:: LEX :: ОСОБЛИВОСТІ ЮРИДИЧНОГО ПЕРЕКЛАДУ ДИПЛОМАТИЧНИХ ДОКУМЕНТІВ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 59)

Термін подання матеріалів

14 березня 2024

До початку конференції залишилось днів 22


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ОСОБЛИВОСТІ ЮРИДИЧНОГО ПЕРЕКЛАДУ ДИПЛОМАТИЧНИХ ДОКУМЕНТІВ
 
22.03.2023 18:19
Автор: Банчук-Петросова Олена Вікторівна, кандидат наук з державного управління, доцент кафедри конституційного, міжнародного права та публічно-правових дисциплін Київського університету інтелектуальної власності та права Національного університету «Одеська юридична академія»
[Секція 2. Конституційне право. Конституційне процесуальне право. Адміністративне право. Адміністративне процесуальне право. Митне та податкове право. Міжнародне право. Муніципальне право]


В умовах сьогодення неабияк гостро постає питання розвитку дипломатичних відносин між країнами, важливе значення для якого мають міжнародні дипломатичні документи. Це у свою чергу актуалізує вивчення особливостей юридичного перекладу останніх. Адже помилковий переклад, породжуючи непорозуміння з боку тих, на кого поширюється дія нормативного акта, аж ніяк не сприятиме успішному розвитку міжнародних дипломатичних відносин. До того ж, кожне слово, кожна граматична форма, кожна синтаксична конструкція, несуть своє власне смислове навантаження. І якщо перекладачу не вдасться передати його, то буде порушена адекватність і точність перекладу, що у свою чергу призведе до порушення норм офіційності та стереотипності такої документації. Зрештою, такий документ не матиме жодної юридично-правової сили. Адже разом із неправильним перекладом порушуються й норми міжнародного права [1, c. 234].

Оскільки право є предметною областю, пов'язаною із соціально-політичними та культурними особливостями країни, юридичний переклад є не простим завданням [2, c. 183] для перекладача. Адже він повинен не лише володіти спеціальною термінологічною лексикою, а також знати особливості використання іноземної юридичної термінології в конкретному контексті, а також орієнтуватися в чинному законодавстві [3, c. 95]. Ускладняється це завдання й тим, що дипломатична термінологія – це складна та добре структурована система термінологічних одиниць, характерною рисою якої є постійне збагачення [4, c. 145]. При цьому, завдання перекладу – передати не лише зміст, але й стиль документа, його настрій та прагматичне спрямування.

Важливо відзначити, що при перекладі юридичної термінології текстів міжнародних договорів, одним з основних є принцип «збереження і єдності форми та змісту» і принцип «контекстності». Метою першого принципу є точна передача форми понять та їх основного значення (змісту). Другий принцип передбачає збереження змісту, але переклад терміну безпосередньо залежить від контексту. Використовуючи обидва шляхи при відтворенні термінології, зберігається основний смисл слів, але їх переклад при цьому варіюється залежно від контексту [5].

При перекладі скорочень йому завжди прийдуть на допомогу спеціальні словники скорочених лексичних одиниць та інші довідкові джерела. Головне - вміти правильно ними користуватись задля знаходження єдиного правильного варіанту перекладу в тому чи іншому випадку, адже основні найбільш уживані в міжнародній документації сучасні скорочення завжди можна знайти або в спеціальних додатках, або у тематичних словниках, де є чітко зафіксований офіційний варіант перекладу абревіатури [6, c. 216].

Разом з тим, найбільшою проблемою, що виникає при перекладі юридичних термінів, є їхня багатозначність, тому необхідно здійснювати його, орієнтуючись на контекст як словосполучення чи речення, так і всього тексту [7, c.135]. Мова юридичного перекладу дипломатичних документів повинна бути передусім точною, зрозумілою і достовірною.

Складність юридичного перекладу дипломатичних мовних одиниць обумовлює потребу ретельного вибору методу такого перекладу. Методу, який би забезпечив якнайкращий переклад для адекватної передачі та якомога чіткішої юридичної інформації. 

Зокрема, такими методами є передусім транскодування та калькування.

Так, транскодування являє собою метод перекладу за якого звукова або графічна форма слова передається засобом алфавіту. Власне транскодування поєднує в собі: транскрибування (передачу звукової форми слова мови оригіналу); транслітерацію (передачу слова мови оригіналу по літерах); змішане транскодування (використання транскрибування з елементами транслітерації і навпаки); адаптивне / практичне транскодування (слово мови оригіналу адаптується до структурних особливостей мови перекладу) [5]. Цікаво, що способи перекладу, об’єднані під транскодуванням, вважаються квазінеперекладними через те, що при їх використанні процес перекладу нібито обминається шляхом запозичення графічної (при транслітерації) або звукової (при транскрипції) форми слова, включаючи його значення, із мови оригіналу до мови перекладу. Хоча ці способи перекладу є одними з найдавніших, у наш час їх використання пов’язане з низкою обмежень (мовна політика, стилістичні норми тощо). Ці способи перекладу застосовуються при перекладі юридичних термінів, коли у мові перекладу відсутнє відповідне поняття і відповідний перекладний еквівалент. У такому випадку складно підібрати такий переклад, який би адекватно передав зміст поняття [5].

Калькування, як метод перекладу, означає відтворення комбінаторного складу слова чи словосполучення, коли складові частини слова (морфеми) чи фрази (лексеми) перекладаються відповідними елементами мови [8, c. 75]. Разом з тим, під час перекладу юридичних термінів калькування може поєднувати елементи транскрипції або транслітерації, тобто бути частковим калькуванням, або повністю дослівно перекладатися, тобто бути повним калькуванням [5].

Принагідно зауважимо, що проблеми, викликані певними труднощами перекладу, стали причиною того, що висунуто пропозицію передавати всі ключові терміни юридичних мов країн заходу латинською мовою для полегшення комунікації й процесу юридичного перекладу [8, c. 76].

Таким чином, юридичний переклад дипломатичних документів є доволі складним процесом, який вимагає не лише знань відповідних мов, а й законодавчої бази країн, між якими врегульовує дипломатичні відносин дипломатичний документ, який потребує перекладу, специфіки їх політики та культури, а також загальних знань щодо правил сучасної дипломатії та вмінь правильно користуватись спеціальними словниками скорочених лексичних одиниць та іншими довідковими джерелами задля знаходження єдиного правильного варіанту перекладу, адже основні найбільш уживані в міжнародній документації сучасні скорочення завжди можна знайти або в спеціальних додатках, або у тематичних словниках, де є чітко зафіксований офіційний варіант перекладу абревіатури.

Література:

1. Ярова Л. О. Граматичні особливості англомовних міжнародних документів в аспекті перекладу. Наукові записки КДПУ. Серія: Філологічні науки. 2016. №144. С. 233-237.

2. Чернікова Л. Ф. Переклад як вид мовленнєвої діяльності. Особливості юридичного перекладу. Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ. 2014. С. 180-184.

3. Роєнко Л., Горлатова О., Редько С. Особливості перекладу юридичних текстів. Актуальні питання іноземної філології. 2021. №15. С. 91-96.

4. Петровська Н. Особливості перекладу термінів англомовних дипломатичних документів. Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії. 2021. №1(9). С. 139-148.

5. Доценко О. М. Способи англо-українського перекладу текстів міжнародних договорів. Молодий вчений. 2019. № 6 (70). URL: http://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/21620

6. Ярова Л. О. Особливості перекладу скорочень в міжнародних конвенціях та деклараціях ООН і ЮНЕСКО // Наукові записки КДПУ. Серія: Філологічні науки (мовознавство) : зб. наук. праць / ред. Г. Д. Клочек [та ін.].  Кіровоград : КДПУ ім. В. Винниченка, 2012. Вип. 104. Ч. 1.  С. 213-216.

7. Сидорук Г. І. Семантика юридичних термінів в перекладах міжнародної євроінтеграційної документації. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія : Філологічні науки. 2014. №206.  С. 131-136.

8. Логінова Л. В., Осадча М. О. Особливості перекладу англійської юридичної термінології. Закарпатські філологічні студії. 2022. №21. Том 2. С. 73-77.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПРАВОВІ ОСНОВИ ТА НЕОБХІДНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ЮРИДИЧНІЙ ПРАКТИЦІ
06.04.2023 14:53
ІНФОРМАТИЗАЦІЯ ЯК ОСНОВА РОЗВИТКУ ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ
06.04.2023 14:51
ПОНЯТТЯ ТА МОДЕЛІ ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУ
06.04.2023 14:45
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ВИДІВ ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ У ПОСТМОДЕРНОМУ СУСПІЛЬСТВІ
06.04.2023 12:07
МІСЦЕ МІЖНАРОДНОГО ФІНАНСОВОГО ПРАВА У ПРАВОВІЙ СИСТЕМІ УКРАЇНИ
03.04.2023 16:27




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше