:: LEX :: СТАНОВЛЕННЯ, СУЧАСНИЙ СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ УКРАЇНСЬКО–ІНДІЙСЬКИХ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 25)

Термін подання матеріалів

17 вересня 2020

До початку конференції залишилось днів 36


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

СТАНОВЛЕННЯ, СУЧАСНИЙ СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ УКРАЇНСЬКО–ІНДІЙСЬКИХ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
 
05.08.2019 10:44
Автор: Гришина Катерина Андріївна, асистент кафедри Українознавства «Одеська державна академія будівництва та архітектури»
[Секція 9. Історія країн світу та міжнародні відносини]

Сучасна Індія – країна, що від кінця ХХ століття динамічно розвивається і бере курс на набуття статусу «світової держави». Це відбувається завдяки низці чинників: геополітичному розташуванні Індії, потужної промислової бази, розвитком сільського господарства, зростаючим науково-технічним потенціалом. Доцільність співпраці України з Індією зумовлена низкою факторів як ринок збуту для власних товарів, так і зміцнення позицій в міжнародній ієрархії.

Проблемами сучасного стану, розвитком і перспективи відносин між Україною й Індією розглядаються здебільшого вітчизняними науковцями. Серед основних дослідників даного питання необхідно виділити таких, як Борділовська О.А. [1], Кобзаренко А.М. [2], Рачек Д.В. [3], Ходоровський А. [4].

Вивчення становлення, перспектива, розвиток двосторонніх відносин між Україною та Індією на сучасному етапі становлять мету цього дослідження. Яка, загалом, вирішується через спробу розв’язання ряду завдань: аналізу становлення міждержавних відносин, характеристика сучасного стану досягнутих результатів українсько-індійських відносин та визначення подальших перспектив співробітництва.

Контакти України з Індією були започатковані ще у 60 – 70-х роках ХХ століття за часів колишнього СРСР, коли Україна разом з іншими союзниками республіками надавала економічну і військову допомогу Республіці Індія, яка незадовго до того здобула незалежність. За оцінками фахівців, внесок України у загальний обсяг радянської допомоги Індії у середньому склав близько 30%, а у деяких секторах – металургії, важкому машинобудуванні, енергетиці, постачанні зброї – частка України була значно вищою [3, с. 48].

Таким чином, ще до здобуття незалежності Україна вже мала багатий історичний досвід відносин з Індією, що створювало базу у побудові політичних та економічних відносин між двома країнами.

З грудня 1991 року, коли Індія визнала Україну як суверенну незалежну державу виникає зміцнення двосторонніх відносин обох держав.

У січні 1992 року було підписано Протокол про встановлення дипломатичних відносин, а згодом, у березні того ж року, Л. Кравчук здійснив свій перший закордонний візит саме до Індії. Він завершився підписання двосторонньої угоди про дружбу та співробітництво, торгівельно-економічні зв’язки та співпрацю в галузі науки й техніки. Індійська сторона також усвідомлювала перспективність зв’язків з Києвом, а тому в липні 1993 року до України з офіційним візитом прибув президент Індії Шанкар Шарма. У ході візиту сторони обговорили нагальні міжнародні проблеми та розвиток двосторонніх економічних зв’язків [4, с. 281].

Протягом 90-х роках між Україною і Індією було підписано більш ніж 10 двосторонніх угод, створена Індо – Українська міжурядова комісія по співробітництву в напрямках торгівлі, економіки, науки, технології і культури. У 1996 році Україна підписала контракт на постачання 320 танків Т-804Д з Пакистаном [3, с. 202] і з огляду цього контракти у травні 1998 року Індія провела ядерні випробування в пустелі Похран.

Новий рівень українсько-індійських міжнародних відносин набуває з 2001 року, коли Державний міністр закордонних справ Індії перебував з візитом в Україні. Було підписано договір про двостороннє сприяння та взаємний захист інвестицій.

У ході подальших взаємовідносин було підписано низку документів – договір про взаємну правову допомогу в цивільних та господарських справах, угоду про співпрацю у сфері оборони, угоду про співпрацю у сфері ядерної безпеки.

Протягом 2011 – 2012 років Україна активізувала свою політику щодо Індії та задекларувала намір розвивати з нею відносини всеохоплюючого партнерства, таким чином міжнародні відносини мають вивести двосторонню співпрацю на вищий рівень [2, с. 183].

У результаті подальших українсько-індійських відносин на сучасному етапі двосторонні відносини зміцнились в галузі фармацевтики, а також почали проводитись Дні української культури в Індії та Дні індійської культури в Україні.

Відносини України та Індії формуються під впливом пріоритетів торгівельно-економічної співпраці. Для України партнерство з Індією дає сприятливі умови у реалізації економічних інтересів, а також Індія – потужний міжнародний інвестор і окремі індійські компанії викликають інтерес до інвестування в українську економіку.

Пріорітетом Індії у відносинах з Україною слід вважати отримання доступу до міжнародної співпраці у науково-технічній сфері й передових технологій, залучення до економічної співпраці.

Таким чином, Індія надзвичайно перспективний партнер для України в регіоні. По-перше в економічному сенсі. Положенням на сьогодні крім згаданих напрямів, досить актуальним може стати взаємодія наших країн в області ІТ. Зокрема, українські вчені славляться розробками апаратного забезпечення і вмінням його просувати на ринку. Зі сторони Індії – вони готові про інвестувати для того, щоб Україна змогла модернізувати заводи із виробництва міндобрив, здавати землі в оренду для вирощування сільськогосподарської продукції.

Отже Україна має великі можливості у міжнародних відносинах з Індією. Але для цього необхідно залучати більшу активність та інтерес до співпраці і в подальшому майбутньому Індія може стати провідною ланкою для захисту українських національних інтересів.

Література:

1. Борділовська О.А. Зовнішня політика Республіки Індія у постбіополярний період (1991 – 2008) / О.А. Борділовська. – Київ: Київський університет, 2008. – 248 с.

2. Кобзаренко А.М. Розвиток українсько-індійських відносин у контексті пріоритетів зовнішньої політики Республіки Індія / А.М. Кобзаренко // Стратегічні партнери. - №1 (30), 2014. – С. 181 – 186.

3. Рачек Д.В. Зовнішньополітичні й економічні інтереси України в Індії: становлення, сучасний стан і перспективи / Д.В. Рачек // Проблеми міжнародних відносин. – 2011. – Вип. 3. – С. 199 – 211.

4. Ходоровський А. Пріоритети і перспективи політики України у відносинах з республікою Індія / А. Ходоровський // Історико-політичні проблеми сучасного світу. – 2014. – Т. 27 – 28. – С. 280 – 285. 



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН ПОСТРАДЯНСЬКИХ КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНОЇ АЗІЇ
14.08.2019 19:22
ПРОГОЛОШЕННЯ ДОКТРИНИ ТРУМЕНА 1947 РОКУ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ
12.09.2019 14:31
«ПОЛІТИКА ПРИЄДНАНЬ» ЛЮДОВІКА XIV: МИРНІ АНЕКСІЇ ТА ЗБРОЙНЕ ПРОТИСТОЯННЯ
11.09.2019 10:13




© 2006-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше