:: LEX :: ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ СТОРІН ЗА ДОГОВОРОМ ДАРУВАННЯ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 30)

Термін подання матеріалів

11 березня 2021

До початку конференції залишилось днів 7


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ СТОРІН ЗА ДОГОВОРОМ ДАРУВАННЯ
 
09.04.2020 17:45
Автор: Гурзель Юлія Вікторівна, студентка ІI курсу юридичного факультету Тернопільського національного економічного університету; Труфанова Юлія Владиславівна, кандидат юридичних наук, доцент кафедри цивільного права та процесу Тернопільського національного економічного університету
[Секція 3. Цивільне та сімейне право. Цивільне процесуальне право. Комерційне право. Житлове право. Зобов’язальне право. Міжнародне приватне право. Трудове право та право соціального забезпечення]

Майно не завжди передається на платних засадах. Відносини, що виникають при безоплатному переданні майна у власність іншій особі, опосередковуються, зокрема, договором дарування. Цивільний кодекс України, а саме Глава 55, ст. 717, дає визначення договору дарування згідно якої за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність [1, c. 229].

Договір дарування вважається укладеним, якщо сторони мають повне уявлення не лише про предмет договору, а й досягли згоди щодо всіх його істотних умов [3].

Спрямованість дій дарувальника на передачу майна саме у власність, відокремлює договір дарування від усіх інших договорів. Законодавець виділяє кілька видів договору дарування: договір дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому (ст. 723,724 ЦК України); договір дарування з обов'язком обдаровуваного на користь третьої особи (ст. 725, 726 ЦК України); договір про пожертву (ст. 729,730 ЦК України).

Окремо необхідно зупинитися на безвідплатності договору дарування. Цей правочин у будь-якому разі не повинен містити умов про надання зустрічного задоволення. У ч. 2 ст. 717 ЦК України зазначено: договір, який встановлює обов'язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування. 

Безоплатність, як головна кваліфікуюча ознака договору дарування не означає, що обдаровуваний взагалі вільний від будь-яких майнових обов’язків.

Згідно із законодавством сторонами у договорі дарування можуть бути будь-які учасники цивільних правовідносин. Слід звернути увагу, що на можливість укладання договору громадянами значною мірою впливає обсяг їх дієздатності, адже недієздатна фізична особа згідно із ст. 41 ЦК не може вчиняти жодних правочинів. [2, с. 290].

Право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття (ч. 1 ст. 722 ЦК України). При цьому, якщо дарунок направлено обдаровуваному без його попередньої згоди і обдаровуваний негайно не заявить про відмову від його прийняття, дарунок вважається прийнятим. Договір дарування майнового права та договір дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому обов'язково мають бути укладеними у письмовій формі, при недодержанні якої вони є нікчемними [2, с. 296].

Цивільне законодавство виділяє певні права та обов’язки сторін договору. Оскільки договір дарування належить до безоплатних, то дарувальник не повинен додержуватися вимог щодо якості речі. Але недоліки дарунка не повинні бути небезпечними для життя, здоров’я, майна обдаровуваного чи інших осіб. У разі, якщо вони несуть таку загрозу і дарувальникові про це відомо, він зобов’язаний попередити про них обдаровуваного [1, с. 230]. 

У випадках невиконання дарувальником вищезазначеного обов’язку, він повинен відшкодувати шкоду, завдану обдаровуваному або ж іншим особам при володінні чи користуванні його подарунком. 

Отже обов’язком дарувальника є повідомити обдаровуваному про відомі недоліки речі та відшкодувати шкоду, завдану майну, та шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю в результаті володіння чи користування дарунком. Договором дарування може бути встановлений обов’язок дарувальника передати дарунок обдаровуваному в майбутньому через певний строк. Правом дарувальника є доручити укласти договір дарування представнику, відмовитися від договору дарування до вручення речі обдаровуваному, якщо вона передана підприємству, організації транспорту, зв'язку або іншій особі для вручення обдаровуваному [2, с. 294].

Виникнення у обдаровуваного права власності на дарунок і момент його прийняття, як правило, збігаються. У більшості випадків, право власності на дарунок у набувача виникає не з моменту його передання, а лише з моменту його прийняття. Обдаровуваний у будь-який час може відмовитись від дарунка, незалежно від наявності чи відсутності на це поважних причин. Але слід мати на увазі, що у разі, коли обдаровуваний не бажає прийняти подарунок, який був направлений без його попередньої згоди, він має негайно заявити про свою відмову від прийняття дарунка [4, с. 73]. 

Отже, із вище сказаного можна зробити висновок, що договір дарування відокремлюється від інших, адже є безвідплатним. Сторони цього договору мають свої права та обов’язки, які є основною підставою вважати цей договір дійсним. Обов’язком дарувальника є повідомити обдаровуваному про відомі недоліки речі та відшкодувати шкоду, у разі ушкодженню здоров’ю. Правом дарувальника є доручити укласти договір дарування представнику, відмовитися від договору дарування до вручення речі обдаровуваному. Обдаровуваний у свою чергу має право прийняти або ж відмовитись від дарунка, а його обов’язком є повідомити дарувальника про недоліки речі. 

Література:

1. Цивільний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 1 вересня 2019 р.: (ОФІЦ. ТЕКСТ). – К.: ПАЛИВОДА А. В., 2019. – 448 с. – (Кодекс України)

2. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: у 2 т. – 4-те вид., перероб. і допов. / за ред. В. Г. Ротань (кер. авт. кол.), А. Г. Ярема, В. В. Кривенко, В. Я. Карабань, О. Є. Сонін – Харків: Фактор , 2018. – Т. ІІ. – 1188 С. URL: https://www.rulit.me/books/naukovo-praktichnij-komentar-do-civilnogo-zakonodavstva-ukraini-read-428691-1188.html

3. Постанова Верховного Суду України від 27 квітня 2016 року, №6. URL: http://www.viaduk.net/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/7CEA1DF2CB218453C2257FA400306218

4. Цивільне право України: навчальний посібник / кол. авторів; за ред. Г.Б. Яновицької, В.О. Кучера. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2018. – 468 с.



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ РЕФОРМУВАННЯ ЖИТЛОВОГО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА
24.03.2020 17:01
ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОКРЕМИХ АСПЕКТІВ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИХ ДОГОВОРІВ З ВИКОНАННЯ РОБІТ ТА НАДАННЯ ПОСЛУГ ТА ТРУДОВИХ ДОГОВОРІВ
23.03.2020 14:28
ВПЛИВ РИМСЬКОГО ПРИВАТНОГО ПРАВА НА ФОРМУВАННЯ СУЧАСНОГО ДОГОВОРУ ДОРУЧЕННЯ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ
10.04.2020 13:09
ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ ДОСТУПУ ДО ІНФОРМАЦІЇ. ТЕОРЕТИЧНІ ОБГРУНТУВАННЯ КОНЦЕПЦІЇ
08.04.2020 14:00
ІСТОРИЧНІ ВИТОКИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОСИН ЕМФІТЕВЗИСУ ТА ЇХ РЕАЛІЗАЦІЯ В СУЧАСНИХ УМОВАХ
07.04.2020 18:20




© 2006-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше