У статтях 51, 52 Конституції України встановлено, що діти в нашій країні мають ті самі конституційні права, що й усі громадяни, зокрема право на життя, достатній життєвий рівень, охорону здоров’я, освіту, житло, медичну допомогу та медичне страхування, безпечне і здорове довкілля тощо. Але, крім матеріального закріплення прав і свобод, у Конституції України, у статті 55, закладено правові засади конституційної системи захисту прав і свобод людини, в тому числі і дитини, яка включає систему судів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, міжнародні судові та інші органи, членом або учасницею яких є Україна [1, с.20].
Так, відповідно до ст.101 Конституції України Уповноважений з прав людини здійснює парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина. При цьому йдеться про весь спектр прав та свобод людини і про всі категорії носіїв цих прав та свобод, зокрема й дітей [2, с.321]. Згідно зі ст.21 Закону України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини”, кожен може без обмежень і перешкод звернутися до Уповноваженого у порядку, передбаченому Законом України "Про звернення громадян". Це право повною мірою стосується і дітей.
Уповноважений з прав людини є незалежним конституційним контрольним субсидіарним органом позасудового захисту прав дитини відповідно до Конвенції ООН про права дитини. До Омбудсмана надходить багато звернень щодо проблем забезпечення прав дітей. Більшість з них тісно пов’язані з гарантуванням прав сім’ї, материнства та батьківства. Як правило, автори звертаються щодо розв’язання кількох проблем родини та кількох порушень прав дитини. Тому їх розглядом одночасно займаються фахівці кількох підрозділів Секретаріату Уповноваженого з прав людини. Розгляд звернень від дітей та в інтересах дітей завжди відбувається відповідно до ст. 3 Конвенції ООН про права дитини, де зазначається, що “першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини”.
Важливим джерелом інформації щодо порушення прав дітей є засоби масової інформації. Уповноважений здійснює постійний моніторинг повідомлень ЗМІ щодо прав дітей і вживає передбачених чинним законодавством заходів реагування. Слід також зазначити, що відповідно до ст.3, п.10 ст.13 Закону України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” Омбудсман вправі звертатися до суду із заявою про захист прав і свобод дитини, а також забезпечує сприяння приведенню законодавства України про права і свободи людини відповідно до Конституції України, міжнародних стандартів у цій галузі та сприяє правовій поінформованості населення, повною мірою стосується й інформування дітей щодо запобігання порушенням їхніх прав і свобод. Також налагоджена тісна співпраця Уповноваженого з прав людини з Представництвом Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні.
28 січня 2011 року уряд України звітував у Женеві щодо виконання Конвенції ООН з прав дитини під час 56 сессії засідання Комітету ООН з прав дитини. Комітет ООН висловив стурбованість тим, що високою залишається кількість дітей, позбавлених батьківської опіки, не вирішеними залишаються питання щодо дотримання прав дітей, що потребують особливої уваги (дітей інвалідів, біженців), також багато питань, що стосуються фінансового забезпечення дотримання прав дитини, яке залишається недостатнім.
Однак не зважаючи на широке коло повноважень Омбудсмана щодо дотримання прав дитини, та здійснення багатьох заходів в цій сфері, Уповноважений з прав людини Ніна Карпачова у спеціальній доповіді "Стан дотримання та захисту прав дитини в Україні" від 5 квітня 2011 року, звертає увагу на те, що залишаються проблеми в сфері забезпечення прав дитини на життя і здоров'я, протидії жорстокості, насильству, агресивності серед дітей, запобігання торгівлі дітьми тощо, і ці питання потребують якнайшвидшого вирішення [3, с.37].
У підсумку зазначимо, що Уповноважений з прав людини як конституційний контрольний орган за додержанням прав людини використовує всі можливості у межах своєї компетенції щодо захисту прав українських дітей. Уповноважений підтримує необхідність доступу дітей до усіх форм представництва, створення можливості контролю дітьми щодо забезпечення їхніх прав та інтересів, заохочення державних органів та громадськості враховувати думку дітей, усвідомлення дітьми і дорослими прав дитини. Порушуючи найболючіші питання охорони дитинства, Уповноважений намагається привернути увагу до них усього суспільства, об’єднати зусилля органів влади, місцевого самоврядування, громадськості для формування середовища, в якому почувалася б щасливою кожна українська дитина.
Література:
1. Конституція України: чинне законодавство станом на 10 лютого 2011р.: (Відповідає офіц.. текстові) – К.: Алерта; ЦУЛ, 2011. – 96с.
2. Общая теория прав человека. / Отв. ред. Лукашева Е.А., М.: Норма, 1996. – 509с.
3.Спеціальна доповідь Упоноваженого Вреховної Ради України з прав людини "Стан дотримання та захисту прав дитини в Україні" - К.: Омбудсман України, 2011. - 228с.
e-mail: malyshkina-natasha@mail.ru
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
