Україна на сьогоднішній день все ще перебуває в процесі становлення у якості правової, демократичної держави, орієнтованої на європейські цінності. Наша держава має на меті стати рівноправним учасником світових економічних, політичних та соціальних процесів, що передбачає істотну трансформацію економічних та інших суспільних відносин, реформу їх законодавчого забезпечення, та вироблення нових підходів та засад у взаємовідносинах держави та інших учасників суспільних відносин.
Одним із значних сегментів економіки будь-якої держави є страхування, сутність якого полягає у захисті майнових інтересів учасників страхових відносин, убезпечення їх від негативних наслідків стихійних, природних, економічних, суспільних та інших явищ. Поряд з цим, страхування є одним із елементів формування фінансової системи та системи економічної безпеки у державі. У розвинених країнах Європи та світу страхування убезпечує функціонування більшості сфер суспільного життя та економіки, забезпечуючи тим самим стабільність економічних та фінансових відносин.
Українське суспільство також поступово визнає роль страхування, поширення страхування вимагають і сучасні світові економічні процеси, учасником яких в тій чи іншій мірі виступають українські підприємства, громадяни та безпосередньо держава. У сучасній економіці через страхування реалізується державна політика соціально-економічного захисту населення, а також формуються значні інвестиційні ресурси. Розвиток страхового ринку і використання його в інтересах сталого розвитку національної економіки в умовах її інтеграції у світове економічне співтовариство та посилення процесів глобалізації є важливим компонентом національної безпеки. Зазначена роль страхування у сучасних економічних процесах та у забезпеченні фінансової стабільності суспільства в певній мірі є передумовою здійснення контрольних та наглядових заходів за діяльністю страховиків.
Крім наведеної вище ролі страхування, необхідність контрольно-наглядової діяльності у сфері страхування обумовлена також особливостями страхування як виду економічної діяльності.
Узагальнено сутність страхування полягає у захисті майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати такими фізичними та юридичними особами страхових платежів та доходів від розміщення коштів цих фондів [1].
Діяльність страховиків як фінансових установ передбачає залучення ними коштів від споживачів страхових послуг, з умовою надання послуг за ці кошти через тривалий час після їх оплати, або ж взагалі ненадання таких послуг через ненастання страхової випадку. При цьому пересічний клієнт фактично не має можливості здійснювати ефективний моніторинг фінансового стану та діяльності страховика, що може призвести до бажання знизити вартість послуги, незважаючи на загрозу виникнення в майбутньому проблем з платоспроможністю надавача послуги [2].
Наведені вище роль страхування в сучасному суспільстві, а також особливості здійснення страхової діяльності, про які велась мова, обумовлюють необхідність проведення постійного та зваженого контролю і нагляду за діяльністю страховиків, які такі послуги надають.
Метою такого контролю має бути забезпечення належного рівня страхових послуг, захист прав та інтересів споживачів страхових послуг, підвищення ролі страхування у суспільстві та формування довіри до страховиків з боку споживачів страхових послуг, і, безумовно, сприяння стабільності та економічній ефективності діяльності страховиків.
В подальших наших наукових пошуках з питань організації контролю та нагляду у сфері страхової діяльності ми більш детально будемо досліджувати питання мети контролю, суб’єктів, уповноважених реалізовувати контрольні повноваження у сфері страхування та інших, пов’язаних з цим питань. Зараз же відмітимо, що мета контролю та нагляду (про яку мова велась вище) може бути досягнена лише за умови забезпечення збалансованості між державним контролем у сфері страхування та громадським контролем, який має реалізовуватись громадськими об’єднаннями, що захищають інтереси споживачів, та саморегулівними організаціями страховиків.
Література:
1. Про страхування : Закон України від 07.03.1996 № 85/96-ВР : [Електронний ресурс] – Ліга : Закон Юрист. Версія 9.1.5. – К.: ІАЦ «Ліга» Бізнес Інформ, 2014
2. Про затвердження Концепції запровадження пруденційного нагляду за небанківськими фінансовими установами та Програми розвитку системи пруденційного нагляду за небанківськими фінансовими установами : Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 15.07.2010 р. № 585 : [Електронний ресурс] – Ліга : Закон Юрист. Версія 9.1.5. – К.: ІАЦ «Ліга» Бізнес Інформ, 2014
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
