:: LEX :: ВИКОРИСТАННЯ УСНОІСТОРИЧНИХ ДЖЕРЕЛ У ДОСЛІДЖЕННІ ПРОЦЕСІВ РЕАБІЛІТАЦІЇ ЖЕРТВ РЕПРЕСІЙ КОМУНІСТИЧНОГО ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ (1990-ТІ РР. ДО СЬОГОДЕННЯ)
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 32)

Термін подання матеріалів

13 травня 2021

До початку конференції залишилось днів 21


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ВИКОРИСТАННЯ УСНОІСТОРИЧНИХ ДЖЕРЕЛ У ДОСЛІДЖЕННІ ПРОЦЕСІВ РЕАБІЛІТАЦІЇ ЖЕРТВ РЕПРЕСІЙ КОМУНІСТИЧНОГО ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ (1990-ТІ РР. ДО СЬОГОДЕННЯ)
 
17.11.2020 10:28
Автор: Караулов Олександр, аспірант кафедри історії України, Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка
[Секція 7. Історія держави і права. Історія політичних і правових вчень]

Актуальність теми: Хвилі реабілітації осіб незаконно притягнутих до кримінальної відповідальності в період утвердження і функціонування комуністичного режиму дійсно повернули імена жертв політичних репресій і відкрили докази злочинів тоталітарного минулого, але відновлення повного образу історичної дійсності є неможливим без безпосереднього дослідження реабілітаційних процесів. Усна історія є багатофункціональним явищем, тому необхідно розглянути доцільність та оцінити потенціал усноісторичних джерел в межах дослідження комплексу заходів, спрямованих на встановлення історичної справедливості, відновлення політичних, соціальних, економічних та інших прав (реабілітаційних процесів).

Мета роботи – з’ясувати дослідницькі можливості, які пропонують усноісторичні джерела, проаналізувати взаємообумовленості між пам’яттю, суб’єктивними поглядами людини та історією. 

Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання: 

- коротко розглянути поняття «усна історія»;

- проаналізувати деякі тематичні інтерв’ю та спогади безпосередніх свідків-учасників подій пов’язаних з процесом реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму; 

- сформулювати логічний підсумок за результатом проведеного дослідження. 

В історичній науці міцно закріпився термін «усна історія». Класик усноісторичних досліджень А. Портелі тлумачить даний термін як тип історичного дослідження, в якому усним джерелам відводиться важлива, але не виключна роль [1, с. 32].

Незважаючи на відсутність єдиного підходу щодо визначення поняття «усна історія», вважаємо, що найбільш влучними є наступні: 

1) Усна історія – це біографічне або тематичне інтерв’ю зі свідком-учасником події/подій», де при цьому підкреслюється виняткова важливість розуміння суб’єктивного життєвого досвіду людини [2, с. 159].

2) Усна історія – це процес ініціативного, цілеспрямованого документування усних вербальних повідомлень «учасників та свідків» історичних подій шляхом інтерв'ювання та аудіального або аудіовізуального записів розмови [3, с. 5].

Усні спогади, свідчення свідків подій виступають цінним джерелом. В рамках проведення даного дослідження було проаналізовано тематичні інтерв’ю безпосередніх учасників, що так чи інакше пов’язані з процесами реабілітації жертв , які потерпіли від репресій комуністичного тоталітарного режиму. Так, наприклад, цікавим є інтерв’ю Голови Національної комісії з реабілітації Романа Подкура, який назвав причини активізації процесів реабілітації жертв сталінських репресій в сучасній Україні. Науковець зазначає, що: «Чинником, який різко підштовхнув процес переосмислення минулого і прискорив потребу в реабілітації, стала поведінка Російської Федерації, яка розпочала агресію проти України. І не лише пряма агресія, а й процеси, які почалися в російському суспільстві ще задовго до цього, і активізувалися останнім часом. Мова йде про те, що Росія почала виправдовувати дії сталінського режиму, намагатися його відбілити. Там на повному серйозі ідуть дискусії, що начебто Сталін правильно вбивав тих, хто боровся за незалежність, виправдовується терор та інші політичні репресії, мовляв без цього неможливо було обійтися. І ця риторика торкнулася не лише висловів політичних діячів, які намагаються «сподобатися» публіці. Йдеться про унормування цих позицій у науковому й освітньому просторі – а це вже набагато серйозніше». Також Р. Подкур відмітив, що: «Перший закон про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму був прийнятий ще у квітні 1991 року. Але тоді іще Комуністична партія мала великий вплив на політику і намагалася не допустити кардинальної ревізії минулого. І цей Закон був певним компромісом між прокомуністичними силами та україноцентриськими націонал-демократами .З одного боку сам факт старту процесу реабілітації у ті часи, коли ще вчора над усім тяжіла «керівна і спрямовуюча сила Комуністичної парті», уже був великим проривом. Але з іншого, у ньому лишилися обмеження щодо реабілітації людей, які воювали в УПА, а тому, начебто, були причетні до вбивств чи грабунків. Ще одна категорія, на яку не поширювався той закон, і які враховані в цьому – це діти репресованих» [4].

Натомість суддя Конституційного суду РФ у відставці А. Кононов у своєму інтерв’ю відмітив, що реабілітаційні процеси, що відбувались в 1990 рр. це була скоріш спроба вибачитись перед репресованими. Даючи оцінку процесам реабілітації того періоду А. Кононов зазначив, що: «Держава повинна була вибачитися і вона це зробила» [5].

Цікавим в контексті дослідження реабілітаційнх процесів є виступ від 2 квітня 2004 р. тодішнього начальника Державного архіву Служби безпеки України полковника С. М. Богунова на урочистому заході з нагоди 10-ої річниці створення ДА СБ України, де було зазначено, що: «Відповідальним завданням ДА СБ України є відновлення юридичної та історичної справедливості стосовно багатьох тисяч репресованих, послідовне виконання Закону України “Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні. З цією метою Державним архівом Служби безпеки та архівами тимчасового зберігання її регіональних органів переглянуто понад 300 тисяч кримінальних справ. Саме із цими справами пов’язана більшість звернень громадян і запитів державних органів, яких щороку надходить до архіву близько однієї тисячі» [6, с. 13-16].

Таким чином, усні свідчення, тематичні інтерв'ю є вагомим та цінним емпіричним матеріалом для дослідника. Без сумнівів усну історію слід визначати як окремий напрямок історичної науки. В контексті досліджуваної теми усноісторичні джерела слугують засобом заповнення «білих плям» у історії щодо заходів, спрямованих на встановлення історичної справедливості, відновлення політичних, соціальних, економічних та інших прав, але на нашу думку потребують подальшої розробки питання, що стосуються дослідження специфіки таких джерел, адже їх використання завжди залежить від поставлених завдань та мети процесу пізнання певних подій та обставин.

Література:

1. Портелли А. Особенности устной истрии / А. Портелли // Хрестоматия по устной истории / [пер., сост., введение, общ. ред. М. В. Лоскутовой]. – СПб. : Изд-во Европ. унта, 2003. – С. 32–51.

2. Середа В. Усна історія як метод і методологія: деякі проблеми створення та інтерпретації усноісторичних джерел / В. Середа, Л. Малес // Україна модерна. – 2007. – №11. – С. 159–165.

3. Археографічне опрацювання джерел усної історії. Методичні рекомендації / [Упорядник: Н. Сурева. Наук. ред. А. Бойко]. – Запоріжжя : РА «Тандем-У», 2006. – 20 с.

4. Інформаційний портал Український тиждень: «Сподіваємося, що у сучасного політикуму таки вистачить розуму не блокувати роботу комісії з реабілітації» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://tyzhden.ua/History/234047?fbclid=IwAR1QUhapA0iJuuDzJxluXZxRx13gY1-wSmFN5pQjGs0fVfyvMwMwAvc7w1k 

5. Інформаційний портал MEDUZA: «Государство должно было извиниться» Закон о реабилитации жертв политических репрессий работает уже четверть века. Что он дал?» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://meduza.io/feature/2016/10/18/gosudarstvo-dolzhno-bylo-izvinitsya

6. Виступ начальника Державного архіву Служби безпеки України полковника С. М. Богунова на урочистому заході з нагоди 10-ої річниці створення ДА СБ України, 2 квітня 2004 р. // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. – Київ, 2004. – № 1/2 (22/23). – C. 13–16.



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ІСТОРІЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА В УКРАЇНІ
18.11.2020 15:50
КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
18.11.2020 11:49
ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ ЖІНКИ В УКРАЇНІ-РУСІ
18.11.2020 11:47
ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ ЖІНКИ ЗА ШЛЮБНО-СІМЕЙНИМ ПРАВОМ УКРАЇНИ-РУСИ
18.11.2020 11:46
ВИБОРЧЕ ЗАКОНОДАВСТВО ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
18.11.2020 11:41
ПРОБЛЕМИ ЗАКОНОДАВЧОГО УНОРМУВАННЯ ПРАВОВОГО СТАТУСУ УЧАСНИКІВ ОУНІВСЬКОГО НАЦІОНАЛІСТИЧНОГО ПІДПІЛЛЯ ТА ВОЯКІВ УКРАЇНСЬКОЇ ПОВСТАНСЬКОЇ АРМІЇ
18.11.2020 11:39
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ПРОВЕДЕННЯ ПОЛІЦЕЙСЬКОЇ РЕФОРМИ 1862 РОКУ В РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ
18.11.2020 11:22
ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ МІЖКОНФЕСІЙНИХ ШЛЮБНО-СІМЕЙНИХ ВІДНОСИН ПІДДАНИХ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
16.11.2020 14:58
ДИНАМІКА СИСТЕМИ ЗЕМЛЕВОЛОДІННЯ ТА ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ У ТАВРІЙСЬКІЙ ГУБЕРНІЇ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XIX – ПОЧ. ХХ СТ.: ІСТОРІОГРАФІЯ ПИТАННЯ
16.11.2020 14:16




© 2006-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше