експерти не дійшли згоди, то кожний з них складає свій висновок окремо. Висновок експерта для особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду не є обов’язковим, але незгода з ним повинна бути мотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку.

Пленум Верховного Суду України роз’яснив у п. 17 постанови № 8 від 30 травня 1997 р. «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», що при перевірці й оцінці експертного висновку потрібно з’ясувати: чи було додержано вимоги законодавства при призначені та проведенні експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; достатність поданих експертові об’єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність інших фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Отже, поряд з іншими питаннями, при перевірці та оцінці висновку експерта досліджується і питання про правильність його оформлення. Зміст цього процесуального джерела визначений у ст. 200 КПК України. У висновку експерта зазначаються такі відомості: коли, де, ким (прізвище, освіта, спеціальність, учений ступінь і звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав та провів дослідження, мотивовані відповіді на поставлені питання. Коли при проведенні експертизи експерт виявить факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання, він вправі на них вказати в своєму висновку. Висновок підписується експертом. 

Більш детально зміст висновку експерта визначається у відомчих нормативних актах. Наприклад, у п. 5.2.4 Настанови про діяльність експертно-криміналістичної служби МВС України, яка затверджена наказом МВС України № 682 від 30 серпня 1999 р. зазначено, що після проведення необхідних досліджень експерт відповідно до вимог чинного кримінально-процесуального законодавства складає висновок експерта. Кожна сторінка висновку експерта підписується експертом, а кожний підпис завіряється печаткою (особистою або підрозділу).

За своєю структурою висновок експерта складається з трьох частин: вступної, дослідницької і висновків з поставлених питань.

У вступній частині має бути зазначено: назва експертно-криміналістичного підрозділу, в якому проведена експертиза, дата складання висновку; посада і прізвище експерта, освіта, вчений ступінь, спеціальність і стаж експертної роботи; підстава для проведення експертизи (постанова особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора або ухвала суду); номер кримінальної справи і коротке викладення обставин вчиненого злочину, що належать до предмету експертизи; перелік об’єктів, представлених на експертизу; перелік поставлених питань. При проведенні повторної експертизи, крім того, зазначаються дані про експерта, який виконував первинну експертизу, її висновки, а також мотиви призначення повторної експертизи.

У дослідницькій частині висновку експерта описується процес дослідження та його результати: відомості про стан об’єктів дослідження; перелік засобів і методів, які були використані при дослідженні, та отримані результати; перелік експериментів; виявлені в результаті дослідження ознаки і властивості об’єктів, результати оцінки встановлених між ними збігів або розбіжностей; попередні висновки за кожним окремим видом дослідження.

У висновках на поставлені питання коротко, чітко, не допускаючи двозначних тлумачень, викладаються відповіді на поставлені питання, які можуть бути: категоричними (позитивними або негативними); вірогідними; про неможливість вирішення завдання. Якщо при виконанні повторної експертизи експерт або група експертів приходять до висновку, який суперечить висновку первинної експертизи, обов’язково визначаються причини розходження висновків. 

Ще більш деталізовані вимоги до вступної, дослідницької та заключної частин висновку експерта у 4.11-4.14 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 р. № 53/5. У якості прикладу наведено лише вимоги до вступної його частини.

У вступній частині висновку експерта зазначаються: найменування документа («Висновок»), його номер, за наявності відповідних підстав – характер експертизи (чи є вона додатковою, повторною, комісійною або комплексною), вид (назва) експертизи, за якою кримінальною справою вона проводиться, її номер; дата складання висновку; дата надходження постанови (ухвали), об’єктів і матеріалів справи до експертної установи (її найменування), ім’я, прізвище, по батькові експерта; найменування і дата складання документа, на підставі якого виконується експертиза (постанова, ухвала) та найменування особи (посада, прізвище, ініціали) або органу, які призначили експертизу; перелік об’єктів, що підлягають дослідженню, та зразків (у разі надходження); відомості про надані матеріали справи (у тому числі вид (назва) матеріалів (документів) та кількість аркушів); спосіб доставки та вид упаковки досліджуваних об'єктів із зазначенням у необхідних випадках відомостей про те, чи впливав спосіб упаковки на їх збереженість; перелік питань (дослівно у формулюванні постанови чи ухвали), які винесено на вирішення експертизи; якщо питання у постанові (ухвалі) сформульовано неясно або редакція питання в постанові не відповідає Науково-методичним рекомендаціям з питань підготовки і призначення судових експертиз, але зміст завдання експертові зрозумілий, то після наведення питання в редакції постанови (ухвали) про призначення експертизи він може дати відповідні роз'яснення і викласти питання в редакції, що відповідає згаданим рекомендаціям; якщо поставлено декілька питань, експерт має право згрупувати їх і викласти в послідовності, яка забезпечує найбільш доцільний порядок дослідження; якщо деякі питання, що містяться у постанові (ухвалі), вирішувались при проведенні експертиз різних видів, відомості (експертна установа, номер і дата висновку) про ці експертизи; якщо питання, які поставлені на вирішення експертизи, доцільно вирішувати в іншому порядку, ніж той, що визначений у постанові (ухвалі) про призначення експертизи, вказується, у якому порядку вирішуватимуть ці питання; питання, які вирішуються експертом у порядку експертної ініціативи; при наявності в постанові (ухвалі) про призначення експертизи питань, які не відносяться до предмета експертизи або не входять до компетенції експерта, вказуються причини, з яких ці питання не вирішувались; дані про експерта (експертів): посада, клас судового експерта, науковий ступінь та вчене звання, прізвище, ім’я та по батькові, освіта, експертна спеціальність, стаж експертної роботи, номер свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта; попередження експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за ст. 384 КК України (в необхідних випадках – за відмову від надання висновку за ст. 385 КК України); дату направлення клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, дату надходження додаткових матеріалів або відомостей про наслідки розгляду клопотання; обставини справи, які мають значення для надання висновку, з обов’язковим зазначенням джерела їх отримання; при проведенні повторних експертиз вказуються відомості про первинну (попередні) експертизу (прізвища, ініціали експертів, назва експертної установи чи місце роботи експертів, номер і дата висновку експертизи, зміст заключних висновків первинної (попередніх) експертизи; зміст питань, які були поставлені перед експертом на повторне вирішення, а також мотиви призначення повторної експертизи, які зазначені в постанові (ухвалі) про її призначення); у разі якщо такі мотиви в постанові (ухвалі) відсутні, про це робиться відповідний запис; при проведенні комісійних та комплексних експертиз зазначається голова комісії (провідний експерт); відомості про процесуальні підстави та осіб, які були присутні під час проведення досліджень (прізвище, ініціали, процесуальний статус); нормативні акти та література, які використовувались експертом при вирішенні поставлених питань, із зазначенням, відповідно, їх дати, номера прийняття, редакції та бібліографічних даних.

Вважаємо, що вимоги до такого джерела доказів як висновок експерта мають міститися не у підзаконних нормативних актах. Нами поділяється висловлена у юридичній літературі пропозиція (В.Д. Юрчишин), що вимоги до структури та змісту висновку експерта повинні бути закріпленні у КПК України.



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СУБ’ЄКТИВНИХ ОЗНАК ПОВТОРНОСТІ ТА РЕЦИДИВУ ЗЛОЧИНІВ
24.05.2012 15:52
СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК МЕТОДУ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОФІЛЮВАННЯ У США
18.06.2012 15:47
НАПРЯМИ АНАЛІЗУ ЗВ'ЯЗКУ «ЗЛОЧИНЕЦЬ-ЖЕРТВА» З МЕТОЮ РОЗШУКУ СЕРІЙНИХ СЕКСУАЛЬНИХ УБИВЦЬ
18.06.2012 15:47
ДОСВІД СТВОРЕННЯ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ НОРМАТИВНИХ АКТІВ СПРЯМОВАНИХ НА ПРОФІЛАКТИКУ ЗЛОЧИННОСТІ НЕПОВНОЛІТНІХ У США
18.06.2012 15:45
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПІДРОБЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ, ЗБУТ ЧИ ВИКОРИСТАННЯ ТАКИХ ДОКУМЕНТІВ В ОКРЕМИХ КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
18.06.2012 15:43
СУБ’ЄКТИВНІ ОЗНАКИ ПІДРОБЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ, ЗБУТУ ЧИ ВИКОРИСТАННЯ ТАКИХ ДОКУМЕНТІВ
18.06.2012 15:31
ОСОБЛИВОСТІ СКЛАДАННЯ ПЛАНІВ ТА СХЕМ В ХОДІ ОГЛЯДУ МІСЦЯ ПОДІЇ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ РОЗБОЇВ
17.06.2012 18:36
ТИПОВІ ЕКСПЕРТИЗИ ПО КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ ПРО РОЗБОЇ
17.06.2012 18:35
ПРОБЛЕМИ ЗАЛУЧЕННЯ ОКРЕМИХ ФАХІВЦІВ, В ЯКОСТІ СПЕЦІАЛІСТІВ, ДО РОЗСЛІДУВАННЯ ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНИХ ПОДІЙ
17.06.2012 18:33
ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ФОТОГРАФІЇ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНИХ ПОДІЙ
17.06.2012 18:32




© 2006-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше