:: LEX :: ЗАГАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРОТИПРАВНИХ ВЧИНКІВ У КОНТЕКСТІ КАТЕГОРІАЛЬНИХ ПОЛОЖЕНЬ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 67)

Термін подання матеріалів

12 грудня 2024

До початку конференції залишилось днів 1


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ЗАГАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРОТИПРАВНИХ ВЧИНКІВ У КОНТЕКСТІ КАТЕГОРІАЛЬНИХ ПОЛОЖЕНЬ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА
 
21.05.2019 19:19
Автор: Панченко Олександр Георгійович, адвокат, помічник-консультант, Комітет з питань запобігання і протидії корупції, Верховна Рада України
[Секція 7. Історія держави і права. Історія політичних і правових вчень]

У контексті теорії держави і права вирішення питання переліку нормативно-правових актів хоча й є очевидним, однак на сьогодні залишається нереалізованим [4]. Встановлення переліку нормативно-правових актів, що деталізують закон, передбачає прийняття важливого системного вирішення філософсько-правового характеру щодо рівня диспозиції правової норми. Йдеться про надання права деталізації правової заборони не лише національним законодавством, а й іншим суб’єктам права, які продукують нормативно-правові акти. Звісно ж, що така правомочність має бути закріплена спеціальним законом держави. Розв’язання проблематики визначення меж дії нормативно-правових актів має істотне значення для кваліфікаційних положень теорії держави і права. 

У контексті категоріальних положень теорії держави і права одним із завдань є визначення загальних характеристик протиправних вчинків, дій та діянь або бездіяльності, які у різні історичні періоди вважалися злочинними і викликали ту чи ту реакцію, яка дістала назву кари або покарання. За певних умов різні дії, вчинені групою людей або окремою людиною зараховувались до категорії «злочинні» [3, 5]. 

Ключовими питаннями концептуальних положень теорії держави і права ми можемо визначити такі. Внаслідок яких причин цей злочинний акт викликав і викликає у вигляді реакції з боку або окремої особи, або групи, або публічної влади низку актів, як дістали назву «кара» [1]. Це саме ті питання, які постають перед  теорією держави і права, питання, абсолютно відмінні від того, які акти ми повинні вважати злочинними. Ще однією концептуальною проблематикою вважається теоретичне обґрунтування теорією держави і права способів покарання.

Однак виникає певна теоретична суперечливість [2]. Згадані теоретичні питання є предметом розгляду такої практичної дисципліни, як кримінальна політика. Досліджуючи феномен злочину у категоріальних положеннях теорії злочину теорії держави і права, ми  дійшли висновку, що злочинні або заборонені законом дії – це такі дії, що суперечать системі поведінки «дозволений (законом) – належний (відповідний закону)». Це, на нашу думку, найпростіше визначення злочину. Отже, загальною ознакою всього класу злочинних дій і злочинної поведінки з позицій будь-якого індивіда буде ознака суперечливості між їхньою поведінкою й вчиненими діями, усвідомлюваними індивідуумом чи групою людей як «дозволений – належний», що можна вважати суперечностями атрибутивно-імперативних переживань.

Література

1. Кримінальний кодекс України: Закон від 05.04.2001 № 2341-III. Відомості Верховної Ради України. 2001. № 25-26. Ст. 131. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14

2. Тодика Ю.М.  Тлумачення Конституції і законів України: теорія та практика: монографія. Xарків: Факт, 2003. 328 с.

3. Левицька О.В. Істина у праві: гносеологічний вимір: дис. на зд. наук. ст. канд. юрид. наук: 12.00.12 – філософія права; Міністерство освіти і науки України, Нац. університет «Львівська політехніка». Львів, 2019. 202

4. Тихомиров О.О., Мікуліна М.М., Іванов Ю.А. та ін. Теорія держави і права: навч. посіб. для підгот. фахівців з інформ. безпеки; за заг. ред. Л. М. Стрельбицької. Київ: Кондор, 2016. 332 с.

5. Рабінович П.М., Добрянський С.П., Гудима Д.А. та ін. Філософія права: проблеми та підходи; за заг. ред. П. М. Рабіновича. Львів: Льв. нац. ун-т ім. І. Франка, 2005. 332 с.

___________________________

Науковий керівник: Олійник Ольга Борисівна, доктор юридичних наук, професор, академік, лауреат премії імені Ярослава Мудрого



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше