:: LEX :: ІНСТИТУТ КРОВНОЇ ПОМСТИ: ІСТОРИКО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 42)

Термін подання матеріалів

09 червня 2022

До початку конференції залишилось днів 18


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ІНСТИТУТ КРОВНОЇ ПОМСТИ: ІСТОРИКО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ
 
16.11.2021 22:05
Автор: Вуйцик Софія, студентка 1 курсу юридичного факультету Західноукраїнського національного університету
[Секція 7. Історія держави і права. Історія політичних і правових вчень]

Кровна помста це різнобічне поняття яке базується на розплаті за скривдження або вбивство певної людини. Загалом кровна помста існувала не лише у Україні-Руси, а й у інших зарубіжних країнах. Щодо цього проводилися різноманітні дослідження, які несуть за собою безліч нових понять, як кровна ворожнеча, кровна помста, між племінні набіги , ритуальне вбивство та інші.

Метою вивчення цієї теми є дослідження функціонування і відмирання інституту кровної помсти та призначення його у різних державах у контексті соціально регулювання.

Ідея і практика кровної помсти існували у стародавніх державах практично у всьому світі. Багато дослідників висловлювали свою думку на рахунок виникнення та функціювання інституту кровної помсти. С. Кудін вивчав питання щодо кримінального штрафу за Руською Правдою та Литовськими Статутами. А. Барамія стверджував , що кровна помста була не лише гарантією оборони, а й гарантією власної безпеки загалом [5, с. 67]. Сказаним вище можна зробити висновок, що кровна помста являла собою соціальне явище, виникла у первісному суспільстві і продовжує зберігалися у деяких країнах(о. Сардинія і Корсика ) через звичаї предків та їх культ.

Одним із найкраще вираженим прикладом кровної помсти був принцип таліону. У біблійних джерелах це знайома нам назва «око за око, зуб за зуб». Таліон був відомий ще з давніх-давен різних народів. «Так, ст. 200 законів Хаммурапі (XVIII ст. до н. е.) проголошує, що людині, яка вибила зуб у іншої людини, належить вибити зуб. Якщо син ударить свого батька, йому слід відрізати пальці [§ 196] [2, с. 31].

Тривалий час у Україні-Руси кровна помста відповідно до закону була необмеженою. Зокрема у ст.4 Договору Русі з Візантією 911 р. йшлося - «якщо ж його розшукають, то нехай буде він убитий,і буде схоплений родичами вбитого, то нехай буде він убитий» [4, 137-138]. Таким чином, кровна помста на Київській державі являла собою елементи звичаєвого права. Згідно з ним, право на кровну помсту мали усі члени суспільства і на той час держава не втручалася у регулювання цих правопорушення, бо ще не мала цілісного розуміння кримінального права. Але з часом коли князівська влада почала зміцнюватись ввелося таке поняття «месники». Цими людьми могли бути лише родичі: син, брат, батько, двоюрідний брат і племінник з боку брата. Однак особа, яка здійснювала помсту наражала себе на небезпеку і тому з часом така розплата замінюється грошовим викупом.

Через те, що в Україні-Русі розпочали розпадатися кровно-родинні зв’язки, посилювалась князівська влада та населення почали приваблювати гроші, тому ці чинники посприяли появі грошового викупу як санкції. Так, у Руській Правді з’явилася така стаття: «Після Ярослава зібралися сини його: Ізяслав, Святослав, Всеволод і воєводи їхні - Коснячко, Переніг, Никифор і відмінили кровну помсту, а встановили за вбивство кунами відкупатися. А все інше судити, як Ярослав судив. Так сини його встановили». Отже, це говорило про те, що якщо не було тієї людини, яка готова була помститись, вбивця міг відкупитися грошовим викупом. Наступна стаття підтверджує вище сказані слова: «Коли уб’є муж мужа, то помститися має брат убитого, чи батько або син, або брат старшого сина, або інші брати. Якщо не буде кому звершити кровну помсту, то внести 80 гривень, коли вбитим буде князів муж чи княжого тіуна. Якщо вбитим буде горожанин, чи гридень, чи купець, чи боярський тіун, або мечник, або ізгой, або новгородець - то 40 гривень сплатити за нього» [3, с. 66; 4].

Але, помста дозволялася лише у тому випадку, коли певний злочин повністю доведено. У другій половині XI ст. Ярославичі взагалі скасували кровну помсту, грошові викупи засудили. Один із дослідників, зокрема, В. Яременко зауважив, що такі дії князів були елементами гуманізму і демократизму руського права. Якщо провести паралель, то більшість європейських країн застосовували кровну помсту ще кілька віків. Наприклад, Німеччина скасувала такий вид покарання лише у 1495 році [1, с. 78].

Пізніше з’являється термін «віра». Наприклад, якщо було скоєне навмисне вбивство княжого чиновника, то вервь повинна була розшукувати і видати злочинця князеві. У випадку коли громада відмовлялася діяти на користь держави на них накладався штраф, але лише коли злочинець не був відомий.

Отже, можна підбити підсумки нашого дослідження. Кровна помста у Україні-Русі виникла ще до створення Руської Правди і була елементом звичаєвого права. Тому, право кровної помсти належало усім членам громади і деякий період було необмеженим [6]. Поява грошового викупу наступає через розрив кровно-родинних зв’язків, фінансового заохочення та з посиленням князівської влади та впливу. Грошовий викуп як міра покарання розділився на дві форми : грошовий викуп на користь держави і на користь родичів вбитого.

Отже, еволюція кровної помсти відбувалась через переродження цієї відплати на грошовий викуп , а згодом на смертну кару. Тому , кровна помста була спрямована на захист людей від насильницьких злочинів.

Література:

1. Леонтович Ф. И. Русская Правда и Литовский Статут, в видах настоятельной необходимости включить литовское зак-во в круг истории русского права. Антологія української юридичної думки. К., 2002. C. 92–106.

2. Волков И. М. Законы Вавилонского царя Хаммурапи. М., 1914. 41 с.

3. Бочарніков Д. М. Грушевський про історію створення та кримінальне право «Руської Правди». Право України. 1996. № 11. С. 65–69.

4. Правда руська. Тексти на основі 7 списків та 5 редакцій. Склав та підготував до друку проф. С. Юшков. К.: ВУАН, 1935. С. 137-144.

5. Кудін С. Поняття кримінального штрафу за Руською Правдою та Литовським Статутом. Право України. 2000. № 11. С. 142– 149.

6. Ухач В. З. Історія держави і права України (конспекти лекції): навчальний посібник. Тернопіль: Вектор, 2011. 378 с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ЦИВІЛЬНІ ПРАВОВІДНОСИНИ ЗА ЗВИЧАЄВИМ КОЗАЦЬКИМ ПРАВОМ
16.11.2021 22:12
ЕВОЛЮЦІЯ ЦЕНТРАЛЬНИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ В ПЕРІОД ДИРЕКТОРІЇ УНР
16.11.2021 22:03
ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ ПОВСТАНСЬКОЇ АРМІЇ В КОНТЕКСТІ РАДЯНСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА
16.11.2021 22:00
КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО ДОБИ ПЕРШОЇ УНР І УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ: ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ
16.11.2021 21:57
ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРИМІНАЛЬНИХ КОДЕКСІВ РАДЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ
16.11.2021 21:54
КОНСТИТУЦІЯ МИКОЛИ СЦІБОРСЬКОГО
16.11.2021 21:45
КОРПУС ЖАНДАРМІВ НА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ В СКЛАДІ АВСТРО-УГОРСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
16.11.2021 21:40
СПЕЦІАЛІЗОВАНІ ПІДРОЗДІЛИ ПОЛІЦІЇ У ГАЛИЧИНІ В СКЛАДІ АВСТРІЇ ТА АВСТРО-УГОРЩИНИ: ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ
16.11.2021 21:36




© 2006-2022 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше