:: LEX :: РЕФОРМУВАННЯ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ У ЗАКОНОДАВЧИХ АКТАХ

:: LEX :: РЕФОРМУВАННЯ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ У ЗАКОНОДАВЧИХ АКТАХ

Головна

Як взяти участь в науковій конференції?

Календар конференцій

Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»

Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu

Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 61)

Термін подання матеріалів

16 травня 2024

До початку конференції залишилось днів 27

Наукові конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

Конференції 2013

Конференції 2012

Конференції 2011

Стан та перспективи розвитку правової культури в Україні

Проблеми реалізації та захисту прав людини в умовах законодавчого реформування

Теорія та історія держави і права. Історія політичних і правових вчень. Філософія права

Конституційне право. Конституційне процесуальне право. Міжнародне право

Цивільне та сімейне право. Цивільне процесуальне право. Комерційне право. Житлове право. Зобов’язальне право. Міжнародне приватне право

Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право

Адміністративне право. Адміністративне процесуальне право. Митне та податкове право. Муніципальне право

Екологічне право. Земельне право. Аграрне право

Господарське право. Господарське процесуальне право

Тенденції розвитку юридичної науки: проблеми та досягнення

Напрямки вдосконалення міжнародного та національного права на сучасному етапі

Конференції 2010

Конференції 2009

Конференції 2008

Конференції 2007

Конференції 2006

Корисні правові інтернет ресурси

Корисні лінки

	Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
	Юридичний форум
	Законодавство України
	Єдиний державний реєстр судових рішень

Лічильники

Наша кнопка

www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

РЕФОРМУВАННЯ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ У ЗАКОНОДАВЧИХ АКТАХ

26.04.2011 23:18

Автор: Кравчук Валерій Миколайович, аспірант кафедри державно-правових дисциплін Національної академії прокуратури України

[Теорія та історія держави і права. Історія політичних і правових вчень. Філософія права]

Упродовж останнього року посилилися процеси законодавчого закріплення реформування різних сфер суспільних відносин. Сумлінної і доволі масштабної роботи потребує й законодавче регулювання прокуратури України. Адже усі дискусії, перспективи, пріоритети особливостей реформування цього правоохоронного органу повинні знайти однозначне розв’язання у відповідному проекті Закону “Про прокуратуру”, а згодом і законі.
З часу взяття у 1995 році (при приєднані до Ради Європи) Україною зобов’язання , згідно з яким “роль і функції прокуратури зміняться” відповідно до європейських стандартів, до ВР України було внесено щонайменше 5 проектів нових законів про прокуратуру, зокрема:
-    проект Закону “Про прокуратуру (нова редакція)” № 3001-2 від 09.03.1999 року, внесений народними депутатами України Г.А. Васильєвим та В.Й. Развадовським;
-    проект Закону про внесення змін до Закону України “Про прокуратуру” (нова редакція) № 3001 від 14.07.2000 року, внесений народними депутатами України Г.А. Васильєвим, Ю.А. Кармазіним, В.В. Медведчуком, М.І. Мичком та іншими;
-    проект Закону “Про прокуратуру” №3001-4 від 04.09.2001 року, внесений народними депутатами України І.Б. Коліушкіним та В.І. Шишкіним;
-    проект Закону про внесення змін до Закону України “Про прокуратуру” № 3757 від 10.07.2003 року, внесений народними депутатами України М.О. Потебеньком та Ю.А. Кармазіним;
-    проект Закону “Про прокуратуру” № 2491 від 19.09.2008 року, внесений народними депутатами України В.Д. Швецем, Ю.В. Прокопчуком, В.Л. Сівковичем та іншими.
Однак, з тих чи інших причин ці законопроекти ВР України не були прийняті. Хоч останній із зазначених проектів Закону “Про прокуратуру” з 14 квітня 2009 року розглядається вже у другому читанні, тобто постановою ВР України його прийнято за основу, утім перспективи прийняття саме цього проекту як Закону не є великими. Це пов’язано з тим, що згідно Указу Президента України “Про План заходів із виконання обов’язків та зобов’язань України, що випливають з її членства в Раді Європи” від 12 січня 2011 року, протягом року з дня прийняття нового Кримінально-процесуального кодексу за участю Генеральної прокуратури України повинен бути розроблений проект Закону “Про прокуратуру” у новій редакції. Таким чином, законотворчий процес щодо організаційно-правового забезпечення прокуратури запущений з початку.
Крім того, до ВР України з 1995 року внесено низку проектів Законів про внесення змін до Закону України “Про прокуратуру” та інших законодавчих актів України, що спрямовані на поточне узгодження законодавства та зміни окремих положень діяльності інституту прокуратури, часткову його реорганізацію.
Доречно у цьому плані зупинитися на аналізі проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функцій прокуратури № 8208 від 09.03.2011 року, внесеному народним депутатом України В.М. Стретовичем. Законопроект спрямований на усунення, на думку автора, невідповідностей у деяких законодавчих актах чинного законодавства України в частині визначення функцій прокуратури та перетворення цього правоохоронного органу на інститут, який відповідатиме стандартам Ради Європи (зокрема зміну ролі та функції прокуратури щодо здійснення загального контролю за законністю). Так, законопроект передбачає виключення положень, що стосуються прокуратури (всього з 25 законодавчих актів), наприклад ч. 3 ст. 259 Кодексу законів про працю України, ст. 23 Основ законодавства України про охорону здоров’я, ч. 3 ст. 25 Закону України “Про об’єднання громадян”, ч. 2 ст. 35 Закону України “Про оплату праці”, ст. 29 Закону України “Про звернення громадян” та інших законодавчих актів.
Проте, незважаючи на правильну і доречну ідею, яку несе даний законопроект щодо упорядкування чинного законодавства України, його варто розглядати вже спільно з новим проектом Закону України “Про прокуратуру”. Це сприятиме комплексному підходу до реформування інституту прокуратури та поглибленому відпрацюванню законодавчих результатів.
Прийняття проекту Закону №8208 від 09.03.2011 року сьогодні є недоцільним, оскільки зміни, закладені у змісті цього законопроекту, потребують системного вирішення, а виключення повноважень прокурора лише з окремих Законів України призведе до суттєвих проблем у правозастосовчій практиці як прокуратури так й інших органів державної влади. У цьому плані слід звернути увагу на наступне:
    по-перше, згідно ст. 1 Закону України “Про прокуратуру” Генеральний прокурор України і підпорядковані йому прокурори здійснюють нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами. Таким чином, виключення відповідних положень про прокуратуру з низки Законів України не позбавляє прокурора повноважень здійснення нагляду за додержанням і правильним застосуванням законів у відповідних сферах, а створює лише проблеми правозастосування;
   по-друге, Закони України, у які пропонується внести зміни згідно проекту Закону №8208 від 09.03.2011 року, не встановлюють додаткових функцій та повноважень прокуратури, тому не суперечать ч.2 ст.5 Закону України “Про прокуратуру” (на прокуратуру не може покладатися виконання функцій, не передбачених Конституцією України і цим Законом). Вказані Закони України містять правові норми щодо повноважень прокуратури, що відповідають ст. 121 та п. 9 Перехідних положень Конституції України, ст. 1 та ст. 5 Закону України “Про прокуратуру”. Наявність спеціальних правових норм у Законах України, які інформують про повноваження прокурора у відповідних сферах – сприяє правозастосуванню;
по-третє, даним законопроектом вирішено виключити статті із Законів України “Про пожежну безпеку”, “Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України”, “Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України”, “Про розвідувальні органи України”, якими окреслено повноваження прокурора щодо здійснення нагляду за додержанням законів вказаними органами, що охоплюється функцією, передбаченою п. 3 ч. 1 ст. 121 Конституції України та п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про прокуратуру” (нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство). Проте, дана функція прокуратури не становить предмету зобов’язань України, взятих при приєднанні до Ради Європи і не суперечить міжнародним стандартам та висновкам Венеціанської комісії (висновку Європейської комісії “За демократію через право” (Венеціанська комісія) від 27 жовтня 2009 року, № 539/2009);
по-четверте, вказаний проект закону спрямований, перш за все, на скасування наступної функції прокуратури – “нагляд за додержанням та застосуванням законів”, проте, відповідної альтернативи здійснення цієї функції у механізмі Української держави наразі не запроваджено. Для забезпечення й захисту прав та свобод людини і громадянина означена функція прокуратури має більше переваг ніж недоліків і є не самоціллю, а засобом ефективної діяльності.
Таким чином, представлений проект Закону України “Про прокуратуру” не вирішує проблеми реформування прокуратури комплексно, а навпаки закладає розбалансоване правове поле її діяльності, посилює колізії законодавства та створює додаткові проблеми його правозастосування у цій сфері. У новому проекті Закону України “Про прокуратуру” варто передбачити правозахисну функцію прокуратури, як відповідну альтернативу нагляду за додержанням та застосуванням законів, а у його перехідні положення доцільно включити зміни, запропоновані проектом Закону № 8208 від 09.03.2011 року.
І на останок зазначимо, що необхідно всебічно узагальнювати законотворчий досвід упорядкування інституту прокуратури, враховувати його у подальшій розробці відповідних законопроектів. Вирішення комплексу питань щодо реформування прокуратури буде одним із напрямків генезису правової системи України й поступу української демократичної та правової держави.

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції
	ДЕРЖАВНЕ БУДІВНИЦТВО УКРАЇНИ В ПЕРІОД ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ ТА ЇЇ ЮРИДИЧНЕ ЗАКРІПЛЕННЯ 28.04.2011 20:18
	КОНЦЕПТУАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПРАВОСВІДОМОСТІ У ГРОМАДЯН СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ 26.04.2011 18:49
	ЗАКОНОДАВЧА РЕГЛАМЕНТАЦІЯ ФОРМУВАННЯ РЕМІСНИХ ЦЕХІВ В РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІІ – ХІХ СТ.СТ.: ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ 26.04.2011 07:58
	ЩОДО ВНУТРІШНЬОЇ СТРУКТУРИ СИСТЕМИ ПРАВА 19.04.2011 20:35
	ІСТОРИЧНІ ТА ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ 19.04.2011 20:26
	ФОРМУВАННЯ АДВОКАТСЬКОЇ ТАЄМНИЦІ ЯК ПРАВОВОЇ КАТЕГОРІЇ 12.04.2011 20:06

© 2006-2024 Всі права застережені

При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!

Наукова спільнота - інтернет конференції

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія

Голосування