:: LEX :: ОСОБЛИВОСТІ ДОГОВОРУ МІЖНАРОДНОГО МОРСЬКОГО ПЕРЕВЕЗЕННЯ В МІЖНАРОДНОМУ ПРИВАТНОМУ ПРАВІ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 66)

Термін подання матеріалів

14 листопада 2024

До початку конференції залишилось днів 11


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ОСОБЛИВОСТІ ДОГОВОРУ МІЖНАРОДНОГО МОРСЬКОГО ПЕРЕВЕЗЕННЯ В МІЖНАРОДНОМУ ПРИВАТНОМУ ПРАВІ
 
11.12.2020 12:17
Автор: Гецко Юрій Васильович, студента 5 курсу магістратури, 8 групи, Інституту прокуратури та кримінальної юстиції Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого
[Секція 3. Цивільне та сімейне право. Цивільне процесуальне право. Комерційне право. Житлове право. Зобов’язальне право. Міжнародне приватне право. Трудове право та право соціального забезпечення]

Особливе місце в сфері міжнародної торгівлі посідають міжнародні морські перевезення, правове регулювання котрих посідало вагоме місце в міжнародному та національному правах. Договір міжнародного морського перевезення являє собою правову базу взаємодії відправника, перевізника та отримувача, які є основними суб’єктами відносин із перевезення вантажів. Підвищену зацікавленість викликає взаємодія норм національного та міжнародного приватного права, зокрема, торговельне мореплавство містить велику кількість колізій, котрі випливають з відносин між суб’єктами національного права та іноземним елементом. Зазвичай зазначені питання вирішуються за допомогою колізійних прив’язок, однак актуальним на сьогодні залишається питання щодо їх ефективності.

Питання щодо особливостей договору міжнародних морських перевезень було предметом дослідження таких науковців, як Вишні Є., Долгополова А., Касаткіна О., Микити І, Рябкіна Д., Стрєльцова Є. та інших.

Під договором міжнародного морського перевезення потрібно розуміти основні згоди сторін, перевізник, яким зазвичай виступає морська транспортна організація, котра бере на себе зобов’язання доставити вантаж у пункт призначення, за що власник вантажу зобов’язується платити винагороду. Значення такого договору полягає у встановленні правових підстав для виникнення зобов’язань із перевезення та наявність договору є підставою для майнової відповідальності сторін у випадку невиконання ними зобов’язання. 

Морські перевезення регулюються диспозитивними нормами, тому більшість питань визначаються в договорі, що надає йому першочерговий статус. В законодавстві України не міститься визначення перевізника та не висуваються особливі вимоги до суб’єктів, які можуть виступати в якості перевізника. Відповідно до ст. 1 Гамбурзьких правил – перевізником є власник судна або фрахтувальник, що є стороною в договорі перевезення із відправником [2]. Особливістю правового статусу морського перевізника полягає в тому, що ним може бути виключно судновласник або фрахтувальник, який уклав із відправником відповідний договір, засвідчений коносаментом або іншим документом, що є підставою для морського перевезення вантажів. 

Конвенція ООН про договори повного або часткового міжнародного морського перевезення вантажів 2008 р. (Роттердамські правила) надає визначення, що договором морського перевезення є договір, за яким перевізник за сплату фрахту зобов’язується перевезти вантаж з одного місця до іншого [1]. Гамбурзькі правила визначають сферу застосування даної Конвенції у статті 2, де містять колізійні норми, які не лише визначають сферу застосування даного документа, а й механізму колізійного регулювання договору міжнародного морського перевезення. Тому даний міжнародний правовий документ застосовується до всіх договорів морського перевезення між двома різними державами, якщо: 1) порт навантаження, який передбачений у договорі морського перевезення, знаходиться в одній з договірних держав; 2) порт розвантаження, який передбачений у договорі морського перевезення, знаходиться у одній з договірних держав; 3) один із опційних портів розвантаження, передбачених у договорі морського перевезення, є фактичним портом розвантаження і такий порт знаходиться в одній з договірних держав; 4) коносамент чи інший документ, який засвідчує договір морського перевезення, виданий в одній з договірних держав; 5) коносамент чи інший документ, який засвідчує договір морського перевезення, передбачає, що такий договір має регулюватись положеннями Конвенції чи законодавством будь-якої іншої держави, які їх ратифікують [3].

Роттердамські правила також містять певні колізійні норми, а саме: стаття 6 передбачає, що Конвенція може застосовуватись до договорів морського перевезення, якщо відповідно до них місце отримання вантажу і місце здачі вантажу знаходяться у різних державах і порт вивантаження морського перевезення і порт розвантаження цього морського перевезення знаходяться у різних державах, якщо відповідно до договору морського перевезення одне із наступних місць знаходиться у договорній державі: 1) місце отримання вантажу; 2) порт завантаження; 3) місце здачі вантажу; 4) порт завантаження [3]. Також слід зауважити, що обидві вищезгадані конвенції застосовуються без урахування національності судна, перевізника, виконуючих сторін, вантажовідправника, вантажоотримувача чи будь-яких інших зацікавлених сторін.

Отже, можна зробити висновок, що договір морського перевезення є самостійним договором і виступає одним із видів зовнішньоекономічних договорів. Проблемою визначення даного договору є не встановлення правової природи такого договору в національному та міжнародному приватному праві, що може викликати негативні наслідки для формування договірних відносин у торгівельному мореплавстві та створити перепони для здійснення міжнародних морських перевезень та міжнародних торгових операцій. Окрім того сучасне колізійне регулювання договірних відносин видозмінюється і демонструє нові теоретичні проблеми, які, на жаль, ще не всі досліджені вітчизняною наукою міжнародного приватного права. Також можна зазначити, що застосування матеріального права певної країни, до якого відсилає колізійна норма, не завжди є ефектним для врегулювання тієї чи іншої спірної ситуації, яка виникає при виконанні зобов’язань за договорами.

Література:

1. Конвенція Організації Об'єднаних Націй про договори повністю або частково морського міжнародного перевезення вантажів. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_k30#Text

2. Конвенція Організації Об'єднаних Націй про морське перевезення вантажів 1978 року (Гамбурзькі правила). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_391#Text

3. Микита І. Поняття договору міжнародного морського перевезення. URL: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Ppip_2015_14_29.pdf

________________

Науковий керівник: Радчук Олександр Павлович, кандидат юридичних наук, доцент, Національний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ФІКТИВНІ ТА УДАВАНІ ПРАВОЧИНИ ЯК РІЗНОВИД НЕДІЙСНИХ ПРАВОЧИНІВ
11.12.2020 18:11
СУТНІСТЬ ТА ЗНАЧЕННЯ ПРИНЦИПУ АВТОНОМІЇ ВОЛІ В МІЖНАРОДНОМУ ПРИВАТНОМУ ПРАВІ
10.12.2020 22:40
ЩОДО ПИТАННЯ УКЛАДЕННЯ ТА РОЗІРВАННЯ ШЛЮБУ В МІЖНАРОДНОМУ ПРИВАТНОМУ ПРАВІ
10.12.2020 11:26
КОДИФІКАЦІЯ МІЖНАРОДНОГО ШЛЮБНО-СІМЕЙНОГО ПРАВА: ПЕРСПЕКТИВА ЧИ РЕТРОСПЕКТИВА МІЖНАРОДНОГО ПРИВАТНОГО ПРАВА
09.12.2020 17:31
ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ ПОСЕСОРНОГО ЗАХИСТУ РЕЧОВОГО ПРАВА ДАВНІСНОГО ВОЛОДІЛЬЦЯ
09.12.2020 12:27




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше