:: LEX :: ПОШУКОВИЙ ПОРТРЕТ ЗЛОЧИНЦЯ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ ВБИВСТВА У ПРОЦЕСІ РОЗБІЙНОГО НАПАДУ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 17)

Термін подання матеріалів

12 листопада 2019

До початку конференції залишилось днів 22


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПОШУКОВИЙ ПОРТРЕТ ЗЛОЧИНЦЯ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ ВБИВСТВА У ПРОЦЕСІ РОЗБІЙНОГО НАПАДУ
 
23.12.2009 22:07
Автор: Герасимов Роман Разяпович, ад’юнкт кафедри криміналістики Київського національного університету внутрішніх справ
[Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право]
Важливим фактором при здійсненні заходів, спрямованих на швидке розкриття вбивств у процесі розбійного нападу, є повне і своєчасне інформування правоохоронних органів про психологічні, соціальні, поведінкові та інші ознаки злочинця – пошуковий портрет злочинця.
У минулому, дану наукову проблематику розробляли відомі вітчизняні та іноземн і вчені-криміналісти: І.В. Лузгін, М.О. Селіванов, Л.Г. Відонов, Д.А. Степаненко, А.А. Протасевич, Г.А. Густов, Б. Турвей (США), Д.Кантер (США) та інші.
Метою написання даної статті є теоретичне і практичне обґрунтування принципів, прийомів та алгоритму використання пошукового портрету злочинця, як різновиду криміналістичної моделі, при розслідуванні вбивств у процесі розбійного нападу.
Згідно ч. 2 ст. 115 КК України убивство у процесі розбійного нападу відноситься до категорії вбивств з корисливих мотивів. Особливо важливе значення при розкритті та розслідуванні цього виду злочинів має інформацію про особу злочинця. Останнім часом, для отримання такої інформації слідчі та оперативні працівники ефективно використовують методику складання пошукового портрету злочинця.
У пошуковий портрет злочинця фахівці рекомендують включити такі елементи: загальну характеристику злочинця (мотивацію вчинення злочинів); індивідуальні ознаки особи (звички, навички, потяги та ін.); вік; район місця проживання; район місця роботи, служби, навчання; окремі характеристики місця ймовірного мешкання; рівень освіти і професійну кваліфікацію; рід діяльності; особливості походження родини та особистої історії життя; сімейний стан; наявність дітей; відношення до окремих видів діяльності (служба в армії, спорт, робота з людьми); наявність минулої судимості; наявність психічної та іншої патології; антропологічні й динамічні характеристики особи (тип зовнішності, будова тіла, пантоміміка) та ін.
Найбільш типовими версіями при вчиненні вбивств у процесі розбійного нападу є такі:
1. Злочин вчинили особи раніше судимі. Для цієї категорії властиві: вбивці використовують речовини, які не дозволяють застосувати службово-розшукового собаку, відкривають кватирку або підпалюють приміщення з метою приховування слідів; часто проникають у приміщення під виглядом працівників правоохоронних органів; практикують тортури (найчастіше це проявляється в тимчасовому обмеженні доступу до повітря, або використання електричних приладів).
2. Вбивство вчинили злочинці-«гастролери». Їхні дії частіше за все бувають такими: попередньо готуються до злочину, здійснюють підбір співучасників, розподіл між ними ролей, виготовлюють та пристосовують засоби маскування, знаряддя злочинів, готують транспорт, збирають відомості про матеріальне становище потерпілих, підшукують канали збуту викраденого; нерідко отримують інформацію про цінності з оголошень; проникають в приміщення під виглядом особи, яка прийшла за оголошенням, співробітників правоохоронних органів, а також шляхом підбору ключа (відмички) від дверного замка; уникають викрадення цінних, але об’ємних речей.
3. Злочин вчинили особи, раніше знайомі з потерпілим. Для цього характерно: проникнення в приміщення з відома потерпілого, за його запрошенням або шляхом вільного доступу; нерідко пошкодження завдають у спину, потилицю потерпілого або в той момент, коли він перебуває у стані спокою; на столі, як правило, залишаються сліди спільної трапези, розпивання спиртного; наявність на потерпілому нічного одягу (рідко відкривають двері незнайомому в такому одязі);відсутність слідів боротьби і пошуку майна, хоча воно й зберігалося у важкодоступному, прихованому місці тощо.
У криміналістиці, пошуковий портрет злочинця будується на підставі теоретичного постулату про особистісну детермінованість поведінки злочинця. При цьому науковці пропонують два підходи до складання пошукового портрету злочинця:
1) статистичний підхід – базується на статистичній залежності ознак злочинця від криміналістичної характеристики злочину, яка була встановлена за аналогічною категорією вже розкритих справ у минулому (США, Великобританія, Голландія).
2) аналітико-психологічний підхід – базується на розкритті суб’єктивно-особистісного змісту дій злочинця; при цьому підході, слідчий або оперативний працівник висуває аргументовану версію про подію злочину, аналізуючи зв’язок між ознаками злочинця і його поведінкою; у цьому випадку правоохоронні органи використовують опосередковану психологічну інтерпретацію злочину.
В основу розробки пошукового портрету злочинця покладені окремі психологічні принципи аналізу місця події:
- елементи криміналістичної характеристики розглядаються як результат поведінки, який був реалізований злочинцем в умовах вільного вибору, обумовленого системою свідомих та несвідомих потягів та спрямований на досягнення суб’єктивної злочинної мети;
- елементи криміналістичної характеристики злочинців розглядаються як єдина система, при цьому її системоутворюючим принципом є особа злочинця та її суб’єктивне відношення до інших складових криміналістичної характеристики.
При розробці пошукового портрету злочинця використовують три прийоми: реконструкції механізму злочину; криміналістичного моделювання поведінки злочинця; психологічної інтерпретації поведінки злочинця.
Об’єктивність висновків про ознаки особи злочинця у пошуковому портреті злочинця забезпечується загальними правилами аналізу матеріалів кримінальної справи: відмова від поспішних узагальнень та висновків, варіативність версій; багатократність спостережень (повторюваність) проявів особливостей особи в інших обставинах та діях; контроль за допомогою інших методів дослідження (наприклад, експерименту); виявлення протиріч у логіці дій злочинця та обставин події; системність.
У спеціальній літературі детально висвітлено питання висунення типових версій при розслідуванні вбивств у процесі розбійного нападу. Зокрема, у працях науковців М.О. Селіванова та Л.Г. Відонова, висвітлено закономірності ймовірно-статистичних зв’язків між елементами криміналістичної характеристики вбивств з одного боку, і злочинця, з іншого. Тобто, за наявності вихідних даних про місце події, стать і вік потерпілого, ознаки, що характеризують засіб злочину і дії злочинців, супутніх вбивству, можна скласти пошуковий портрет злочинця (інформацію про його стать, вік, відношення до потерпілого, деякі соціально-психологічні властивості, відстань між місцем його проживання і місцем події, мотиви вчинення вбивства). Особливе значення пошуковий портрет набуває при його практичному використанні, якщо зібраної по вбивству інформації замало (наприклад, ознаки вбивства були виявлені після про проведення розтину трупів).
Таким чином, пошуковий портрет злочинця при розслідуванні вбивств у процесі розбійного нападу допоможе ініціювати продуктивні версії про соціальні, психологічні, автобіографічні та інші ознаки злочинця, які дозволять звузити коло підозрюваних осіб, а також більш повно та ефективно розслідувати кримінальну справу.
допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ТИПОВІ ЕКСПЕРТИЗИ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ ПІДРОБЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ, ПЕЧАТОК, ШТАМПІВ, БЛАНКІВ ТА ЇХ ЗБУТУ
25.12.2009 15:02
ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ ДОПОМОГИ СПЕЦІАЛІСТА ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ ЗЛОЧИНУ У СФЕРІ ОБІГУ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ
25.12.2009 15:00
КОМПЛЕКТИ ТЕХНІКО-КРИМІНАЛІСТИЧНИХ ЗАСОБІВ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ НЕЗАКОННОГО ЗАВОЛОДІННЯ АВТОТРАНСПОРТНИМ ЗАСОБОМ
25.12.2009 14:58
ПРОБЛЕМИ ВИЛУЧЕННЯ РЕЧОВИХ ДОКАЗІВ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ КОНТРАБАНДИ ІСТОРИЧНИХ ТА КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ
25.12.2009 14:56
ОКРЕМІ ТЕХНІКО-КРИМІНАЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ КРАДІЖОК ІСТОРИЧНИХ ТА КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ
25.12.2009 14:54
ОКРЕМІ ПОШУКОВІ ТЕХНІКО-КРИМІНАЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ СЕКСУАЛЬНИХ УБИВСТВ
25.12.2009 14:52
ПИТАННЯ ТЕХНІКО-КРИМІНАЛІСТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗСЛІДУВАННЯ ВБИВСТВ НА ЗАМОВЛЕННЯ
25.12.2009 14:50
ПИТАННЯ ТЕХНІКО-КРИМІНАЛІСТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗСЛІДУВАННЯ ФАЛЬШИВОМОНЕТНИЦТВА
25.12.2009 14:47
ПИТАННЯ ПРОТИДІЇ ЗЛОЧИННИМ ПОРУШЕННЯМ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
25.12.2009 14:44
ПРОБЛЕМИ ВСТАНОВЛЕННЯ ПРИЧИН І УМОВ, ЯКІ СПРИЯЮТЬ ВЧИНЕННЮ ЗЛОЧИННИХ ПОРУШЕНЬ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
25.12.2009 14:43




© 2006-2019 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше