:: LEX :: ПРОБЛЕМИ АДАПТАЦІЇ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ЩОДО ЗАЗНАЧЕННЯ ПОХОДЖЕННЯ ТОВАРІВ З ПРАВОМ ЄС
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 15)

Термін подання матеріалів

16 вересня 2019

До початку конференції залишилось днів 64


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПРОБЛЕМИ АДАПТАЦІЇ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ЩОДО ЗАЗНАЧЕННЯ ПОХОДЖЕННЯ ТОВАРІВ З ПРАВОМ ЄС
 
10.05.2018 16:05
Автор: Гирявенко Ольга Мирославівна, студентка ІІІ курсу Інституту післядипломної освіти Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка, Україна, м. Київ
[Секція 6. Право інтелектуальної власності та його захист. Інформаційне право. Інформаційні технології]


Своєрідність охорони географічних зазначень в ЄС – запровадження права sui generis для регіональної охорони найменувань сільськогосподарських продуктів та продовольчих товарів з встановленням більш високих стандартів охорони, ніж визначені міжнародними конвенціями та законодавством більшості іноземних країн; застосування двох видів позначень: географічних зазначень та найменувань походження. Основними чинниками утворення та розвитку регіональної системи охорони було забезпечення конкурентоспроможності європейської харчової промисловості, в тому числі через її високу якість, що призвело до розгляду охорони географічних зазначень в межах законодавства про якість продукції, а не права інтелектуальної власності [1]. 


Основними документами, що регулюють правовідносини у сфері зазначення походження товарів в ЄС є:


 Регламент (ЄС) № 1151/2012 Європейського Парламенту та Ради від 21 листопада 2012 р. про якість сільськогосподарських продуктів та продуктів харчування [4];


 Регламент (ЄC) № 110/2008 Європейського парламенту і Ради від 15 січня 2008 року про визначення, опис, презентацію, маркування та захист географічних зазначень спиртних напоїв та скасування Регламенту Ради (ЄЕС) № 1576/89, і правила її застосування [5];


 Регламент (ЄС) № 251/2014 від 26 лютого 2014 року про визначення, опис, презентацію, маркування та захист географічних зазначень ароматизованих винних продуктів та скасування Регламенту Ради (ЄЕС) № 1601/91 [6].


Відповідно до статей 201 – 211 Угоди про асоціацію та Додатків ХХІІ-А, B, C, D Україна взяла зобов’язання щодо впровадження умов та механізмів охорони географічних зазначень. 


Характерним для права ЄС є швидка динаміка розвитку з введенням охорони найменувань нових груп продукції, пов’язаних з виробництвом у певних географічних регіонах та традиціями. При цьому підходи до охорони таких найменувань (гарантовані традиційні страви, гірські продукти тощо) є близькими до таких, що застосовуються для найменувань – об’єктів промислової власності, та призводе до питання щодо можливості їх розгляду як об’єктів промислової власності.


Ідея розповсюдження існуючої в окремих державах-членах охорони найменувань походження для вин та харчових виробів на територію ЄЕС розглядалась Європейською комісією у 1988 р. при обговоренні проблем майбутнього сільських регіонів в ЄС. Крім дотримання якості продукції суттєвим фактором запровадження єдиної охорони географічних значень та найменувань походження було боротьба з імітаціями продукції європейських виробників [3]. 


Загальновідомо для всіх дослідників у сфері інтелектуальної власності щодо географічних зазначень, що Цивільний кодекс України та Закон України «Про охорону прав на зазначення походження товарів» мають різні підходи до визначення строків охорони прав: Кодекс визначає, що право інтелектуальної власності на географічне зазначення є чинним з дати, наступної за датою державної реєстрації, і охороняється безстроково за умови збереження характеристик товару (послуги), позначених цим зазначенням, а Закон говорить про десятирічний строк (з правом його багаторазового продовження). 


Ці положення не є тотожними і потребують уточнення. Охорона має скасовуватися лише за умов зникнення характерних ознак географічного зазначення: чи географічного місця походження товару внаслідок природних катаклізмів, чи індивідуалізуючих особливих якостей внаслідок зміни погоди, чи втрата репутації, чи відсутності характерного поєднання природних умов і людського фактора. 


Враховуючи вимоги Регламентів ЄС та Угоди про асоціацію, виникла необхідність внесення змін до законодавства України у сфері географічних зазначень в частині перегляду понятійного апарату, уточнення умов надання правової охорони географічному зазначенню та підстави для відмови в надані такої охорони; визначення умов надання правової охорони омонімічному географічному зазначенню; уточнення кола осіб, які мають право на державну реєстрацію географічного зазначення; перегляду вимоги до заявки на реєстрацію; удосконалення порядок проведення експертизи заявок на географічні зазначення; визначення вимоги до технічних умов, яким повинен відповідати товар, для якого заявляється зазначення; уточнення переліку прав та обов’язків, що випливають з державної реєстрації географічних зазначень тощо.


При адаптації нашого національного законодавства до законодавства ЄС можуть виникнути наступні складнощі [2]: 


1. В ЄС не охороняються географічні зазначення при наданні послуг (у нас – повна охорона). 


2. Час від часу в ЄС то охороняють права на назви мінеральних вод, то знову їх скасовують. Обґрунтовують це нестійкістю погодних умов, що забезпечують формування, мінералізацію та наповнення природних джерел води, а тому, зважаючи на суворі стандарти ЄС на воду, не можуть охоронятися в повному обсязі. 


3. Основною галуззю охорони в ЄС є сільськогосподарське виробництво (невеликий перелік сільськогосподарських продуктів та продовольчих товарів), а Україна не обмежує сфери застосування такої охорони. 


4. В ЄС суб’єктами права на географічне зазначення обмежуються виробниками такої продукції, а Цивільний кодекс України передбачає можливість асоціацій споживачів продукції на отримання такого права. 


Таким чином, в цілому аналіз законодавства у сфері охорони прав на географічне зазначення надає можливість стверджувати, що законодавство України в процесі входження до складу ЄС потребує уточнення та удосконалення, оскільки існуючі механізми охорони заплутують виробників товарів (послуг) в Україні та не дозволяють їм максимально використати економічні та інші переваги своєї продукції на зовнішніх ринках.


Література:


1. Капіца Ю. Гармонізоване та негармонізоване законодавство держав — членів ЄС у сфері інтелектуальної власності / Ю. Капіца// Юридична Україна. - 2016. - № 3-4. - С. 98-102.


2. Попович Т. Г. Особливості регулювання реєстрації географічних зазначень в контексті імплементації Україною Угоди про асоціацію з ЄС / Т. Г. Попович // Приватне право і підприємництво. - 2016. - Вип. 15. - С. 182-186.


3. Par. 11, Proposal for a Council Regulation on the protection of geographical indications and designations of origin for agricultural products and foodstuff. 21 January 1991. SEC(90) 2415 final.


4. Official Journal L 343, 14.12.2012 р., С. 1 – 29


5. Official Journal L 39, 13.02.2008 р., С. 16 – 54


6. Official Journal L 84, 20.03.2014 р., С. 14 – 34



________________

Науковий керівник: Криволапов Богдан Михайлович, кандидат юридичних наук, доцент, Інститут міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка, Україна, м. Київ
допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ОХОРОНА АВТОРСЬКИМ ПРАВОМ ЛІТЕРАТУРНИХ ТВОРІВ, РОЗМІЩЕНИХ В ІНТЕРНЕТІ: ДЕЯКІ АСПЕКТИ ПИТАННЯ
17.05.2018 11:37




© 2006-2019 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше