:: LEX :: ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ
UA  RU  EN
 
  Main page
  How to take part in a scientific conference?
  Calendar of conferences
  Editorial board. PA «Naukova Spilnota»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Archive

Actual researches of legal and historical science (Issue 61)

Date of conference

16 May 2024

Remaining time to start conference 21


  Scientific conferences
 

  Useful legal internet resources
 

 Useful references
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Counters


 References


 Our bottun
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ
 
22.03.2018 13:40
Author: Гордєєва Ольга Іллівна, викладач вищої категорії, викладач-методист, Харківський Державний автомобільно-дорожній коледж
[Section 3. Civil and domestic law. Civil judicial law. Commercial law. Housing right. Obligation law. International private law. Labour law and public guarantee law]

Юридичні особи є основними товаровиробниками, що забезпечують економічний розвиток країни, насичення ринку товарами, роботами та послугами. Їх дії значною мірою визначають реальний стан додержання майнових та особистих немайнових прав інших учасників цивільних відносин. Крім того, цивільно-правова конструкція юридичної особи широко використовується у публічно-правових відносинах. 

З огляду на притаманний цивільному праву метод юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності учасників цивільних відносин цивільно-правова відповідальність має забезпечувати належне виконання цивільних обов’язків з боку всіх без винятку суб’єктів цивільного права.

Зазначене вимагає врахування особливостей юридичної особи з метою створення правових гарантій послідовної реалізації функцій цивільної відповідальності. 

Цивільний кодекс України запровадив класифікацію юридичних осіб, яка передбачає видокремлення юридичних осіб приватного та юридичних осіб публічного права, підприємницьких і непідприємницьких товариств та установ. 

У всіх випадках цивільно-правова відповідальність постає як санкція, тобто правовий наслідок порушення чужого суб’єктивного цивільного права. Вона настає винятково за наявності передбачених у законі чи договорі (щодо врахування вини) умов і втілюється у покладанні на зобов’язану особу суб’єктивного цивільного обов’язку з відшкодування завданої кредиторові (потерпілому) шкоди. Цей обов’язок випливає з порушеного обов’язку в регулятивних правовідносинах, але не збігається з останнім за своїм змістом.

З аналізу судової практики у справах цивільно-правової відповідальності юридичних осіб зміст цивільної відповідальності зумовлює такий її зв’язок з державним примусом, коли, з одного боку, реалізація цієї відповідальності забезпечується можливістю застосування відповідних примусових заходів, а з іншого – передбачає можливість добровільного відшкодування завданої шкоди. 

Правовим засобом, за допомогою якого здійснюється застосування цивільної відповідальності, є конкретна міра відповідальності – відшкодування збитків, сплата неустойки, втрата завдатку чи сплата його подвійної суми, сплата процентів за порушення грошового зобов’язання.

Змістовну визначеність функцій цивільної відповідальності зумовлено особливостями методу цивільного права, засадами цивільного законодавства та регулятивними можливостями правових засобів, які застосовуються з метою відшкодування (компенсації) завданої кредиторові (потерпілому) шкоди. 

Цивільно-правова відповідальність виконує лише дві функції – забезпечувальну і компенсаційну. З них об’єктивно гарантованою механізмом цивільно-правової відповідальності є тільки компенсаційна функція, тоді як реалізація забезпечувальної функції у її вузькому розумінні – як запобіжної щодо вчинення правопорушень – залежить переважно від суб’єктивних чинників (таких як особисте ставлення боржника до приписів закону й умов договору). 

Однією з ознак юридичної особи є відокремлене майно. Це майно є передумовою участі юридичної особи в цивільних правовідносинах, зокрема, передумовою покладення на неї цивільної відповідальності.

Норми щодо цивільної відповідальності юридичних осіб встановлено у ст. 96 ЦК. Зокрема, вказано, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Це означає, що саме юридична особа, а не держава, територіальна громад не інші особи не відповідають за боргами юридичної особи, що є загальним правилом. Цим встановлюється суб'єкт відповідальності, яким є сама юридична особа.

Щодо обсягу відповідальності встановлено наступне. Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Щодо відповідальності засновників, діє наступне правило. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Найбільший тягар відповідальності засновників юридичної особи за її боргами бачимо у випадку, коли вони відповідають всім своїм власним майном, що їм належить. Така відповідальність покладена на учасників повного товариства.

Відповідальність за зобов'язаннями, що виникли до реєстрації юридичної особи покладається наступним чином. Особи, які створюють юридичну особу, несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виникли до її державної реєстрації. Юридична особа відповідає за зобов'язаннями її учасників (засновників), що пов'язані з її створенням, тільки у разі наступного схвалення їхніх дій відповідним органом юридичної особи.

Викладене вище дозволяє дійти висновку, що цивільно-правова відповідальність виникає внаслідок наступних підстав: 

1) протиправні дії боржника; 

2) наявність наслідків у вигляді шкоди у кредитора; 

3) наявність причинного зв’язку між діями боржника і наслідками у вигляді шкоди, що виникли у кредитора; 

4) вина боржника. А відтак можна констатувати правильність та обґрунтованість концепції складу цивільного правопорушення як загальної і єдиної підстави цивільно-правової відповідальності.

Традиційно ЦК закріплює презумпцію вини особи, яка вчинила правопорушення. Це означає, що вона вважається винною у завданні шкоди, невиконанні зобов’язання або іншому правопорушенні, оскільки не буде доведено іншого (ст. 614 та ч. 2 ст. 1166 ЦК).

Таким чином, передумовами повноцінної і самостійної участі юридичної особи у відносинах цивільно-правової відповідальності є організаційна єдність і майнова відокремленість.

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ЦИВІЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ В ІНФОРМАЦІЙНІЙ СФЕРІ
12.03.2018 18:41
КОЛІЗІЙНІ ПИТАННЯ УКЛАДЕННЯ ШЛЮБУ В МІЖНАРОДНОМУ ПРИВАТНОМУ ПРАВІ
05.01.2018 11:50




© 2006-2024 All Rights Reserved At use of data from the site, the reference to the www.lex-line.com.ua is obligatory!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше