НАСЛІДКИ УСИНОВЛЕННЯ ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ УСИНОВЛЕННЯ В УКРАЇНІ
06.12.2012 18:21
Author: Сокол Марія Юріївна, магістр права, старший викладач кафедри Права України Чернігівського інституту інформації, бізнесу і права
[Section 3. Civil and domestic law. Civil judicial law. Commercial law. Housing right. Obligation law. International private law]
Усиновлення породжує важливі юридичні наслідки, оскільки і в усиновлювача, і в усиновленої особи виникають взаємні особисті немайнові та майнові права та обов'язки. У зв'язку з цим припинення правовідносин, пов'язаних з усиновленням, може в окремих випадках істотно обмежувати інтереси як усиновлених, так і усиновлювачів. З моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов’язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням [3]. Науковим розробкам щодо усиновлення присвячені роботи таких фахівців, як Антонович М., Волинець Л.С., Зілковська Л.М., Москалюк В.Л., Савченко Л.А., Ярема А.Г. та ін. Практика нагляду за додержанням законодавства у сфері усиновлення свідчить, що порушення, які мають місце в процесі усиновлення певною мірою пояснюються недосконалістю чинного законодавства. Через невизначеність окремих правових норм, що регулюють питання усиновлення, порушуються права дітей і усиновителів. Вивчення норм Сімейного Кодексу ( далі СК) показало, що ним остаточно неврегульовані всі правовідносини, які виникають в процесі усиновлення. Для вдосконалення процедури усиновлення зазначений законодавчий акт потребує суттєвих доповнень і змін.Зокрема: виходячи з вимог ст.210 СК, при розгляді справ про усиновлення суд має з’ясувати питання про те, чи є в дитини, яку бажають усиновити, рідні брат чи сестра, які також перебувають на обліку, оскільки їх роздільне усиновлення заборонене. Водночас незрозуміло як має діяти суд у випадку, коли одна дитина перебуває на обліку можливого усиновлення і є бажаючі її усиновити, а брат чи сестра цієї дитини ще не поставлені на облік, оскільки не досягли двомісячного віку. Таке усиновлення формально є законним, але навряд чи справедливим; в ч. 1 ст. 211 СК зазначено, що усиновлювачем дитини може бути повнолітня дієздатна особа, віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини, що суперечить вимогам цивільного законодавства щодо набуття неповнолітніми повної дієздатності, наприклад при вступі їх в шлюб; на практиці можуть виникнути певні труднощі при дотриманні судами вимог ст. 218 СК щодо згоди дитини на усиновлення. Не зрозуміло, як суд перевірятиме наявність такої згоди й дотримання вимоги щодо поінформованості дитини про правові наслідки усиновлення; ст. 219 СК передбачає можливість усиновлення дитини без згоди батьків, які позбавлені батьківських прав щодо дитини, яка усиновлюється. Виникає питання: як бути в тих випадках, коли суд надасть згоду на таке усиновлення, а батьки скористуються передбаченим ст. 168 СК правом на звернення до суду із заявою про надання їм права на побачення з дитиною. Законодавець забороняє лише поновлення батьківських прав у зв’язку з усиновленням їхньої дитини, але не можливості просити права на побачення з нею. Вочевидь, ст. 168 СК має передбачати можливість відмови у побаченні з усиновленою дитиною з метою захисту її інтересів; ст. 226 СК передбачає право усиновленої дитини після досягнення нею 14 років на одержання інформації щодо її усиновлення, але не визначає, хто може надати таку інформацію без загрози притягнення до відповідальності за розголошення таємниці усиновлення. Для вдосконалення та оновлення діючого законодавства з питань усиновлення пропоную наступне: прийняти окремий Закон з усиновлення, опіки і піклування; з метою запобігання різного тлумачення обставин, що мають істотне значення для суду для усиновлення братів чи сестер різними особами або усиновлення когось із них, та використання для розриву родинних зв'язків між братами та сестрами в ч. 1 ст. 210 СК необхідно зазначити, що під цими обставинами слід розуміти такі обставини коли один з братів чи сестер перебуває на обліку для усиновлення, а інший проживає з батьками або коли брати чи сестри взагалі не перебувають на обліку для усиновлення, а в анкеті лише проставлена позначка, що є брати (сестри); розробити і прийняти Закон України «Про облік дітей, які підлягають усиновленню»; ч. 2 ст. 229 СК необхідно доповнити, що згода дитини потрібна, крім випадків коли факт усиновлення є таємним. Аналогічно необхідно доповнити ч.1 ст.231 Сімейного кодексу України; з ч. 4 ст. 237 СК необхідно виключити вік дитини, або по аналогії з ч.3 ст. 239 Сімейного кодексу України щодо правових наслідків скасування усиновлення, вік дитини не враховувати; ст. 252 ЦПК доповнити ч. 7 такого змісту: «Заява про усиновлення дитини або повнолітньої особи подається громадянами України та іноземними громадянами, яким Державним департаментом з усиновлення та захисту прав дітей надано дозвіл на проведення усиновлення. Пред’явлення заяви через представника не допускається»; ч. 1 ст. 252 чинного ЦПК доповнити положенням наступного змісту: «Заява про усиновлення повинна містити обставини, які обґрунтовують прохання заявників, а також докази, які підтверджують ці обставини» (неможливість мати дітей, бажання створити справжню сім’ю тощо); ч. 1 ст. 254 ЦПК викласти в такій редакції: «Суд розглядає справу про усиновлення з обов’язковою участю заявника (заявників), з викликом заінтересованих осіб, та інших осіб, яких суд визнає за потрібне допитати. Справи про усиновлення дітей іноземними громадянами розглядаються також з участю прокурора». Пропозиції щодо оновлення діючого законодавства, які подані, підвищили б гарантії дотримання прав дітей та інших осіб, які беруть участь при розгляді справ про усиновлення, відіграли б важливу роль в процесі становлення та розвитку України як правової та соціальної держави.
Література: 1. Сімейний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 15 січня 2012 р. – К.: Велес, 2012. - 64 с. 2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. [Текст] // ВВР. – 2003. – №40 – 44. – Ст. 356. 3. Москалюк В.Л. Щодо поняття «відмова від дитини»та суміжних понять у Сімейному кодексі України // Право України, 2008. – №5. – С.78.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
