:: LEX :: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЗАКОНОДАВЧОГО ЗАКРІПЛЕННЯ СТАТУСУ НЕДЕРЖАВНИХ ПЕНСІЙНИХ ФОНДІВ УКРАЇНИ, РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ТА КАЗАХСТАНУ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 24)

Термін подання матеріалів

21 липня 2020

До початку конференції залишилось днів 14


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЗАКОНОДАВЧОГО ЗАКРІПЛЕННЯ СТАТУСУ НЕДЕРЖАВНИХ ПЕНСІЙНИХ ФОНДІВ УКРАЇНИ, РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ТА КАЗАХСТАНУ
 
08.05.2009 08:08
Автор: Горбачова Оксана Олегівна, аспірант другого року навчання кафедри цивільного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка
[Цивільне та сімейне право. Цивільне процесуальне право. Комерційне право. Житлове право. Зобов’язальне право. Міжнародне приватне право]
В двадцятому столітті більшість розвинутих країн постало перед проблемою пенсійного забезпечення населення: кількість населення пенсійного віку збільшувалось у порівнянні із населенням працездатного населення, а тому надходження на державне пенсійне забезпечення зменшувалися і держава дедалі ставала неспроможною проводити пенсійні виплати у належному обсязі.
Не оминуло це питання й країни Східної Європи, зокрема пострадянські країни, пенсійні системи яких базувалась виключно на солідарному принципі пенсійного забезпечення. Із різноманіття видів пенсійних систем кожна країна обрала найбільш оптимальну, але особливу увагу вважаємо за необхідне приділити недержавному пенсійному забезпеченню як етапу пенсійного фінансування, який напряму залежить від особи, що отримуватиме пенсійні виплати.
Механізм третього рівня (недержавного пенсійного страхування) трирівневої пенсійної реформи в Україні законодавчо закріплено Законом України від 09.07.03 № 1057 IV “Про недержавне пенсійне забезпечення” (далі – Закон України). Даний закон має ряд суттєвих недоліків, зокрема у закріпленні статусу суб’єктів недержавної форми пенсійного забезпечення, але для подальшого об’єктивного аналізу змісту вищезазначеного закону пропонуємо порівняти закони, що закріплюють недержавні пенсійне забезпечення країн пострадянського простору: України (Закон України), Російської федерації (Федеральний закон Російської федерації від 07.05.98 № 75-ФЗ “ Про недержавні пенсійні фонди”) (далі – Федеральний закон), Казахстану (Закон Республіки Казахстан від 20.06.97 № 136-1 “Про пенсійне забезпечення в Республіці Казахстан”) (далі – Закон Казахстану).
Надання характеристики та порівняння вважаємо за доцільне проводити за основними критеріями:
1) поняття недержавного пенсійного фонду (далі – НПФ);
2) види фондів;
3) органи, які беруть участь у відносинах з недержавного пенсійного забезпечення.
1. З аналізу вищеперелічених законів випливає, що поняття та функції НПФ у вищезазначених законодавчих актах відрізняються: якщо за Законом України НПФ це юридична особа, яка функціонує та провадить діяльність виключно з метою накопичення добровільних пенсійних внесків на користь учасників пенсійного фонду, то, крім функції накопичення добровільних пенсійних внесків, за Федеральним законом НПФ, також виконує й функції страхувальника за обов’язковим та професійним страхуванням, а за Законом Казахстану - накопичувального органу за обов’язковим пенсійним забезпеченням.
2. За видами НПФ України можуть утворюватися як:
- відкриті пенсійні фонди (учасниками якого можуть бути будь-які фізичні особи незалежно від місця та характеру їх роботи);
- корпоративні пенсійні фонди (засновником якого є юридична особа-роботодавець або декілька юридичних осіб-роботодавців та до якого можуть приєднуватися роботодавці-платники. Учасниками цього фонду можуть бути виключно фізичні особи, які перебувають (перебували) у трудових відносинах з роботодавцями-засновниками та роботодавцями - платниками цього фонду);
- професійні пенсійні фонди (засновником якого можуть бути об'єднання юридичних осіб-роботодавців, об'єднання фізичних осіб, включаючи професійні спілки, або фізичні особи, пов'язані за родом їх професійної діяльності. Учасниками такого фонду можуть бути виключно фізичні особи, пов'язані за родом їх професійної діяльності, визначеної у статуті фонду).
Недержавні накопичувальні пенсійні фонди Казахстану утворюються у формі відкритих та корпоративних фондів, що мають однакове з українськими спрямування.
Федеральним законом не передбачається створення НПФ різних форм. З аналізу змісту даного закону випливає єдина можлива форма НПФ – відкритий фонд, вкладником якого може бути будь-яка юридична або фізична особа.
3. В пенсійному забезпеченні України у відносинах з недержавного пенсійного забезпечення беруть участь вкладник, учасник та НПФ. В свою чергу функції з надання послуг з пенсійного забезпечення розподіляються між: а) радою НПФ, яка є єдиним органом управління фонду, контролює поточну діяльність фонду, вирішує основні питання його роботи; б) адміністратором НПФ (укладає пенсійні контракти від імені НПФ, веде персоніфіковані рахунки учасників НПФ та ін.); в) компанією з управління активами (провадить діяльність з управління пенсійними активами НПФ) та г) зберігачем (провадить депозитарну діяльність зберігача цінних паперів).
У Федеральному законі закріплено інший порядок виконання функцій з недержавного пенсійного забезпечення: а) пенсійний фонд, який складається з ради фонду (виконує загальне керівництво діяльністю фонду), опікунської ради (виконує наглядові функції та забезпечує суспільний контроль за діяльністю фонду), виконавчого органу, який формується у одноособовій (виконавчий директор, президент) або одноособовій та колегіальній (виконавча дирекція) формах (проводить оперативне управління діяльністю фонду), ревізійної комісії (контролює діяльність виконавчого органу); б) управляюча компанія (виконує управління пенсійними резервами та інвестує засоби пенсійних заощаджень, в разі укладання договору на такі дії з пенсійним фондом); в) спеціалізований депозитарій фонду (надає послуги із зберігання сертифікатів цінних паперів, обліку переходу прав на дані папери, в які інвестовано засоби пенсійних резервів та пенсійних заощаджень, а також щоденно контролює дотримання фондом та управляючою компанією обмежень правил розміщення, складу та структури вищезазначених резервів та заощаджень).
Законом Казахстану чітко не визначено коло осіб, що беруть участь у наданні послуг з недержавного пенсійного забезпечення, але із змісту даного закону можна виділити: а) добровільний накопичувальний фонд; б) компанія з управління пенсійними активами (провадить інвестиційне управління пенсійних активів); в) банк-кастодіан (надає послуги з відповідального зберігання та обліку цінних паперів та грошових коштів фонду та здійснює контроль за цільовим розміщенням пенсійних активів недержавного накопичувального пенсійного фонду).
Виходячи з аналізу нормативних актів, що регламентують надання НПФ послуг з недержавного пенсійного забезпечення та підсумовуючи вищесказане, можна дійти висновку, що у порівнянні із Федеральним законом та Законом Казахстану Закон України більш деталізовано закріплює статус та функції НПФ, що є позитивним та необхідним при реформуванні пенсійної системи України та введенні якісно нового порядку пенсійного забезпечення за рахунок особи, що матиме право на отримання пенсійних виплат.

Література:
1. Закон України від 09.07.03 № 1057-ІV “Про недержавне пенсійне забезпечення” - Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, N 47-48, ст.372;
2. Закон Республіки Казахстан від 20.06.97 № 136-1 “Про пенсійне забезпечення в Республіці Казахстан” // http://www.pension.kiev.ua
3. Федеральний закон Російської федерації від 07.05.98 № 75-ФЗ “ Про недержавні пенсійні фонди” // http://ntc.duma.gov.ru

e-mail: goroks@ukr.net
допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
PROSECUTOR AS A SUBJECT OF RIGHT OF APPEAL AGAINST COURT DECISIONS
08.05.2009 08:06
ПРОБЛЕМА СПІВВІДНОШЕННЯ ДОГОВОРУ ПІДРЯДУ ТА ДОГОВОРУ ПРО НАДАННЯ ПОСЛУГ
08.05.2009 08:00
ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ СУРОГАТНОГО МАТЕРИНСТВА В УКРАЇНІ
07.05.2009 00:41




© 2006-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше