:: LEX :: ДЕЯКІ АСПЕКТИ ГЛАСНОСТІ СУДОВОГО ПРОВАДЖЕННЯ
   
 
  Main page
  How to take part in a scientific conference?
  Calendar of conferences
  Акція! 100 грн на мобільний
  Our books

Actual researches of legal and historical science (Issue 30)

Date of conference

11 March 2021

Remaining time to start conference 4


  Scientific conferences
 

  Useful legal internet resources
 

 Useful references
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Counters


 References


 Our bottun
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ДЕЯКІ АСПЕКТИ ГЛАСНОСТІ СУДОВОГО ПРОВАДЖЕННЯ
 
07.03.2013 16:54
Author: Федоренко Вікторія Василівна, аспірантка кафедри конституційного права Київського національного університету ім. Т. Шевченка
[Section 4. Criminal law. Criminal judicial law. Criminalistics. Criminology. Criminal-executive law]

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 129 Конституції України одним з принципів судочинства є гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами. Зміст цього принципу конкретизований у ст. 27 нового Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК), який прийнятий Верховною Радою України 13 квітня 2012 року, а набрав чинності з 20 листопада 2012 року.

У ч. 1 даної статті встановлено, що учасники судового провадження, а також особи, які не брали участі у кримінальному провадженні, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки, не можуть бути обмежені у праві на отримання в суді як усної, так і письмової інформації щодо результатів судового розгляду та у праві на ознайомлення з процесуальними рішеннями й отримання їх копій. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді інформації про дату, час і місце судового розгляду та про ухваленні в ньому судові рішення, крім випадків, установлених законом. У ч. 2 ст. 27 КПК зазначено, що кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито.

Про гласність судового провадження йдеться і у міжнародно-правових документах. Так, у ст. 11 Загальної декларації прав людини вказано, що кожна людина, яка обвинувачується у вчиненні злочину, має право вважатися безвинною доти, доки її винність не буде встановлена законним шляхом прилюдного судового розгляду, за яким їй забезпечуються всі можливості для захисту. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права закріплює право кожного, кому пред’явлено обвинувачення у вчиненні злочину, на справедливий та публічний розгляд справи (ст. 14).

У ст.6 Європейської конвенції про захист прав і свобод людини передбачено, що кожна людина при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд такої справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону. Судова постанова оголошується прилюдно, але преса і відвідувачі можуть не допускатися до залу засідань протягом усього судового розгляду або якоїсь його частини з метою збереження моральних засад, громадського порядку або національної безпеки в демократичному суспільстві, коли того вимагають інтереси малолітніх чи захисту конфіденційності особистого життя сторін або у разі неминучої потреби, коли, на думку суду, в особливих випадках привселюдність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

У юридичній літературі вірно відмічається (В. Т. Маляренко), що реалізація ідеї гласності у кримінальному судочинстві має велике значення для формування правосвідомості населення, довіри до правосуддя, забезпечує виховний вплив судового процесу на підсудних, громадян у залі суду та поза нею через засоби масової інформації. Гласність є своєрідним громадським контролем за діяльністю суддів, прокурорів, слідчих, захисників, що, безперечно, підвищує у них почуття відповідальності за хід та результати процесу, позитивно впливає на етику взаємовідносин осіб, які беруть участь у справі. Гласність не прямо, але досить відкрито сприяє підвищенню професійної кваліфікації суддів, прокурорів, захисників завдяки кращому баченню в таких умовах своїх помилок та  промахів,     а також позитивних актів діяльності.

Разом з тим  не вся інформація, що складає предмет судового розгляду, має бути доступна для громадськості. У ст. 27 КПК передбачені певні винятки з принципу гласності. Обмеження гласності судового провадження відбувається при проведенні закритого судового розгляду.

У ч. 2 ст. 27 КПК передбачено, що слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини у випадках : 1) якщо обвинувачений є неповнолітнім; 2) розгляду справи про злочин проти статевої свободи та статевої недоторканності особи; 3) необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи; 4) якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом; 5) необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 315 КПК рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні  приймається в підготовчому судовому засіданні.

Учасники судового провадження та інші особи, присутні на закритому судовому засіданні, не мають права використовувати портативні аудіотехнічні засоби. Не допускається також проведення в залі судового засідання фото - і кінозйомки, відеозапису, а також транслювання судового засідання. Такий висновок випливає зі змісту ч. 2 ст. 11 Закону «Про судоустрій  і статус суддів України».

Необхідно акцентувати увагу на тому, що відповідно до ч. 2 ст. 27 КПК суд може, а не зобов’язаний прийняти рішення про проведення закритого судового засіданні, якщо здійснення провадження у відкритому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом.

КПК 1960 року по іншому регулював дане питання. У ч. 1 ст. 20 цього Кодексу зазначалось, що розгляд справ у всіх судах відкритий, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної або іншої захищеної законом таємниці. Це означає, що обов’язково повинно проводитись закрите судове засідання, якщо йшлося про охорону таких таємниць.

На нашу думку, так само слід регламентувати дане питання і у чинному КПК. Вважаємо доцільним перше речення ч. 2 ст. 27 КПК викласти у такій редакції : «Кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної або іншої захищеної законом таємниці». Також пропонуємо виключити п. 4 з ч. 2 ст. 27 цього Кодексу.

У випадку проведення закритого судового засідання принцип гласності продовжує діяти, хоча і до певної міри в обмеженому вигляді, оскільки таке засідання проходить за участю прокурора, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, їх представників, обвинуваченого, захисника, а також свідків, експерта, спеціаліста, перекладача, судового розпорядника.

Потрібно наголосити на тому, що закрите судове засідання не гарантує нерозголошення відомостей, оскільки  при його проведенні певна інформація стає відомою вказаним особам, а відповідальність за розголошення його таємниці законом не передбачена.

Слід зазначити, що у кримінально-процесуальному законодавстві деяких країн врегульовано питання про гарантії нерозголошення даних закритого судового засідання. Як приклад, можна навести ч. 3 ст. 287 «Забезпечення гласності судового розгляду» КПК Республіки Білорусь. Відповідно до цієї норми суд вправі попередити осіб, які беруть участь у закритому судовому засіданні, про недопустимість розголошення без його дозволу даних засідання, про що від них береться підписка з попередженням про відповідальність за ст. 407 Кримінального кодексу Республіки Білорусь. З метою захисту відомостей, що становлять державні секрети або іншу таємницю, що охороняється законом, яка міститься у матеріалах кримінальної справи, суд попереджає осіб, які беруть участь у закритому судовому засіданні, про відповідальність за розголошення таких відомостей, про що від них береться підписка.

На наш погляд, КПК також доцільно доповнити статтею «Забезпечення гласності судового провадження», яка має містити норму про попередження судом учасників процесу про недопустимість розголошення без його дозволу даних закритого судового провадження та про кримінальну відповідальність за таке розголошення. Крім того, Кримінальний кодекс України необхідно доповнити статтею, яка б передбачала відповідальність за розголошення даних закритого судового засідання.



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ЕВОЛЮЦІЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ
31.01.2013 21:57
ВЕРИФІКАЦІЯ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ОБШУКУ
20.02.2013 21:22
ДО ПИТАННЯ ПРО ЗАКОНОДАВЧЕ ВИЗНАЧЕННЯ ДОБРОВІЛЬНОЇ ВІДМОВИ ПРИ НЕЗАКІНЧЕНОМУ ЗЛОЧИНІ
20.02.2013 01:10
СТАТУС ЗАХИСНИКА ПЕРЕДБАЧЕНИЙ КРИМІНАЛЬНИМ ПРОЦЕСУАЛЬНИМ КОДЕКСОМ УКРАЇНИ
20.02.2013 01:05
ВІДІБРАННЯ СЛІДЧИМ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ЗРАЗКІВ, ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ НА ЕТАПІ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ
20.02.2013 00:56
НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ГАРАНТІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИВАТНОСТІ ОСОБИ ПРИ ВТРУЧАННІ У ПРИВАТНЕ СПІЛКУВАННЯ
19.02.2013 00:11
НЕГЛАСНІ СЛІДЧІ (РОЗШУКОВІ) ДІЇ ЗА КРИМІНАЛЬНИМ ПРОЦЕСУАЛЬНИМ КОДЕКСОМ УКРАЇНИ
19.02.2013 00:06
СТАДИИ ФОРМИРОВАНИЯ МЕХАНИЗМА ПРЕСТУПНОГО ПОВЕДЕНИЯ
18.02.2013 23:53
ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА НОВИМ КПК УКРАЇНИ
15.01.2013 23:31
СПЕЦІАЛЬНИЙ СУБ’ЄКТ: ДОСЯГНЕННЯ ТА ПРОБЛЕМИ
13.02.2013 17:08




© 2006-2021 All Rights Reserved At use of data from the site, the reference to the www.lex-line.com.ua is obligatory!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше