Проблеми методології вивчення права актуальні на кожному новому етапі суспільного розвитку. За допомогою різноманітних методів і прийомів дослідження не тільки забезпечується необхідний рівень наступності наукової думки, але й можливість одержання нового виду знання про предмети, що розглядаються.
Які ж власне методи можуть бути використані як методологічна основа формування системи знань про підготовчий етап цивільної процесуальної діяльності? Звичайно ж, насамперед, необхідно спиратися на досягнення сучасної філософської думки, використовувати розроблені нею нові положення як базис проведення досліджень різних предметів і явищ. При цьому сьогодні навряд чи можна ствердно говорити про появу якісно нового переліку можливих методів досліджень. Не в останню чергу це обумовлено безупинними спробами відходу від діалектичного методу вивчення світу, що тривалий час залишався єдиною світоглядною основою розвитку нашої держави, права й суспільства. Звернувши увагу на одновекторність даного способу пізнання, філософська наука, проте, ще далека від розробки нових ефективних у будь-якій системі наукового знання засобів і прийомів вивчення.
Було б значною помилкою під час визначення методологічних підстав дослідження підготовчого провадження не використовувати напрацювання філософської думки щодо загальнонаукових методів. Потенціал загальнонаукових методів дослідження підготовчого провадження може бути використаний під час формулювання тривалого прогнозу розвитку цивільного процесуального законодавства в частині норм, що регулюють підготовку справи до судового розгляду, оцінки ефективності інститутів, що забезпечують досягнення завдань цього етапу процесуальної діяльності, виявленню надлишкових або застарілих процесуальних правил і норм.
Як правило, у науці основоположним загальнонауковим методом уважають принципи, закони й категорії діалектики. Хрестоматійним уже стало розуміння діалектики крізь призму широкої можливості різнобічного пізнання досліджуваного предмету, визначення всіх без винятку його позитивних і негативних характеристик, зіставлення різних поглядів. Складно переоцінити значення діалектичного методу в дослідженні цивільного судочинства. Він дозволяє, аналізуючи протилежні погляди, визначити сутність цивільної процесуальної діяльності суду й осіб, що беруть участь у справі, щодо підготовки справи до судового розгляду. Саме діалектика надає можливість простежити весь шлях руху справи в межах її підготовки й вирішення, оцінити норми цивільного процесуального законодавства на предмет їх ефективності й затребуваності.
Важлива роль цього методу у визначенні характеру необхідних змін цивільного судочинства. Даний прийом пізнання не тільки сприяє тому, що добре помітними стають проблемні аспекти правозастосування цивільного процесуального законодавства, але й найбільш оптимальні з погляду суспільного сприйняття шляхів їх удосконалення. Це в широкій перспективі надає можливість швидкого коректування судової практики, її адекватності суспільним запитам і потребам.
Не можна не вказати й на роль діалектичного методу в одержанні теоретичних висновків про нові для вітчизняної правової системі інститути і конструкції, застосовувані в підготовчому провадженні. Постійно аналізуючи динаміку здійснення правосуддя в цивільних справах, зіставляючи її із завданнями поліпшення правового захисту прав громадян, можна дати оцінку судових процедур і перспектив їх подальшої гармонізації з європейським законодавством.
Крім діалектики, неоціненну допомогу дослідникові цивільного процесуального права може надати використання у своїх роботах методу системного аналізу. Відображаючи характер цивільних процесуальних правовідносин, системний аналіз сприяє осмисленню проблематики з позиції системи, тобто дозволяє представити досліджуваний предмет як цілісну систему, виявити наявні взаємозв’язки її елементів, зрозуміти логіку її структури й розвитку. Щодо проблеми підготовчого провадження це означає виявлення його оптимальної структури, обґрунтування необхідних цивільних процесуальних дій суду й осіб, що беруть участь в аспекті досягнення цілей і завдань даного етапу процесу, визначаючи зміст підготовки, сконцентрувати увагу на юридичних наслідках здійснення судових процедур. Застосування цього методу дозволить досягти логічної завершеності нормативної регламентації підготовчого провадження в цивільному процесі, сформувати теоретичну основу здійснення підготовки справи до судового розгляду.
Не позбавленим підстав вбачається і застосування в сучасних процесуальних дослідженнях методів, що тривалий час вважалися не властивими юридичним наукам. Методи так званих неюридичних наук цікаві насамперед тим, що дозволяють обґрунтовувати відмінний від усталеного погляд на сутність досліджуваного предмету з інших позицій, з розширенням спектру можливої аргументації, із залученням додаткових прийомів наукового аналізу. Очевидно, що концептуальний розвиток судової влади пов’язаний із чітким обґрунтуванням бажаних результатів, обов’язковим урахуванням того, які наслідки можуть мати ті або інші реформи правової системи. У цьому зв’язку, роль неюридичних методів, напевно, важко переоцінити. Їх використання надає усі можливості прорахувати наслідки законодавчих перетворень в економічній і політичній сферах, соціальному житті суспільства. У більш широкому плані, це дозволить прогнозувати вплив конкретних норм права на стан і розвиток суспільства в різних сферах життєдіяльності. Іншими словами, оцінити вплив законодавства на суспільні відносини [1]. На наш погляд, за допомогою методів неюридичних наук може бути значно розширена методологічна основа досліджень цивільного процесуального права, зокрема і підготовчого провадження. Застосовуючи методи економічного аналізу можна прорахувати вартість здійснення правосуддя в цивільних справах, використання соціологічних методів дозволяє бачити потреби суспільства в перетвореннях різного роду, «відчути» його очікування, що, звичайно, збільшує довіру громадян до судової системи.
Значну користь для дослідника правової проблематики мають загальноправові прийоми і способи пізнання правових явищ. Природа кожного правового явища може бути розкрита за допомогою таких методів. Тому загальноправові способи, засоби і прийоми вивчення є важливою складовою методології цивільного процесуального права.
Одним із загальноправових методів дослідження є метод узагальнення судової практики. Теоретичні висновки повинні одержувати необхідну апробацію практикою правозастосування. Вони повинні поєднати вирішення теоретичного завдання й можливу свою реалізацію. З огляду на це методологічною основою дослідження проблем підготовчого провадження є метод узагальнення судової практики. Виявляючи недоліки правового регулювання, цей метод сприяє формуванню належної правової доктрини, затребуваної в законодавстві та сприйнятої практикою правозастосування.
Література:
1. Малешин Д. Я. Методология гражданского процессуального права // Правоведение. 2010. № 1. С. 60-61.
_______________________
Науковий керівник: Курило Микола Петрович; доктор юридичних наук, професор, Сумський національний аграрний університет
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
