Кардинальні зміни, які відбулись у житті суспільства на зламі ХХ – ХХІ століть, поставили перед історичною наукою принципово нові завдання. Сьогодні поряд з поглибленим вивченням раніше не відомих або свідомо замовчуваних сторінок нашої історії на порядку денному стоїть також питання про творче переосмислення, здавалось би, вже добре відомих історичних подій та фактів. До таких, безперечно, належить і селянська реформа 1861 року, яка „займає одне з центральних місць в історії Російської імперії ХІХ століття”.
Теоретичну основу дослідження становлять праці: Литвак Б. Г., Якименко М. А., Лещенко Н. Н., Теплицький В. П., Зайончковский П. В. та інші.
Мета полягає в тому, щоб на основі критичного осмислення наукових праць дореволюційних, радянських та сучасних, в тому числі вітчизняних, авторів проаналізувати проведення російським царизмом селянської реформи 1861 р. та її вплив на подальший розвиток аграрних відносин в Україні.
Виклад основного матеріалу. 160 років тому, 3 березня (19 лютого за старим стилем) 1861 року російський імператор Олександр ІІ підписав указ про скасування кріпацтва та низку законів, які регламентували цей процес. Це була дуже важлива подія для Російської імперії загалом і для тієї частини України, яка перебувала в її складі. Адже на той момент близько 38 % населення цієї держави перебували у кріпосній залежності від поміщиків. На українських землях найбільше кріпаків було в Подільській губернії – близько 60% населення, найменше в Таврійській – близько 6% [1, с. 213].
Ліквідацію феодально-кріпосницьких відносин, що відкрила шлях для встановлення нового, буржуазного ладу, царський уряд здійснив через селянську реформу 1861 р. В умовах, коли внутрішня політика царського уряду приводила до посилення класового і національного гноблення, бюрократичної централізації управління, примусової русифікації, очевидною стала неможливість збереження кріпосного права.
В економіці України все ж таки переважало виробництво сільськогосподарської та переробної продукції. Царизм хотів закріпити за Україною колоніальне становище і значення бази сільськогосподарської продукції та сировини, зберегти більш низький у порівнянні з Центральною Росією рівень економічного розвитку.
Селяни-кріпаки перестали бути власністю поміщиків. Вони могли вільно торгувати, відкривати промислові та ремісничі підприємства, торговельні заклади, записуватися в цехи, купувати і збувати рухоме й нерухоме майно, без дозволу поміщиків одружуватися, віддавати дітей до навчальних закладів.
Поміщики за встановлені повинності - роботою або грішми - змушені були надати селянам у постійне користування "садибну осілість" і повний наділ польової землі та інших угідь. Селяни залишалися тимчасово (на невизначений час) зобов'язаними. Тільки з 1 січня 1883 р. селяни в обов'язковому порядку мали викуповувати польові наділи [2, с. 67].
Оскільки в переважній більшості повітів України земля була високої якості, тут встановлювалися менші порівняно з іншими районами Росії норми селянського землеволодіння (від 3 до 6,5 десятини на ревізьку душу в південних губерніях і від 3 до 4,5 десятини у лівобережних).
Поміщикам надавалися широкі можливості зменшувати площі селянських земель, надавати їм неповні душові наділи.
У селах Лівобережжя і Півдня було відрізано близько 1 млн. десятин, або 15% загальної площі землекористування. Із загальної кількості 2,5 млн. ревізьких душ колишніх поміщицьких селян в Україні 220 тис. (із сім'ями - 440 тис. осіб) були зовсім позбавлено землі. Майже 100 тис. одержали наділи до 1 десятини на ревізьку душу. Наділи, менші за 5 десятин, тобто менші за прожитковий мінімум, одержали 94% ревізьких душ. До того ж поміщики залишали собі найкращі землі, а селянам віддавали найгірші, позбавляли селян випасів, водопоїв, луків, лісів та інших угідь [3, с. 167].
Інтересам поміщиків відповідала також закупівельна операція, яку здійснював царський уряд. Загалом селяни повинні були внести закупівельних платежів на суму, що приблизно в чотири рази перевищувала тогочасну ринкову вартість землі.
Для державних селян (50% селянства України - 2,2 млн. ревізьких душ) умови реформи були сприятливіші. Вони одержали майже вдвічі більші земельні наділи, ніж поміщицькі селяни, а викупні платежі вносили менші. Хоча реформу 1861 р. було здійснено в інтересах поміщиків, вона сприяла розвитку капіталізму в Україні. Селянська реформа була першою серед низки інших реформ [4, с. 79].
Висновки. Після скасування кріпосного права в 1861 року капіталізм у Росії затвердилася як пануюча формація. З Росії аграрної країну перетворювалася в аграрно-індустріальну: швидко розвивалася велика машинна індустрія, виникли нові види промисловості, складалися нові райони капіталістичного, промислового й сільськогосподарського виробництва, розгалужувалася сітка залізниць, сформувався єдиний капіталістичний ринок, відбулися важливі й соціологічні зрушення в країні.
Період 60-70-х років XIX століття мав величезне значення для російської імперії, тому що визначив її подальший розвиток, перетворення росії в буржуазну монархію. Буржуазні реформи хоч і були значним кроком уперед, несли в собі кріпосницький характер. Проведені зверху самодержавством, ці реформи були половинчастими й непослідовними.
Поряд із проголошенням буржуазних принципів у керуванні, суді, народному утворенні й так далі, реформи обгороджували станові переваги дворянства й фактично зберігали безправні положення податних станів. Поступки, які зробили для великої буржуазії, анітрошки не порушували дворянських привілеїв. Росія вийшла на новий, капіталістичний шлях свого розвитку.
Список використаної літератури:
1. Історія українського селянства: Нариси у 2-х томах. Київ, 2006. Том.1. С. 357.
2. Теплицький В. П. Реформа 1861 року і аграрні відносини на Україні. Київ, 1994. С.109.
3. Ухач В. З. Історія держави і права України: навч. посібн. Тернопіль: ЗУНУ, 2022. 302 с.
4. Якименко М. А. Становлення селянського (фермерського) господарства в Україні після скасування кріпосного права (1861 – 1918 рр.). Український історичний журнал. 1996. Вип. 31. С. 4.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
