:: LEX :: СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВІ НАСЛІДКИ ДЕКРИМІНАЛІЗАЦІЇ ЗЛОЧИННИХ ДІЯНЬ, ПЕРЕДБАЧЕНИХ СТ.СТ.  185, 190, 191 КК УКРАЇНИ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 27)

Термін подання матеріалів

17 листопада 2020

До початку конференції залишилось днів 19


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВІ НАСЛІДКИ ДЕКРИМІНАЛІЗАЦІЇ ЗЛОЧИННИХ ДІЯНЬ, ПЕРЕДБАЧЕНИХ СТ.СТ. 185, 190, 191 КК УКРАЇНИ
 
10.11.2006 18:47
Автор: Бреян Т. А., викладач-стажист кафедри конституційного, адміністративного і міжнародного права Юридичного факультету Тернопільського національного економічного університету
[Адміністративне право. Митне та податкове право]
Серед злочинів проти власності чинний Кримінальний кодекс України передбачає таємне викрадення чужого майна – крадіжку (ст. 185), скоєння якого карається штрафом до 850 грн., або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років. [1]
Водночас, проводячи політику декриміналізації діянь, характер і ступінь яких не викликає потреби у жорсткому реагуванні, законодавець у законодавстві про адміністративні правопорушення створив значну кількість норм, які передбачають водночас адміністративну відповідальність за діяння, передбачені Особливою частиною КК України. [9]
Так, Кодекс України про адміністративні правопорушення у главі 6 “Адміністративні правопорушення, що посягають на власність” передбачає такий проступок як дрібне (вартістю до 525 грн. [3]) викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати (ст. 51), вчинення якого тягне за собою накладання штрафу від 51 до 255 грн. або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб. [2]
Неоднозначність трактування правозахисниками, працівниками судових та правоохоронних органів змісту вказаних норм призводить до протилежних наслідків при вирішенні аналогічних справ.
Якщо виходити із розуміння ч. 3 ст. 3 КК України (“злочинність, караність діяння, інші кримінально-правові наслідки визначаються лише Кримінальним кодексом”) та ч. 2 ст. ст. 9 КУпАП (“адміністративна відповідальність за передбачені КУпАП проступки настає, якщо ці проступки за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальну відповідальність”), то переважаюча більшість діянь – розкрадань, які охоплюються одночасно КК України як конкретні склади злочинів та КУпАП як проступки – повинні були б кваліфікуватись як відповідні злочини (крадіжка (ст. 185 КК України), шахрайство (ст. 190 КК України), привласнення чи розтрата майна (ст. 191 КК України). Однак, якщо враховувати той же характер викрадень (на нашу думку, йдеться передовсім про рівень суспільної небезпеки та обсяг спричиненої шкоди у кожному конкретному випадку), а також зміст положення ч. 2 ст. 11 КК України (не є злочином діяння, що хоч формально містить його ознаки, однак через свою малозначність не становить суспільної небезпеки (не заподіяло істотної шкоди об’єкту посягання), то в більшості випадків аналізовані діяння, як показує правозастосовча практика, кваліфікуються як проступки, передбачені ст. 51 КУпАП. [6, 98] Цьому сприяє передовсім необґрунтовано широке охоплення диспозицією ст. 51 КУпАП способів викрадення чужого майна (шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати), що по суті містять у собі окремі склади злочинів, відсутність у ній таких важливих застережень як повторність вчинення, вчинення за попередньою змовою групою осіб, вчинення шляхом проникнення у житло, інше приміщення чи сховище, які в свою чергу є кваліфікуючими ознаками вище згадуваних злочинів, а також подвійність стандартів у застосуванні неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (для визначення розміру штрафу – сума, кратна 17 грн., для визначення кваліфікуючих ознак правопорушення – розмір нестабільної податкової соціальної пільги). [8, 9; 9, 5]
Зазначенні чинники призводять до виникнення та значного поширення таких негативних наслідків як:
- дестабілізація та неоднозначність правозастосовчої діяльності;
- зниження ефективності попередження злочинності у сфері посягань на власність, активності роботи правоохоронних органів щодо боротьби зі злочинністю, втрати інтересу оперативних служб до розкриття (виявлення) аналізованих діянь;
- неможливості притягнення до відповідальності через малі строки накладення адмінстягнення та його каральної неефективності;
- подальшого поширення таких діянь, а відтак збільшення кількості потерпілих та випадків невідшкодування їм збитків. [7, 4]
Зважаючи на це доцільним вважаємо врахування наступних пропозицій:
1) нагально необхідно доопрацювати окремі положення чинних Кримінального кодексу та Кодексу України про адміністративні правопорушення у напрямку встановлення єдиних критеріїв мінімальної межі кримінальної та відповідно верхньої межі адміністративної відповідальності, а також чітких кваліфікуючих ознак окремих складів злочинів із матеріальним складом і передбачити неможливість притягнення до адміністративної відповідальності за їх наявності;
2) усунути двозначність у застосуванні неоподатковуваного мінімуму доходів громадян при визначені кваліфікуючих ознак та розміру покарань (штрафів);
3) вилучити правові норми, що кваліфікують склади правопорушень, із нормативних актів, які традиційно не відносяться до таких, якими встановлюється кримінальна чи адміністративна відповідальність та не допустити аналогічних випадків у подальшій законотворчій практиці.
Література:
1. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25-26. – Ст. 131.
2. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.gov.ua
3. Закон України N 889-IV від 22 травня 2003 року “Про податок з доходів фізичних осіб” // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 28. – Ст. 1361. (На підставі п.п. 6.1 ст. 6, 22.5 ст. 22 Закону України N 889-IV від 22 травня 2003 року “Про податок з доходів фізичних осіб” – 50 % від 350 грн =175 грн. – под. соц. пільга = неопод. мін. дох. гр-ян для кваліфікації адмін правопорушення чи злочину)
4. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. 3-тє вид., переробл. та доповн. / За заг. ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – К.: Атіка, 2005. – 1064 с. С. 424-427, 438-445.
5. Тацій В., Сташис В. Новий Кримінальний кодекс України // Право України. – 2001. –№ 7. – С. 3
6. Коташевський О. Окремі недоліки нового Кримінального кодексу України // Право України. –2002. –№ 11. – С. 97-99.
7. Лобач В. Правові та соціальні аспекти недавньої декриміналізації розкрадань // Юридичний Вісник України. – 2005. – 1-7 жовтня. – С. 1, 4.
8. Демський Е., Тітов М. Адміністративна відповідальність за дрібне викрадення чужого майна: проблеми кваліфікації // Юридичний Вісник України. – 2005. – 22-28 жовтня. – С. 9.
9. Ковальський В. Кримінальний кодекс “похитнувся”, що далі? // Юридичний Вісник України. – 2006. – 28 січня-3 лютого. – С. 1, 5.
10. Навроцький В. Кримінальний кодекс України 2001 року: підсумки та перспективи // Юридичний Вісник України. – 2006. – 29 квітня-5 травня. – С. 1, 6-7.
допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ЗА КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЮ СИСТЕМОЮ
15.11.2006 20:04
ДЕЯКІ МІРКУВАННЯ З ПРИВОДУ ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ РОЗУМІННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ (ПРОСТУПКУ) У СУЧАСНОМУ АДМІНІСТРАТИВНОМУ ПРАВІ (НА ОСНОВІ НАУКОВИХ ПРАЦЬ ДОСЛІДНИКІВ ДАНОГО АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО ІНСТИТУТУ)
10.11.2006 19:17
АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ПИТАННЯ ДЕРЖАВНОГО САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОГО НАГЛЯДУ В УКРАЇНІ
10.11.2006 19:14
ЗАСТОСУВАННЯ КОДЕКСУ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ
10.11.2006 19:09
СИСТЕМА ТА ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА АНТИМОНОПОЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ
10.11.2006 19:04
АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
10.11.2006 19:00
ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНУ КОНСТИТУЦІЙНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ В УКРАЇНІ
10.11.2006 18:43
ВИБОРЧЕ ПРАВО І ВИБОРЧИЙ ПРОЦЕС В УКРАЇНІ: ДОСВІД, ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
10.11.2006 18:25
ПРОБЛЕМИ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ
10.11.2006 18:17
АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОСИН У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ
10.11.2006 18:03




© 2006-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше