:: LEX :: ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА У ЗВ’ЯЗКУ З COVID-19
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 26)

Термін подання матеріалів

15 жовтня 2020

До початку конференції залишилось днів 20


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА У ЗВ’ЯЗКУ З COVID-19
 
06.05.2020 18:30
Автор: Терещенко Тарас Сергійович, студент, Київський національний університет імені Тараса Шевченка
[Секція 2. Конституційне право. Конституційне процесуальне право. Адміністративне право. Адміністративне процесуальне право. Митне та податкове право. Міжнародне право. Муніципальне право]

Світ перебуває в умовах карантину через пандемію хвороби COVID-19. Однозначно подібне явище негативно впливає на економічні процеси, що, в свою чергу, відображаються на публічній фінансовій діяльності. Але не варто давати негативну оцінку змінам, що відбуваються через запровадження обмежувальних заходів. Адже подібні події є чудовим приводом для якісних змін в багатьох сферах життя, включно із законодавством.

Актуальність теми зумовлена двома чинниками: реальними змінами в податковому законодавстві, які спричинили обмежувальні заходи через пандемію; необхідністю оцінки дії держави шляхом її порівняння з іншими.

Як вище було зазначено, не варто відноситись до пандемії лише як до обмеження. Загальновідомий та доволі актуальний, в наш час, вислів, говорить: «складні часи породжують гарних людей». Те саме можна стверджувати і про закони. Адже важкі обставини стають каталізаторами розвитку, прибирають зайве, і показують нам суть речей.

Зв’язок змін податкового законодавства з цим непрямий. Обмежувальні заходи вплинули на більшість економічних процесів. Для полегшення становища бізнесу та зменшення, відповідно, податкового навантаження, держава внесла наступні зміни в податкове законодавство:

1. Звільнення від ПДВ та мита товарів медичного призначення при ввезенні їх на митну територію України, а також звільнення від орендної плати за землю державної чи комунальної власності;

2. Скасування штрафних санкцій, крім санкцій за порушення в системі виробництва спирту, відчуженні майна в податковій заставі та вимог довгострокового договору страхування життя;

3. Змінення максимумів доходів для стратифікації груп фізичних осіб-підприємців (надалі — ФОП), а відповідно і змінення оподаткування для них. До пандемії, згідно ст.291 ПКУ 1, 2 та 3 група ФОП мали наступні максимуми доходу – 300 тисяч, 1,5 млн та 5 млн грн відповідно. Зараз же максимуми змінились – 1, 5 та 7 млн для 1, 2 та 3 групи ФОП відповідно.

4. Встановлення мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок [1].

Як можна було зрозуміти – податкове право один з найефективніших та найдоступніших важелів впливу для держави. Але якщо піти далі, переосмислити ці зміни, і залишити деякі з них? Чи зможе це стимулювати людей працювати більше? Це можливо, і справа тут в «кривій Лаффера». Суть в тому, що немає сенсу ставити наднизькі чи надвисокі податки, адже перші в своєму випадку можуть просто недофінансувати бюджет, а другі можуть ввести частину економіки «в тінь», і тим самим знову ж таки недофінансувати бюджет. Вирішенням цього є знаходження величи, що лежить між ними [2]. Зменшивши розмір податку, держава тим самим стимулює громадян працювати, вони більше починають заробляти. Від цього у виграші обидві сторони.

В січні 2020 року на розгляді Верховної Ради України був законопроект № 1210, що передбачав перегляд груп ФОП. Тоді Президент України не підписав закон [3], але згодом йому довелось включити це положення в новий закон № 540-20. На прикладі подібної зміни можна припустити, що нам потрібна податкова реформа, яка зменшить кількість податків та розмір ставок [4]. В разі зменшення податкового навантаження, згідно з «кривою Лаффера», в людей буде більший стимул працювати. Тим самим кількість роботи та наданих послуг збільшиться, а кількість справлених податків не зменшиться.

Пандемія вплинула не тільки на Україну. Подібні реформи відбуваються по всьому світу. Якщо звернутися до бюджету, то ми побачимо, що заплановані витрати через COVID-19 становлять від 0,07% (Угорщина) до 7% (Естонія) від цьогорічного ВВП держав. Популярні заходи - зменшення податків або повне їх скасування, матеріальна допомога громадянам, кредити бізнесу та зниження річної кредитної ставки. В деяких країнах обов’язок утримувати робітників переклали на роботодавців (Росія) [5]. Серед непопулярних заходів зустрічаємо скасування відповідальності за несплату податків, яке передбачено і в Україні. В порівнянні з скасуванням податків впровадження скасування відповідальності за їх несплату лишається під сумнівом.

Отже, податкові зміни в законодавстві є суттєвими і принесуть довготривалий позитивний ефект, як на приватно-правовому, так й на публічно-правовому рівнях. Зокрема після пандемії варто лишити зміни для того, щоб економіка могла відновитись і по інерції продовжити рух вперед. Серед таких змін - податкові пільги та оновлення системи оподаткування груп ФОП. В порівнянні з розвинутим світом, податкові заходи України для захисту вразливих секторів економіки є схожими або трохи меншими за масштабами.

Література:

1. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) : Закон України від 30.03.2020 № 540-IX // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/540-20 (дата звернення: 04.05.2020).

2. Т.Л. Томнюк. Лібералізація податкової системи України: тенденції та перспективи реалізації. Електронний журнал «Державне управління: удосконалення і розвиток» №7, 2018.

3. Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві : Проект закону України 30.08.2019 // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=66520 (дата звернення: 04.05.2020).

4. Стаття «Спонсор держави: скільки податків платить українець?» [Електронний ресурс] : Режим доступу: https://nash.live (дата звернення 16.04.2020).

5. Стаття «Як реагують інші країни на COVID-19?» [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://ces.org.ua (дата звернення 17.04.2020) .



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
АДАПТАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА ДО ПРАВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
24.04.2020 18:41
МЕХАНІЗМ ПРАКТИЧНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА НА ПОДАТКОВУ ЗНИЖКУ ЗА НАВЧАННЯ
21.04.2020 16:49
ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ВИКОРИСТАННЯ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ СУБ’ЄКТАМИ ВЛАДНИХ ПОВНОВАЖЕНЬ ТА НАПРЯМИ ЗАПОБІГАННЯ ЇМ
15.05.2020 13:21
АКТУАЛЬНЫЙ ВОПРОС ИССЛЕДОВАНИЯ ПРОБЛЕМЫ ПРОВЕДЕНИЯ ЛЮСТРАЦИИ В УКРАИНЕ: СРАВНИТЕЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА
14.05.2020 10:32
ПОДАТКОВІ КОНСУЛЬТАЦІЇ: ЗМІСТ, МЕХАНІЗМ НАДАННЯ ТА ОСКАРЖЕННЯ
12.05.2020 20:36
КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ — ПРАВОВА ОСНОВА ДЕРЖАВИ
11.05.2020 13:06
ПРАВО НА КОНСТИТУЦІЙНЕ ВИЗНАННЯ ТРЕТЬОЇ СТАТІ: ПРАКТИКА НІМЕЧЧИНИ
06.05.2020 18:36
СПРАВЛЯННЯ ПОДАТКУ З ВЛАСНИКІВ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД
04.05.2020 09:50




© 2006-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше