:: LEX :: ДЕРЖАВНЕ БУДІВНИЦТВО УКРАЇНИ В ПЕРІОД ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ ТА ЇЇ ЮРИДИЧНЕ ЗАКРІПЛЕННЯ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 62)

Термін подання матеріалів

13 червня 2024

До початку конференції залишилось днів 18


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ДЕРЖАВНЕ БУДІВНИЦТВО УКРАЇНИ В ПЕРІОД ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ ТА ЇЇ ЮРИДИЧНЕ ЗАКРІПЛЕННЯ
 
28.04.2011 20:18
Автор: Свірська Ольга Анатоліївна, студентка юридичного факультету Тернопільського національного економічного університету
[Теорія та історія держави і права. Історія політичних і правових вчень. Філософія права]
В історії період відновлення Української державності у 1917-1918 роки є предметом особливої уваги серед науковців. Це питання було частково висвітлено у працях О.Антонюка, В.Верстюка, О.Голубки, О.Копиленка, М.Кравчука, В.Кульчицького, О.Полянського, В.Матвієнка, П.Музиченка, Л.Рябошапки, С.Рутар, О.Пулима, О.Юрчука, В.Сергійчука та ряду інших.
Актуальність цієї теми полягає у її малодослідженості та потребі використання історичного досвіду у процесі сучасного українського державотворення.
Об’єктом дослідження є державне будівництво періоду Центральної Ради.
Предметом є основні закономірності та особливості державотворчих процесів Української Центральної Ради.
Мета наукової розробки – виявлення, аналіз і оцінка закономірностей створення Української держави в період Центральної Ради та його законодавче регулювання. При цьому важливим буде висвітлення системи законодавства як сукупності нормативно правових актів у зазначений період.
З 4 березня 1917 р. УЦР розпочала свою діяльність як громадська організація, котра у зверненнях до народу, маніфестах, відозвах будувала власну національну політику. Одним із важливих актів була Відозва до Українського народу 9 березня 1917 р., яка стверджувала прагнення України до автономії у складі Росії.
Діяльність УЦР можна умовно поділити на 2 етапи – автономістський, до проголошення ІV Універсалу, та самостійницький, який охопив останні дні Української Центральної Ради.
Законодавча діяльність УЦР розпочалась з формування її складу на чолі з М. Грушевським на  Всеукраїнському Національному Конгресі у квітні 1917 р. Конституцією того часу стала Декларація Генерального Секретаріату, відповідно до якої приймались правові акти, що регламентували діяльність УЦР, а саме закони: « Про утримання Центральної Ради за державний кошт» від 25 листопада 1917 р., «Про недоторканість членів Центральної Ради» від 16 квітня 1918р., «Про право безмитного придбання книжок та інших видань бібліотекою Центральної Ради». Найбільш важливим законом УЦР був Закон «Про порядок видання законів», який не визнавав чинність російського законодавства, чим забезпечив правовий суверенітет Української держави.
Вагомим кроком державотворення є формування фінансової системи та її юридичне оформлення. Законом «Про випуск державних кредитних білетів УНР» була запроваджена національна валюта. Цілком виправданим було прийняття 11 квітня 1918 р. Закону “Про тимчасові розписи видатків на 1918 рік”- державний бюджет. Для ефективного поповнення казни держави УЦР зверталась до народу з проханням вчасно вносити податки, а також був поданий проект закону «Про введення українського прогресивно-прибуткового оподаткування» у розмірі 25% загальноросійського прибуткового податку, поземельного податку по 10 коп. з десятини та одночасного оподаткування робітників і службовців у розмірі 25% одноденного заробітку. Цей комплекс законів стверджував, що всі кошти зібрані в межах УНР «є прибутком її державного скарбу».
Пріоритетним у державотворенні УЦР було реформування судової системи. Основними засадами судоустрою, відповідно до ІІІ Універсалу, було те, що «суд на Україні повинен стати справедливим та відповідати духові народу», що і лягло в основу Законів «Про умови обсаджування і порядок обрання суддів генерального та апеляційного судів» від 23 грудня 1917 р., «Про упорядження прокураторського нагляду на Україні» від 23 грудня 1917 року «Про неправомочність Київської, Харківської та Новочеркаської судових палат» від 30 грудня 1917 року, «Про заведення апеляційних судів», «Про утворення Генерального суду».
Вище вказаними законами було передбачено налагодити роботу апарату суду так, щоб його краще пристосувати до нових умов життя на Україні. З цією метою було затверджене секретарство судових справ, сформовано Генеральний суд у складі трьох департаментів: цивільного, карного та адміністративного, визначено порядок призначення суддів вищих судів (освітній ценз – вища освіта). Генеральний Суд, при якому діяла прокураторія, після його формування мав скласти свій регламент.
Ще одним із напрямків державного будівництва УЦР було формування органів влади та місцевого самоврядування. Основні орієнтири у цій сфері визначено чотирма універсалами та законами «Про вибори до установчих зборів УНР», «Про національно-персональну автономію» від 9 січ 1918 р., «Про утворення губернської і повітової влади» від 15 лютого 1918 р., «Про адміністративно - територіальний поділ України» від 6 березня 1918 р. та «Розпорядження міністерства внутрішніх справ губернським і повітовим комісарам щодо виконання законів УНР» від 9 березня 1918 р. Українська влада формувалась за словами М. Грушевського « щоб не було ніякої тісноти від власті, щоб вона не накидала їм своєї волі, не має бути іншої власті, тільки з вибору народу» та на основі ствердження “права нації на самостійне влаштування власного життя”. Названі універсали і закони “стимулювали розвиток місцевого самоврядування, підвищення його ролі і статусу шляхом забезпечення фінансово-економічної спроможності та реформування адміністративно - територіального устрою”. Крім того, суттєвим ствердженням суверенітету УНР було прийняття законів «Про державну символіку», «Про громадянство України», «Про запровадження української мови у банківській і торговій  сфері» від 24 березня 1918 р.
Основою українського державотворення слід вважати Військове будівництво, адже цей чинник є ключовим у становленні УНР. Багатомільйонний солдатський і старшинський контингент став рушійною силою відновлення Української суверенної держави. Три Всеукраїнських військових з’їзди юридично легітимізували волевиявлення мілітаризованих селян на проголошення національної держави і виступили суттєвою підтримкою пацифістськи налаштованому українському державному проводу. Акордом військової політики УЦР є прийняття  Закону «Про створення народного війська» та «Про флот УНР», від 3 січня 1918 р. [7, 6].
Отже, чотирнадцятимісячна діяльність УЦР свідчить, що незважаючи на втрату своєї державності все ж змогла прийняти низку законів, котрі забезпечили розбудову України та дали поштовх до формування нових сил, та забезпечили здобуття Української незалежної держави.

Джерела:
1. Верстюк В.Ф. Роль і місце Центральної Ради в модерній історії України // Укр. істор. журнал. – 1997. – № 5. – С. 17–25;
2.Верстюк В.Ф. Українська Центральна Рада: Навчальний посібник. - К.: Заповіт, 1997.- 344с.
3. Грушевський М. Твори: у 50 т.-2007- т.4.кн.1.-408 с.- Л
4. Історія держави і права України: Підручник. — У 2-х т. /За ред. В. Я. Тація, Д Гончаренка Том 2. — К. , 2003. — 580 с.
5. Конашевич В. Чотири універсали. Добровільне товариство любителів книг УРСР, 1990.- 16с
6. Кравчук М. В. Розбудова Української держава і її Збройних Сил в архівних документах // Українство: документи, матеріали, раритети. – Івано-Франківськ, 1999. – С.120-133.
7. Кравчук М. В. Правові основи будівництва Національних Збройних Сил України в 1914-1993рр. (Орг., структура, штати): Іст.-правове дослідження / Кравчук М. В.- Івано-Франківськ - Коломия: Вид."Плай"; Видавничо- поліграфічне товариство "Вік", 1997.- 292с.
8. Рябошапко Л., Рутар С.Від універсалів української Центральної Ради – до Універсалу національної єдності: політико-правовий вимір. http://www.viche.info/journal/439/
9. Українська Центральна Рада. Документи і матеріали. У 2-х томах. Т.1. / Упор. В. Верстюк та ін. – К.: Наук. думка, 1996. – С. 400–401.
10. Українська Центральна Рада. Документи і матеріали. У 2-х томах. Т.2. / Упор. В. Верстюк та ін. – К.: Наук. думка, 1996. – С. 400–401.

e-mail: ledy2006@yandex.ru

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
РЕФОРМУВАННЯ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ У ЗАКОНОДАВЧИХ АКТАХ
26.04.2011 23:18
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПРАВОСВІДОМОСТІ У ГРОМАДЯН СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
26.04.2011 18:49
ЗАКОНОДАВЧА РЕГЛАМЕНТАЦІЯ ФОРМУВАННЯ РЕМІСНИХ ЦЕХІВ В РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІІ – ХІХ СТ.СТ.: ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ
26.04.2011 07:58
ЩОДО ВНУТРІШНЬОЇ СТРУКТУРИ СИСТЕМИ ПРАВА
19.04.2011 20:35
ІСТОРИЧНІ ТА ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ
19.04.2011 20:26
ФОРМУВАННЯ АДВОКАТСЬКОЇ ТАЄМНИЦІ ЯК ПРАВОВОЇ КАТЕГОРІЇ
12.04.2011 20:06




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше