:: LEX :: ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ОКРЕМИХ ФОРМ ВЗАЄМОДІЇ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО УПРАВЛІННЯ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 25)

Термін подання матеріалів

17 вересня 2020

До початку конференції залишилось днів 39


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ОКРЕМИХ ФОРМ ВЗАЄМОДІЇ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО УПРАВЛІННЯ
 
19.11.2010 19:14
Автор: Токар Алла Миколаївна, старший викладач кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права Хмельницького університету управління та права
[Адміністративне право. Адміністративне процесуальне право. Митне та податкове право. Муніципальне право]
У теорії адміністративного права постійно приділяється увага вивченню, аналізу, характеристиці одній з найпоширеніших форм управлінської діяльності – актам управління. Водночас, суттєві результати, отримані в даних напрямах дослідження, в більшості випадках стосуються актів державного управління і не виключають проблем правового забезпечення реалізації спільних актів місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування.
Процедура прийняття та порядок набуття чинності спільних актів органів місцевого управління потребують окремої регламентації, так як аналогічні процедури для власних актів даних органів не є однаковими.
Відповідно до Закону України «Про місцеві державні адміністрації» [1] та Типового регламенту місцевих державних адміністрацій [2] розпорядження голови місцевої держадміністрації ненормативного характеру набирають чинності з моменту їх видання, якщо самими розпорядженнями не встановлено більш пізній строк набрання чинності, а розпорядження нормативного характеру набирають чинності з моменту їх реєстрації, якщо самими актами не встановлено більш пізній строк введення їх у дію. Розпорядження голови місцевої держадміністрації, що стосуються прав та обов'язків громадян або мають загальний характер набирають чинності з моменту їх оприлюднення, якщо самими актами не встановлено більш пізній строк набрання чинності.
Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» [3]в ст.59 п.5 передбачено момент набуття чинності для нормативних рішень рад - з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк. Що ж до набуття чинності розпоряджень посадових осіб органів місцевого cамоврядування (міського голови, голови обласної ради), то, нажаль, ні законом, ні регламентом це питання не регулюється.
Для актів органів місцевого самоврядування законодавством не передбачена вимога їх реєстрації. Відповідно, постає питання чи потребують реєстрації спільні акти місцевих органів виконавчої ради та органів місцевого самоврядування?
Пропонуємо закріпити положення, відповідно до якого спільні розпорядження голів органів місцевого управління ненормативного характеру набирають чинності з моменту їх видання, якщо самими розпорядженнями не встановлено більш пізній строк набрання чинності. Спільні акти, що стосуються прав та обов'язків громадян або мають загальний характер, повинні підлягати реєстрації та набувати чинності з моменту їх оприлюднення, якщо самими актами не встановлено більш пізній строк набрання чинності.
На превеликий жаль українським законодавством не врегульовано багато питань взаємодії суб’єктів публічної влад на місцевому рівні. Отже, є об’єктивна необхідність прийняття Закону України «Про місцеве управління», яким би детально регламентувались форми взаємодії місцевих органів виконавчої влади з органами місцевого самоврядування, в тому числі визначалось поняття спільних актів, вказувалось на їх види, особливості, вимоги, що ставляться до спільних актів управління, порядок їх прийняття і скасування.

Джерела:
1.    Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 9.04.99 // Офіційний вісник України. – 1999. - № 18. – Ст.774.
2.    Про внесення змін до Типового регламенту місцевої державної адміністрації: постанова Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 р. № 1270 // Офіційний вісник України. – 2007. - № 83. – Ст.3072.
3.    Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня 1997 року (зі змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 1997. - № 24. – Ст.170.

e-mail : tokar_am@mail.ru


допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
РОЗВИТОК ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ В УКРАЇНІ ЯК ІНСТИТУТУ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА
26.11.2010 19:24
АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ
08.12.2010 19:21
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ ПОБУДОВИ СИСТЕМИ ОБОВ’ЯЗКОВОГО МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ
07.12.2010 08:02




© 2006-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше