:: LEX :: ІДЕОЛОГІЧНО-ПРАВОВОВІ КОНЦЕПЦІЇ ЦАРСЬКОЇ ВЛАДИ ЗА СЕМАНТИКОЮ СКАРБІВ ТА ТЕРАТЕВТИКИ У НОСІЇВ КУЛЬТУРИ ГАВА-ГОЛІГРАДИ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 25)

Термін подання матеріалів

17 вересня 2020

До початку конференції залишилось днів 37


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ІДЕОЛОГІЧНО-ПРАВОВОВІ КОНЦЕПЦІЇ ЦАРСЬКОЇ ВЛАДИ ЗА СЕМАНТИКОЮ СКАРБІВ ТА ТЕРАТЕВТИКИ У НОСІЇВ КУЛЬТУРИ ГАВА-ГОЛІГРАДИ
 
28.02.2007 18:34
Автор: Кіндзерський Володимир Іванович, юридичний факультет Тернопільского національного економічного університету
[Теорія та історія держави і права. Історія політичних і правових вчень. Філософія права]
Вивчення історії держави і права України періоду античності стикається з великими труднощами, пов'язаними з відсутністю писемних джерел. В зв'язку з цим деякі регіони України "випадають" з розгляду розвитку державно-правового процесу. Не є винятком в цьому і Тернопільщина, а між тим, цілий комплекс матеріально-речових джерел (залишки протоміських центрів, фортифікації, скарби) засвідчують для 9–6 ст.до.н.е. наявність тут структурованого політичного утворення, а отже, держави і права. Реконструювати деякі риси даної племінної протодержави можливо за допомогою аналізу скарбів і тератевтики, семантичне навантаження яких відбиває тогочасні ідеологічні і правові реалії. Адже в епоху релігійного світогляду і містичного світосприйняття соціальна поведінка людини визначалась не тільки економічним детермінізмом, а й ідеальними мотивами з царини ідеологічно-правових вчень і яскраво втілена в матеріальній культурі.
Період Гальштату (ранній залізний вік 12 – 6 ст. до н.е., HaА1 – HаC за європейською хронологією) став ключовим моментом в історії європейської цивілізації, оскільки саме з цього часу розвиток її продуктивних сил і державно-політичної та соціальної надбудови став дорівнювати, а подекуди переважати близькосхідний. Походи “народів моря”, що поряд з Хетським знищили і ахейські палацові царства, створили можливісті для розвитку нової форми держави – поліса, підмурка класично-рабовласницького суспільства. Але полісна система займала лише незначну частину континенту (Греція і Апенніни). За її межами було безліч племен, що пішли іншим шляхом формування надобщинних політичних структур (політогенеза). Про його суть суперечка ведеться і понині (військова демократія, вождизм, ранньо-рабовласницькі племінні царства). В наукових колах Центральної Європи (переважно Балкан) популярності набула теорія існування ранньодержавних (у деяких авторів протодержавних) дворівневих військово-політичних об’єднань у фракійців на чолі з "богом-царем", пов’язаним з культом Діоніса-Арея (Дзібелсурда у фракійців) і родоплемінною знаттю – “tarabosteis”, об’єднаною в конічні клани. Завдяки відомим причинам, з їх середовища виділявся окремий царський рід – vrekun, що узурповував військові і сакральні функції (наприклад, бесси в племен сатрів). Ряд городищ, що панували над своєю округою, творили сакральний союз. Тобто соціум (принаймі фракійський, адже саме на його матеріалі виникла дана схема) являв собою цілий ряд потестарно-дуалістичних об’єднань на чолі з вершниками – “дзібітідами” (Гезехій з Олександрії), що ведуть свій рід від Дзібелсурда і пов’язані між собою його культом і втіленням його на землі – царем [1,с.186: 6,с.78]. Саме з симбіозу вершників і землеробів виросла у фракійців царсько-жрецько влада. Так, пов’язане з владою і вершником дієслово  і зв’язаний з ним субстантив  означає – “роздаючий наділи” [16,с.21]. В процесі політогенеза, якщо теоретично уявити його у вигляді ієрархічної драбини стадій-ступенів, вищеописане відповідало б чіфдому (вождівству). У вітчизняній історіографії дане стадіальне узагальнююче визначення – чіфдом, – для лісостепових племен кіммерійського і скіфського періодів ніколи прямо не вказувалося. Та до нього тяжіє цілий ряд соціально-політичних реконструкцій. Так, відмічається, що у носіїв скіфської культури в лісостепу в часи Скіфії відбувся процес трибалізації, були свої царі і знать-вершники, а отже – відбувся процес трансформації з механічної етнічної спільноти в політичну.
Період BrD – HaА1 (13-11 ст. до н.е. за Міллером-Карпе), час появи фракійських гальштатських племен на Україні, характеризується великою міграційною активністю і пов'язаними з нею війнами. З писемних джерел (переважно Єгипетських документів з “Телль-ель-амарнського” архіву) нам відомий лише заключний етап цього процесу – вторгнення ”народів моря” на Близький Схід. Впливовими дійовими особами в ньому були носії культурної групи Колоджені-Ноа-Собатинівка 7,с.15: 17,с.19. Саме їх кераміка і зброя знайдені в похованнях у Кносі (Зафер Попоура) на Криті в Енкомі (Скарб зброї) на Кіпрі, м.Угарит, Родосі (Ялісос), Трої шар VIIа і в палаці Пілоса, а також на давньоєгипетських рельєфах з Луксору і Медінет Хабу 9,с.12. Але поштовхом до їх походів був тиск із глибин Hinderlandy мігрантів, часів першого фракійського розселення, що припало на 13-12 ст. до н. е. [4,с.30. Передумовою до цього стала зміна клімату в 13 ст. до н. е. та демографічний вибух кінця бронзи, коли велика кількість бронзових і перші залізні знаряддя значно збільшили продуктивність праці
Як вже зазначалося, причиною цього натиску на Близький Схід стало просування на Україну гальштатських фракійських племен, які витісняли попередніх осадників. Так у пониззі Дунаю утворилася група Сілеану-Рімнічеле, як наслідок осідання на землях носіїв Кослоджені племен культури Монтеору з незначним впливом носіїв Тей IV-V . Подібний процес мав місце і в середньому Подністров'ї, де племена культури Ноа витіснялися фракійцями-переселенцями – носіями культур Гава-Голігради [15,с.116].
Як бачимо, початок власне історичного періоду на Україні був переповнений військовими сутичками і грабіжницькими набігами – найхарактернішою рисою вождизму чи військової демократії [8,с.7]. Етнічні протуберанси кінця бронзи початку заліза нерідко називають першим “великим переселенням народів”, яке змінило історію людства в свій час не менше, ніж переселення початку середньовіччя. Тому й умови, що зумовили ці переселення, були схожими: процес політогенезу і, відповідно, трибалізації; поява знаті, що мріяла про здобич, оскільки того, що вона одержувала через систему редістрибуції, було замало.
На 9 ст. до н. е. складання структурованого політичного суспільства завершилось в фракійців. Археологічні свідчення з пам. Гава-Голігради відображають соціум з класовою paideia [10,с.48]. Найяскравішим прикладом цього є Михалківський скарб (Михалково Борщівського району), символи з речей якого ідеологічно відображають культ сонця, тобто царської влади [11,с.97]. Так, ажурні підвіски з с.Лисичок (Тернопільщина), що є верхньою частиною бляхи-фалари (збруя коня в колісниці), знайденої цілою в Михалкові, аналогічні виробам з скарбу с.Рожанці біля Белграда і Баян-Семерія (Румунія) [11,с.97]. На період НаВ припадає пік популярності виробів на зразок Михайлівських у лісостепових племен України. Так, у Київському музеї є кільце-пластинка, з Зарубенців відомі брошки у вигляді крил, а на городищах лісостепу (Субутівське, Немирівське, Чорнолісся) багато бляшок – все голіградського типу. Безперечно, це спричинено спільністю ідеології влади та політичного життя. Справа в тім, що в період 750-725 р.до н.е. відмічена інфільтрація в племінне середовище України племен кул. Бесарабь. Їхні жертовники, пов’язані з царським культом предка на кшталт Дзібелсурда і Кібелли та хтонічно-солярним культом, відомі з жаботинівських протоміських центрів, а кераміка – з голіградських городищ (с.Кривче Тернопільщина). [4,с.35]. Зазначимо, що привілейований клас у дворівневих суспільствах з'являвся, переважно, як наслідок завоювання. Панування у фракійців експлуатації на кшталт спартанської ілотії (породженої завоюванням) відзначали Афіней, Філарх, Теопомп, Агатархід. На відміну від спартіатів-фалангітів, привілейовані на Україні в передскіфський і скіфський час були кінними вершниками. Саме з ними слід пов'язати городища лісостепу 9 ст. до н.е., де величезна площа виділена під загони для худоби. Справа в тім, що в гальштаті ще не знали важкого плуга і розорювали лише легкі грунти річкових долин. Отже, фонд земель для обробітку був обмежений, а при екстенсивному землеробстві це призводило до відсутності можливості здобути надлишковий продукт шляхом збільшення посівних площ. [7,с.137]. Тому основним багатством була худоба, що випасалась нерідко у степу, а її господарі вели полукочове життя.
В архаїчних соціумах ідеологічне обгрунтування влади нерідко важило більше, ніж її економічне підгрунтя. Характерним прикладом цього є деспотична влада “людини-птаха” над полінезійцями Пасхи, що спиралась лише на їх сліпу віру в його “мана”-магічну силу. Концепція одночасно божественної волі, сили і енергії, а також долі певних індивідів, що надає право і зобов'язує їх царювати, поширена і серед індоєвропейців. Найяскравішим прикладом є давньоіранський “фарн” (дослівно – щастя), що уособлювався з приналежністю до певного роду (Парадатів – Кей-Сіявушидів) і інвеститурними речами. На наш поглядю, саме останніми є дві надзвичайно цікаві жіночі статуетки з “ялинковим” орнаментом що знайдені на городищах Лисички і Кривче Тернопільської обл. Найближчі аналогії їм відомі з Кікладських островів [10,с.94]. Це зображення Mi Lugal – жінки-царя, верховної жриці, а, можливо, і Кібелли, пов'язаних з царською інвеститурою.
“Ялинковий” орнамент в античності одноголосно тлумачився як стилізація священної ялини, що по календарній смерті Атіса посилалась у святилище Кібелли. Цей ритуал пов'язаний з діонісіями і кривавими жертвами та царською ідеологією, а саме, що влада дається тимчасово Діонісом через втілення останнього в тіло правителя. Так, у Гезехія зберігся голос “     “ (одержимий Зевсом Фригійським (Діонісом), величний) [5,с.97: 6,с.137]. Міфологічно це виражалося в культі Діоніса Оместа, що "вимагав" людських жертв перед Саламіном. А у «Вакханаліях» Еврипіда розповідається, що Фіванський цар був розірваний в якості культової жертви Агавою, жрицею "Mi Lugal” Вакха-Діоніса [14,с.129]. Дана міфологема пов'язана з культом ритуального вбивства царя після того, як він відцарював свій термін і почав старіти, що робило його “загрозою щастю царства”. Подібна віра про зв'язок благополуччя соціуму із здоров’ям правителя ще зовсім недавно існувала в африканських племен, зокрема шаллуків верхнього Нілу. На Криті правителя в жертвоприношенні заміняли діти, так, у Кноському палаці в одній із культових галерей віднайдено 6 трупів зі слідами канібалізму. На городищі Кривче також є дитяче інгумаційне поховання, а між тим голіградці не практикували поховань у межах поселень, окрім того, вони сполювали покійників [11,с.94]. В описаному вище культі цар і жертва виступають завжди в образі бика (житіє св. Дазія, Симонід, монети едонів), а промені царської корони з Михалківського скарбу стилізовані під роги. У культовій практиці царської інвеститури величезне місце займали певні предмети – iman, переважно статуетки, присвячені божеству, які передають силу (bagun – одночасно це означає одержимість богом) останнього свому господарю. [3,с.202] Безперечно, саме iman є згадувані вище статуетки та золота фібула з Михалкова в вигляді вовка-davoi. Адже Вакх древнім уявлявся не тільки сонцем, а й соколом і вовком. Саме останнім він виступає на гальштатському настінному малюнку (петрогліфі) з с.Іроча в Прикарпаття. Композиція з світового дерева, вершника і вовка є канонічним зображенням царської інвеститури (надання влади devos mekas (великими богами)) у фракійців. [2,с.236] Отже, в гальштаті в Подністров’ї панувало уявлення, що правитель, син Матері Богів і сам солярно-хтонічний бог, а отже, і безсмертний, і тільки служачи йому, можна також цього досягти. Дана концепція сильно перегукується з фрігійськими (вони були етнічно близькі фракійцям) [12,с.76].
Отже, можемо констатувати, що в Подністров'ї у передскіфський період склалося політико-структуроване суспільство. Характерною ознакою якого було те, що влада правителя базувалась на вірі в його оракул і "фарн" та сакралізації інституту царської влади. Остання тримала примат над особистістю правителя, що було пов'язано з концепцією “божественного” (а насправді – родового), а не монархічного суверенітету. У житті це втілювалось у практиці тимчасових царів. Тобто цар був не стільки продуктом соціального розвитку, скільки ритуальним персонажем – носієм космічного порядку і втіленням підвладного йому колективу, посередником між світом богів і земним. У цій історико-культурній традиції держава осмислювалась як тілесна “плоть” царя. Панувала антропоморфна концепція соціуму. Можливо, що й організація суспільства за потестарно-дуалістичним принципом була пов’язана з цим антропоморфізмом; цар (він, як ми наголошували, ще не мислився окремо від своєї родової групи) – голова, народ – тіло.
Література
1. Абаєв В.А. Фракийский социальный термин “tarabosteis”.// Этногенез народов Балкан и Северного Причерноморья. Лингвистика, история, археология. – Москва, 1989. – С.186-193.
2. Бандрівський М. Гальштатські пам’ятки в околицях села Ірича.// Нові матеріали з археології Прикарпаття і Волині. – Львів, 1991. – С.230-245.
3. Баюн Л. С. Орел В.Є. Язык фригийских надписей как исторический источник.// ВДИ. – 1989. – №3. – С.200 – 203.
4. Безсонова С. С. Глиняні жертовники лісостепового Подніпров’я ранньоскіфського часу.// Археологія. – 1996. – №4. – С. 25-3
5. Василева М. Гора. Бог и Имя. О некоторых фрако–фригийских параллелях.// ВДИ. – 1990. – №3. – С.94-99.
6. Довгало Т. І. Становление идеологи раннеклассового общества. – Минск, 1980. – 210 с.
7. Златковская Т. Д. Возникновение государственности у фракийцев. – М.: Просвещение, 1971. – 450 с.
8. Клочко В.И. “Народи моря” и Северное Причерноморья. // Археология. – 1990. – №1. – С.10-15.
9. Крушельницька Л. І. Пам’ятки гальштатського періоду межиріччя Вісли, Дністра, Прип’яті. – Київ: Наукова думка, 1993. – 435 с.
10. Малеев Ю.И. Гальштатские городища Западной Подолии и Прикарпатья.// Межплеменные связи эпохи бронзы на Украине. – Киев: Наукова думка, 1987. – С.84-97.
11. Массон А.А. Экономика и социальный строй древнейших обществ. – Москва: Наука, 1976. – 215 с.
12. Моисеева Г.А. К вопросу о характере фригийского государства в VIII – начале VII в. до н.е.// ВДИ. – 1986. – №3. – С.67-80.
13. Отто Б. Приносимый в жертву богу.// ВДИ. – 1995. – №1. – С.120-134.
14. Ріваладзе Є.В. Бактрийский гопатшах. Нефритовая пластика с изображением человека-быка и правителя.// ВДИ. – 1995. – №1. – С.136-150.
15. Смірнова Г.І. Про етнокультурні зміни в розвитку середньодністровського реныону в VII ст. до.н.е.//Археологыя. – 1997. – №3. – С.115-121
16. Фол А. Методологические проблемы изучения праистории Балкан. // ВДИ. – 1992. – № 1. С. 21–34.
17. Bouzek J. The Aegean, Anatolia and Europe: cultural interrelations in the Second millenium. В.С. – Рraha, 1985. – 269 р.

e-mail: vova19782004@mail.ru
допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПИТАННЯ ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ ОСВІТИ В ПЕРІОД ДИРЕКТОРІЇ УНР
28.02.2007 18:46
УКРАЇНСЬКЕ ДЕРЖАВО- ТА ЗАКОНОТВОРЕННЯ В ПЕРІОД ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ
28.02.2007 18:43
ПРОБЛЕМИ АДАПТАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА В ЧАСТИНІ ЗАХИСТУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ВІДПОВІДНО ДО ПРАВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
28.02.2007 18:42
ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВОВИЙ АНАЛІЗ ЗАБОРОНИ КАТУВАНННЯ
28.02.2007 18:39
ПРОБЛЕМА ЗЕМЛЕВОЛОДІННЯ У ФРАНЦІЇ КІН. XVIII СТ. В НАУКОВІЙ СПАДЩИНІ ІВАНА ЛУЧИЦЬКОГО
28.02.2007 18:36
ЛЕГІТИМНІСТЬ СПІЛЬНИХ МІЖДЕРЖАВНИХ РАДЯНСЬКО-НІМЕЦЬКИХ ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ
27.02.2007 18:13
ТЕНДЕНЦІЇ ЯКІСНОЇ ЗМІНИ ПРАВ ЛЮДИНИ У ЗВ’ЯЗКУ З АКТИВАЦІЄЮ ТЕРОРИСТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ
27.02.2007 18:11
ІДЕЯ ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ В ІДЕЯХ МИСЛИТЕЛІВ РІЗНИХ ІСТОРИЧНИХ ЕПОХ
27.02.2007 18:09
ХРИСТИЯНСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ І ПРАВА ЛЮДИНИ
27.02.2007 17:39
ПРОБЛЕМИ ЗАКОНОДАВЧОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ
26.02.2007 17:37




© 2006-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше