:: LEX :: ФОРМУВАННЯ АДВОКАТСЬКОЇ ТАЄМНИЦІ ЯК ПРАВОВОЇ КАТЕГОРІЇ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 62)

Термін подання матеріалів

13 червня 2024

До початку конференції залишилось днів 19


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ФОРМУВАННЯ АДВОКАТСЬКОЇ ТАЄМНИЦІ ЯК ПРАВОВОЇ КАТЕГОРІЇ
 
12.04.2011 20:06
Автор: Венгер Надія Миколаївна, студентка юридичного факультету Львівської комерційної академії
[Теорія та історія держави і права. Історія політичних і правових вчень. Філософія права]
Одним з важливих правових інститутів, які визначають співвідношення інтересів особистості і держави, засад приватного і публічного права, підстави і межі втручання держави у недержавну сферу, ступінь інформаційної захищеності, є таємниця.
Видатний дослідник мови В. І. Даль визначав поняття “таємниця” так: “хто чого не знає, то для нього таємниця; все приховане, невідоме” [1, с. 368]. Сучасний тлумачний словник української мови визначає таємницю і як те, що приховується від інших, тобто секрет, таїна. Але, на нашу думку, позитивним для сьогодення є те, що тлумачник виділяє особливу ознаку таємниці, а саме: “те, що не підлягає розголошенню”, а звідси і “збереження таємниці” та “нерозголошення таємниці” [2, с. 483]. Як бачимо, сучасна українська мовна ситуація змінюється, включаючи в зміст поняття “таємниця” і його правовий зміст, а саме: “те, що не підлягає розголошенню”, “відомості, знання про щось, способи досягнення чого-небудь, невідомі іншим” тощо.
На наш погляд, розглядаючи поняття “таємниця” як правову категорію, в основу класифікації підходів слід закласти ті пріоритети, що діють в певному суспільстві, а саме: 1) інтереси конкретної людини, 2) інтереси певних груп, об’єднань, 3) інтереси держави. У відповідності з таким підходом слід виділити такі види таємниці: а) особиста, б) корпоративна, в) державна. Якщо в основу цієї класифікації закласти кількісну ознаку, то звідси і розуміння особистої, сімейної, корпоративної, державної та інших видів таємниць. [3, с. 35].
Традиційно виділяють такі види таємниці: військова, економічна, політична, службова, комерційна тощо. Ці види, як якісні, об’єднуються спільною кількісною ознакою, а саме: державна таємниця. В той же час, наприклад, комерційна таємниця може розглядатись і як особистісна чи корпоративна таємниця.
Водночас необхідно відмежовувати таємницю від утаємниченості, якої набирають теж соціально значимі дії. Це ті дії, які втратили свою безпосередню спрямованість, стали обрядом, наприклад, сповідь.
Отже, базовими ознаками всіх видів таємниці слід, на нашу думку, визнати економічну ознаку, тобто саму збитковість і, з другого боку, захист таємниці. Отже, розглядаючи основні ознаки таємниці, її видів, особливості, ми можемо стверджувати, що необхідним правовим механізмом, що регулює всі правовідносини в сфері таємниці, виступає держава. Більшість авторів і визначають базовою, основною державну таємницю.
Загальний огляд видів таємниці свідчить, що правове регулювання таємниці ще не зовсім досконале, оскільки навіть при правовому врегулюванні ще не захищені в повній мірі інтереси самих суб’єктів правових відносин. В значній мірі така ситуація є залишковим ефектом колишнього соціалістичного права, яке на перший план виводило державну таємницю, що ж до інших видів таємниці, то вони, по суті, були, в основному, декларативними. Сучасна вимога правового врегулювання ставить єдину вимогу - забезпечення функціонування суспільства в цілому.

Література:
1.    Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского современного языка. - Т. 4. - М.: Политиздат, 1959. – 678 с.
2.    Новий тлумачний словник української мови. У 4 т. – К.: Аконіт, 2005. –Т. 4. – 945 с.
3.    Яновська О. Г. Адвокатська таємниця як правова гарантія адвокатської діяльності. /Право України. - № 2. - 1997. – С. 34-38.
4.    Панченко П. Н. Институт тайны: правоохранительные аспекты. /Государство и право. - 1998. - №8. – С. 124-125.


Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ДЕРЖАВНЕ БУДІВНИЦТВО УКРАЇНИ В ПЕРІОД ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ ТА ЇЇ ЮРИДИЧНЕ ЗАКРІПЛЕННЯ
28.04.2011 20:18
РЕФОРМУВАННЯ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ У ЗАКОНОДАВЧИХ АКТАХ
26.04.2011 23:18
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПРАВОСВІДОМОСТІ У ГРОМАДЯН СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
26.04.2011 18:49
ЗАКОНОДАВЧА РЕГЛАМЕНТАЦІЯ ФОРМУВАННЯ РЕМІСНИХ ЦЕХІВ В РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІІ – ХІХ СТ.СТ.: ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ
26.04.2011 07:58
ЩОДО ВНУТРІШНЬОЇ СТРУКТУРИ СИСТЕМИ ПРАВА
19.04.2011 20:35
ІСТОРИЧНІ ТА ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ
19.04.2011 20:26




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше