:: LEX :: ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ПИТАННЯ ДЕЯКИХ ВИДІВ ГЕНДЕРНИХ ЗЛОЧИНІВ В УКРАЇНІ З УРАХУВАННЯМ ДОСВІДУ МІЖНАРОДНИХ НЕУРЯДОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 25)

Термін подання матеріалів

17 вересня 2020

До початку конференції залишилось днів 0


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ПИТАННЯ ДЕЯКИХ ВИДІВ ГЕНДЕРНИХ ЗЛОЧИНІВ В УКРАЇНІ З УРАХУВАННЯМ ДОСВІДУ МІЖНАРОДНИХ НЕУРЯДОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
 
05.10.2009 21:23
Автор: Шевченко Анастасія Ростиславівна, провідний спеціаліст Відділу міжнародних зв’язків Президії Національної академії наук України
[Конституційне право. Конституційне процесуальне право. Міжнародне право]
Вже не перше століття гендерна політика є найбільш серйозною із невирішених проблем сучасності і, об’єктивно, розчинена в еволюційних стосунках між чоловіком і жінкою [1-4]. Проблема насильства по відношенню до жінок та дітей, наразі, є однією з ключових, і за своєю важливістю випереджає глобальні питання миру, безпеки, боротьби з бідністю, розвитку і захисту прав людей [5]. Правова еволюція у розв’язанні порушень економічного і соціального характеру, складовою частиною якої є гендерна політика – є нагальним викликом сучасного конституційного, процесуального і міжнародного права. Її політика щодо вирішення актуальних питань гендерної сегрегації виконує роль потужного фундаменту, на якому будується розв’язання концептуальних підходів щодо протиправної і агресивної поведінки у частині порушення прав і свобод людини [6].
Останні три десятиліття масові жіночі рухи і громадські організації майже по всьому світу намагаються активно долати проблему кривдження жінок. Гендерні злочини є результатом нерівносильних вчинків, що відбуваються між двома статями. На жаль, це явище є незворотнім і з його проявами необхідно боротися усіма можливими правовими засобами. До 2007 року, 89 країн світу прийняли постанову з метою припинення домашнього насильства. Понад 100 країн визнали факт ґвалтування злочином, а ще 90 держав висловились проти сексуального кривдження, осудили і підтримали карні дії щодо торгівлі людьми [7]. Громадські діячі постійно перебувають у щільному контакті із громадянами, що постраждали, не розділяючи їх за національністю, расовою приналежністю, віросповіданням, місцем проживання тощо. Вони намагаються лобіювати інтереси усіх без виключення потерпілих. Активісти цих громадських установ підтримують людей, всіляко заохочують їх не приховувати свої проблеми, забезпечують нужденних притулком, необхідною допомогою і, в першу чергу, правовою підтримкою, особливо для тих, хто не може собі цього дозволити. На жаль, існування гендерних злочинів та захист жінок і дівчат під час міжнародних збройних конфліктів ще існує і сьогодні. Ця тема досить складна, актуальна і дуже чутлива, тому, потребує окремого, фахового обговорення і системного вивчення. Варто зауважити, що востаннє гендерна проблематика розглядалась 30 вересня поточного року під час засідання Ради Безпеки ООН [8].
Але і в мирні часи гендерна сегрегеція є проблемою, що уособлює в собі статеву нерівність, соціальну асиметрію і продовжує паразитувати як «звичайна», «усталена» норма цивілізованого суспільства. За даними Міністерства сім’ї, молоді та спорту України близько дев’яноста тисяч українців застосовують фізичну силу до своїх рідних та близьких [9]. Глобалізація світової економіки загострила проблему транскордонної міграції. Це, в свою чергу, посприяло вивезенню за кордон, насамперед, жінок та дітей з метою комерційної сексуальної експлуатацій та примусової праці [10]. За поставками «живого товару» на Захід, Україна посідає п’яте місце у світі [11]. Через географічне розташування наша держава перебуває в центрі міграційних потоків, відіграючи, по суті, роль транзитної зони на шляху до країн Західної Європи. Механізми утворення транзитних потоків постійно вдосконалюються. В цьому аспекті нелегальна міграція та торгівля людьми стає однією з головних загроз національній безпеці України [12].
Згідно моніторингу Міжнародної Амністії, насильство в сім’ї не є особливістю лише України, чи є більш поширеним в Україні, ніж у інших країнах світу. Лише за останній рік, організація виклала низку спеціальних доповідей з проблеми домашнього насильства в Албанії, Білорусії, Великобританії, Грузії, Іспанії, Росії, Туреччині, Франції, Швеції. Насильство щодо жінок має глобальне розповсюдження, але не є неминучим [13]. Світова економічна рецесія загострила нову форму тиску в частині порушення прав людини, що останнім часом у літературі отримало визначення – «офісний фашизм», який своєю появою засвідчив стан сучасного ставлення деяких роботодавців до підлеглих в часи глобальної кризи, особливо, стосовно жінок. У 1993 році була проголошена Декларація ООН щодо викоренення насильства, яке направлене проти жінок і дівчат, як прояв усіх форм фізичного, сексуального і психологічного зловживання, що стається вдома чи у приватних місцях [14]. З 2008 року Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун очолює світову кампанію із подолання насильства проти жінок, яка триватиме до 2015 року [15].
Щодо захисту прав потерпілих, слід відмітити, що в Україні права останніх часто не поважаються. В органах правосуддя прокурорами та суддями демонструється неспівчутливе, часом, глузливе ставлення до жертв. Небезпека, зокрема, й для України полягає в тому, що насильство сприймається, як цілком нормальна частина стосунків між чоловіком і жінкою або ж виправдовується ревнощами, захистом гідності, культурними чи релігійними традиціями. Суспільство приховує факт існування цієї проблеми, а жертви не знаходять не лише допомоги, але й співчуття. Через це, Організація Об’єднаних Націй закликає Україну продовжувати роботу над удосконаленням національного законодавства щодо протидії насильству в сім’ї та вирішення гендерних питань [16]. Механізми вирішення проблем гендерної політики знаходять свою реалізацію і на глобальному рівні. Таким вдалим прикладом є створення Фонду ООН з довіри і заборони насильства над жінками. Цей Фонд щорічно робить внески в процеси підтримки найбільш інноваційних і ефективних стратегій у напрямку зменшення насильницьких дій по відношенню до жінок і дівчат.

Література:
1. Даудова Г.В. «Формування та реалізація державної гендерної політики в Україні»: Автореферат дис. канд. наук: 25.00.02 - 2008.
2. Лесик А. «Ідея гендерної рівності повинна пронизувати все національне законодавство» // «Юридичний вісник України» // 26 листопада — 2 грудня 2005 року, № 47.
3. Аніщук Н.В. «Переслідування за статевою ознакою у контексті проблеми ґендерного насильства» Форум права. -2008. -№ 2. – С.6-10.
4. Шевченко А.Р. «Професійна гендерна сегрегація і механізм її вирішення шляхом жіночого підприємництва в умовах глобальної економічної рецесії» VIII Международная научно-практическая конференция «Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины» 1 – 3 октября 2009 год, Алушта.
5. WomenWarPeace.org (2009): [електрон. ресурс]. – режим доступу: http://www.womenwarpeace.org/about – заголовок з екрану.
6. Шевченко А.Р. «Парадигма розвитку допоміжного органа ЕКОСОР, Комісії із захисту прав людини, як міжнародної неурядової організації щодо викликів і вдосконалення проблем міжнародного права в частині протиправного ставлення до людини». Матеріали міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції «Захист прав і свобод людини і громадянина: напрямки реалізації в Україні». Юридична лінія, Частина І, м.Тернопіль, лютий 2008р. С.27-31.
7. It’s a global emergency. But it is happening behind closed doors. United Nations Trust Fund to End Violence Against Women.-2008. Produced by UNIFEM, UN Trust Fund Administrator. 12 р.
8. Security Council Resolution Mandating Peacekeeping Missions to Protect Women, Girls from Sexual Violence in Armed Conflict. Security Council, 6195th Meeting (AM). 30 September 2009. New-York.
9. Масштаби домашнього насильства (2008): [електрон. ресурс]. – режим доступу: http://www.ua-reporter.com/novosti/65237 – заголовок з екрану.
10. Витяг з Доповіді Державного департаменту США про торгівлю людьми (2007): [електрон. ресурс]. – режим доступу: http://kiev.usembassy.gov/files/070612_TIP_Report_2007_Ukraine_Ukr.html – заголовок з екрану.
11. Дядюра К.О. «Засоби протидії торгівлі людьми: міжнародно-правовий досвід». Форум права. -2007. -№ 2. – С.48-53.
12. Балацько Л.С. «Протидія нелегальній міграції та торгівлі людьми як чинник забезпечення національної безпеки України» Наукове видання. Збірник наукових праць «Гілея (науковий вісник)» Спецвипуск – 2009 р. С.243-248.
13. Міжнародна Амністія в Україні. Домашнє насильство є порушенням прав людини. (2007): [електрон. ресурс]. – режим доступу: http://amnesty.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=115&Itemid=28 – заголовок з екрану.
14. Declaration on the Elimination of Violence against Women. Resolution adopted by the General Assembly. [on the report of the Third Committee (A/48/629)]. 85th plenary meeting 20 December 1993. New-York.
15. International Day for the Elimination of Violence against Women – Statement from the Executive Director (2008): [електрон. ресурс]. – режим доступу: http://www.unifem.org/news_events/story_detail.php?StoryID=765 – заголовок з екрану.
16. Україну закликали покращувати закони з протидії насильству в сім‘ї (2009): [електрон. ресурс]. – режим доступу: http://human-rights.unian.net/ukr/detail/190968 – заголовок з екрану.

e-mail: A_Shevchenko@nas.gov.ua
допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПРОБЛЕМИ ПРАВОСУБ’ЄКТНОСТІ ГІРСЬКИХ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ УКРАЇНИ
12.10.2009 22:38




© 2006-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше