:: LEX :: ПРАВОВІ ОСНОВИ ТА НЕОБХІДНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ЮРИДИЧНІЙ ПРАКТИЦІ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 59)

Термін подання матеріалів

14 березня 2024

До початку конференції залишилось днів 22


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПРАВОВІ ОСНОВИ ТА НЕОБХІДНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ЮРИДИЧНІЙ ПРАКТИЦІ
 
06.04.2023 14:53
Автор: Владіміров Євген Володимирович, аспірант, Одеський національний університет ім І.І. Мечникова, м. Одеса, Україна
[Секція 2. Конституційне право. Конституційне процесуальне право. Адміністративне право. Адміністративне процесуальне право. Митне та податкове право. Міжнародне право. Муніципальне право]


За останні роки штучний інтелект все більше привертає увагу як розвинених країн, так і тих, що розвиваються, адже це важлива технологія, яка робить великий внесок у стійке зростання економіки і вирішує різні соціальні проблеми.

Вивчивши термін штучного інтелекту в українському та міжнародному енциклопедичних словниках, можна сказати, що штучний інтелект – це здатність комп'ютера/технічного засобу імітувати людський інтелект, вирішуючи певні завдання за допомогою спеціально розроблених алгоритмів, пов'язаних із збиранням, обробкою, зберіганням, узагальненням та іншими діями інформацією.

За допомогою цифрової комп'ютерної логіки штучний інтелект моделює здатність до абстрактного, творчого мислення, а здатність до швидкого пошуку та виправлення помилок робить таку систему здатною до самовідновлення та самовдосконалення. [4] Впровадження такої високоефективної технології у сфері суспільного життя потребує належного правового регулювання всіх аспектів її використання, адже без цього така технологія може становити загрозу не тільки безпеці якоїсь окремої держави, а й людству в цілому.

До одного з перших нормативно-правових актів у цій сфері можна віднести рекомендації Комітету міністрів Ради Європи CM/Rec(2009) державам-учасницям Ради Європи з електронної демократії від 18 лютого 2009 року, які стали основою для розробки, впровадження та використання системи електронного правосуддя (різні інформаційно-комунікаційні технології для відправлення правосуддя всіма суб'єктами правового поля, з метою підвищення ефективності та якості державних послуг). Крім того, завдяки цим рекомендаціям вводиться обов'язок щодо впровадження електронної системи документообігу в судах, створення інформаційних баз даних та інше. Все це було спрямовано на підвищення доступності до правосуддя, полегшення роботи судів та підвищення їхньої ефективності [2]. У тому числі з цією метою Європейською комісією з ефективності правосуддя (CEPEJ) було затверджено керівні принципи електронного правосуддя від 6–7 грудня 2016 року.

Наступним важливим етапом нормативно-правового регулювання у сфері штучного інтелекту стало прийняття Резолюції ЄС від 16 лютого 2017 р. з рекомендаціями Комісії щодо правил цивільно-правового регулювання робототехніки (2015/2103(INL)), а також додані Хартія робототехніки та Кодекс комітетів з етики наукових досліджень. Ця резолюція складається з 64 пунктів, що включають такі розділи, як: етичні принципи; дослідження та інновації; стандартизація, безпека та захищеність; відповідальність та інші [3].

В Україні основним нормативно-правовим актом, що регламентує штучний інтелект, є Концепція розвитку штучного інтелекту в Україні, затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2020 року №1556-р. Ця концепція складається з розділів, що складають перспективні напрями розвитку штучного інтелекту: наука, економіка, інформаційна безпека, кібербезпека, правосуддя, правове регулювання та етика та інші [1].

Провівши аналіз основних завдань розвитку штучного інтелекту у кожному із цих напрямів, можна назвати основні завдання розвитку штучного інтелекту у юридичної практиці:

1. Визначення переліку адміністративних послуг, які можуть бути надані за допомогою штучного інтелекту;

2. Розробка систем цифрової ідентифікації та верифікації;

3. Контроль за діяльністю електронної системи державних закупівель та інших електронних систем;

4. Виявлення протиправних дій в автоматизованих системах/реєстрах та інших суспільно небезпечних явищ;

5. Перетворення даних в електронну форму та їх актуалізація у державних реєстрах;

6. Розвиток технологій електронного правосуддя;

7. Модернізація системи електронного уряду;

8. Розробка інноваційних систем кібербезпеки.

Наразі технологія штучного інтелекту в Україні найбільше використовується у відправленні правосуддя. Існує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система, Електронний суд, Єдиний реєстр досудових розслідувань, Єдиний реєстр судових рішень та ін. Однак, більш комплексне впровадження технології штучного інтелекту в судовий процес є доцільним лише після: технічної готовності (підготовка та аудіювання програмного коду відповідно до розроблених стандартів для програм штучного інтелекту в державному секторі) забезпечити дотримання основних прав людини; та комплексного захисту конфіденційності електронних комунікацій та персональних даних.

У світовому досвіді запровадження штучного інтелекту в судову систему існують країни, які використовують алгоритми штучного інтелекту під час розгляду судових справ (Китай, США, Індія). При цьому, наприклад, у Франції прогнозування судових рішень за допомогою штучного інтелекту заборонено, за це передбачено кримінальну відповідальність.

Підсумовуючи все вищесказане, технологія штучного інтелекту знаходить дедалі ширше застосування у багатьох сферах життя. У сфері юридичної практики даної технології існує безліч перспективних напрямів, таких як судова система, правоохоронна сфера, держуправління та багато інших. Дана технологія дозволяє швидше та якісніше обслуговувати населення, виявляти та припиняти правопорушення, та загалом, сприяти просуванню прав і свобод фізичних та юридичних осіб. Однак у сфері юридичної практики в Україні все ще існує безліч питань правового регулювання та організаційно-технічного забезпечення технології штучного інтелекту.

Література:

1. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2020 року №1556-р "Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні"

2. Recommendations of the Committee of Ministers of the Council of Europe CM / Rec (2009) to the Member States of the Council of Europe on e-democracy of 18 February 2009 

3. EUROPEAN PARLIAMENT. 2017. European Parliament resolution with recommendations to the Commission on Civil Law Rules on Robotics (2015/2103(INL).

4. RADUTNIY, O. E. 2019. “Morality and lad for artificial intelligence and digital person: robotics laws and the “trolley problem””. In: Information and Law. Vol. 03, No. 30, pp. 78-95.

____________________________


Науковий керівник: Миколенко Олександр Іванович, доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри адміністративного та господарського права в ОНУ ім. І.І. Мечникова

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ОСОБЛИВОСТІ ЮРИДИЧНОГО ПЕРЕКЛАДУ ДИПЛОМАТИЧНИХ ДОКУМЕНТІВ
22.03.2023 18:19
ІНФОРМАТИЗАЦІЯ ЯК ОСНОВА РОЗВИТКУ ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ
06.04.2023 14:51
ПОНЯТТЯ ТА МОДЕЛІ ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУ
06.04.2023 14:45
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ВИДІВ ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ У ПОСТМОДЕРНОМУ СУСПІЛЬСТВІ
06.04.2023 12:07
МІСЦЕ МІЖНАРОДНОГО ФІНАНСОВОГО ПРАВА У ПРАВОВІЙ СИСТЕМІ УКРАЇНИ
03.04.2023 16:27




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше