:: LEX :: ІУДЕЙСЬКА МУНІЦИПАЛЬНЕ-ПРАВОВА СИСТЕМА ТА МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ ІЗРАЇЛЮ: ПРОБЛЕМАТИКА ВЗАЄМОВПЛИВУ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 42)

Термін подання матеріалів

29 червня 2022

До початку конференції залишилось днів 0


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ІУДЕЙСЬКА МУНІЦИПАЛЬНЕ-ПРАВОВА СИСТЕМА ТА МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ ІЗРАЇЛЮ: ПРОБЛЕМАТИКА ВЗАЄМОВПЛИВУ
 
16.07.2018 14:50
Автор: Сухонос Володимир Вікторович, доктор юридичних наук, Сумський державний університет
[Секція 2. Конституційне право. Конституційне процесуальне право. Адміністративне право. Адміністративне процесуальне право. Митне та податкове право. Міжнародне право. Муніципальне право]


Іудейська державно-правова система має яскраво виражений етнонаціональний характер і найбільш чітко існує в Ізраїлі [3], який, на цілком слушну думку А. Даніеляна, «рухається у напрямку, здатному призвести до клерикалізації правової системи» [5, с. 12]. На клерикальному характері Ізраїлю наполягають й інші науковці [9, с. 27]. Недаремно проф. Е. Гутман писав, що «релігія в Ізраїлі є одночасно чинником як об’єднуючим, так і таким, що роз’єднує. Багато соціально-політичних конфліктів пов’язані з глибоким розколом ізраїльського суспільства з питання про релігію і державу. І неможливо проігнорувати внесок релігії в зміцнення єврейського національної самосвідомості в Ізраїлі, оскільки багатоконфесійність підтримує його відокремлення від інших етносів і кордон між ними» [4, с. 357].


Така ситуація склалася історично.


Річ у тім, що давньоєврейські держави Іудея та Ізраїль, під ударами з боку сусідів, припинили своє існування. Саме внаслідок цього євреї-іудеї були змушені спиратися на власні сили та звичаї, що, без сумніву, сприяло розвитку місцевої самоорганізації, втіленням якої спочатку були синагоги, а згодом – кібуци.


Спочатку синагогою називали не лише храм, а й громаду віруючих-іудеїв. Після руйнування Єрусалимського храму римлянами в 70 р. н. е. синагоги стали виникати за межами Палестини, поєднуючи функції храму та суспільно-адміністративного центру єврейської громади. Іудейським священнослужителем, який отримав повноваження в сімейних питаннях та відносини всередині громади став рабин [1, с. 106].


Сама ж іудейська система місцевого самоврядування була врегульована ще в Талмуді. Зокрема, в розділі І талмудичного трактату Бава Батра були врегульовані питання щодо спільного проживання городян, їх взаємні права та обов’язки, а саме: будівництво укріплень для захисту міста (Бава Батра І:5); створення суспільно-важливих будівель (синагог), отримання релігійних та священних речей, встановлення стандартів міри, ціни та заробітної плати, а також розробка загальнообов’язкових правил, що поширювалися на жителів міста (Бава Батра Розділ І, Тосефта 11, 23); створення корпоративних норм, що регулювали питання страхування від нещасних випадків (Бава Батра Розділ І, Тосафот 11, 25–26) [6, с. 34].


Щодо кібуців, то ними визнаються сільськогосподарські комуни, які характеризуються спільною власністю і рівністю в праці та споживанні. Члени кибуцу не отримують зарплату, але мають все необхідне. Зараз кібуци займаються не тільки сільським господарством, а й різними виробництвами, а також туристичним бізнесом.


Практично у кожному кібуці Загальні збори є його вищим органом. Кожен кібуц також має двох постійних секретарів для внутрішнього і зовнішнього господарства. Крім цього в кібуці існує безліч комісій для вирішення різноманітних питань.


Описуючи заснований в 1951 р кібуц Йоват, І. Рахмані вказувала, що у ньому три школи (початкова, середня, вища), у кожної – свій директор. Дітей віддають в ясла в обов’язковому порядку з 3–4 місяців, на дванадцять дітей в яслах припадає п’ять вихователів.


Є культурний центр, поліклініка, лікарня і, навіть, власне кладовище з меморіалом 13 загиблих на війні членів кібуца. Члени кібуцу, як і всі ізраїльтяни, служать в армії – чоловіки 2 роки 8 місяців, жінки – рік і 8 місяців.


Родині члена кібуцу, а також поодиноким членам після 40 років кібуц виділяє квартиру 100–110 кв. м (стандартна: вітальня, кухня, три спальні, в кожному приміщенні – кондиціонер). Хоча зарплати в кібуці немає, але є річний бюджет і є базові суми, що виділяються кожному чоловікові, жінці (більше, ніж чоловікові, адже потреб більше) і на дітей (одяг, взуття). Виділяються гроші навіть на поїздки за кордон.


При цьому, діти, виростаючи, не стають автоматично членами кібуцу, так само, як і дружини-чоловіки, що прийшли в кібуц ззовні: всі вони проходять обов’язкову і дуже непросту процедуру прийому в члени кібуцу.


Описуючи цю процедуру, І. Рахмані зазначала: «Той, хто бажає стати членом кібуца подає заявку в письмовому вигляді. Потім приїжджає на співбесіду, яка проводиться двома представниками кібуца. Якщо він справить на них сприятливе враження, його запрошують в кібуц у гості на уїк-енд, під час якого він спілкується з жителями кібуца. Після цього ці жителі висловлюють свою думку про кандидата. Якщо ці думки позитивні, то здобувач проходить психологічні тести, що тривають 6–8 годин. Якщо тест пройдено успішно, то з кандидатом обговорюються умови і його випробувальний термін, протягом якого він проживає в кібуці в гостьовому статусі. Після закінчення цього терміну, при позитивному голосуванні на загальних зборах, його приймають в кібуц кандидатом в члени на цілий рік. Потім всі члени кибуца заповнюють по ньому анкету-запитальник, а спеціальна комісія приймає вже остаточне рішення: так чи ні» [10].


Звісно, ототожнювати іудейську муніципальну систему із ізраїльською було б некоректним, адже, на цілком слушну думку Д. Лук’янова, іудейське (єврейське) право розглядається як одна з підсистем ізраїльського права» [8, с. 210].


Це вплинуло й на формування та функціонування органів місцевої влади (самоврядування) в Ізраїлі.


Історично в Ізраїлі створення органів місцевого самоврядування мало на меті суто адміністративні цілі. Їх повноваження завжди обмежувались рамками, встановленими урядом. Автономія цих органів була наслідком розподілу влади між центральними та місцевими органами управління. Сам адміністративно-територіальний поділ Держави Ізраїль регулювався відповідним законодавством. Ізраїльськими органами місцевого самоврядування є 40 міських муніципалітетів, які мають назву «іріот», 54 районні ради – мо’ауот езоріот, які об’єднують декілька населених пунктів, і 137 місцевих рад, котрі називаються «мо’ауот мекоміот» і розташовані в селищах міського типу та великих селах.


Означена система була закладена ще під час британської адміністрації підмандатного періоду, але спирається ще на османську систему місцевого управління. Саме тому система місцевого самоврядування в Ізраїлі передбачає принцип державного контролю за діяльністю муніципальних, районних та місцевих рад. Уряд може втручатися у справи місцевого самоврядування, якщо вважає, що цього потребують обставини, що склалися. Безпосередньо місцеві органи підпорядковуються міністру внутрішніх справ, який має право присвоювати статус міста будь-якому населеному пункту, змінювати межі муніципальних утворень і навіть відміняти повноваження окремих місцевих рад [7, с. 817–818].


Істотно впливає на ізраїльську муніципальну систему й іудейське право.


Зокрема, в ізраїльських містах діють міські рабинати. В 1980-тих роках їх нараховувалося близько 450 і вони перебувають на утриманні держави, муніципалітетів і селищних рад. При муніципальних і селищних радах діють релігійні ради, у функції яких входить облаштування та утримання микве (басейнів для релігійного обмивання), надання матеріальної допомоги синагогам, контроль за дотриманням релігійних правил (кашрут) в скотобійних і м’ясних крамницях, ресторанах, готелях тощо. Члени релігійної ради призначаються раз на чотири роки муніципалітетом, місцевим рабином і Міністерством у справах релігій [2].


Таким чином, місцеве самоврядування Ізраїлю має достатньо виражений релігійно-клерикальний характер. Проте, в умовах політично-несприятливого навколишнього середовища означена модель не лише сприяє виживанню країни, а й забезпечує її всебічний розвиток.


Література:

1. Бажан Т. А. Религиоведение для юристов : Учебник / [Бажан Т. А., Старков О. В.] ; ред. О. В. Старков. – СПб. : Изд-во Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2007. – 491 с.


2. Володина Н. В. Иудаизм и конфессиональная политика в Израиле [Электронный ресурс] / Нина Витальевна Володина // Религия и право. – 2006. – № 1–2 (39). – Режим доступа : http://www.sclj.ru/analytics/magazine/arch/detail.php?ELEMENT_ID=1286


3. Володина Н. В. Иудейская государственно-правовая система  [Электронный ресурс] / Нина Витальевна Володина // Научная сеть «Современное право». – 2013. – 27 ноября. – Режим доступа : https://www.sovremennoepravo.ru/m/articles/view/%D0%98%D1%83%D0%B4%D0%
B5%D0%B9%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F%D0%B3%D0%BE%D1%81%D1%83%
D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%
BE%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%8F%D1%81%
D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0

4. Гутман Э. Религия в израильской политике: объединяющий и разделяющий фактор / Эммануэль Гутман // Политическая система Израиля / под ред. М. Лисака и Э. Гутмана. – Тель-Авив : б. и., 1976. – С. 357–410.


5. Даниелян А. С. Правовая система Израиля: история и современность : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства; история учений о праве и государстве» / Армен Сергеевич Даниелян. – Краснодар, 2017. – 26 с.


6. Калинина Е. В. Государственно-правовое учение иудаизма. Ветхозаветная и талмудическая концепция : автореф. дис. на соискание учен. степени докт. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства; история учений о праве и государстве» / Евгения Валерьевна Калинина. – Нижний Новгород, 2012. – 51 с.


7. Конституционное право зарубежных стран : учебник для вузов / [Даниленко В. Н., Кашкин С. Ю., Туманов В. А. и др.] ; под общ. ред. М. В. Баглая, Ю. И. Лейбо, Л. М. Энтина. – М. : НОРМА, 2004. – 832 с.


8. Лук’янов Д. В. Іудейське (єврейське) право / Д. В. Лук’янов // Велика українська юридична енциклопедія : у 12 т. / [редкол.: В. Я. Тацій (голова), Ю. С. Шемшученко, О. В. Петришин та ін.]. – Х. : Право, 2015–. – Т. 3: Загальна теорія права / [редкол.: О. В. Петришин (голова), В. В. Лемак, Н. М. Оніщенко та ін.]. – 2017. – С. 206–211.


9. Новиков М. В. Клерикальное государство и церковь. взаимоотношения церкви и государства в Израиле и в сопредельных странах : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Конституционное право; Конституционный судебный процесс; Муниципальное право» / Марк Владимирович Новиков. – М., 2013. – 37 с.


10. Рахмани И. В. Израиль: кибуц или коммунизм по-еврейски [Электронный ресурс] / Ирина Валентиновна Рахмани // Живой журнал. – 2016. –30 января. – Режим доступа : https://irvara.livejournal.com/569383.html





Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
RESTRICTIONS OF THE RIGHT TO RESPECT HIS PRIVATE LIFE UNDER THE ARTICLE 8 OF THE EUROPEAN CONVENTION ON HUMAN RIGHTS
21.09.2018 18:39
ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ АНТИТЕРОРИСТИЧНИХ САНКЦІЙ ООН В ПРАВОВУ СИСТЕМУ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
19.07.2018 16:33
БЕЗВІЗНИЙ РЕЖИМ ДЛЯ УКРАЇНИ: РЕАЛЬНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ
14.09.2018 14:35
РОЛЬ ІНФОРМАЦІЇ ПРО КРАЇНУ ПОХОДЖЕННЯ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ ЗАЯВ ЩОДО ВИЗНАННЯ БІЖЕНЦЕМ
12.09.2018 10:48
MECHANIZMY KOORDYNACJI W KONSTYTUCJI REPUBLIKI POLSKIEJ
09.09.2018 18:39
«КОЛЕКТИВНА» ПРЕМІЯ – РІЗНОВИД СТИМУЛУ ДЛЯ ПУБЛІЧНИХ СЛУЖБОВЦІВ: ЧИ Є ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ В УКРАЇНІ?
06.09.2018 17:25
ПРЕМІЯ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ЩОРІЧНОГО ОЦІНЮВАННЯ СЛУЖБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ: ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ
06.09.2018 17:06




© 2006-2022 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше