:: LEX :: ЗАПРОВАДЖЕННЯ ОБОВ’ЯЗКОВОЇ ОЦІНКИ ПСИХОЛОГІЧНО-МОРАЛЬНОГО КРИТЕРІЮ КАНДИДАТІВ НА ПОСАДУ СУДДІ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 59)

Термін подання матеріалів

14 березня 2024

До початку конференції залишилось днів 18


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ЗАПРОВАДЖЕННЯ ОБОВ’ЯЗКОВОЇ ОЦІНКИ ПСИХОЛОГІЧНО-МОРАЛЬНОГО КРИТЕРІЮ КАНДИДАТІВ НА ПОСАДУ СУДДІ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ
 
01.10.2015 09:52
Автор: Пипяк Микола Іванович, асистент кафедри права Вінницького національного аграрного університету
[Секція 5. Адміністративне право. Адміністративне процесуальне право. Митне та податкове право. Муніципальне право]

Сьогодні, в період реформування судової системи України, особливої уваги потребує питання запровадження додаткових критеріїв відбору кадрів на посади суддів у всі ланки судової системи України, загалом, та зокрема в адміністративні суди.

Наявність сильної і незалежної судової влади, висока якість і ефективність правосуддя залежать від особистості судді, його світогляду, правосвідомості, юридичної підготовки, професійності, морально-етичних якостей тощо. Безперечно, на сучасному етапі, за умов великого, а іноді і надмірного навантаження на суддів, на порядку денному постає проблема психологічного забезпечення діяльності судів [1, с. 185-186].

Від ділових, особистих, моральних якостей судді залежить, чи здатний він протистояти спробам незаконного втручання у розгляд справ або «телефонному», «мітинговому» праву та іншим незаконним засобам впливу на суд. Високі моральні якості і правосвідомість, глибоке знання і правильне розуміння та застосування законів мислення в процесі пізнання істини і прийнятті рішення по суті, воля, витримка, вміння спокійно розібратися у складних питаннях, мужність, чесність, непідкупність, справедливість – це далеко не вичерпний перелік якостей, якими має володіти суддя [1, с. 186].

Як зазначається у Кодексі професійної етики судді, затвердженому V з'їздом суддів України 24 жовтня 2002 p., суддя повинен бути прикладом законослухняності, неухильно додержувати присяги, завжди поводитись так, щоб зміцнювати віру громадян у чесність, незалежність, неупередженість і справедливість суду.

Як зазначає В. Васильєв, професія судді є однією з найскладніших юридичних професій. У його діяльності реалізується складна кількість спеціальних якостей та навичок, які, будучи приведені в систему, органічно входять в структуру особистості судді і визначають його творчий потенціал та індивідуальний стиль діяльності 2, с. 230].

В психологічній літературі звертається увага на те, що «… високий ступінь інтелектуальних і емоційних навантажень, перевищення нормативів кількості розгляду справ призводять до виникнення негативних емоцій, до психологічних перенавантажень, а зрештою, і до професійної деформації (використання схематичності і шаблона в діяльності, негативного ставлення до людей, спрощення розгляду … справ тощо)» [3, с. 310].

Зазначені негативні явища є неприпустимими, адже адміністративне судочинство передбачає як одну з головних його ознак активну участь суду у досліджені справи (ч. 4, 5 ст. 11, ч. 2 ст. 69, ч. 5 ст. 71 кодексу адміністративного судочинства України). А в умовах психологічного перевантаження суддя зацікавлений у тому, щоб якнайшвидше закінчити судове засідання, що може суттєво знизити якість здійснення правосуддя.

З психологічним перевантаженням можуть бути пов’язані і такі прояви професійної деформації суддів, як безвідповідальність, самовпевненість, грубість, недовіра до людей, низькі моральні основи [4, с. 241].

Зазначене дуже негативно може позначитися на авторитеті судової влади. Безперечно, суддів, які сумлінно виконують покладені на них обов’язки з дотриманням на лише норм законодавства, а й норм моралі, набагато більше, але так чомусь склалося, що часто можна почути, зокрема і через засоби масової інформації, в основному негативні відгуки щодо суддів, взагалі. При цьому майже відсутні публікації позитивного характеру з цієї тематики. Для сучасних журналістів ця тема є нецікавою, на відміну від різного роду «смажених» фактів. Тому для популяризації кращих зразків суддівської діяльності мають долучатись органи суддівського самоврядування. Вказане дозволяє, на жаль, констатувати, що, наприклад, якщо у суді працює лише один суддя з негативним ставленням людей до нього, то підірваним є авторитет всього суду [1, с. 187].

Проблеми психологічної стійкості суддів адміністративних судів загострюються через наявність таких двох факторів. По-перше, це підвищена складність опанування професійних знань і навичок у новій сфері. По-друге, підвищений психологічний вплив на суддів з боку органів і представників влади, включаючи вищих державних діячів, а останнім часом – і певних суспільних верств. Варто згадати, в яких умовах Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України розглядала справи щодо оспорювання рішення Центральної виборчої комісії щодо підведення підсумків виборів Президента України 2004 р. (зараз ці справи відносяться до компетенції Вищого адміністративного суду України). Будівлю Суду було щільно оточено розлюченим натовпом, який вимагав від суддів прийняти певне рішення. Можна припустити, що судді в такій обстановці відчували певну психологічну надломленість і значною мірою приймали рішення під стороннім впливом, але ж вони самі це заперечували, відхиляючи клопотання про припинення цього впливу (що у тій обстановці було неможливим), або ж про перенесення розгляду справи на іншу дату. Підвищену психологічну напругу судді відчувають також при розгляді адміністративних позовів про перегляд рішень органів влади з приводу землекористування, розподілу часу використання культових приміщень між релігійними громадами тощо [1, с. 187-188].

Враховуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що на сьогодні існує потреба в спеціальному психологічному забезпеченні діяльності суддів. Як відзначають російські вчені М. Аліескеров та В. Єнгаличев, досвід функціонування судових органів у розвитих країнах Заходу показує, що їхній успішній діяльності багато в чому сприяє високорозвинена система психологічного супроводу. Відповідно до спеціальних університетських програм освіти у сфері юридичної психології  (legal/law psychology) і судової психології (forensic psychology) щорічно випускаються сотні психологів, що спеціалізуються на кваліфікованій допомозі суддівському корпусу. Таке психологічне забезпечення, підкреслюють зазначені автори, містить у собі виконання ряду функцій, до найбільш важливих з яких відносяться інформаційно-аналітична робота, судово-психологічна експертиза, консультування по психологічних проблемах суддів і співробітників судів, психологічна корекція поведінки, психологічна атестація кадрів, участь у здійсненні зв'язків із громадськістю (public relations) [5, с. 11].

На нашу думку,  зважаючи на високу відповідальність посади судді та виконання необхідних професійних обов’язків вважаємо за необхідно зробити більш жорстким добір кандидатів на цю посаду. Пропонуємо для цього створити спеціальну Державну службу з питань оцінки психологічно-моральних та професійних якостей працівників суду, прокуратури та інших правоохоронних органів. Необхідність такої служби на нашу думку є дуже високою у сучасному українському суспільстві, особливо в умовах формування правової держави. Частими є випадки коли не тільки у судах, а і у багатьох інших правоохоронних органах, таких як прокуратура, органи Міністерства внутрішніх справ, Служби Безпеки України та інших, посади займають люди з невідповідними своїм званням морально-психологічними якостями. Наприклад при Міністерстві внутрішніх справ України та деяких інших відомствах уже сьогодні існує внутрішня спеціальна психологічна служба, одним з завдань якої є аналіз психологічних якостей працівників органів внутрішніх справ та деяких інших органів державної влади. Разом з тим, вважаємо за необхідне запровадження окремого державного органу, який би оцінював психологічно-моральні якості кандидатів на посади та працівників, не тільки у Міністерстві внутрішніх справ України, а також і у всіх інших правоохоронних органах України. Створення такої служби пропонується шляхом прийняти Закону України «Про державну службу з питань оцінки психологічно-моральних та професійних якостей працівників суду, прокуратури та інших правоохоронних органів».

Перешкодою для суддівської діяльності слід визнати наявність невротичних, тим більше, психопатичних рис, схильність до тих чи інших форм неадекватної поведінки, причому не тільки при виконанні прямих службових обов’язків. Особи з послабленим типом нервової системи нездатні бути повноцінними суддями, хоча вона можуть проявити себе в інших видах юридичної практики [1, с. 191].

В психологічній літературі пропонувалася розробка професіограми судді (необхідний набір якостей залежно від виконуваної діяльності). Стосовно діяльності судді виділяють такі сторони: соціальну (висока відповідальність за свою діяльність, неупередженість тощо); реконструктивну (загальний і спеціальний інтелект, пам’ять, уява, аналітичне мислення, інтуїція судді тощо); комунікативну (чуйність, емоційність стійкість, уміння слухати і розмовляти й ін.); організаційну (воля, зібраність, цілеспрямованість, наполегливість та ін.); посвічувальну (загальна і спеціальна культура письмової мови, навички в складанні письмових документів та ін.) [3, с. 312].

Влучною є думка В. Васильєва, який стверджує що «дуже важливий добрий емоційний настрій, який створюється в залі судового засідання зусиллями головуючого і це сприяє справедливому розгляду … справи… Підвищена нервозність, що виникає при розгляді … справ, та невміння деяких суддів знімати нервове напруження знижує якість судового процесу та можуть призвести до серйозних помилок» [2, с. 238].

Для створення нормального психологічного клімату в колективах судів і нормального психологічного стану суддів, в тому числі і у сфері адміністративного судочинства, необхідно:

1) запровадити у судовій системі психологічну службу, відповідні посади психологів у судах з урахуванням кількості суддів;

2) розробити програми і методику психологічного розвантаження і психологічної реабілітації з урахуванням специфіки суддівської діяльності;

3) виділити, за наявності умов, у приміщеннях судів спеціальні кабінети психологічного розвантаження суддів, у тому числі за спеціальною методикою тренінгу;

4) створити суддям нормальні умови для роботи, зокрема, надання їм окремих кабінетів і залів судових засідань [1, с. 192-193].

Отже, очевидним є той факт, що професійно організована психологічна служба буде відігравати важливу роль у організації судової влади України. По-перше позитивно впливатиме на психологічне здоров’я судді, по-друге така служба сприятиме якіснішому відбору кандидатів на посаду судді.




Література:

1. Свида О. Г. Адміністративні суди в Україні: становлення та перспективи розвитку: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.10 / О.Г. Свида.– Одеса, 2008. – 232 с.  

2. Юридическая психология: Учебник для вузов / В.Л. Васильев. – 5-е изд., доп. и перераб. – СПб.: Питер, 2004. – 655 с.  

3. Коновалова В. О., Шепітько В.Ю. Юридична психологія: Підруч. для студ. спец. вищ. навч. закл. – К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2005. – 424 с. 

4. Алексеев В. Б. Конституционные принципы организации и функционирования прокурорского надзора // Вопросы теории управления в органах прокуратуры: Сб. науч. тр. – М.: НИИ Ген. прокуратуры Российской Федерации, 1997. – С. 13 – 21.   

5. Алиэскеров М. А., Енгалычев В. Ф. О психологическом обеспечении деятельности судов // Российский судья. – 2004. – № 5. – С. 11 – 12.   



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИЯВЛЕННЯ «ПОДАТКОВИХ ЯМ» ПІДРОЗДІЛАМИ ПОДАТКОВОЇ МІЛІЦІЇ
30.09.2015 09:49
АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСОБИ ЗАСТОСУВАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗАХОДІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ СУДДІ, ЧЛЕНА ЙОГО СІМ'Ї, МАЙНА
27.08.2015 14:46
ЩОДО ПОНЯТТЯ «СТИЛЬ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКА ДЕРЖАВНОЇ ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ СЛУЖБИ»
22.09.2015 10:46
ВПРОВАДЖЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПРОЦЕДУР В ПРОЦЕСІ ПЕРЕЙНЯТТЯ ДОСВІДУ ПЕНІТЕНЦІАРНИХ СИСТЕМ ДЕЯКИХ КРАЇН ЄС
05.10.2015 15:24




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше