:: LEX :: «КОЛЕКТИВНА» ПРЕМІЯ – РІЗНОВИД СТИМУЛУ ДЛЯ ПУБЛІЧНИХ СЛУЖБОВЦІВ: ЧИ Є ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ В УКРАЇНІ?
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 63)

Термін подання матеріалів

11 липня 2024

До початку конференції залишилось днів 17


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

«КОЛЕКТИВНА» ПРЕМІЯ – РІЗНОВИД СТИМУЛУ ДЛЯ ПУБЛІЧНИХ СЛУЖБОВЦІВ: ЧИ Є ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ В УКРАЇНІ?
 
06.09.2018 17:25
Автор: Титаренко Марина Володимирівна, аспірант кафедри адміністративного та господарського права, Запорізький національний університет
[Секція 2. Конституційне право. Конституційне процесуальне право. Адміністративне право. Адміністративне процесуальне право. Митне та податкове право. Міжнародне право. Муніципальне право]

В умовах пошуку оптимальних засобів мотивації публічних службовців до ефективної результативної та якісної праці законодавець все частіше звертається до питання аналізу зарубіжного досвіду вирішення цього питання та визначення можливих шляхів його запозичення для України. Зрозуміло, що результати діяльності публічного службовця певним чином залежить від того, якими є спонукальні до постійного вдосконалення у службовій діяльності засоби, наскільки реальними є можливості застосування цих засобів по відношенню до конкретної особи, наскільки вони є узгодженими із тими зусиллями які особа концентрує для досягнення найкращих результатів у своїй роботі. Традиційно серед таких спонукальних засобів важливу роль відводять матеріальним різновидам, в т.ч. й премії, зовнішні форми існування якої на сьогоднішній день вражають. Не тільки різними можуть бути її розміри, підстави, правові засади, а й суб’єкти, по відношенню до яких вона призначається. Аналіз вітчизняного законодавства свідчить про те, що переважною формою існування премії в аспекті суб’єкта, по відношенню до якого вона призначається, є індивідуальна або ж персональна премія. Остання передбачає чітку визначеність особи публічного службовця, по відношенню до якої вона призначається. В той же час аналіз законодавства зарубіжних держав свідчить про те, що цілком поширеною є й премія, суб’єктом якої є «група», «колектив», «команда» певного публічного органу, як результат «винагороди» цієї групи осіб за результативну, ефективну, якісну діяльність саме у такому форматі, за вирішення цим колективом публічних службовців важливого публічного завдання, що стало можливим завдяки злагодженим зусиллям саме всього колективу публічних службовців. Більше того, можна навіть вести мову про нормативно-правове закріплення засад призначання такого різновиду премії, ліміту її розміру. Так, наприклад, у законодавстві Німеччини чітко передбачено, що розмір такої премії дорівнює «розмір 250 індивідуальних премій» [1, С.788]. При цьому подальший розподіл її розміру між «членами команди» здійснюється із урахуванням особистого внеску кожного із членів команди у досягненні позитивного результату [2, С.9].

Отже, погоджуючись із тим, що у вітчизняному законодавстві про «групову» («командну», «колективну») безпосередньої вказівки в аспекті використання відповідної термінології немає, в той же час однозначну відповідь про її відсутність, а точніше про відсутність правових засад її призначення, надати також неможна. Так, зокрема, у ч.3 ст. 50 Закону України «Про державну службу» безпосередньо зазначено, що «місячна або квартальна премія… відповідно до особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу призначається». У доповнення цих положень ч.5 ст.52 цього Закону передбачає, що «премії виплачуються в межах фонду преміювання залежно від особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу». Отже, тлумачення зазначених положень свідчить про позицію законодавця щодо преміювання з акцентом особистого внеску кожної особи у вирішення загального завдання, досягнення загального результату, що фактично можна розглядати як ознаку «групової» премії як різновиду стимулу. Це дозволяє стверджувати, що законодавець навіть на рівні базового законодавчого акту про державну службу закріплює засади «групової» премії, яка є підсумком результативного вирішення загального завдання у роботі державного органу, залежить саме від вирішення такого завдання зусиллями всього колективу. Якщо є успішний результат вирішення завдання, можна вести мову про наявність підстав для преміювання всього колективу. І саме те, що преміюванню підлягає група державних службовців, залучених до вирішення відповідного завдання, й дозволяє вести мову про те, що це не різновид «класичної» індивідуальної премії. Хоча премія призначається конкретній особі, в даному випадку мова все ж таки йде про «групову» премію, оскільки ця особа отримує премію за свою роботу саме у колективі і за підсумками не своєї особистої окремої службової діяльності, а саме за підсумками своєї участі у колективному вирішенні загальних завдань державного органу. Саме тому цілком різними є підстави для індивідуальної премії (для державних службовців, наприклад, такою є премія за отримання відмінної оцінки за підсумками щорічного оцінювання службової діяльності, коли акцент уваги концентрується саме на персональних якостях службовців, на результатах його службової діяльності) та «групової» премії. Для усунення будь-яких підстав для різного тлумачення положень службового законодавства у частині визначення засад преміювання, доцільним вбачається уточнення їх щодо використання термінів «індивідуальна премія» та «колективна (або групова) премія» й закріплення засад їх призначення, в т.ч. й із запозиченням позитивного зарубіжного досвіду вирішення цього питання (зокрема, щодо ліміту їх розмірів, визначення критеріїв з’ясування особистого внеску публічного службовця у вирішення колективного завдання публічного органу, посилання засад прозорості, контрольованості, обгрунтованості процедури преміювання тощо). 

Література:

1. Науково-практичний коментар до Закону України «Про державну службу» / К.Ващенко, І. Коліушко, В. Тимощук, С. Дерець та ін. – К. : ФОП Москаленко О.М., 2017. – 798с.

2. Хохлов В. Оцінювання держслужбовців: як не припуститися помилок? Юридичний вісник України. 6-12 грудня 2018 року. 14 (1187). С.9.

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
RESTRICTIONS OF THE RIGHT TO RESPECT HIS PRIVATE LIFE UNDER THE ARTICLE 8 OF THE EUROPEAN CONVENTION ON HUMAN RIGHTS
21.09.2018 18:39
ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ АНТИТЕРОРИСТИЧНИХ САНКЦІЙ ООН В ПРАВОВУ СИСТЕМУ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
19.07.2018 16:33
ІУДЕЙСЬКА МУНІЦИПАЛЬНЕ-ПРАВОВА СИСТЕМА ТА МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ ІЗРАЇЛЮ: ПРОБЛЕМАТИКА ВЗАЄМОВПЛИВУ
16.07.2018 14:50
БЕЗВІЗНИЙ РЕЖИМ ДЛЯ УКРАЇНИ: РЕАЛЬНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ
14.09.2018 14:35
РОЛЬ ІНФОРМАЦІЇ ПРО КРАЇНУ ПОХОДЖЕННЯ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ ЗАЯВ ЩОДО ВИЗНАННЯ БІЖЕНЦЕМ
12.09.2018 10:48
MECHANIZMY KOORDYNACJI W KONSTYTUCJI REPUBLIKI POLSKIEJ
09.09.2018 18:39
ПРЕМІЯ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ЩОРІЧНОГО ОЦІНЮВАННЯ СЛУЖБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ: ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ
06.09.2018 17:06




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше