:: LEX :: КРИМІНАЛІСТИКА: РОЛЬ У НІЙ ЇЇ ФУНДАТОРІВ ГАНСА ГРОССА ТА СТЕПАНА ГИКА
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 26)

Термін подання матеріалів

15 жовтня 2020

До початку конференції залишилось днів 22


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

КРИМІНАЛІСТИКА: РОЛЬ У НІЙ ЇЇ ФУНДАТОРІВ ГАНСА ГРОССА ТА СТЕПАНА ГИКА
 
29.03.2019 13:08
Автор: Корж Костянтин Олександрович, старший судовий експерт сектору балістичного обліку відділу криміналістичних видів досліджень Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України
[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Медичне право. Судові та правоохоронні органи. Адвокатура]

Сучасний етап розвитку світової цивілізації характеризується системними трансформаційними змінами, оскільки він обумовлений епохою глобалізації. Сьогодні наука криміналістика посідає особливе чільне місце в пізнанні юридично значимих фактів, подій і явищ сучасного світу [10, с. 48–50]. 

Криміналістика як наука має багатовікову історію становлення. Це, передусім, історія формування сфери практичної діяльності з розкриття злочинів і розвитку її теоретичних засад, що суттєво вплинули на сучасний стан науки. Необхідність історіографії криміналістики, як і будь-якої іншої галузі знань, постає лише тоді, коли вже накопичено й узагальнено значний обсяг конкретних історико-практичних матеріалів і фактів, оскільки наукова історіографія є не передумовою вивчення історії, а результатом старанного, усебічного та глибокого її опанування [1, c. 62].

Нині неможливо уявити ефективну стратегію, організацію і тактику запобігання, протидії, розслідування злочинів, пізнання та доказування фактів без використання криміналістичних знань, навиків і вмінь. Протягом багатьох років дослідженню криміналістики приділяли увагу такі провідні вчені: Р. С. Бєлкін, В. І. Бояров, В. К. Весельський, В. Г. Гончаренко, Г. Гросс, В. О. Коновалова, В. П. Колмаков, І. І. Котюк, Г. А. Матусовський, М. В. Салтевський, М. Я. Сегай, В. В. Тіщенко, В. Ю. Шепітько та інші. Історія розвитку української, європейської і світової криміналістики свідчить, що тут ще є багато таємного, нового, невідомого й недослідженого. Саме тому у даній статті піде  мова про роль у ній її фундаторів Ганса Гросса та Степана Гика. 

Гросс, Ганс - реакційний австрійський юрист, криміналіст. У 1893 році правознавець видав посібник для судових слідчих, в якому узагальнив свій багатий досвід повсякденних спостережень в галузі криміналістики. Основна наукова праця Ганса Гросса «Керівництво для судових слідчих як система криміналістики», де автор визначив предмет криміналістики так: криміналістика по суті починається там… де встановлюють… як саме вчинено злочин. Як досліджувати способи вчинення злочинів і розкривати ці злочини, які бувають мотиви вчинення злочину, з якою метою — про все це не розповідає ні кримінальне право, ні процес. Усе це становить предмет криміналістики і особливої її частини: кримінальної психології [3, с. 7]. Фактично в цій праці були систематизовані накопичені на той час у світі знання про засоби пізнання, доказування, розслідування, які використовуються в правосудді і судочинстві. Практично це перша наукова праця у світовій юриспруденції, в якій були системно узагальнені засоби і методи пізнання, доказування, розслідування, які використовувались на той час у сфері кримінального провадження

З 1873 р Гросс почав регулярно публікувати свої статті в різних юридичних виданнях. Так, в цього ж року він опублікував статтю під назвою «Проект розвитку права», в 1874 р - «Грошовий штраф в проекті нового кримінального закону», в 1877 р - «До вступного закону після пропозицій Комітету від 11 вересня 1877 г.», в 1880 р - «Про прийняття основ, які виключають наявність злого наміру і кримінальну відповідальність, до кримінального закону» і т. д. [6, с. 119-120]. 

Г. Гросс узагальнив і систематизував наявні на той період часу наукові знання і практичний досвід розкриття і розслідування злочинів. Він розумів, що технологічний і науковий прогрес відкривають нові можливості для виявлення і збереження слідів злочину, встановлення та доведення винності у вчиненні злочину. Успішність використання при розкритті злочинів так званого «природничо-наукового методу» зміцнила Гросса на думці, що центральне положення серед методів розкриття злочинів повинні займати речові, а не особистісні докази. Надаючи виключно важливе значення «Реальностям кримінального права», збиранню речових доказів до слухання справи в суді. Г. Гросс зазначав: «...відтепер центр тяжіння процесу повинен бути перенесений з судового розгляду на період попереднього слідства»[ 9, с. 17].

І попереднє слідство зобов'язане не тільки знайти, але і використовувати всі дані - ось чому особливо важлива діяльність судового слідчого та його професійна підготовка, і як тільки криміналістика досягне своєї найвищої сходинки розвитку, то і судовий слідчий і його праця отримають головне значення у всьому процесі »[ 6, с. 12]. 

У 1900 р Гросс повідомляв в «Архіві до кримінальної антропології і криміналістики», що є переклади його книг на російську, французьку, іспанську та датський мови, а також підготовлені переклади на італійську, сербський, угорський і японський [8, с. 176].

Після смерті Гросса його «Керівництво» піддавалося подальшій переробці, зокрема, Хеплером, Беллавічем, Грассбергера, Геердсом, Зеєліг і іншими. За наявними даними, Гросс став використовувати слово «криміналістика» як назва особливої наукової дисципліни, яка займається розкриттям злочинів на науковій основі. Г. Гросс уперше об’єднав в єдине ціле всі відомі на той час науково-технічні прийоми розслідування злочинів і наукові засади тактики проведення слідчих дій [5, с. 6]. 

Перша друкована праця С. Гика «Кодекс кримінального поступування» була видана українською мовою в Перемишлі в 1941 році. Книга була кишенькового формату, в її додатках було вміщено 35 зразків судових документів. По суті, цей універсальний інструмент був завжди під рукою і слугував для захисту прав кожного українця [7,  с. 215-219].

Найвідомішою книгою С. Гика є  «Криміналістика», що вийшла друком у Реґенсбургу в 1948 році і була перевидана в Лондоні в 1964 році. Перше видання книги з 11 розділів і мало 221 сторінку. Вказана книга є першим українським підручником з криміналістики, але ця праця стала відомою в Україні лише через півстоліття [2, с. 564 ].

Перша наукова праця С. Гика «Свідок, його зізнання, права та обов’язки в карному праві» була завершена в червні 1946 року і дозволила авторові здобути звання доктора кримінального права. Друга наукова праця С. Гика «Вина та її докази в кримінальному праві». Заключна робота С. Гика стосувалася криміналістичної психології і називалася «Рівень злочинности переміщених осіб в 1944-1949 роках»[ 4, с. 332]. 

Ганс Гросс і Степан Гик — автори перших у світі англомовних і україномовних підручників «Криміналістика». Разом з тим, заслуги їх для розвитку криміналістики і кримінально-правової науки в широкому сенсі важко переоцінити. Вони не тільки узагальнили в рамках криміналістики розрізнене наукове знання про розкриття і розслідування злочинів, а й впровадили його в практику органів поліції, жандармерії і юстиції, домоглися розвитку криміналістики як університетського навчального предмета. 

Література

1. Иванов С. В. Методологические проблемы исторического познания / С. В. Иванов, А. М. Коршунов, Ю. В. Петров. – М. : Высшая шк., 1981. – 298 с. 

2. Гончаренко В. Г. Право і криміналістика / В. Г. Гончаренко // Криміналістика. Вибране. – К. : 2011. – 791 с.

3. Гросс Г. Руководство для судебных следователей как система криминалистики / Г. ГросС. — Новое изд. перепеч. с изд. 1908 г. — М.: ЛексЭст, 2002. —167 с. 

4. Котюк І. І. Теорія судового пізнання : монографія / І. І. Котюк. – К. : Київський університет, 2006. – 435 с.

5. Криминалистика: учебник для студентов / Под ред. А.Ф. Волынского, В.П. Лаврова. 2-е изд., перераб. и доп. М.: ЮНИТИ-ДАНА: Закон и право, 2009., 360 с.

6. Нежурбіда С. Ганс Гросс: людина, вчений, вчитель // Вісник Академії прокуратури України. 2006. № 3., 220 с.

7. Сокол В.Ю. Современные подходы к определению предмета криминалистики // Общество и право. 2009. № 2 (24). С. 215-219

8. Торвальд Ю. Криминалистика сегодня. Ростов-на-Дону: Феникс, 1996.,  377 с.

9. Шавер Б.М., Винберг А.И. Криминалистика. М.: Юридическое издательство НКЮ СССР, 1940.,  179 с.

10. Шепітько В. Ю. Тенденції криміналістики в умовах глобалізації сучасного світу /В. Ю. Шепітько // Актуальні питання теорії і практики криміналістичної науки : матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конференції (Київ, 23 січня 2015 р.) – К. : Гельветика, 2015. – С. 48–50



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
МЕТОД РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ «МЕТОД ЛОГІЧНИХ РОЗДУМІВ» В. М. НАТАНСОНА
29.03.2019 13:17
ЕДИНЕ ДЖЕРЕЛО ПОХОДЖЕННЯ САМОРОБНОЇ ВОГНЕПАЛЬНОЇ ЗБРОЇ
29.03.2019 12:58
ДІЯЛЬНІСТЬ СУДУ ПРИСЯЖНИХ (НА ПРИКЛАДІ США): ЗАПОЗИЧЕННЯ МІЖНАРОДНОГО ДОСВІДУ УКРАЇНОЮ
22.03.2019 12:34
РОЗРОБЛЕННЯ ГАНСОМ ГРОСОМ «МЕТОДУ ВИЗНАЧЕННЯ МОМЕНТУ ТВЕРДОГО ПЕРЕКОНАННЯ ПРО ОБСТАВИНИ СПРАВИ» ТА «МЕТОДУ ГРАФІЧНИХ ТАБЛИЦЬ»
09.04.2019 11:30
ЩОДО ПОНЯТТЯ ТА ЗМІСТУ ОЛІГАРХІЇ
07.04.2019 13:34
КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВЕ ЗНАЧЕННЯ ЛІКАРСЬКОЇ ПОМИЛКИ
04.04.2019 15:55
ПИТАННЯ ПРОЦЕСУ ЕЛЕКТРОНІЗАЦІЇ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ В СУЧАСНИХ УМОВАХ ЙОГО УДОСКОНАЛЕННЯ
03.04.2019 13:19
ПРИНЦИП ЗМАГАЛЬНОСТІ КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
01.04.2019 19:29




© 2006-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше