:: LEX :: КОНТРОЛЬ ТА НАГЛЯД ПРОКУРОРА ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 15)

Термін подання матеріалів

16 вересня 2019

До початку конференції залишилось днів 64


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

КОНТРОЛЬ ТА НАГЛЯД ПРОКУРОРА ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ
 
04.05.2014 13:04
Автор: Драгус Маріанна Олександрівна, курсантка Інституту підготовки юридичних кадрів для СБ України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого
[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право]

З прийняттям нового кримінального процесуального кодексу поряд із відомчим контролем великого значення набрав також контроль з боку органів прокуратури. Зокрема при розслідуванні кримінальних правопорушень значно розширились права прокурора. Прокуратура є державним органом, який наділений низкою повноважень, задля нагляду за додержанням законів.

У теорії кримінального процесу завжди відбувались дискусії, що стосувались ролі та місця прокуратури в розслідуванні кримінальних правопорушеннях. Зокрема дане питання досліджували Ю. П. Аленін, Ю. М. Грошевий, М. А. Погорецький, В. Я. Тацій та інші, що сприяло покращенню кримінального процесуального законодавства у даній сфері. 

Прокурорський нагляд можна визначити як вид державної діяльності, що спрямована на забезпечення законності та здійснюваний у вигляді функцій, закріплених у Конституції України та у межах повноважень, передбачених законом.

Треба розуміти, що процесуальне керівництво – це не лише нагляд, але й участь прокурора в досудовому розслідуванні, спрямована на досягнення цілей кримінального судочинства. Тепер прокурор визначає напрям розслідування, бере участь у проведенні окремих слідчих дій, скеровує обвинувальний висновок до суду, а потім підтримує державне обвинувачення в суді. Таким чином, роль прокурора під час досудового розслідування значно збільшилася.

Процесуальне керівництво прокурором досудовим розслідуванням вбачається як ефективний спосіб забезпечення законності дій та рішень органів досудового розслідування та реалізації визначених Конституцією України відповідних наглядових повноважень. Нагляд за додержанням законів у формі процесуального керівництва дозволяє прокурору за допомогою обов’язкових для виконання зазначеними органами вказівок, доручень, процесуальних дій та рішень безпосередньо спрямовувати хід та перебіг кримінального провадження на його досудових стадіях, цілеспрямовано впливати на результат діяльності органів досудового розслідування та виконання ними завдань кримінального судочинства, насамперед щодо захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони  прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування.

Прокурорський нагляд є однією з гарантій кримінального процесу, що сприяє забезпеченню дотримання законності органами досудового слідства. При здійсненні як прокурорського нагляду, так і відомчого процесуального контролю у більшості випадків застосовуються одні й ті ж форми і методи (перевірка матеріалів кримінальних проваджень, надання вказівок, відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених КПК України для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування тощо).

Предметом прокурорського нагляду є законність рішень, що приймаються слідчим та керівником слідчого підрозділу, а предметом відомчого контролю – своєчасність дій слідчого щодо всебічного і об’єктивного розслідування кримінальних проваджень.

Здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва також  полягає в тому, що прокурор у конкретному кримінальному провадженні визначає коло доказів та способів їх отримання, проведення з вказаною метою певного обсягу слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій, а також забезпечення при цьому законності дій слідчого.

Контроль ж у широкому розумінні можна розглядати як «метод, що забезпечує одержання достовірної інформації про процеси, які відбуваються у суспільстві в цілому і його окремих сферах, про відповідність діяльності окремих державних органів, об’єднань, підприємств, організацій і посадових осіб завданням, що стоять перед ними, як спосіб виявлення причин відхилень з наступною розробкою заходів, що перешкоджають цим відхиленням [1, с. 89]. М. М. Черняков розглядає контроль як «...спосіб забезпечення нормального (законного), регулятивного (безперервного) і доцільного (корисного, результативного, якісного і т.д.) суспільного управління» [2, с. 38].

Дискусійними є положення ст. 36 КПК України, якими визначено, що прокурор «здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням».

У зв’язку з цим прокурор наділений широким колом повноважень щодо здійснення керівництва досудовим слідством. Проте, ці повноваження прокурора, які узагальнено отримали назву «процесуального керівництва слідством» та передбачені частиною другою статті 36 КПК України, по суті є нічим іншим, як одним із засобів здійснення кримінального переслідування. Але при цьому не враховано, що Конституція України не покладає на органи прокуратури здійснення функції кримінального переслідування на етапі досудового розслідування. Так, п. 3 ст. 121 Конституції України визначається, що на прокуратуру покладається лише обов’язок нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство.

Варто також розглянути позицію І. Є. Марочкіна, який також категорично заперечує проти процесуального керівництва досудовим розслідуванням з боку прокурора. Він стверджує, що керувати – означає спрямовувати, нести відповідальність за стан справ, мати право на організаційне рішення, а прокурор подібними повноваженнями наділений бути не може. При цьому термін «процесуальне керівництво» не відображає характер правовідносин прокурора й органів досудового розслідування [3, с. 151].

За змістом відповідних статей нового КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, знаходиться вже «поруч і разом зі слідчим». Прокурор у такому випадку безпосередньо керує діями органу досудового розслідування щодо проведення певних процесуальних або слідчих дій, бере активну участь у проведенні будь-якої процесуальної, слідчої дії або сам безпосередньо проводить їх.

Варто зазначити що за характером впливу на стан досудового слідства контроль є більш дієвим, порівняно з наглядом. Також керівник органу досудового розслідування внаслідок свого службового і процесуального становища може краще і швидше контролювати розслідування кримінальних правопорушень. Він раніше, ніж прокурор, який здійснює нагляд, виявляє недоліки у діяльності слідчого, порушення кримінально-процесуального законодавства та у межах своєї компетенції вживає заходів до їх усунення, надаючи, за необхідності, безпосередню допомогу слідчому. Адже керівник органу досудового розслідування має можливість у будь-який час вивчити матеріали досудового розслідування, дати слідчому вказівки про провадження тих або інших слідчих дій, спрямованих на активізацію розслідування або прийняття ним правильного рішення. Прокурор цієї можливості об’єктивно не має, оскільки віддалений від слідчого і територіально, і через відомчі «бар’єри». Відтак, на досудовому провадженні саме керівник органу досудового розслідування здійснює процесуальне керівництво та контроль за розслідуванням злочинів підлеглими слідчими. Проте, ці концептуальні засади не враховано при реформуванні вітчизняного кримінального процесуального законодавства.

Отже, можна сказати, що чинний КПК України потребує певних змін щодо повноважень прокурора, що стосуються керівництва досудовим розслідуванням. Прокурор має здійснювати не керівництво розслідуванням, а ефективний нагляд за дотриманням законності на всіх етапах кримінального провадження (витребувати матеріали досудового провадження, скасовувати незаконні постанови слідчого, брати участь у розгляді слідчим суддею клопотань слідчого тощо). При цьому потрібно дозволити слідчому самостійно повідомляти особі про підозру та проводити необхідні слідчі дії (окрім тих, які потребують судового дозволу).




Література:

1. Красноокий С. Ще раз про співвідношення державного контролю і прокурорського нагляду / С. Красноокий // Право України. – 1998. – № 3. – С. 88-90.

2. Черняков М. М. Вопросы теории и практики процессуального контроля в досудебном производстве : дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : 12.00.09 / Черняков М. М. – Красноярск, 2005. – 205 с.

3. Прокурорський нагляд в Україні : підруч. для юрид. вузів і факультетів [І. Є. Марочкін, П. М. Каркач, Ю. М. Грошевой та ін.] ; за ред. проф. І. Є. Марочкіна, П. М. Каркач. – [2-ге вид.]. – Х. : Одіссей, 2004. – 306 с.



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПРИЧИНИ ТА УМОВИ РЕЦИДИВНОЇ ЗЛОЧИННОСТІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ
25.04.2014 23:34
МОТИВИ ЗЛОЧИНІВ, ВЧИНЕНИХ НЕПОВНОЛІТНІМИ
23.04.2014 11:31
ОСОБЛИВОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ БЕЗПОСЕРЕДНЬОГО ОБ’ЄКТА ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ВИБОРЧИХ ПРАВ ГРОМАДЯН
23.04.2014 11:26
ПРАВО НА ЕВТАНАЗІЮ – СКЛАДОВА ПРАВА НА ЖИТТЯ
23.04.2014 11:18
ДЕЯКІ ПИТАННЯ ПРОЦЕДУРИ ДОПИТУ МАЛОЛІТНЬОЇ ЧИ НЕПОВНОЛІТНЬОЇ ОСОБИ
23.04.2014 11:12
ЛІКАРСЬКІ ПРЕПАРАТИ ТА ПРИСТРОЇ МЕДИЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ЯК ПРЕДМЕТ ЗЛОЧИНУ В УКРАЇНІ
22.04.2014 19:17
ПРОБЛЕМИ РОЗМЕЖУВАННЯ БАНДИТИЗМУ І РОЗБОЮ
22.04.2014 17:52
ФОРМИ СПІВУЧАСТІ ТА ПРОБЛЕМИ ЇХ РОЗМЕЖУВАННЯ
22.04.2014 15:11
КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ОЗНАКИ ЗАПАХОВИХ СЛІДІВ
16.04.2014 12:33
КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ОЦІНКА ТЕРОРИСТИЧНОГО АКТУ ТА ЗАХОДИ ЩОДО ПОДОЛАННЯ ЦЬОГО ЯВИЩА
11.04.2014 13:54




© 2006-2019 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше