:: LEX :: ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА ЗЕМЕЛЬНУ ДІЛЯНКУ: АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ЗАКОНОДАВЧОГО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 30)

Термін подання матеріалів

11 березня 2021

До початку конференції залишилось днів 13


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА ЗЕМЕЛЬНУ ДІЛЯНКУ: АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ЗАКОНОДАВЧОГО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ
 
07.05.2020 11:14
Автор: Жигадло Марія Петрівна, курсант Навчально-наукового інституту №2 Національної академії внутрішніх справ
[Секція 3. Цивільне та сімейне право. Цивільне процесуальне право. Комерційне право. Житлове право. Зобов’язальне право. Міжнародне приватне право. Трудове право та право соціального забезпечення]

У сучасному праві земля виступає як об’єкт різних за своїм змістом і характером правовідносин. Держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності й господарювання. Вона також закріплює рівність перед законом усіх без винятку суб’єктів права власності та гарантує кожному захист його прав і свобод (ст. 13 конституції України). Так, у главі 23 Земельного кодексу України «Захист прав на землю» зосереджено норми, які визначають способи захисту прав на земельні ділянки, гарантії права власності на земельну ділянку, а також відповідальність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за порушення права власності на землю та за видання актів, які порушують права власників земельних ділянок [1; 2].

Законодавче визначення земельної ділянки вперше було зроблено у ЗК України  та продубльовано у Законі України «Про оцінку земель», як частини земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Наступним законодавчим актом, що запропонував дещо розширену дефініцію земельної ділянки, став ПК України, який визначив її у ст. 14 як частину земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами [3; 4]. 

Необхідно зазначити, що Кабінет Міністрів України затвердив постанову про затвердження Національного стандарту N 2 "Оцінка нерухомого майна", а котрому найбільш розширено дано визначення земельної ділянки. земельної ділянки – частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, визначеними щодо неї правами [5]. 

Важлива конституційна гарантія щодо захисту прав на землю міститься також у ст. 14 конституції України, яка передбачає, що земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Зазначені положення конституції України безпосередньо втілені у земельному законодавстві.

В загальному розумінні право власності на земельну ділянку – це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельною ділянкою виключно відповідно до закону. В більш детальному значенні це обов'язок: сплачувати земельний податок; використовувати за цільовим призначенням; дотримуватися правил добросусідства й обмежень та інших зобов'язань визначених статтею 91 Земельного Кодексу України [2].

Об'єктом права власності на землю — є земельна ділянка. Як об’єкту цивільних правовідносин земельній ділянці властиві ті риси, такі юридичні властивості, які дозволяють охарактеризувати її як річ – предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов’язки: а) оборотоздатність; б) віднесення її законом до нерухомих речей, нерухомого майна, нерухомості; в) індивідуальна визначеність; г) можливість її віднесення як до подільних, так і до неподільних речей; ґ) неспоживаність; д) наявність правового зв’язку з іншими природними об’єктами, як її складовими. 

Власник земельної ділянки може бути юридична чи фізична особа, територіальна громада чи держава, яка володіє сукупністю трьох правомочностей власника по володінню, користуванню та розпорядженню належною на праві власності земельною ділянкою. 

Розпорядження земельною ділянкою – це можливість суб'єкта права власності на землю на свій розсуд визначати долю належної йому земельної ділянки способами, які не заподіюють шкоди здоров'ю людей, навколишньому природному середовищу і не порушують прав іших власників земельних ділянок і землекористувачів.

Володіння земельною ділянкою полягає в можливості мати її в розпорядженні і використанні.

Користування земельною ділянкою може бути двох видів :

Постійне користування землею - використання земельної ділянки без заздалегідь встановленого строку.

Тимчасове користування земельною ділянкою - тимчасове платне використання земельної ділянки строком до 3-х років або до 25 років (на умовах оренди — до 50 років).

Отже, земельна ділянка має економічну цінність і розглядається як самостійний об’єкт навколишнього природного середовища, індивідуалізується у вигляді земельної ділянки для присвоєння фізичними або юридичними особами, і тому виступає специфічним об’єктом земельного, цивільного, податкового, господарського, аграрного та інших галузей права.

Література:

1. Конституція України від 28.06.1996 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80

2. Земельний кодекс України від 25.10.2001  [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/2768-14

3. Законі України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 [Електронний ресурс]. — Режим доступу:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15

4. Податковий кодекс України від 02.10. 2012 [Електронний ресурс]. — Режим доступу:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17

5. Постанова Кабінету міністрів України Про оцінку земель: закон України від 11.12.2003 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1442-2004-%D0%BF

6. Поняття землекористування [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://studfiles.net/preview/5483221/page:8/



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК МІЖНАРОДНИХ ТРУДОВИХ НОРМ
22.04.2020 12:43
ЗОБОВ’ЯЗАННЯ, ЯКІ ВИНИКАЮТЬ З ПРЕЛЕГАТУ
14.05.2020 10:43
ПОНЯТТЯ «ЖИТЛО» ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ
12.05.2020 18:03
ДОКТРИНА ЗЛОВЖИВАННЯ ПРАВАМИ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ В ПЕРІОД СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ТА НОВОГО ЧАСУ
11.05.2020 13:14
ЗАХИСТ ОСОБИСТИХ НЕМАЙНОВИХ ПРАВ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ
08.05.2020 17:29
ДОГОВІР ДАРУВАННЯ ТА ЕТАПИ ЙОГО СТАНОВЛЕННЯ
08.05.2020 17:24
OFFER AND ACCEPTANCE IN WEBSITE AND EMAIL CONTRACTING: ENGLISH CONTRACT LAW
08.05.2020 11:24
АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В УКРАЇНІ
07.05.2020 11:27
РЕПРОДУКТИВНІ ПРАВА: ГЕНДЕРНИЙ АСПЕКТ
07.05.2020 11:22
ТРЕТЕЙСЬКИЙ СУД ЯК ОРГАН РОЗГЛЯДУ СПОРІВ В ЦИВІЛЬНИХ ТА ГОСПОДАРСЬКИХ ПРАВОВІДНОСИНАХ: АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ДІЯЛЬНОСТІ
07.05.2020 11:11




© 2006-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше