:: LEX :: КОЛІЗІЇ VS. БАЛАНСИ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВІ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 59)

Термін подання матеріалів

14 березня 2024

До початку конференції залишилось днів 22


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

КОЛІЗІЇ VS. БАЛАНСИ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВІ
 
12.06.2017 07:49
Автор: Гуртовенко Олег Леонтійович, кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінального права Національного університету «Одеська юридична академія», адвокат
[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Медичне право]

Недоліки, зокрема, колізійність, є характеристиками різних компонентів соціуму. Люди часто мають справу із колізійністю в медицині та сфері комп’ютерних технологій. Звісно, колізійність характерна і для кримінального права. Вона є одним із порушень принципу збалансованості кримінального права, покликанням якого є забезпечення верховенства права. Існує колізійність кримінального права у його зв’язках із іншими сутностями. Колізії можуть виникати і між різними компонентами кримінального права. Отже, для висвітлення аналізованого питання потрібно звернутися до виокремлення таких компонентів.

В. О. Туляков виділяє рівні соціальної групи, суспільства, держави, міжнародних утворень інституціонального характеру, міждержавних утворень і міжнародний рівень як рівні кримінально-правового регулювання [1, 141-147]. Регулювання є функцією права, стосовно якої всі інші функції постають її проявами. У зв’язку з цим є підстави виділяти, зокрема, і такі компоненти (характеристики) кримінального права (порядок розташування пунктів наведеного нижче переліку є значною мірою умовним з огляду, зокрема, на такі чинники як формально-логічні співвідношення перетинання між поняттями та явища статики і динаміки), які також можна вважати класифікаціями видів рівнів кримінально-правового регулювання: 1) кримінальне право в контексті світоглядів, видів соціальних норм, зокрема, в контексті філософії, релігійних норм, норм моралі, ідеології, політики, традицій та звичаїв, технічних норм, прислів’їв та приказок; кримінально-правова політика; офіційне та неофіційне кримінальне право; 2) функції/цілі; 4) принципи і методи; 3) обґрунтованість, витратність, ефективність; 4) типи праворозуміння в контексті кримінального права; 5) відображення кримінального права в різних видах правосвідомості (побутовій, компетентній, професійній); відображення зазначених видів правосвідомості в інших компонентах кримінального права; 6) компоненти позитивного кримінального права; 7) види кримінальних правопорушень і складів кримінальних правопорушень; 8) види розвитку злочинної поведінки, класифіковані за різними підставами кримінально-правового характеру; 9) види заходів кримінально-правового впливу; 10) компоненти положень/правовідносин. Наприклад, структурні компоненти та система іпостасей положення. Ця система дозволяє краще усвідомити співвідношення понять «положення» і «правовідносини». Її можна навести в такому вигляді (це питання відноситься до характеристик положення позитивного права з позицій статики і динаміки): а) проект положення; б) положення, яке набрало чинності через закріплення на камені, папері і т. ін. (ймовірно, в недалекому майбутньому буде широко використовуватись комп’ютерна форма офіційного оприлюднення юридичних положень); в) виникнення правовідносин (при вчиненні кримінального правопорушення і після нього – між суб’єктом такого правопорушення і жертвою, між зазначеним суб’єктом і відповідними органами публічної влади і т. ін.), зокрема, ADR, судова правозастосовна практика; г) усвідомлення характеристик положення; ґ) кваліфікація на підставі положення. Такі усвідомлення і кваліфікація можуть виникати на підставі кожної із трьох перших іпостасей або після виникнення більше, ніж однієї такої іпостасі (наприклад, при ухваленні вироку судом). Прояв (відображення) однієї іпостасі в іншій (зняття іпостасей) відбувається не тільки в наведеному вище порядку, а й у зворотному (іпостасі є різними проявами однієї й тієї самої сутності). Наведені іпостасі є більш розгорнутою характеристикою питання, ніж слова «створення, тлумачення, реалізація положення, кваліфікація на підставі положення» та стосуються всіх галузей права; 11) дослідницькі ідеї та роботи, доктрини, парадигми, школи теорії та практики кримінального права, кримінально-правові мемеплекси, кримінально-правовий мемофонд; 12) компоненти кримінально-правової освіти; 13) види зв’язків кримінального права та інших компонентів соціуму. Наведені питання вивчаються в кримінальному праві і, отже, відносяться до компонентів кримінального права. Перелік наведених класифікацій не претендує на статус класифікації: його компоненти (класифікації) можуть бути виділені за різними підставами.

Кількість пар сутностей, між якими необхідно створити і забезпечити реалізацію (продовжити створення і забезпечення реалізації, модернізацію) балансів в кримінальному праві, є незліченною, як і взагалі в юриспруденції та соціумі, що пояснюється, зокрема, розмаїттям компонентів кримінального права (вони є похідними, зокрема, від інтересів членів соціуму та колізій між такими інтересами), великими значеннями їх валентності та високим ступенем умовності та динамічності «кордонів» між такими компонентами. Баланс і дисбаланс є парними категоріями. Практично неможливо створити і забезпечити реалізацію (продовжити створення і забезпечення реалізації, модернізацію) балансів між всіма компонентами кримінального права. Викладеним підкреслюється цінність виявлення закономірностей та реагування на них, зокрема, шляхом створення та забезпечення реалізації колізійних положень в кримінальному праві. Колізійні положення повинні відповідати принципу і методу збалансованості. Зокрема, має існувати баланс між питомою вагою сутнісного та умовного компонентів таких положень. Якщо колізія на підставі певного колізійного положення вирішується не на користь більш обґрунтованого із положень, між якими мається колізія, але таке певне колізійне положення є обґрунтованим, то викладене, звичайно, не є недоліком колізійного положення. Обґрунтованість колізійного положення визначається, зокрема, з урахуванням принципу і методу правової певності, а також того, що, як правило (статистично), більшість колізій на його підставі вирішується на користь більш обґрунтованого положення.

В кримінальному праві існують ієрархічні колізії. Наприклад, колізія між положенням міжнародного договору України, адресатом якого є всі суб’єкти правовідносин, на яких розповсюджується юрисдикція України (тобто не тільки український законодавець, а й, зокрема, українські суди), і положенням Кримінального кодексу України (далі – КК України). Так, існує колізія між положенням про дію позитивного кримінального права в територіальному морі держави (це положення передбачено в ст. 27 Конвенції ООН з морського права від 10 грудня 1982 р.) і положенням, передбаченим в ч. 3 ст. 3 КК України. Ось пояснення. Положення, передбачене в ч. 3 ст. 3 КК України, тлумачиться так, що воно розповсюджується і на питання дії КК України у просторі. Водночас між положеннями КК України про дію КК України у просторі і згаданим положенням про дію позитивного кримінального права в територіальному морі держави існує конкуренція, в межах якої спеціальним є відповідне положення про територіальне море. При цьому для реалізації принципу правової певності (зокрема, для законодавчого нівелювання згаданої колізії) необхідно або продублювати в КК України зазначене положення Конвенції, або вирішити це питання шляхом запровадження нових формулювань в КК України. Відсутність колізії між передбаченим в п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України  положенням та підходом, згідно з яким в Україні існують міжнародні кримінально-правові положення прямої дії, потребує додаткової аргументації в окремих роботах.       

  Існує потреба в колізійних положеннях, які були би спеціальними стосовно темпорального колізійного положення. Ряд таких спеціальних положень існує. Зокрема, в законодавстві України. В кримінальному праві України теж має місце потреба в таких положеннях. Ось приклади колізій, які вимагають винайдення, законодавчого закріплення зазначених спеціальних колізійних положень: 1) колізія між положенням, яке передбачає певний принцип кримінального права, і положенням, яке порушує такий певний принцип; 2) колізія між положенням, яке передбачає певну функцію/ціль кримінального права, і положенням, яке порушує таку певну функцію/ціль; 3) колізія між положенням, передбаченим в ч. 3 ст. 3 КК України, і положеннями Закону України «Про застосування амністії в Україні» від 1 жовтня 1996 р., Переліком майна, що не підлягає конфіскації за судовим вироком, Положенням про порядок здійснення помилування. На практиці на цю колізію не зважають; 4) колізія між положенням Загальної частини КК України і положенням Особливої частини КК України; 5) колізія між положенням КК України, яке передбачає більш гуманне (більш лояльне) ставлення до певної особи, і положенням КК України, яке передбачає менш гуманне (менш лояльне) ставлення до такої певної особи. Необхідно вирішити питання, яке колізійне положення (які колізійні положення) мають застосовуватись до випадків, в яких певне (певні) положення є більш вигідним для одного суб’єкта правовідносин (скажімо, суб’єкта злочину) і менш вигідним для іншого суб’єкта таких правовідносин (скажімо, жертви), ніж інше (інші) положення; 6) закріплення одного й того самого вчинку в ролі адміністративного правопорушення в КУпАП)/Митному кодексі України і в ролі злочину (в подальшому – і в ролі кримінального правопорушення). В передбачене в ч. 2 ст. 9 КУпАП ідеологічно застаріле положення  було закладено таку ідею: якщо склад правопорушення дослівно підпадає під положення КУпАП і положення КК України та за характером є більш небезпечним, ніж взагалі характер адміністративних правопорушень, то такий склад вважається складом злочину. Ця ідея є юридично нікчемною і не підлягає реалізації, оскільки суперечить сучасному розумінню права, зокрема, Конституції України, а відповідне положення підлягає заміні на протилежне, яке необхідно закріпити і в КК України; 7) колізія між положенням КК України і положенням КПК України. Закріплення такого колізійного положення, звичайно, не було би перешкодою для врегулювання в КК України кримінальних проступків. Наведені види колізій підлягають вирішенню на користь першого із наведених в кожній парі видів положень. Такі колізійні положення є придатними (зокрема, mutatis mutandis) для використання і в інших галузях права та взагалі сферах соціуму.

Існує потреба і в колізійних положеннях, які передбачали би, як вирішуються колізії між кримінальним правом різних юрисдикції. В ідеалі, це повинна бути багатостороння конвенція. Такі колізії можуть виникати з огляду на положення про дію кримінального права у просторі, за колом ймовірних суб’єктів злочину, жертв. Юрисдикцій-претендентів може бути дві або більше (скажімо, злочин почато на території юрисдикції А, продовжено на території юрисдикції В, закінчено або припинено на території юрисдикції С; злочином, вчиненим на території держави А громадянином держави В було завдано шкоду громадянину держави С). При створенні відповідних колізійних положень необхідно враховувати, що рішення має бути прийнято згідно із позитивним правом тієї юрисдикції, яке є більш лояльним (м’яким) щодо особи, стосовно якої може вестися/вестиметься кримінальне переслідування, рівно як і згідно із позитивним правом тієї юрисдикції, в якій права жертви кримінального правопорушення захищаються краще, та й взагалі в якій краще врегульовано повноваження суб’єктів відповідних правовідносин. Необхідно також враховувати характеристики наукових підходів, правозастосовну практику та інші реалії відповідних юрисдикцій. При цьому виникають, зокрема, такі запитання: 1) як бути, якщо, скажімо, позитивне право є більш лояльним до особи, стосовно якої може/повинно вестися/ведеться кримінальне переслідування, в одній юрисдикції, а до жертви кримінального правопорушення – в іншій?  2) якими є критерії визначення змісту зазначених понять «більш лояльне (м’яке)» і «краще», і хто має/повинен мати повноваження це вирішувати? 3) де вести кримінальне провадження / розглядати кримінальну справу (питання, зокрема, в тому, що у відповідному процесі існує ймовірність зміни кваліфікації, і тому для особи, стосовно якої може/повинно вестися/ведеться кримінальне переслідування, жертви кримінального правопорушення, інших суб’єктів відповідних правовідносин все може обернутися навпаки)?

Запропоновані колізійні положення тут позиціонуються як тлумачення КК України та як положення, які необхідно прямо передбачити в КК України. Дослідження більш складних колізій і колізійних положень в кримінальному праві є завданням подальших публікацій.

Література:

1. Туляков В. А. Уровни уголовно-правового регулирования [Текст] / В. А. Туляков // Актуальні проблеми держави і права. Одеса : Юрид. л-ра, 2013. –  Вип. 69. – С. 141-147.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПРЕДСТАВНИК ТРЕТЬОЇ ОСОБИ, ЩОДО МАЙНА ЯКОЇ ВИРІШУЄТЬСЯ ПИТАННЯ ПРО АРЕШТ
20.06.2017 20:53
ЩОДО РОЗШИРЕННЯ ПЕРЕЛІКУ ОСІБ, ЯКІ НАДІЛЕНІ СВІДОЦЬКИМ ІМУНІТЕТОМ
20.06.2017 20:49
ОКРЕМІ ПРОБЛЕМИ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ОСНОВ ДІЯЛЬНОСТІ СЛІДЧОГО З РОЗКРИТТЯ ТА РОЗСЛІДУВАННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ У СФЕРІ ОПОДАТКУВАННЯ
20.06.2017 20:45
ДИСКРИМІНАЦІЯ ЗА СЕКСУАЛЬНОЮ ОРІЄНТАЦІЄЮ ТА ГЕНДЕРНОЮ ІДЕНТИЧНІСТЮ У СВІТЛІ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ
14.06.2017 17:12
КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА САМОПРАВСТВА
13.06.2017 14:29
ПРИМИРЕНИЕ В УГОЛОВНОМ ПРОЦЕССЕ УКРАИНЫ
09.06.2017 16:48
КРИМІНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ БОРОТЬБИ ІЗ ВТЯГНЕННЯМ НЕПОВНОЛІТНІХ У ЗЛОЧИННУ ДІЯЛЬНІСТЬ
07.06.2017 20:36
НЕДОЛІКИ СУЧАСНОЇ АНТИКОРУПЦІЙНОЇ РЕФОРМИ В УКРАЇНІ
07.06.2017 18:49




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше