:: LEX :: ПІДСЛІДНІСТЬ ЯК ІНСТИТУТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ КРИМІНАЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 59)

Термін подання матеріалів

14 березня 2024

До початку конференції залишилось днів 18


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПІДСЛІДНІСТЬ ЯК ІНСТИТУТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ КРИМІНАЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА
 
18.02.2014 11:43
Автор: Драгус Маріанна Олександрівна, курсантка Інституту підготовки юридичних кадрів для СБ України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого
[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право]

У зв’язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу 2012 року постала проблема наукового підходу до пояснення нових положень, що пов’язані з інститутом підслідності. Підслідність сьогодні відіграє важливу роль, як важливий чинник розмежування повноважень між компетентними органами, які здійснюють кримінальне провадження. Тому, була необхідність внести корективи до нового КПК України для підвищення ефективності досудового розслідування.

Сутність підслідності давно перебуває у полі зору науковців. До проблем підслідності у своїх працях зверталися такі процесуалісти як: Ю. Н. Білозеров, І. Г. Башинська, С. В. Бородін, Н. С. Карпов, М. А. Погорецький, С. С. Чернявський, В. П. Шибіко, В. М. Ягодинський та інші.

У КПК України (1960 р.) не було визначено поняття «підслідності», на жаль КПК України (2012 р.) не усунув дану прогалину. А. В. Молдован визначає підслідність як сукупність встановлених законом ознак справи, відповідно до яких вона належить до відання того чи іншого органу розслідування [2, с. 154]. Тобто вона визначає право та обов’язок певного органу на розслідування певної категорії кримінальних правопорушень.

В юридичній літературі немає однозначного підходу до визначення видів підслідності. Одну із класифікацій нам наводить І. В. Тирічев, зокрема він вказує п’ять ознак, що визначають підслідність кримінальної справи: предметну (родову); територіальну (місцеву); персональну; альтернативну; за зв’язком справ [1, с. 237].

Відповідно до правил предметної підслідності орган слідства (слідчі органів внутрішніх справ, служби безпеки, органи що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, слідчі органів державного бюро розслідувань), який повинен розслідувати кримінальне провадження визначається характеристиками вчиненого злочину.

Персональна визначається за характеристиками суб’єкта, що вчинив кримінальне правопорушення. Відповідно до ч. 4 ст. 216 КПК України персональна підслідність визначається з урахуванням положень Закону України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування» та інших законодавчих актів, якими регламентується діяльність певного міністерства, відомства чи іншого центрального органу виконавчої влади.

Згідно з територіальною підслідністю вирішується питання про те, слідчий якого саме адміністративного району або області буде проводити досудове розслідування, тобто рух провадження визначають між однойменними ланцюгами органів розслідування. Відповідно до ч. 1 ст. 218 КПК України досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення. Якщо місце вчинення злочину невідоме, а також з метою забезпечення ефективності розслідування досудове розслідування може проводитися за місцем виявлення ознак кримінального правопорушення, місцем перебування більшості свідків або підозрюваного. Суперечки про підслідність вирішуються відповідним прокурором у межах його компетенції.

Згідно з правилами щодо визначення альтернативної підслідності кримінальні провадження про деякі злочини є підслідні одночасно кільком органам досудового слідства. Тому їх розслідує той орган, який виявив злочин і порушив в зв’язку з цим кримінальне провадження. Зазвичай, ці злочини завдають істотної шкоди суспільним інтересам, а тому їх розслідування є вкрай важливим для суспільства. Виходячи з цього, законодавець створює умови з метою запобігання втрати часу для розслідування кримінальних проваджень, пов’язаних із їх направленням за підслідністю від одного органу слідства до іншого.

Підслідність за зв’язком справ передбачає, що в разі виявлення в ході розслідування справи про злочин певних нових злочинів, вчинених особою, щодо якої ведеться слідство, або іншою і пов’язаних зі злочинами, вчиненими особою, щодо якої ведеться слідство, вони розслідуються тим органом слідства, до підслідності якого належить злочин, у зв’язку з яким розпочате кримінальне провадження. Підслідність за зв’язком справ застосовується у випадках тісного взаємозв’язку різних кримінальних правопорушень.

Ще одним способом є визначення прокурором підслідності особисто. У юридичній літературі даний вид називають виключною або імперативною підслідністю. Л. М. Лобойко говорить що згідно з правилами виключної (імперативної) підслідності орган, який здійснюватиме досудове слідство, визначає своїм рішенням прокурор [4, с. 176]. За кримінально-процесуальним кодексом 1960 р. таких правил було два:

1) слідчі прокуратури, окрім злочинів, указаних у ч. 1 ст. 112 КПК України, за постановою Генерального прокурора України, його заступників, прокурора області та прирівняних до них прокурорів можуть розслідувати й інші злочини (ч. 1 ст. 112 КПК);

2) якщо під час розслідування кримінальної справи буде встановлено інші злочини, вчинені особою, щодо якої ведеться слідство.

Частина 2 ст. 216 КПК України (2012 р.) говорить, що якщо під час досудового розслідування буде встановлено інші злочини, вчинені особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов’язані зі злочинами, вчиненими особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, і які не підслідні тому органу, який здійснює у кримінальному провадженні досудове розслідування, то у разі неможливості виділення цих матеріалів в окреме провадження прокурор, який здійснює нагляд за досудовим розслідуванням, своєю постановою визначає підслідність усіх цих злочинів.

При вступі в силу чинного КПК України положення, що стосуються альтернативної підслідності втратили чинність, а чотири види підслідності кримінальних правопорушень знайшли своє відображення у КПК. На думку А. В. Портнова це відбулось тому, що «зараз незрозуміло, який орган що розслідує. Хто перший кримінальну справу завів, той і розслідує. І підприємець ходить і розповідає одне й те саме спочатку в податковій, потім – у міліції, далі – в СБУ і, нарешті, в прокуратурі. Більше такого не буде. А у зв’язку з ліквідацією альтернативної підслідності кожен орган матиме чітко визначений перелік складів злочинів і нестиме персональну відповідальність за їх розкриття. Також автоматично зменшуються повноваження податкової служби та СБУ» [3].

Варто зазначити, що відмова у внесенні відомостей до ЄРДР не допускається. Тобто, при надходженні інформації  про вчинення того чи іншого кримінального правопорушення, вона спочатку вноситься до ЄРДР, а після цього надходить до  прокурора, який своєю постановою направляє матеріали до іншого органу – того якому підслідне дане кримінальне правопорушення.

Стаття 216 чинного КПК України надає чіткий перелік кримінальних правопорушень, які розслідуються слідчими органів внутрішніх справ, слідчими органів безпеки та слідчими органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, слідчі органів державного бюро розслідувань. Так, за ч. 1 ст. 216 КПК України слідчі органів внутрішніх справ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування. У порівнянні з кримінально-процесуальним кодексом 1960 р., ч. 2 ст. 216 чинного КПК України скоротила перелік кримінальних правопорушень, за якими здійснюють досудове розслідування органи безпеки. Так, А. В. Портнов при розробці проекту КПК сказав наступне: «У віданні СБУ залишаться тільки справи, пов’язані зі злочинами проти держави, шпигунство, тероризм, контрабанда наркотиків, радіоактивних матеріалів та зброї, військові злочини й аналогічні інші. Тобто у служби безпеки не залишиться ні економічних, ні службових злочинів» [3]. Це пов’язане тим, що СБУ виконує важливі завдання, що стосуються захисту державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, оборонного, економічного, науково-технічного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувальної діяльності іноземних спецслужб, підривних посягань з боку окремих організацій та осіб. Також вони виконують роботу  щодо запобігання, виявлення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, організованої злочинної діяльності у сфері управління та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.

Перелік злочинів, за якими здійснюють досудове розслідування слідчі органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства майже не змінився.

Слідчі органів державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень вчинених наступними категоріями осіб:

– особами, зазначеними у п. 1, 2 та 3 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про державну службу», Головою Національного Банку України, його першим заступником чи заступником, членом Ради національної безпеки та оборони України;

– суддею, чи працівником правоохоронного органу;

– службовими особами, посади яких згідно із ст. 6 Закону України «Про державну службу» віднесені до посад державної служби підгруп 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, II-1, II-2, III-1, IV-1;

– особами посади яких згідно зі ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» віднесені до першої та другої категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Таким чином, підводячи висновок можна сказати що на сучасному етапі кримінального процесу було здійснено низку реформувань, що стосуються інституту підслідності. Види підслідності: предметна, персональна, територіальна та за зв’язком справ, які мали місце за КПК України (1960 р.) сьогодні змінили свої позиції, а альтернативна взагалі була ліквідована, що допомогло оптимізувати ведення кримінального провадження.




Література:

1. Советский уголовный процесс / под ред. Л. М. Карнеевой, П. А. Лупинской, И. В. Тыричева. – М. : Юрид. лит., 1980. – 568 с.

2. Молдован А. В. Кримінальний процес України : навч. посіб. / А. В. Молдован, С. М. Мельник. – К. : Центр учбової літератури, 2013. – 368 с.

3. Портнов А. В. Ми не пішли на компроміс із правоохоронними органами / А. В. Портнов // Закон і бізнес. – 2012. – 26 лютого. [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://zib.com.ua/ua/8251-andriy_portnov_mi_ne_pishli_na_kompromis_iz_pravoohoronnimi_.html.

4. Лобойко Л. М. Кримінально-процесуальне право : курс лекц. / Лобойко Л. М. – К. : Істина, 2007. – 456 с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ЩОДО ПОНЯТТЯ «ЗАВІДОМО НЕЗАКОННИЙ ПРИВІД» ЗА ЗМІСТОМ СТАТТІ 371 КК УКРАЇНИ
21.02.2014 20:18
ПРИМУШУВАННЯ ДО ДАЧІ ПОКАЗАНЬ ЯК ЧИННИК, ЩО СПРИЯЄ РОЗВИТКУ ЗЛОЧИННОСТІ
21.02.2014 00:25
МЕХАНІЗМ ВИКОНАННЯ ПІДПИСІВ ІЗ НАСЛІДУВАННЯМ
19.02.2014 10:16
ЗМАГАЛЬНІСТЬ ЯК ОДНА ІЗ ЗАСАД КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ
18.02.2014 11:46
ОСКАРЖЕННЯ ДО СЛІДЧОГО СУДДІ РІШЕНЬ, ДІЙ ЧИ БЕЗДІЯЛЬНОСТІ СЛІДЧОГО ТА ПРОКУРОРА
18.02.2014 11:42
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СЛІДЧОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ У ВІДПОВІДНОСТІ ДО ЧИННОГО КПК УКРАЇНИ
17.02.2014 22:39
ОСОБЛИВОСТІ РОЗСЛІДУВАННЯ ДОРОЖНЬО–ТРАНСПОРТНИХ ПРИГОД
04.03.2014 20:43




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше